Тема 1. концепція креативного менеджменту

КРЕАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Для студентів факультету менеджменту та маркетингу

напряму підготовки «Менеджмент»

спеціальності 8.03060102«Менеджмент інноваційної діяльності»,

напряму підготовки «Специфічні категорії»

спеціальності 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю»

КИЇВ – 2011

Конспект лекцій з дисципліни «Креативний менеджмент» для студентів факультету менеджменту та маркетингу напряму підготовки «Менеджмент» спеціальності 8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності», напряму підготовки «Специфічні категорії» спеціальності 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю»/ Уклад.: Н.І. Ситник – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 181 с.

Навчальне видання

Конспект лекцій з дисципліни «Креативний менеджмент» для студентів факультету менеджменту та маркетингу напрямку підготовки напряму підготовки напряму підготовки «Менеджмент»спеціальності 8.03060102«Менеджмент інноваційної діяльності», напряму підготовки «Специфічні категорії» спеціальності 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю»/ Укладач: Н.І. Ситник – 180 с.

Рецензенти:

І.Л. Петрова, д.е.н., проф. кафедри менеджменту та маркетингу Університету економіки та права «Крок»

Н.Ю. Бутенко, к.е.н., доцент кафедри менеджменту Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана

Відповідальний редактор: Т. В. Лазоренко, к.е.н., доцент

Темплан 2011 р., поз. Редактор

Комп’ютерний набір Н.І. Ситник

ЗМІСТ

ЗМІСТ.................................................................................................................................... 3

ВСТУП.................................................................................................................................. 4

ТЕМА 1. КОНЦЕПЦІЯ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ................................... 8

ТЕМА 2: КРЕАТИВНІСТЬ ЯК ЗДІБНІСТЬ ДО ТВОРЧОСТІ............................... 23

ТЕМА 3. КРЕАТИВНИЙ ПРОЦЕС............................................................................... 37

ТЕМА 4 . ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ............................................... 52

ТЕМА 5. КРЕАТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ І ЇЇ РЕСУРСИ............................................ 84

ТЕМА 6. КРЕАТИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ................................................................... 120

ТЕМА 7. СИСТЕМИ АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ......................... 132

ТЕМА 8. КРЕАТИВНА ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА....................................... 152

ТЕМА 9. КРЕАТИВНЕ ЛІДЕРСТВО......................................................................... 171

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ............................................................................................... 177

ВСТУП

Швидкозмінність та динамічність зовнішнього середовища і умов господарювання останнього часу спричиняють необхідність переходу підприємств на інноваційний тип розвитку. Вирішальна роль у цьому процесі належить людським ресурсам організацій, адже саме їх інтелектуальні і творчі здібності є рушійною силою створення інновацій. Не можливо уявити інновації без креативних ідей, так як вони є відправною точкою інноваційного процесу.

На жаль, рівень інноваційної активності вітчизняних підприємств залишає бажати кращого. Одним із стримуючих факторів їх інноваційності є саме несформованість системи стимулювання та підтримки креативної діяльності працівників організацій.

Саме тому проблема дослідження креативності та її зв'язку з інноваційною діяльністю підприємств набуває особливої актуальності.

Креативність, або творче мислення, – одна з найважливіших умов успіху в створенні інноваційних продуктів і послуг. Без потужного й безперервного припливу свіжих ідей організації втрачають темпи розвитку, позиції на ринку і опиняються, врешті решт, перед загрозою виживання. Тому головне питання, відповідь на яке повинні знайти керівники організацій, – це як «витягти» реальну користь із творчого потенціалу своїх співробітників й, розвивши його, трансформувати в інновації, здатні забезпечити переваги над конкурентами.

Парадокс: хоча люди за своєю природою мають творчі здібності, співробітники багатьох компаній воліють уникати творчого підходу до виконання своїх обов'язків, що в найкращому разі веде до зниження їх ефективності, у гіршому – до зменшення ефективності і конкурентоспроможності усієї організації. У нашому стрімко мінливому світі такий стан речей не може вважатися прийнятним, і провідні компанії вже цілком усвідомлюють необхідність і значення креативності для модернізації виробничих (внутрішніх) процесів і для досягнення успіху в ринкових умовах.

Креативність стосується будь-якого аспекту діяльності організації: надання послуг, адміністративної області, маркетингу, фінансів, керування людськими ресурсами. Нестандартні підходи дозволяють знаходити шляхи більш раціональної організації роботи, оригінальні ідеї породжують сміливі плани, а відкритість і готовність до новаторського пошуку перетворюють організацію у творчу лабораторію.

Креативність створює нове джерело конкурентної переваги – організації починають конкурувати не на рівні продукту або сервісу, а на рівні творчого процесу.

В цих умовах управління корпоративною креативністю має стати важливою компетенцією менеджера з інноваційної діяльності.

Під час вивчення дисципліни «Креативний менеджмент» студенти повинні оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками щодо діагностики і управління креативністю організації. Це допоможе їм під час написання магістерської роботи, а головне – при управлінні креативними та інноваційними процесами на підприємстві в умовах реальних бізнес-ситуацій.

