Характеристика класів рахунків

Зі змінами та доповненнями

(нак.від 15.02.01 №16; нак.від 29.03.01 №42;

нак від 23.04.01 №57; нак від 04.05.01 №70;

нак.від24.07.01 №127; нак.від 30.08.01 №150;

нак.від 11.01.02 №2;нак.від 30.01.02 №15;

нак.від 18.02.02 №27; нак.від 16.06.02 №114;

нак.від 10.09.02 №171;нак.від 11.11.02 №211;

нак. від 13.02.03 №27;нак.від 25.02.03 № 42; нак.від 11.03.03 №50; нак.від 16.04.03 №88;нак.від 30.04.03 №99;нак.від 30.04.03 №100;

нак.від 29.07.2003 №150;нак.від 13.01.04 №1;нак.від 16.02.04 №24; нак.від 30.03.04 №59; нак.від 16.06.04 №101;нак.від 12.07.04 №116;нак.від 25.10.04 №184;нак.від. 03.11.04 №193;

нак.від 02.02.05 №21;нак.від 26.04.05 №77;нак.від 17.11.05№208;нак.від 28.12.05№245;

нак.від 25.05.06№146)

Інструкція по застосуванню Плану рахунків

Бухгалтерського обліку виконання

Державного та місцевих бюджетів

План рахунків по виконанню державного та місцевих бюджетів - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації відповідних операцій та відображення бухгалтерської інформації, забезпечує складання фінансової звітності.

План рахунків, розроблений відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, є складовою частиною національної системи бухгалтерського обліку.

При побудові Плану рахунків враховано особливості виконання державного та місцевих бюджетів, функціонування Єдиного казначейського рахунку, виконання місцевих бюджетів через органи Державного казначейства, з дотриманням загальних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку та звітності. Будова Плану рахунків базується на класифікації рахунків за економічним змістом з метою отримання інформації про виконання бюджетів та здійснення контролю за цим процесом.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів забезпечує відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з виконанням функцій, які покладаються на органи Державного казначейства та фінансові органи, тобто касове виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками, тощо.

Мета і завдання Плану рахунків

План рахунків розроблено для забезпечення потреб ведення бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності.

План рахунків надає змогу здійснювати детальний і повний облік операцій, пов’язаних з виконанням бюджетів, а також своєчасно надавати детальну, достовірну і змістовну інформацію керівництву органів Державного казначейства та фінансових органів, Міністерству фінансів України, статистичним відомствам, податковим органам та іншим користувачам.

Принципи побудови Плану рахунків

План рахунків грунтується на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та звітності, що засновані за такими принципами:

законністьзвітність повинна відповідати правилам та процедурам, які передбачені законодавчими та нормативними актами;

достовірність – правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;

повнота бухгалтерського облікувсі операції по виконанню бюджетів в органах Державного казначейства підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні результати операцій органів Державного казначейства, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею. Повнота та достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури органів Державного казначейства забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку, а також, якщо ці правила застосовуються без відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій та ситуацій;

дата операціїоперації по виконанню бюджетів реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;

прийнятність вхідного балансузалишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;

превалювання сутності над формою – операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;

суттєвість у фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;

доречність – корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;

відкритість – фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;

сталість– постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обгрунтування і розкриття у фінансових звітах.

правильність– сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;

обережність– обгрунтована, розсудлива оцінка фактів;

незалежність – відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів);

співставність– можливість визначення тенденцій виконання бюджету через співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;

своєчасність– забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету, тощо, та інших користувачів;

безперервність- оцінка активів здійснюється, виходячи з того, що процес виконання бюджетів є постійним;

консолідація – складання зведеної фінансової звітності про виконання бюджетів в цілому по системі Державного казначейства України з урахуванням підвідомчих управлінь та відділень в розрізі бюджетів, за винятком залишків за внутрішньосистемними розрахунками;

окреме відображення активів та пасивів - цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними за винятком клірингових (рахунків за розрахунками), технічних та транзитних рахунків.

Структура Плану рахунків

Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за активами та зобов’язаннями.

Балансові рахунки (синтетичний облік) забезпечують інформацію про операції, які виконуються органами фінансової системи при виконанні бюджетів та їх відображення у фінансовій звітності.

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп та балансових рахунків.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.

Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає обов’язкові параметри, згідно з вимогами Державного казначейства України. Додаткова інформація, необхідна для органів фінансової системи, може бути забезпечена за допомогою додаткових параметрів, визначених самостійно. Органи фінансової системи можуть самостійно збільшувати кількість необхідних їм параметрів.

