Віково І педагогічна психологія. VI. Психологія особистості підлітка

VI. Психологія особистості підлітка

1 55

правди у собі та в інших людях. Крім того, досягнувши періоду статевого дозрівання, підліток потрапляє в суперечливе становище: він вже не ди­тина, але ще не ствердився в культурі дорослих.

Особливості психосексуального розвитку підлітка.Взагалі підліт­ковий вік пов'язаний з перебудовою організму дитини — статевим дозрі­ванням. Останній аспект визначається на основі поняття пубертатності (від лат. риЬезгеге - покриття волоссям). Пубертатний період - це стадія, коли людина досягає статевого дозрівання. Лінії психічного і фізіологіч­ного розвитку не йдуть паралельно, через що індивідуальні межі вступу в пубертат значно варіюють. Одні діти вступають в пубертатний період раніше, інші - пізніше. В середньому пубертат триває 3-4 роки.

Настання пубертатного періоду характеризується загальними змінами морфологічної будови організму. У підлітків спостерігається інтенсив­ний ріст скелета (за рік хлопчики в середньому підростають на 4-7 см, а дівчатка на 3-6 см). У дітей обох статей дозрівання стосується спочатку внутрішніх органів, а потім тіла. У дівчаток розширюється таз, а пле­чі залишаються вузькими, у хлопчиків - зворотні пропорції: збільшення ширини плечей, таз залишається вузьким. Дане співвідношення є класич­ною морфологічною ознакою для оцінки пубертатного розвитку.

Паралельно росту скелета відбувається розвиток маси тіла, мускуль­ної і жирової тканин, що призводить до зовнішніх статевих відмінностей між хлопчиками і дівчатками. У дівчаток починається розвиток грудей (в середньому в 12 років), що супроводжується оволосінням лобка. Серед­ній вік появи перших менструацій (менархе) припадає на 13 років (індиві­дуальний діапазон від 10 до 16,5 років). У хлопчиків розвиток вторинних статевих ознак починається зі збільшення яєчок, потім настає оволосіння лобка (в середньому 12,5 років). Волосся під пахвами з'являється пізніше на два роки, з цим співпадає поява бороди. Важливим феноменом пубер-тату стає ломка голосу.

Пубертат характеризується також гормональною активністю. Гормо­нальна регуляція здійснюється на різних рівнях: ендокринних залоз, гіпо­фізу, щитовидної залози, які починають виділяти гормони росту і статеві гормони. Значні цикли статевого розвитку в підлітковому віці пов'язані з функціями гіпоталамусу, який інтенсивно виділяє молекулярні частини в гіпофіз, запускаючи в роботу всю ендокринну систему. Гіпоталамус є основним, відповідальним центром за емоційну поведінку.

Основні структурні і функціональні зміни в головному мозку завер­шуються до 14 років, коли він досягає свого кінцевого обсягу і ваги. Співвідношення ж між сірою речовиною та нейронами набуває свого кінцевого рівня розвитку приблизно у 18 років.

У зв'язку зі швидким розвитком у період пубертату всіх систем орга­нізму виникають труднощі у кровопостачанні мозку та функціонуванні

серця, легенів. Останні хоч і розвиваються в цей період, але не встигають досягнути такого рівня, щоб повноцінно забезпечити роботу організму. Тому для підлітків характерні перепади м'язового і судинного тонусів. Такі перепади викликають швидку зміну фізичних та емоційних станів. Підліток спроможний годинами ганяти м'яч чи активно рухатися в такт популярній музиці, але, у відносно спокійний період, може відчувати се­бе дуже стомленим. Емоційний фон у підлітковому віці характеризується нестабільністю.

Емоційна нестабільність підсилює статеве збудження. Більшість хлопчиків усвідомлюють джерела цього збудження, у дівчаток більше індивідуальних відмінностей: одні з них відчувають статеві збудження, інші мають невизначені відчуття, які пов'язані із задоволенням потреб у підтримці, самоповазі, любові. Разом з цим, важливим моментом стате­вої самосвідомості підлітків стає статева ідентифікація.

Усвідомлення і переживання статевої ідентичності передбачає наяв­ність у підлітків певних зразків, тобто уявлень про найбільш привабливі і значущі якості особистості чоловіка і жінки, які виявляються в багатьох сферах життєдіяльності індивіда. Дані зразки включають як незалежні від статі моральні установки, стереотипи поведінки, так і специфічні, що пов'язані з розрізненням форм взаємостосунків чоловіків і жінок у сус­пільстві, діяльності, побуті. Слід підкреслити, що поняття статевої іден­тифікації в підлітковому віці розглядається в сукупності з проблемами родової ідентичності і статевих ролей.

Родова ідентичність включає в себе тілесні аспекти уявлень підлітка про себе і свою стать. Вплив батьків та інших дорослих, а також одно­літків стає визначальним у привласненні підлітком тілесних параметрів «Я». Статеве дозрівання робить його тіло відверто сексуальним для са­мого себе і оточуючих та вимагає побудови фізичного образу «Я» згід­но норм адекватної статевої поведінки, заданої суспільством і, особливо жорстко, - групою однолітків.

Статева роль - це уявлення про себе, як про істоту чоловічої чи жі­ночої статі, в термінах установок і поведінки, що проявляються в соці­альних ситуаціях. Засвоєння статевої ролі припадає на короткий період між пубертатом і початком дорослості. В перехідному віці соціальний тиск дорослих і групи однолітків вимагає від підлітка прийняти соціаль­но схвалювану статеву роль з усім набором властивих їй поведінкових характеристик.

Статева роль інтегрує в собі специфічні особливості індивіда, як представника конкретної статі. Це визначається у хлопчиків у проявах мужності (маскулінності), а у дівчаток - жіночності (фемінінності). Маскулінність (фемінінність) можна представити як сукупність най­більш значущих ознак, властивостей, притаманних чоловіку (жінці) на

1 56