Мета дисципліни: формування інноваційного мислення та творчого підходу до вирішення інноваційних задач, набуття теоретичних знань і практичних навичок стосовно розвитку креативної особистості, формування креативного середовища і створення креативної організації.

Предмет дисципліни: технологія створення нової системи знань, розвиток творчих здібностей працівників організації і їх використання при вирішенні інноваційних задач.

Засвоївши цю дисципліну, фахівець з інноваційного менеджменту повинен:

Знати:

– Сутність основних термінів, що використовуються в дисципліні «Креативний менеджмент»;

– Основні теоретичні концепції креативного менеджменту;

– Етапи творчого процесу;

– Сутність креативності, її джерела і складові;

– Види мислення (конвергентне і дивергентне) та відмінності між ними;

– Характерні риси творчої особистості;

– Методи визначення творчого потенціалу особистості і способи його розвитку;

– Види знань і стратегії управління знаннями;

– Характеристики креативного середовища;

– Бар’єри прояву креативності на рівні особистості і організації;

– Чинники, що обумовлюють креативність організації;

– Особливості мотивації креативності;

– Шляхи формування і розвитку креативного середовища організації;

– Методи активізації творчого мислення;

– Стратегії розвитку творчого потенціалу організацій;

– Теоретичні підходи до управління інноваційними командами;

– Характеристики креативного лідерства;

– Стратегії управління креативністю організації.

Вміти:

– Оцінювати творчий потенціал особистості і організації;

– Застосовувати методи розвитку і використання творчого потенціалу особистості;

– Обирати і застосовувати відповідно до потреб організації методи активізації творчого мислення;

– Формувати і управляти творчими групами;

– Комплексно аналізувати і оцінювати фактори, що впливають на креативність організації;

– Формувати креативне середовище в організації;

– Усувати барєри, що перешкоджають розвитку креативності особистосі і організації;

– Володіти методами перетворення організації на таку, що навчається; і адаптувати їх до конкретних умов діяльності організації;

– Вміти обирати і використовувати стратегії управління знаннями;

– Розвивати власний творчий потенціал і креативність.

ТЕМА 1. КОНЦЕПЦІЯ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Креативність у бізнесі

Менеджмент як наука завжди був спрямований на пошук нових шляхів підвищення продуктивності праці і досягнення максимальної прибутковості організацій. Згадаємо класичні концепції менеджменту ХХ сторіччя:

Початок ХХ сторіччя – концепція наукового менеджменту Ф.Тейлора, 20-ті роки – адміністративний менеджмент А. Файоля,

60-ті роки – фокус на системах і децентралізації, управління за цілями,

70-ті роки – концепція стратегічних бізнес-центрів,

80-ті – концепція Total Quality Management,

90-ті роки – реструктуризація, реінженіринг бізнес-процесів, контроллінг.

Огляд цих концепцій свідчить, що розвиток організацій і формування відповідних систем управління повязувалися із зростаючим впорядкуваннямвсіх аспектів діяльності організації. Управлінська думка ХХ сторіччя розвивалася у напрямку:

– максимального регламентуваннядіяльності організації і її підрозділів,

– пошуку єдино правильного рішення, яке можна знайти єдино правильним способом,

– залучення формальної логіки.

В умовах безперервно мінливого середовища, жорсткої конкуренції та глобалізації економіки класичні теорії менеджменту в значній мірі вичерпали свій потенціал. Для адаптації до реалій сьогодення сучасним організаціям необхідно знаходити нові резерви підвищення ефективності діяльності. Найпотужніший і практично невичерпний резерв розвитку організацій – це інтелектуальні і творчі здібності їх працівників.

Розуміння цінності людських здібностей і знань почало формуватися в 70-х роках ХХ сторіччя у зв’язку з виникненням теорії людського капіталу (Шульц 1979, Беккер 1992), а потім – концепції організації, що навчається (П. Сенге), інтелектуального капіталу і суспільства знань (П. Друкер).

Ці концепції робили акцент на підвищення ефективності накопичення, переробки, організації та збереження знань в компанії. На даному етапі розвитку суспільства на перший план виходить задача мобілізації інтелектуальних і творчих ресурсів організації для генерації нового знанняі розроблення на його основі інноваційного продукту.

Для чого потрібні нові знання? Вони використовуються організаціями для того, щоб:

– передбачати майбутнє, тобто думати стратегічно,

– створювати нові продукти і послуги, що відрізняються від продуктів і послуг багатьох інших компаній,

– проводити організаційні зміни, тобто змінюватися для кращої адаптації до умов ринку,

– шукати відповіді на нові питання у всіх сферах роботи організації: фінанси, виробництво, маркетинг, міжособистісні відносини, робота груп, тощо,

– врешті решт, забезпечувати конкурентоспроможність і ринковий успіх організації.

Джерела нових знань. Єдиним джерелом нових знань є люди. Хоча різні люди в різній мірі здатні до творчості, і відповідно до генерації нових знань, навички креативності може розвинути в собі кожний.

Для сучасних організацій підвищення власної креативності пов’язане як із залученням креативних особистостей, так і з розвитком творчого потенціалу вже працюючих.