Vi. психологія особистості підлітка




Vi. психологія особистості підлітка - student2.ru Дедалі більше розвивається цілеспрямованість і активність сприй­мання. Поглиблюється повнота і точність сприймань, вдосконалюється спостереження. Ускладнюються окремі види сприймань, зокрема такі, як сприймання простору, часу, сприймання тексту, картин, музики.

Пріоритетне місце в підлітковій субкультурі належить сприйняттю музики. Масовим попитом у підлітків користується музика великих час­тот (поп- та рок- музика). При цьому і класичний жанр має свою пред-ставленість в молодіжній аудиторії. Сприйняття музики викликає в орга­нізмі підлітка фізіологічні зміни (підсилює метаболізм, стабілізує мус­кульну енергію, змінює кров'яний тиск, емоції). Завдяки експресивності, ритміці, музика через тілесні рухи, танці дозволяє підліткам знижувати емоційні реакції: хвилювання, афекти, неусвідомлені переживання.

Сьогодні дослідження впливу музики на фізіологію і психіку люди­ни продовжуються. Виявляється, що підлітки найбільш сензитивні до її впливу. Саме дана вікова категорія прагне сприймати музику на вищому абсолютному порозі чутливості. Музика занурює підлітків у залежність від висоти, сили, темпу і створює для них складну гаму слухових, тілес­них відчуттів та соціальних переживань. Цікавими виявилися експрес-дослідження, які проводилися вченими у великих рок-залах Японії. При опитуванні підлітки стверджували, що під час сприйняття рок-музики вони отримують значне за силою задоволення - «кайф» і, занурюючись у музику, втрачають реалії буття і навіть самих себе. Те, що відбувається з підлітками, захопленими рок-музикою, - це явище, що демонструє по­чатковий рівень сприйняття музики. По суті, він пов'язаний з переживан­нями ритму і великих частот музичних звуків у сполученні з тілесними рухами. Це явище вікового характеру, а тому в подальшому, в дорослому віці, люди перестають тяжіти до даного жанру музики.

Поряд з цим, у окремих підлітків існує схильність до сприйняття кла­сичної музики. На думку Б.М. Теплова, цей момент вимагає наявності трьох основних музичних здібностей: ладового почуття, здатності до слухових уявлень та музично-ритмічного почуття.

Основні музичні здібності створюють ядро музичного сприйняття та формують спеціальну здібність - музичний слух. На думку С.Л. Рубінш-тейна, музичний слух виходить за межі відчуття та сприймання і висту­пає як здатність сприймати та уявляти музичні образи, що пов'язані з образами пам'яті та уяви.

В характеристиці перцептивного розвитку в підлітковому віці слід відмітити те, що між підлітками існує виразний розрив в опануванні культурою сприймання різних видів мистецтва: художніх творів, картин, музики, театральних вистав тощо.

Процес оволодіння у підлітковому віці більш складною системою знань впливає на розвиток мимовільної і довільної пам'яті. Новий

фактичний матеріал, якому притаманні початки теорії кожної науки, ставить вищі вимоги до пам'яті, порівняно з молодшим шкільним ві­ком. Засвоєння такого матеріалу потребує переходу від конкретно-ло­гічної пам'яті до абстрактно-логічної. При цьому у деяких підлітків мо­же зберігатися тенденція до механічного запам'ятовування навчального та іншого матеріалу, що викликає труднощі в його розумінні. Між тим, більша частина підлітків здатна керувати своїм довільним запам'ятову­ванням. Здатність до останнього повільно, але постійно зростає.

У середині підліткового віку спостерігається найбільш швидкий темп у розвитку пам'яті. При цьому перебудовується смислова пам'ять, яка набуває опосередкованого і логічного характеру. Відбуваються істотні зміни в перебігу логічної пам'яті. Вони підпорядковуються установкам: засвоїти, зрозуміти, розібратися і запам'ятати матеріал. Узагальнені при­йоми логічної пам'яті дають можливість підліткам запам'ятовувати по­яснення, основні факти, пов'язані з доведенням, судження, умовисновки, тощо. А процес оволодіння усним і писемним мовленням призводить до того, що дослівне відтворення замінюється вільним відтворенням, тобто переказом своїми словами істотного, суттєвого у матеріалі. Пам'ять по­чинає характеризуватися достатньо високим рівнем оволодіння складною системою узагальнених знань та вмінням його розуміти і запам'ятовува­ти. Поряд з формою (опосередкованість, логічність) змінюється і зміст матеріалу, що запам'ятовується. Більш доступним стає запам'ятовування і збереження абстрактного матеріалу. Пам'ять спирається на опосередко­ваність, привласнені знакові системи, перш за все мови.

Підліток інтуїтивно підходить до того, що мова як знакова система дозволяє відображати довкілля та фіксувати певні погляди на світ. В цьому віці починають цікавити правила вживання тих форм мовлення, які викликають труднощі у написанні чи висловлюванні. Буває так, що підліток не уявляє, як написати або виразити власні думки. Однак це не означає того, що він не знає рідної мови. Здебільшого це помітно при сприйнятті мовлення інших людей. Підліток легко схоплює нестандартні або неправильні форми мовлення у своїх батьків, вчителів, знаходить по­рушення мовленнєвих правил в газетах, книгах, виступах дикторів радіо чи телебачення. У таких випадках почуття гумору знімає напруження від постійної уваги до реалій мовлення.

Підліток здатний відчувати мову не тільки в звичному житті людей, але й в історичному русі. Він добре розуміє контексти мови минулих ро­ків, тих форм і зворотів, які стали архаїзмами. Прагнення до відчування рідної мови в історичному часі, використання стилістичних зразків, «ви­соких» слів, смаків минулого, вчить підлітка розуміти мову Т.Г. Шевчен­ка, І.С. Нечуя-Левицького, О.Ю. Кобилянської, Л. Українки, П. Мирного, Г.Ф. Квітки-Основ'яненка, М.В. Гоголя.



Вікова і педагогічна психологія

Наши рекомендации