Характеристика суспільних класів
| Вищий клас (<1%) | Еліта суспільства, яка походить від родовитих предків і живе на успадкованому багатстві, володіють більш ніж одним будинком, шикарними авто. |
| Ринок | Коштовності, антикваріат, туризм, нерухомість. |
| Нижчий вищий клас (2%) | Особи вільних професій, бізнесмени. Демонстративно витрачають гроші, гостро бажають перейти у вищий клас. |
| Ринок | Дорогі будинки, автомобілі, яхти. |
| Вищий середній клас (12%) | Проявляють турботу про освіту, духовне життя, культуру, політику. |
| Ринок | Нерухомість, авто, туризм. |
| Нижчий середній клас (30%) | Службовці, підприємці. Дотримуються норм та правил культури. Бажають заявити про себе в громадських справах і політиці. |
| Ринок | Товари типу “Зроби сам”, недорогі авто, побутова техніка |
| Вищий нижчий клас (35%) | Дрібні службовці, кваліфіковані робітники стурбовані проблемою свого становища в суспільстві |
| Ринок | Товари для домашнього господарства, пиво |
| Нижній клас (20%) | Некваліфіковані робітники, пенсіонери, безробітні, соціально мало захищені громадяни. |
| Ринок | Дешевого харчування, “Секонд хенд”, алкоголь. |
4 Міжнародний маркетинг – маркетинг товарів і послуг за межами країни
перебування товаровиробника.
Для успішної роботи підприємства за рубежем потрібно:
Ø вивчити середовище маркетингу в цій країні
Ø обрати потрібні ринки
Ø визначити методи виходи на ці ринки
Ø розробити відповідний комплекс маркетингу
Ø створити службу міжнародного маркетингу.
При цьому потрібно пам’ятати, що робота на зарубіжних ринках, особливо в розвинутих країнах має базуватись на концепціях соціально-етичного маркетингу (СЕМ). Концепція Сем розрізняє п’ять підходів до організації маркетингової діяльності:
· концепція виробництва – енергозберігаючі технології, використання досягнень НТП, утилізація відходів, зменшення екологічного забруднення середовища
· концепція товару – товар має бути екологічно чистим і відповідати міжнародним стандартам конкурентно спроможності
· концепція збуту – передбачає мінімальну кількість посередників
· концепція маркетингу – використовує його загальні теорії і тактики
· концепція СЕМ – базується на всіх попередніх
Ринок та суб’єкти маркетингу
1 Ринок – категорія економічного механізму, яка заснована на обміні продуктами суспільної праці.
Міжнародна класифікація ринків:
ö Ринок продуктів праці
ö Ринок ресурсів
ö Внутрішній
ö Національний
ö Регіональний
ö Світовий
ö Робочої сили
ö Грошовий
ö Капіталів
ö Спеціальний
До організаційних форм відносять:
· Базар – організаційна форма ринку, яка передбачає купівлю/продаж одиниці продукції або невеликих партій
· Ярмарок - організаційна форма ринку, яка передбачає в першу чергу оптовий продаж товару, як правило, за угодами або контрактами.
· Магазин - організаційна форма ринку, яка передбачає індивідуальний продаж товару.
· Аукціон - організаційна форма ринку, яка передбачає прилюдні торги за принципом зростаючої ціни
· Біржа - організаційна форма ринку, яка передбачає оптовий продаж товарів, яких не має в наявності. Біржа є посередником.
2Ринок поділяється на ринковий сегмент, вікно, нішу.
Сегмент – умовний поділ ринку на частини за певними ознаками (демографічними, географічними, психографічними та поведінка споживача).
Демографічні: вік, стать, сімейний стан, національність, освіта, прибутки, релігія, розмір сім’ї.
Географічні: регіон, місто, приміська зона, сільська місцевість, чисельність населення, клімат.
Психографічні: стиль життя, особисті якості, тип особистості. Поведінка: шукані вигоди, ставлення до товару, статус користувача, привід для здійснення покупки.
Сегментування ринку є універсальний процес і йому піддається будь-який товар.
Вікно – сегмент ринку яким не скористався конкурент.
Ніша – сегмент для якого оптимальним є товар нашої марки.
В бізнесі виграє той хто зумів свій сегмент, вікно або нішу.
3 Для успішного функціонування будь-якого типу ринку він повинен мати свої організації та установи, які забезпечать його ефективну роботу. Такі організації та установи в маркетингу називаються інститутами і відносяться до поняття ринкова інфраструктура (ринок робочої сили має таку інфраструктуру: біржа праці, центри перекваліфікації, фонд зайнятості населення, пенсійний фонд, благодійні фонди).
