Основні страхові поняття. Поняття договіру страхування та його загальна характеристика.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту

майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання

певних подій (страхових випадків), визначених договором

страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів,

що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними

особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)

та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у

формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з

додатковою відповідальністю згідно з Законом України

"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) з урахуванням

особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у

встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Учасників страховика повинно бути не менше трьох.

страхове посередництво, таке як брокерські та агентські

операції стосовно: перестрахування, виключно із страхуванням

ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною

авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи

супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси,

пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним

засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка

відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням

товарів;

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні

фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або

є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на

основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови

і порядок здійснення добровільного страхування визначаються

правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно

відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування

визначаються при укладенні договору страхування відповідно до

законодавства.

Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться

страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування

або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає

обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового

відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій

особі.

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик

відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при

настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком

відповідно до умов договору страхування при настанні страхового

випадку.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється

страховиком у межах страхової суми за договорами майнового

страхування і страхування відповідальності при настанні страхового

випадку.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком

згідно з договором страхування.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата

за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику

згідно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці

страхової суми за визначений період страхування.

Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом,

перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику

виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого

страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має

статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством

країни, в якій він зареєстрований.

Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів

у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид

діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні

послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням

(супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі

щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування

страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за

угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші

посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за

переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Страхові брокери - юридичні особи або фізичні особи, які

зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької

діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у

страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з

особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові

брокери - фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку

як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати

та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати

страхового відшкодування.

Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за

винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого

імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має

потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють

від імені та за дорученням страховика і виконують частину його

страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування,

одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із

здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові

агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за

винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і

страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у

разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату

страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування

страхувальником, на користь якої укладено договір страхування

(подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник

зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та

виконувати інші умови договору.

Таким чином, договір страхування є безпосередньою підставою для виникнення зобов'язань як з добровільного, так і обов'язкового страхування. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) здійснити страхову виплату другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі страхувальником, на ко­ристь якої укладено договір страхування (подати допомогу, ви­конати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачува­ти страхові платежі у визначені строки та викопувати інші умови договору(ст. 979 ЦК, ст. 16 Закону).

Договір страхування є двостороннім.Сторонами цього договору є страховик та страхувальник, які наділені як правами, так і обов'язка­ми. Страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж, а стра­ховик - виплатити грошову суму (здійснити страхову виплату) у разі настання страхового випадку. У договорі страхування (у самому тек­сті договору або в додатках до нього) можуть бути зазначені також інші особи (застрахована особа, вигодонабувач), але наявність цих осіб у страховому зобов'язанні ніяким чином не впливає на двосто­ронній характер договору страхування.

Договір страхування є оплатним.Страхувальник, сплачуючи страховий платіж, здійснює плату за страхування, оплату наданої страховиком страхової послуги, яка полягає в тому, що страховик бе­ре на себе ризик настання певної події (страхового випадку), з настан­ням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Не впливає на оплатний характер договору стра­хування ненастання страхового випадку протягом чинності договору страхування. У такому разі страховик все ж таки надає страхувальни­ку страхову послугу, звільнивши страхувальника, наприклад, від не­безпеки понесекня обумовлених договором втрат.

Договір страхування, за загальним правилом, є реальним.Він, як­що інше ним не встановлено, набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу (ст. 983 ЦК; ч. З ст. 18 Закону). З наведеної норми випливає, що сторони можуть обумовити момент набрання чинності договором страхування будь-яким іншим моментом, наприклад, в момент досягнення ними згоди за всіма істотними його умовами та (або) підписання тексту договору (або ви­дачі страховиком страхового полісу). У цьому випадку договір стра­хування набирає чинності ще до моменту сплати страхового платежу, і як наслідок цього, обов'язок страховика щодо здійснення страхової виплати при настанні страхового випадку виникає до одержання від страхувальника страхового платежу і не обумовлюється сплатою останнього. При наявності такого погодження сторін договір страху­вання носить консенсуальний характер.

Характерною ознакою договору страхування є непевність виник­нення обов'язку страховика щодо здійснення страхової виплати, що дозволяє віднести договір страхування до ризикових(алеаторних) договорів¹. Страховик не знає, чи буде він здійснювати страхові вип­лати, або у крайньому разі не знає часу або суми платежу. Ризик несе також і страхувальник, який, сплачуючи платіж (премію), не знає на­певно, чи одержить він або призначена ним особа (вигодонабувач).