Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.)

Термін “функція” в перекладі з латинської означає здійснити, виконати.

Функції держави – це основні напрямки її діяльності по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, в яких відображаються й конкретизуються завдання держави, проявляються її сутність, соціальне призначення. Метою функціонування держави є забезпечення цілісності та стабільності розвитку та існування суспільства.

Функції держави також визначаються певним етапом розвитку суспільства та історичними типами (формами) самої держави. Так сучасна соціальна і демократична держава покликана задовольняти потреби та інтереси всього суспільства та гарантувати права і свободи всіх його членів.

Загальні риси функцій держави:

- виявлення сутності дер­жави та її соціального призначення;

- реалізація функцій покладається не на окремі орга­ни держави, а на державу в цілому;

- за своїм змістом функції держави мають ком­плексний характер, їх об'єктом є широке коло споріднених суспільних відносин, на які і впливає певна система напрямів державної діяльності. Існує багато критеріїв для класифікації функцій, але основними з них є наступні :

1) залежно від суб’єкту державної діяльності (поділу влади) – законодавчі (правотворча), виконавчо-розпорядчі (управлінські), судові і контрольно-наглядові (парламентський контроль, прокурорський нагляд) ;

2) залежно від їх ролі в суспільстві – основні і другорядні;

3) залежно від сфери впливу і здійснення – внутрішні і зовнішні;

4) залежно від сфери суспільних відносин (об’єкту діяльності) – економічні, політичні (ідеологічні), функції соціального захисту, гуманітарні, екологічні;

5) залежно від терміну виконання – постійні і тимчасові;

6) залежно від форм, методів державної діяльності:

- правотворча - правове регулювання суспільних відно­син шляхом видання компетентними державними ор­ганами нормативних актів

- правореалізаційна - діяльність державних органів щодо втілення нормативних актів у суспільну практику шляхом видання правозастосовних актів, які стають під­ставою для виникнення, зміни чи припинення право­відносин;

- правоохоронна - безпосереднє реагу­вання на вчинені правопорушення, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили.

Розрізняють також функції окремого органу держави - основні напрями його діяльності, зумовлені соціальним призначенням як особливої частини механізму держави, що конкретизуються у його компетенції, а також у за­кріплених правах і обов'язках посадових осіб.

Основні внутрішні функції Української держави.

Характер внутрішніх функції Української держави визначається змістом ст. 1 Конституції, яка визначає нашу державу як демократичну, соціальну і правову.

Внутрішні функції можна класифікувати за сферами суспільних відносин - тобто в економічній, політичній і гуманітарній сферах.

В економічній сфері:

- господарсько-організаторська функція (організація роботи державного і визначення засади діяльності приватних підприємств, політика держзамовлення);

- господарсько-стимулююча (забезпечення стабільності ринкових відносин, стимулювання конкуренції, обмеження монополізму);

- науково-організаторська (організація системи наукових установ як основи соціально-економічного, культурного розвитку країни, а також забезпечення її обороноздатності);

- функція регулювання міри праці і міри споживання (встановлення робочого часу, часу відпочинку, мінімальної заробітної плати).

В політичній сфері:

- функція соціального компромісу - при прийнятті рішень врахування інтересів всіх груп населення;

-забезпечення, гарантії та захист прав людини і громадянина;

- функція охорони конституційного ладу;

- ідеологічна функція - конституційне закріплення української держави як правової, демократичної і соціальної, що відображає ціннісне призначення ролі держави у суспільстві).

В гуманітарній сфері:

- екологічна функція - охорона навколишнього природного середовища;

- функція соціального захисту - охорона здоров’я населення, соціальна допомога, пенсійне забезпечення, соціальне страхування, створення умов для реалізації права на достатній життєвий рівень (одяг, житло, харчування);

- культурно-виховна функція ( розвиток освіти, культури, умов виховання особи)

Основні зовнішні функції Української держави.

Як і внутрішні функції зовнішнітакожможна класифікувати залежно від сфер їхнього впливу на суспільні відносини – тобто в економічній, політичній та гуманітарній.

В економічній сфері:

- участь у програмах міжнародної кооперації та інтеграції виробництва, співпраця в межах світової економічної системи;

- вирішення глобальних наукових і господарських проблем.

В гуманітарній сфері:

- міжнародне забезпечення прав людини і громадянина ( допомога народам інших країн у разі стихійного лиха та інших кризових ситуацій);

- забезпечення ефективного використання, охорони та відтворення природного середовища;

- міжнародне співробітництво у сфері культури, освіти та охорони пам’яток культурної спадщини;

- участь у забезпеченні розробок та безпосередній охороні здоров’я людей, боротьба зі СНІД та ін.

В політичній сфері:

- розвиток міждержавних договірних відносин (підтримання дипломатичних стосунків, створення дипломатичних представництв);

- забезпечення суверенітету й обороноздатності країни (участь і спільних програмах з НАТО);

- участь у забезпеченні миру у всьому світі(участь в військових підрозділах ООН);

- участь у боротьбі з міжнародними правопорушеннями та особами, винними в їх вчиненні.

Завдання та функції держави - явища співвідносні, тісновзаємопов'язані, але не збігаються. Їх не можна ні протиставляти, ніототожнювати. В задачах держави визначаються його соціальнепризначення, історична місія в той чи інший історичний період. Завданнядержави мають початкове значення по відношенню до його функцій, єїх найближчій передумовою безпосередній. В задачах концентрується ізаломлюється вплив економіки і політики на розвиток функційдержави.

У свою чергу, функції держави являють собою засібреалізації, виконання її завдань. Завдання держави втілюються в життяза допомогою здійснення його функцій.

Завдання — це те, що необхідно зробити, а функція — це діяльність, процес вирішення завдання. Завдання може бути ширшим тієї чи іншої функції (наприклад, сприяння розвитку економіки — це глобальне завдання, що вирішується засобами реалізації декількох функцій).

На наш погляд, невірним є твердження про те, що завдання слугують першоосновою функцій держави, оскільки вони обумовлюються політичними і економічними потребами суспільства, визначаються історичними закономірностями розвитку держави, особливостями соціально-економічних умов її розвитку (історичними обставинами, співвідношення класових сил, національними особливостями).