Морфологічний розбір займенників
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКІВ
У реченні займенник може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник:
підметом (вчора я ходив у школу; ми просто йшли; хтось зазирнув у вікно);
означенням (зараз розповім про свої плани; ці дівчатка не з нашого класу);
додатком (трохи заробив собі грошей; щось тебе не бачу);
обставиною (всі зібралися коло вчителя; розуміння шукайте в собі);
іменною частиною складного присудка (щось ти сьогодні ніякий).
ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Займенники за своїм лексичним значенням і морфологічними ознаками поділяються на дев’ять розрядів:
| особові | я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони |
| зворотний | себе |
| питальні | що? хто? скільки? який? чий? котрий? |
| відносні | ті жпитальні, але без знаку питання |
| присвійні | мій, твій, наш, ваш; його, її, їхній, свій); |
| вказівні | цей, оцей, сей, той, стільки, такий, отакий |
| означальні | весь, всякий, сам, кожний, самий, інший |
| неозначені | абихто, абищо, будь-який, скільки-небудь |
| заперечні | ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніщо, аніякий, |
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКА
Головні морфологічні ознаки займенника - це:
| рід(якщо є): | |||
| чоловічий жіночий середній | він, котрий, мій, анічий, наш вона, котра, моя, анічия, наша воно, котре, моє, анічиє, наше | ||
| число (якщо є): | |||
| однина множина | весь, вся, все всі | цей ці | |
| відмінок: | |||
| називний родовий давальний знахідний орудний місцевий | хто кого кому кого ким (на)кому, на кім | твій твого твоєму твій (твого) твоїм (на)твоєму, твоїм | |
Займенники мають словозмінну морфологічну ознаку відмінка (хто- кого, кому, ким, (на) кому).
Займенники, співвідносні з прикметниками, можуть мати, крім відмінка, ще й словозмінні морфологічні ознаки роду та числа (чий- чия, чиє, чиї).
ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ
Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами.
Особовий займенник я вказує на розповідача (я це повинен сказати).
Займенник ти вказує на особу, до якої звертається розповідач (а ти не брав моїх зошитів?)
Займенник ми вказує на те, що розповідач об’єднує себе ще з кимось, напр., розповідає про себе і своїх друзів чи знайомих (ми вчора були у лісі).
Займенник ви вказує на осіб, до яких звертається розповідач (ви хіба про це не чули?).
Займенники він, вона, воно вказує на особу, яка не приймає участі у розмові або на предмет, про який іде мова (вона добре підготувалася до уроку; воно було дуже смачне).
Займенник вони вказує на деяку кількість осіб, що також не беруть участі у розмові або на предмети, про які розповідає оповідач (вони довго ще будуть над цим думати; вони зовсім не коштовні).
Займенник він співвідноситься з іменниками чоловічого роду, вона- з іменниками жіночого роду, воно- з іменниками середнього роду, займенник вони співвідноситься з іменниками всіх чотирьох родів у множині (він піднявся; вонапідійшла; воно стрибнуло; всі вони- гарні люди);
ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ
Одні займенники змінюються за відмінками, як іменники (хто, він, що, я), інші- за родами, числами і відмінками, як прикметники (нічий, ваш, деякий).
Займенники скільки, стільки змінюються за відмінками, як числівник два.
Відмінювання особових займенників відбувається за такою схемою:
ОДНИНА
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | я мене мені мене мною (на) мені | ти тебе тобі тебе тобою (на) тобі |
| чоловічий рід | жіночий рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | він його (до нього) йому його (на нього) ним (на) ньому (на нім) | вона Її (до неї) їй її (на неї) нею (на) ній |
| середній рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | воно його (до нього) йому його (на нього) ним (на) ньому (на нім) |
МНОЖИНА
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | ми нас нам нас нами (на) нас | ви вас вам вас вами (на) вас | вони їх (до них) Їм Їх (на них) ними на них |
ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК
Зворотній займенник себевказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.
Зворотній займенник може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох (батько сам себе не впізнав; я себе дуже добре тепер розумію; хлопці побачили себе у цьому списку).
У реченні зворотний займенник виступає додатком, інколи- обставиною (я сам на себе не схожий; навіть не уявляю собі, як би я жив далі; нічого під собою не бачу).
Відмінювання зворотнього займенника себе відбувається за такою схемою:
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | - себе (до себе) собі себе (на себе) собою (на) собі |
ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ
Питальні займенники містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (чий? який? котрий?), кількість (скільки?).
Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; чий, який, котрий- за родами, числами і відмінками, як прикметники.
