VI. Психологія особистості підлітка. Поєднання з класичною літературою, рідною історією розвиває у під­літків рефлексивні здібності до руху культурних та історичних процесів




VI. Психологія особистості підлітка. Поєднання з класичною літературою, рідною історією розвиває у під­літків рефлексивні здібності до руху культурних та історичних процесів - student2.ru Поєднання з класичною літературою, рідною історією розвиває у під­літків рефлексивні здібності до руху культурних та історичних процесів. У сучасній українській літературній мові існують різні культурні форми: слав'янізми, провінціалізми, іншомовні слова, неологізми та ін., в про­сторі яких підліток набуває істинної культури мови і вчиться використо­вувати слово в контексті реальних взазмин з людьми.

Мова є наймогугнішим засобом пізнавального розвитку підлітків, оскільки вона існує в усному і писемному вигляді. Навчання у школі стає тим фактором, який якісно змінює напрямок мовленнєвого розвитку. Процес виконання навчальних завдань потребує звернення до словни­ків і довідників. У них підлітки уточнюють значення слів, їх правильне вимовляння, з'ясовують для себе питання орфографії та стилістики, що допомагає їм включати словесні означення в синтаксичний контекст. Са­ме систематичне вивчення рідної мови допомагає відволікати предмет від слова. Це призводить до такої ситуації в мовленнєвому розвитку, ко­ли мовленнєві знаки перестають сприйматися як властивості визначених речей. Слово як знак відкриває шлях до опанування символічними про­цесами та теоретичним мисленням.

Констатуючи вищий рівень мовленнєвого розвитку, необхідно відмі­тити значну дистанцію, яку проходять підлітки, котрі опанували таким рівнем, від тих однолітків, які не змогли піднятися до нього в силу пев­них обставин. Добре відомо, що для певної частини підлітків читання класичної та сучасної літератури підмінюється переглядом відповідних екранізованих художніх творів або переглядом розважальних телевізій­них програм. За статистичними даними, читання молодіжних журналів чи періодичної преси у переліку захоплень та інтересів підлітків займає останнє місце.

Крім того, у підліткових об'єднаннях (частіше у неформальних гру­пах) підлітки досить часто відходять від мовної норми, користуючись сленгом. Сленг (англ. зіеп&) - варіант розмовного мовлення, в тому числі з експресивно прикрашеними його елементами, який не співпадає з нор­мами літературної мови.

У підлітків виникає особливий тип спілкування, що неприпустимий у звичному житті. Таким чином реалізується потреба в автономності не тільки територіальній, але й знаковій, що надає особливого смислу їх об'єднанням. У них виробляються особливі форми сленгового мовлення, які зменшують міжіндивідуальні дистанції і надають пафосу карнавалу, «іншого життя» для підлітків. В умовах сучасності одним з небезпечних способів порушення соціальних заборон стало використання у підлітко­вій культурі нецензурних слів. Підлітки, які використовують мат, вважа­ють себе звільненими від табуйованих культурою слів, від пресингу, пе­редбаченого контролем мовлення.

Входження в реальність знакових систем мови стає для підлітків вхо­дженням у комунікативну діяльність. Вони проходять тривалий шлях у розвитку самосвідомості, засвоюючи систему знаків людської мов­леннєвої культури. При цьому одні з них проходять шлях очищення від небезпечної маси «відходів» виробництва мови, інші ж, навпаки, заван­тажують себе цією масою.

У перехідний вік існує лише одна психічна функція, якою підліток оволодів так, що в змозі довільно нею керувати. Такої самостійності на­буває функція уяви, завдяки активній, внутрішній, перетворюючій ді­яльності. Підліток здатний оперувати мислительними завданнями мате­матичного характеру, значеннями і смислами мови, змістом прочитаних оповідань, географічним простором, історичними подіями, логікою по­будови дедуктивних умовисновків, поєднуючи при цьому дві психічні функції - мислення і уяву.

Внутрішні і зовнішні проблеми, які виникають з реалій життя, підліт­ки можуть переносити в уяву. Це зменшує час перебігу стресів, знижує емоційні напруження, націлює думки на пошук позитивного вирішення проблемних ситуацій. У критичні моменти підліток може будувати влас­ний уявний світ, де створює особливі стосунки із дорослими і однолітка­ми. В уяві він програє одні і ті ж сюжети, переживає одні і ті ж почуття доки не зникнуть його внутрішні проблеми.

Події, що відбуваються в уяві підлітків, опосередковані образами ре­альної дійсності, образами загальнолюдської культури. Однак, реальність уявного світу підлітка суб'єктивна - це тільки його реальність. Підліток суб'єктивно і довільно скеровує перетворення свого внутрішнього світу, оскільки він досконало вже володіє імажинативними (від англ. іта§е - об­раз) діями. Дії з образами уяви приносять йому задоволення, бо він може володарювати над часом, отримувати вільну зворотність в особистісному просторі, бути звільненим від причинно-наслідкових зв'язків у просторі соціальних відносин реального буття людей. Така свобода проживання у внутрішньому просторі просуває підлітків у психічному розвитку.

Вільне сполучення різноманітних образів, побудова нових образів з новими смислами розвиває у підлітків творчу уяву. Про розвиток у них креативного потенціалу засвідчують продуктивність, оригінальність, са­мостійність процесу уяви, а також зміна домінування її видів: від мимо­вільного (пасивного) до довільного (активного), від репродуктивного до творчого. Ряд форм активної уяви підлітків закономірно змінюють одна одну. Так, вільну фантазію молодшого підлітка витісняють у кінці підліт­кового віку «реалістичні» мрії і різні види творчості.

Розвиток уяви підлітків може впливати на пізнавальну, емоційно-во­льову сферу та на становлення особистості в цілому. Підліток годинами може фантазувати, як на нього хтось подивився, які слова йому були

Наши рекомендации