Ринок капіталу має дещо іншу інфраструктуру: фондові, валютні біржі, страхові компанії, аудиторські фірми, комерційні банки, ДПА, Фонд державного майна.
Кожен тип ринку має власну інфраструктуру.
4 Ємність ринку - обсяг товару, що реалізується протягом певного часу (рік, півріччя, квартал, місяць, тиждень).
Структурна формула для визначення ємності ринку любого товару має такий вигляд:
Єр – ємність ринку певного товару чи послуг
З – запаси продукції у товаровиробника з минулого року
І – імпорт даної продукції на протязі року
Е – експорт даної продукції на протязі року
Зм – зменшення нормативних запасів продукції у продавця
Зб – збільшення нормативних запасів продукції у продавця
Іо – подібний імпорт продукції
Ео - подібний експорт продукції
В – виробництво даної продукції на протязі розрахункового періоду
Подібний експорт та імпорт дуже важко обліковувати, тому у деяких випадках його у формулу не включають.
При визначенні ємності ринку користуються такими методами дослідження:
R Статистичний - дані минулих років
R Кабінетний – аналітично шляхом розрахунку
R Польовий – шляхом опитування споживачів, найчастіше анкетування
R Метод експертної оцінки –висновки роблять провідні фахівці галузі.
5Реалізація товарів на ринку здійснюється фізичними та юридичними особами, які виконують різні функції.
Олігархи – товаровиробники або посередники, власники, які працюють і контролюють декілька галузей. Найкрутішими є Бродський, Волков, Франчук, Медведчук, Суркіс.
Трейдер – особливо крупний спеціалізований посередник, який діє в одній галузі і може бути товаровиробником.
Дистриб’ютор – крупний, спеціалізований посередник (Тимошенко).
Джобер – посередник швидкого перепродажу.
Брокер – посередник товарно-сировинної біржі.
Консепнатор – власник регіональних крупних складів.
Маклер – посередник на фондовій біржі.
Рілейтер – посередник з продажу нерухомості.
Ділер – представник фірми.
Торговий агент – працівник комісійної торгівлі.
Торговий представник – представляє якусь фірму чи підприємство і як правило працює на ярмарках і виставках.
Комівояжер – роз’їзний торговий агент.
Манчентайзер – адміністратор.
Супертайзер – організатор торгового відділу
Супервізер - організатор торгової секції.
Оператори ринку повинні відповідати таким вимогам:
è Фізичний стан
è Сенсорні якості
è Професійні якості
è Рівень інтелекту
è Професійні знання
Критеріями відбору операторів ринку є: фінансовий стан, організація та показники збуту, спеціалізація, репутація на ринку, охоплення ринку, запаси та складські приміщення, управління збутом.
6Одним з основних питань якими переймається маркетинг є аналіз привабливості тих чи інших ринків. Аналіз починається з виявлення ринкової ситуації, в якій може діяти підприємство.
На ринку мають місце три класичні ситуації:
1. Монополія
2. Олігополія
3. Конкуренція
Основними ринковими індикаторами, які приймаються до уваги при аналізу ринку є: попит, пропозиція, ціна, ринок робочої сили, ціна робочої сили (рівень зарплат), грошовий ринок, ринок капіталу, валютний курс.
Алгоритм вибору привабливості ринку зображений на схемі 3.1
Наступним етапом аналізу є оцінка привабливості ринку, при цьому найчастіше використовують метод Бостонської матриці, який передбачає оцінку ринків за такими показниками:
· Торгово–політичні відносини на ринках
· Можливі обмеження на торгівлю
· Рівень конкуренції
· Вимоги до якості продукції
· Умови збуту продукції
· Відносини зі споживачами
· Ефективність реклами
· Надійність інформації про ринок
Кожен з цих показників має певну питому вагу, що дозволяє скласти цифровий рейтинг привабливості ринку. Найпривабливішим важаться ринок, який максимальний рейтинг.
Одним з основних етапів аналізу ринку є аналіз конкурентних можливостей підприємства, при цьому теж використовується метод Бостонської матриці, яка дає можливість оцінити як власні можливості так можливості конкурентів, при цьому аналізуються такі економічні показники: обсяг виробництва, обсяг збуту, активи фірми, чистий прибуток, відрахування у фонди, амортизація, довгострокові зобов’язання, короткострокові зобов’язання, обсяги капіталовкладень, середні витрати виробництва, оборотні кошти, конкурентно спроможність товару, технічний рівень виробництва, технічний рівень продукції, оцінка організаційної структури.
Схема 3.1