Кожний клас розподілений на:

рахунки ІІ порядку (двозначні-розділ);

рахунки ІІІ порядку (трьохзначні-група);

рахунки ІV порядку (чотиризначні-балансовий рахунок).

План рахунків поділяється на три логічні частини: баланс, бюджетні рахунки ( доходи і видатки) меморандні і позабалансові рахунки.

План рахунків складається:

Балансові рахунки:

Клас перший.Активи.

Клас другий. Зобов’язання.

Клас третій. Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів.

Клас четвертий. Розрахунки.

Рахунки доходів та видатків бюджету (бюджетні рахунки):

Клас п’ятий.Результат виконання бюджету.

Клас шостий.Доходи бюджету.

Клас сьомий. Видатки бюджету.

Меморандні і позабалансові рахунки:

Клас восьмий. Управлінський облік.

Клас дев’ятий. Позабалансовий облік.

Характеристика класів рахунків

Перший клас Плану рахунків визначає активи бюджетів. Цей клас включає кореспондентський рахунок Державного казначейства в НБУ, кошти бюджетів у інших банках, розміщені депозити, цінні папери, надані бюджетні кредити, інші активи (кошти в дорозі та заблоковані на рахунках, товарно-матеріальні цінності), субкореспондентські рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Всі рахунки першого класу активні.

Другий клас Плану рахунків визначає зобов¢язання, які виникають в процесі виконання бюджетів. Цей клас включає зобов’язання, що пов’язані з випуском в обіг цінних паперів, за отриманими кредитами та депозитами, за іншими зобов¢язаннями. Всі рахунки другого класу пасивні.

У третьому класі Плану рахунків відображені зобов’язання за операціями Державного казначейства за коштами бюджетів та розпорядників бюджетних коштів. Цей клас включає операції за коштами: державного бюджету, місцевих бюджетів; які підлягають розподілу між рівнями бюджетів; тимчасово віднесеними на доходи бюджету; на рахунках розпорядників бюджетних коштів, органів Державного казначейства. Рахунки третього класу пасивні.

У четвертому класі Плану рахунків відображаються розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі їх виконання, розрахунки за векселями, позицію Державного казначейства щодо іноземної валюти та балансуючі рахунки. Всі рахунки четвертого класу активно-пасивні.

П’ятий клас Плану рахунків визначає результат виконання бюджетів. Він включає результат виконання загального та спеціального фондів бюджетів. Рахунки п’ятого класу активно-пасивні.

У шостому класі Плану рахунків відображаються доходи. Цей клас включає доходи: державного та місцевих бюджетів, доходи, які підлягають розподілу; кошти тимчасово віднесені на доходи бюджетів. Всі рахунки шостого класу пасивні, крім рахунку 6911 “Контррахунок за операціями за доходами бюджетів”, який є контрпасивним.

У сьомому класі Плану рахунків відображаються видатки. Цей клас включає видатки державного та місцевого бюджетів. Всі рахунки сьомого класу активні за винятком рахунків: 713 групи “Кредитування державного бюджету за вирахуванням погашення”, 723 групи “Кредитування місцевого бюджету за вирахуванням погашення” які є активно-пасивні та 7911 “Контррахунок за видатковими операціями” який є контрактивний і 7921 “Контррахунок за операціями з кредитування за вирахуванням погашення”, який є активно-пасивним.

Восьмий клас Плану рахунків включає меморандні (технічні) рахунки, які є елементом управлінського обліку і не входять в баланс про виконання бюджету. Цей клас включає кошти передані та кошти отримані органами Державного казначейства в процесі виконання бюджетів. Рахунки 81 розділу

“Кошти отримані” пасивні, рахунки 82 та 83 розділів - активні, а рахунки 8911 “Контррахунок за операціями управлінського обліку за переданими коштами” - контрактивний і рахунок 8921 “Контррахунок за операціями управлінського обліку за отриманими коштами” - контрпасивний.

У дев’ятому класі Плану рахунків відображаються позабалансові статті. Цей клас включає:тимчасові планові показники, пропозиції та інші планові показники; кошторисні призначення; асигнування; планові показники за доходами бюджету; зобов¢язання розпорядників бюджетних коштів; розрахункові документи, не оплачені в строк; нараховані доходи і витрати; зобов¢язання і вимоги за кредитуванням та всіма видами гарантій. Рахунки 90, 91, 92, 94, 95 розділів - пасивні; рахунки 93 розділу – активні. Рахунки: 9911 “Контррахунок для активних рахунків позабалансового обліку” - контрактивний та 9921 “Контррахунок для пасивних рахунків позабалансового обліку”- контрпасивний.

Наши рекомендации