Тема 10. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ
Мета розгляду теми:
Динамічне ХХ століття з його стрімкими змінами в соціальному житті, тривожними тенденціями та загрозою глобальних катастроф, зумовлених зростаючою могутністю людського впливу на природу, роблять необхідним нове осмислення віковічних проблем формулювання сучасної філософської концепції розвитку. Змінюється чи не змінюється навколишній світ? А якщо змінюється, то чи мають ці зміни спрямованість? Чим зумовлені такі зміни, яке їх джерело? Такі питання завжди хвилювали людство. Розберемося як кожне покоління намагалося знайти відповідь на них, спираючись на нагромаджений досвід і знання.
| Ключові поняття та терміни | |
| · діалектика · точка біфуркації · стохастичність Визначення за Георгом Гегелем: · поняття · розвиток як єдність протилежностей · взаємозв’язок кількісних та якісних змін · діалектичне заперечення |
|
План семінарського заняття (2 год.)
1. Джерела філософської концепції розвитку.
2. Класична теорія розвитку.
a. Теорії розвитку Іммануїла Канта, Георга Гегеля.
b. Матеріалістична діалектика.
3. Становлення сучасної філософської концепції розвитку.
a. Сучасні теорії Всесвіту.
b. Не лінійність, альтернативність розвитку.
c. Стохастичність та непередбачуваність
Література
Філософія: Підручник для вищої школи. – Х.: Прапор, 2004. – с. 396 – 412.
Завдання, вправи, тести
Дайте доцільну та обґрунтовану оцінку наведеним нижче твердженням щодо реальності існування свідомості. Спробуйте визначити філософську позицію, що виражена в цих твердженнях. Виділіть позитивне, доцільне в даних твердженнях, але також - негативне, неприйнятне, суперечливе.
а) свідомість являє собою функцію нейрофізіології, людини, витончений ти високорозвинений вид психічного пристосування людини до умов життя:
б) свідомості насправді не існує, бо її не можна спостерігати; реально існують лише людські реакції та нервові сигнали;
в) свідомість являє собою єдність буття та небуття: це є форма відображення дійсності в мозку людини, тобто відображення однієї речі в іншій:
г) свідомість - це різновид духовної субстанції;
д) свідомість - це є проходження енергії та інформації через людський мозок;
е) свідомість має особливий онтологічний статус, тому що лише вона здатна продукувати ідеальні, еталонні виміри дійсності;
є) реальність свідомості в тому, що вона постає способом орієнтування в предметному полі людської життєдіяльності, способом, що забезпечує особливий - небіологічний тип людської поведінки.
Тема 11. ПРОБЛЕМА ПІЗНАННЯ У ФІЛОСОФІЇ
Мета розгляду теми:
Поглибити уявлення про особливості духовних процесів, що перебувають у дії, функціонуванні; з'ясувати зв'язок пізнання із становищем людини у світі, із її життєвою долею та перспективами; окреслити умови, можливості та рівні пізнання, його різновиди та форми; доторкнутись до таємничого поняття істини та виявити його відмінність від правди, а також: його складний зв'язок із знанням та пізнанням.
| Ключові поняття та терміни | |
|
|
План семінарського заняття (2 год.)
1. Поняття пізнання та його змістові складові.
2. Види пізнання та їх взаємозв'язок.
3. Рівні та форми пізнання.
4. Проблема істини в пізнанні.
Завдання, вправи, тести
1.За своїм найпершим значенням пізнання це:
а) продукування інформації;
б) процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знач та уявлення;
в) взаємодія суб'єкта та об'єкта.
2. Гносеологія та епістемологія - це:
а) синоніми, бо позначають те ж саме - теорію пізнання;
б) різні напрями вивчення пізнання, оскільки гносеологія досліджує загальні умови пізнання, а епістемологія - знання (переважно - наукове);
в) різні напрями пізнання, але їх часто розглядають як синоніми.
3. Пізнання як людська здатність:
а) не мас суттєвого відношення до найперших потреб людини, оскільки виживати можна і без пізнання;
б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;
в) вказує на те, що людина постає агентом світового інформаційного процесу.
Обґрунтуйте свій вибір правильної відповіді.
4. Філософське розуміння пізнання передбачає:
а) продукування інформації;
б) прагнення за допомогою знань оволодіти певною дійсністю;
в) можливість для людини досягнути найважливішого та найзаповітнішого в своєму житті;
г) все вищеперераховане.
5. Життєво-досвідне пізнання характеризується чіткою диференціацією свого змісту, усвідомленістю та спеціальною спрямованістю.
Так Ні
6. Найпершим та найважливішим для людини видом пізнання постає:
а) наукове пізнання;
б) життєво-досвідне пізнання;
в) художньо-мистецьке;
г) релігійно-містичне;
д) жодне із видів пізнання, оскільки вони лише разом охоплюють всі пізнавальні здібності та можливості людини.
7. Суб'єкт пізнання - це те, на що спрямовані пізнавальна та практична активність людини.
Так Ні
8. Об'єкт пізнання:
а) передує суб'єкту та визначає його;
б) є похідним від суб'єкта;
в) є невід'ємним від суб'єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу пізнання;
г) постає частиною суб'єкта пізнання.
9. Об'єкт та предмет пізнання співвідносяться таким чином:
а) вони є синонімами;
б) вони стосуються різних сфер пізнання: предмет фігурує в гуманітарних науках, об'єкт - в природничих;
в) предмет постає певним зрізом або проекцією об'єкта;
г) об'єкт є частиною предмета.
10. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:
а) найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;
б) тим, що воно є єдине реальне джерело пізнання;
в) тим, що воно є найпершим джерелом пізнання;
г) чітким відокремленням суттєвого від несуттєвого;
д) найбільшим ступенем повноти.
11. Об'єктом чуттєвого пізнання постають зв'язки, функції та відношення дійсності, а об'єктом раціонального пізнання - окремі властивості речей
Так Ні
12. Із наведених нижче можливих варіантів відповідей виберіть найбільш виправдані.
У порівнянні чуттєвого пізнання із раціональним (абстрактним мисленням) можна зробити такі висновки:
а) чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно засвідчує дійсність будь-чого;
б) чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно дозволяє інтенсифікувати пізнання через узагальнення;
в) раціональне пізнання здатне виходити за межі наданого чуттям та фіксувати зв'язки цілих класів предметів;
г) жодне із них не має очевидних переваг у відношенні до іншого.
13. Потреба в синтезі даних чуттів із абстрактними раціональними узагальненнями зумовлена:
а) цілісним характером духовних процесів;
б) існуванням двох основних джерел пізнання - матеріалу чуттів та апріорних форм розсудку:
в) тим, що кожний із даних рівнів пізнання має свої переваги та недоліки.
14. Експеримент, як форма синтетичного пізнання, передбачає узгодженість раціональних положень із набутими чуттєвими враженнями.
Так Ні
15. Внаслідок внутрішньо суперечливого характеру пізнавального процесу, пізнання розвивається:
а) по висхідні;: б) лінійно;
в) за синусоїдою; г) спіралеподібна.
16. Оберіть із наведених нижче термінів ті, що фіксують однобічні підходи до цілісного, синтетичного характеру пізнання, невиправдано висуваючи ї на перший план його окремі складові та елементи:
а) емпіризм; б) сенсуалізм;
в) догматизм; г) раціоналізм;
д) прагматизм; е) спіритизм.
17. Оберіть серед наведених нижче термінів ті, що характеризують сучасні концепції істини:
а) софістична; б) евристична;
в) кореспондентська; г) когерентна;
д) концептуальна.
18. Оберіть найбільш виправдані та виважені варіанти відповіді на питання.
Серед сучасних підходів до визначення та розуміння істини можна виділити такі:
а) істина - це відповідність знань ти уявлень дійсному стану речей;
б) істина - це внутрішня узгодженість знань та їх складових;
в) істина - це характеристика лише наукових знань;
г) істина - це поняття, що у власному розумінні притаманне лише божественному віданню та об'явленню;
д) істина постає в якості еталонного поняття, що дозволяє оцінювати міру точності та виправданості знань.
19. Істина і правда співвідносяться таким чином:
а) істина - це характеристика раціональних утворень, а правда - це єдність істини та життєвої позиції;
б) правда - це характеристика раціональних утворень, а істина - це єдність правди та життєвої позиції.
20. Істина це не миттєва, одноактна оцінка стану знань, а процес, в якому кожна складова знання виконує свою доцільну та необхідну функцію.
Так Ні
21. Спробуйте дати критичну оцінку наведеним тезам та виявити їх сильні і слабкі сторони. Сформулюйте своє розуміння найперших чинників формування науки.
а) Наука - це спеціалізований та спеціально організований вид пізнання, що спрямований на продукування найбільш виправданих та достовірних знань.
б) Наука - це такий вид пізнавальної діяльності, який формується свідомо - внаслідок розуміння людьми значущості та ефективності знання.
в) Наука - це пізнання, що спрямоване на забезпечення підвищення ефективності виробничої діяльності.
г) Наука виникає внаслідок того, що існують допитливі люди, які згідні ризикувати всім заради отримання нових знань.
22. До найперших ознак науки слід зарахувати:
а) її мову (спеціальну термінологію) та логіку (внутрішню впорядкованість);
б) єдність функцій описування, пояснення та прогнозування;
в) дослідження внутрішньої необхідності явищ та процесів дійсності;
г) наявність емпіричного та теоретичного рівнів пізнання;
д) усе вищеперераховане.
23. Виберіть варіанти правильного окреслення питання. У своєму реальному функціонуванні наука постає в якості:
а) незаперечних положень та принципів;
б) як єдність знань та діяльності, що їх продукує;
в) єдності інтуїції та доведень;
г) як сукупність соціальних інститутів, що здійснюють наукову діяльність.
24. Складовими методу наукового пізнання постають:
а) інструменти, засоби, прилади;
б) описова, операціональна та концептуальна складові.
25. Критично проаналізуйте наведене визначення методу, спробуйте пояснити, якою мірою воно може бути прийнятним.
“Метод постає порядком та послідовністю дій, що ведуть до бажаного результату”.
26. Із наведеного нижче переліку понять оберіть ті, що можна зарахувати до методів емпіричного пізнання, методів опрацювання фактів та методів теоретичного пізнання:
а) спостереження, вимірювання, експеримент;
б) аксіоматика, гіпотетико-дедуктивні побудови, системно-структурний аналіз;
в) екзегетика, мантика, семантика;
г) індукція та дедукція, аналіз та синтез.
27. Спробуйте чітко назвати ті переваги, які теорія має у порівнянні із досвідом. Водночас врахуйте й ті причини, з яких фундаментальна наука повинна йти попереду прикладних наук.