Поняття договору поставки та його видова характеристика

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку ді­яльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємниць­кій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а по­купець – прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК).

Договір поставки є різновидом договору купівлі-продажу. Особливості договору поставки:

1. Мета використання продукції чи товару при поставці – підприємницька діяльність або інша діяльність, яка не пов’язана з особистим, домашнім чи іншим подібним використанням;

2. Сторонами за договором поставки зазвичай є підприємці;

3. Предмет поставки значно вужчий і обмежується продукцією або товарами. Предметом поставки не можуть бути майнові права, право вимоги, цінні папери, нерухомість тощо.

4. Між моментом укладання і моментом реального виконання існує великий проміжок часу.

Юридичні ознаки договору поставки: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Істотні умови договору поставки: предмет, ціна, строк.

Умови поставки повинні викладатися сторонами відповідно до Правил «Інкотермс» (ч.4 ст.265 ГКУ).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правове регулювання здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в § 3 гл. 54 ЦКУ, ГКУ, Законі України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22 грудня 1995 року, Положеннях про поставки продукції виробничо-технічного призначення та про поставки товарів народного споживання, інших нормативних актах.

Сторони та суб’єкти поставки

Сторонами договору поставки є продавець (постачальник) і покупець. Сторонами договору поставки можуть бути суб’єкти господарювання – господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч.1 ст. 712 ЦКУ, ч.3 ст. 265 ЦКУ, п. 1,2 ч.2 ст. 55 ГКУ).

Суб’єктами поставки є особи (юридичні чи фізичні), які приймають участь у здійсненні поставки: постачальник, покупець, перевізники (транспортні організації), експедитори, треті особи (ст.511 ЦКУ) та ін.

Предмет поставки

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів) або продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

На відміну від предмета договору купівлі-продажу, предмет поставки, як правило, ще не існує в природі на момент укла­дення договору. Наприклад, залежно від укладеного договору за­вод металовиробів може виготовляти і каструлі, і солдатські казанки, і дитячі горщики, або ТОВ «Магістраль» з виготовленням дорожньої техніки..

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх част­кове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються специфікацією, що зазвичай є додатком до договору поставки (ст.266 ГКУ).

Асортимент (номенклатура) – це розподіл товарів або продукції за певними групами (скільки товарів кожного виду). Визначається або в самому договорі, або в специфікації, що додається.

Якість продукції – це її характеристика, що визначається договором поставки шляхом посилань на чинні нормативні документи, що визначають якість товарів, які поставляються, або на відповідні державні, галузеві стандарти, зразки тощо (ст. 268 ГКУ). У деяких випадках обов’язкова наявність сертифікатів відповідності, яку повинен забезпечити постачальник (наприклад, для імпортних харчових продуктів, побутової електротехніки тощо). У протилежному разі можливе одержання від постачальника, наприклад, імпортних харчових продуктів, без сертифіката відповідності, що унеможливить їх реалізацію населенню.

Комплектність продукції – це її характеристика, що визначається відповідно до стандартів, технічних умов або прейскурантів (ст. 270 ГККУ). Якщо їх не встановлено, комплектність визначається договором поставки.

Форма договору поставки

Договір поставки укладається на розсуд сторін у письмовій формі або відповідно державного замовлення. Варіанти оформлення договору поставки:

1. єдиний письмовий документ із підписами сторін;

2. відправлення покупцем передбачуваному постачальнику замовлення на певні товари або продукцію. За відсутності протягом 20 днів із моменту одержання замовлення письмової відмови або заперечень від постачальника щодо окремих умов замовлення воно вважається прийнятим до виконання i набирає сили договору (п. 21 Положення про поставки продукції);

3. обмін листами, факсограмами тощо, у яких сторони виражають волю укласти договір поставки (ч.1 ст. 207 ЦКУ).

Закупівля товарів для державних потреб здійснюється шляхом наступних процедур:

1. відкритих торгів (тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані учасники, запрошені замовником шляхом публікації оголошення);

2. торгів з обмеженою участю (пропозиції мають право надавати лише ті учасники, які запрошені замовником взяти участь у процедурі закупівлі);

3. двохступеневих торгів, коли учасникам на першому етапі пропонується подавати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни, але із зазначенням пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, а на другому етапі подаються остаточні тендерні пропозиції учасниками, чиї попередні тендерні пропозиції відібрані на першому етапі;

4. запиту цінових пропозиції (котирувань) щодо товарів і послуг, для яких постійно діє ринок, за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує 100 тисяч гривень;

5. закупівлі в одного учасника, з яким після переговорів укладається відповідний договір;

6. торгів зі зменшенням ціни (редукціон), які проводяться у два етапи: попередні (без ціни) та остаточні тендерні пропозиції.