Займенники котрий, який (яка, яке, які) відмінюються, як прикметники твердої групи:
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | котрий котрого котрому котрий, котрого котрим (на) котрому | яка якої якій яку якою (на) якій |
Відмінювання інших питальних займенників:
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | хто кого (до кого) кому кого (на кого) ким на кому (на кім) | що чого (до чого) чому що чим на чому (на чим) |
| середній рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | чиє чийoго чийoму (чиїм) чиє чиїм на чийoму (на чиєму, на чиїм) |
ОДНИНА
| чоловічий рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | чий чийoго чийoму (чиєму) чий (чийoго) чиїм на чийoму (на чиєму, на чиїм) |
| жіночий рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | чия чиєї чиїй чию чиєю на чиїй |
МНОЖИНА
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | чиї чиїх чиїм чиї (чиїх) чиїми (на) чиїх |
ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ
Відносні займенники виконують роль сполучених слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без запитання (хто, що, скільки, чий, який, котрий).
Відмінювання відносних займенників відбувається так само, як і питальних.
ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ
Присвійні займенники вказують на принадлежність предмета першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (його, її, іхній) чи будь-якій (свій) особі.
Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її - незмінні.
Відмінювання присвійних займенників мій, свій, твій відбувається за такою схемою:
| чоловічий рід | жіночий рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | мій мого моєму мій (мого) моїм (на) моєму (на моїм) | моя моєї моїй мою моєю (на) моїй |
| середній рід | множина | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | моє мого моєму моє моїм (на) моєму (на моїм) | мої моїх моїм мої (моїх) моїми (на) моїх |
Присвійні займенники наш, ваш відмінюються, як прикметники твердої групи:
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | наш нашого нашому наш (нашого) нашим (на) нашому | ваша вашої вашій вашу вашим (на) вашій |
Займенник їхній відмінюється, як прикметник м'якої групи:
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | Їхній Їхнього Їхньому Їхній (їхнього) Їхнім (на) їхньому |
ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ
Вказівні займенники вказують на предмет (сей, цей, той), ознаку (такий), кількість (стільки).
Займенники той (отой) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.
Займенник стільки змінюється лише за відмінками.
Вказівні займенники той (отой) відмінюються:
| чоловічий рід | жіночий рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | той того тому той (того) тим (на) тoму (на тім) | та тієї (тої) тій ту тією (тою) (на) тій |
| середній рід | множина | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | те тогo тому те тим (на) тому (на тім) | ті тих тим ті (тих) тими (на) тих |
Вказівні займенники цей (оцей) та рідковживаний сей відмінюються:
| чоловічий рід | жіночий рід | середній рід | множина | ||
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | цей цього цьому цей (цього) цим (на) цьому (на цім) | ця цієї цій цю цією (на) цій | Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | це цього цьому це цим (на) цьому (на цім) | ці цих цим ці (цих) цими (на) цих |
Займенник стільки відмінюється, як числівник два:
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | стільки стількох стільком стільки (стількох) стількома (на) стількох |
ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ
Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку (кожний, всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), інший, сам, сaмий, самuй).
Означальні займенники весь (увесь, ввесь) відмінюються за такою схемою:
| чоловічий рід | жіночий рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | весь (увесь, ввесь) всього всьому весь (всього) всім (на) всьому (на всім) | вся (уся) всієї всій всю всією (на) всій |
| середній рід | МНОЖИНА | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | все (усе) всього всьому все всім (на) всьому (на всім) | всі (усі) всіх всім всі (всіх) всіма (на) всіх |
Означальні займенники кожний, всякий (усякий), інший, сам, сaмий, самuй відмінюються, як прикметники твердої групи:
| чоловічий рід | жіночий рід | середній рід | МНОЖИНА | ||
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | кожний кожного кожному кожний, кожного кожним (на) кожному, кожнім | кожна кожної кожній кожну кожною (на) кожній | Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | кожне кожного кожному кожне кожним (на) кожному, кожнім | кожні кожних кожним кожні, кожних кожними (на) кожних |
НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ
Неозначені займенники вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість (абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись).
Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворюються.
З частками казна-, хтозна-, будь-, небудь- займенники пишуться через дефіс (казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь), а з частками аби-, де-, -сь- разом (абиякий, дещо, хтось).
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо (будь для кого, аби з ким, хтозна в чому).
Неозначені займенники відмінюються так, як питальні займенники, від яких вони утворилися.
ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ
Заперечні займенники вказують на відсутність особи, предмета, ознаки чи кількості (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки).
Заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворюються за допомогою частки ні.
З часткою ні заперечні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо (ні в якому, ні для чого, ні для кого).
Заперечні займенники відмінюються так, як і питальні займенники.
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЗАЙМЕННИКІВ
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок; для займенників прикметникової форми- називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Визначте розряд за значенням: особовий, зворотний, присвійний, вказівний, означальний, відносний, неозначений чи заперечний.
4. Визначте морфологічні ознаки: рід (якщо є), число (якщо є), відмінок.
5. Визначте синтаксичну роль слова.
6. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Прислівник -це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).
На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.
Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій - по-моєму, осінь - восени).
Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).