Де γ – контур, що охоплює всі полюсы функції X(z). Співвідношення(3.8) зворотне Z- перетворення.
Приклад: Нехай задане Z- перетворення вхідного сигналу.
Потрібно знайти вихідний сигнал.
Функція x(z) (x(z)=(z+1)/z) аналитична на всій площині, за винятком т. z=0. Звертаючи до формули (3.8), знайдемо:
Вихідний сигнал має вид x(n)=(1,1,0,0,0,…)...
Розглянемо найважливіші властивості Z-перетворення: вони аналогічні властивостям Лапласа:
1) Лінійність.
Якщо X1(n) і X2(n) – числові послідовності, що відображають дискретні сигнали Z-перетворення, що мають, X1(z) і X2(z), то лінійна комбінація сигналів
X3(n)=a1x1(n)+a2x2(n) має Z-перетворення у виді лінійної комбінації їхніх Z-перетворень.
2) Теорема зсуву. (Z-перетворення зміщеного сигналу)
Нехай x2(n) отриманий з x1(n) зсувом останнього убік запізнювання на одну позицію: x2(n)=x1(n-1).
Безпосереднє обчислення Z-перетворення приводить до результату:
X2(z)=x1(z)z-1, при запізнюванні на m позицій:
X2(z)=x1(z)z-m, еквівалентно множенню перетворення на z-m.
3) Теорема про згорток.
Z-перетворення дискретної згортки 2-х послідовностей дорівнює добутку Z-перетворень цих послідовностей:
На підставі викладених властивостей сформулюємо алгоритм аналізу ЛЦФ методом Z-перетворення.
Користаючись теоремою про згорток, можна записати Z-перетворення вихідного сигналу через добуток Z-перетворень вхідного сигналу й імпульсної характеристики ЛЦФ.
Визначення. Z-перетворення імпульсної характеристики називають передатною функцією ЛЦФ чи його системною функцією.
За аналогією з рівнянням згортки сигналів у часовій області
для перебування вихідної послідовності Y(z)=G(z)X(z) необхідно визначити:
1) Z-перетворення вхідної послідовності x(n)
2)
Передатну функцію G(z) по відомій імпульсній характеристиці g(n)
3)
Z-перетворення вихідної послідовності
4)
Саму вихідну послідовність
за допомогою теореми про лишки.
Способи визначення передатної функції ЛЦФ.
1) Прямим Z-перетворенням імпульсної характеристики ЛЦФ:
2)
По різницевому рівнянню.
Нехай рекурсивний ЛЦФ описується різницевим рівнянням виду:
Застосувавши до рівняння Z-перетворення, одержимо.
кожна з напівнескінченних сум дорівнює: (користаючись властивістю лінійності і теоремою зсуву)
для трансверсальної частини суми.
для рекурсивної частини суми.
Таким чином, Z-перетворення різницевого рівняння:
Маємо передатну функцію ЛЦФ:
Вираження (3.10) має велике значення, тому що зв'язуючи передатну функцію і різницеве рівняння ЛЦФ, дозволяє вирішити також і зворотню задачу – по передатній функції ЛЦФ G(z) знайти його різницеве рівняння і по ньому побудувати структурну схему фільтра. Задачі подібного типу (установлення структури по характеристиках) звуться задач синтезу, чи в даному випадку задач реалiзацii ЛЦФ.
По вираженню типу (3.10) будується різницеве рівняння виду
Приклад: Реалізуємо фільтр із передатною функцією
G(z)=(2z-1+1)/(4z-2+4z-1+2).
Розділивши вираження на коефіцієнт при z-1 у чисельнику, маємо
Тобто M=1; a0=0.5; a1=1; N=2; b1=-2; b2=-2, і
Побудуємо по різницевому рівнянню структурну схему ЛЦФ.
Рис.3.1
Приклад. Знайдемо вихідний сигнал методом Z-перетворення побудованого ЛЦФ. Подамо на його вхід послідовність x(n)=(1/2)n і визначимо y(n).
1) Z-перетворення вхідної послідовності
2)
Як пам'ятаємо, передатна функція
3)
Z-перетворення вхідного сигналу:
4) Вихідна послідовність сигналу:
Знайдемо полюси підінтегральної функції – корені знаменника: 2+2z+z2=0,
z-0.5=0, тоді z3=0.5
Знайдемо лишки:
Представляючи комплексні числа в показовій формі *ρeiφ знайдемо
Вихідна послідовність як сума лишкiв res1, res2, res3 дорівнює:
Знайти y(n), якщо
Приклад Нехай дана передатна функція ЛЦФ у виді
хоча легше в даному випадку побудувати y(n) по різницевому рівнянню, користаючись передатною функцією:
y(n)=x(n)+1*x(n-1)-0.5y(n-1)-0.421y(n-2)
Побудуємо структурну схему ЛЦФ по різницевому рівнянню.
Рис.3.2
Розрахунок ЛЦФ (перетворення y(n) по x(n)) можна реалізувати у виді програми розрахунку y(n) по різницевому рівнянню, задаючи у виді масиву x(n) – вхідну послідовність і знаходячи масив y(n) – вихідну послідовність.