Синтаксичний розбір речення з прямою мовою

Хід практичного заняття

І. Теоретичний блок

1. Пряма мова. Розділові знаки при ній.

2. Заміна прямої мови на непряму.

3. Розділові знаки при цитатах.

4. План – конспект уроку. Конспект. Види конспектів за походженням.

5. Вимоги до оформлення конспекту.

ПРЯМА МОВА

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.

Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:

"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно."
(Ю. Мушкетик).

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:

слова автора приклади
перед прямою мовою Петро сказав: - Я давно хотів поїхати на море.
після прямої мови "Я тобі винен"- почав хлопець.
посередині - Ну що ж,- сказала Наталка - хай воно так і залишається

Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.

ДІАЛОГ

Пряма мова може передаватися у формі діалогу.

Діалог - це розмова між двома особами. Різновидом її може бути полілог- розмова кількох осіб.

Слова кожного учасника діалога називаються реплікою. Напр.:

· Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.

· Що? - не второпав спросоння Марусик.

· Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, - важко зітхнув Сашко Циган. (В.Нестайко)

НЕПРЯМА МОВА

Для передачі чужого мовлення використовується також непряма мова.

Непряма мова не зберігає особливостей чужого мовлення, а передає лише основний зміст повідомлення.

У непрямій мові не зберігаються особливості живого спілкування- звертання, вигуки, модальні частки, наказовий спосіб дієслова-присудка, оклична або питальна інтонація.

Непряма мова передається складнопідрядним реченням, у якому головне речення передає слова автора, а підрядне передає чуже мовлення (і своє власне) як непряму мову.

Порівняйте:

Пряма мова: Дівчинка грайливо відповіла: "Я вже доросла."

Непряма мова: Дівчинка грайливо відповіла, що вона вже доросла

ЦИТАТА

Цитата - це точний, дослівний уривок з якого-небудь тексту.

Цитата використовується для підтвердження або пояснення власних думок чи отстоювання суперечливих наукових положень. Цитата супроводжується вказівкою на її джерело.

Є різні способи цитування- у формі прямої і непрямої мови.

Цитата у формі прямої мови вводиться словами автора. Напр., "Володимир Ілліч Ленін колись сказав: "Треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися".

Цитата у формі непрямої мови вводиться як підрядне речення. Це може бути закінчений невеличкий текст чи речення або частина речення (За словами О.С.Мельничука, "основною одиницею мовлення в усіх мовах є речення").

У складне речення цитата вставляється словами автора або за допомогою вставних слів, що виражають належність думки.

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ

1. Доведіть, що це речення з прямою мовою, назвавши слова автора і пряму мову.

2. Визначіть, чим виражені слова автора і пряма мова (простими чи складними реченнями, текстом).

3. Зробіть синтаксичний розбір кожного речення (див. синтаксичний розбір простого і складного речення).

Конспект– це документ, лаконічний писаний виклад змісту першоджерела (книги, статті, лекції, промови, виступу тощо). Для передачі змісту першоджерела використовуються власні слова, цитати з першоджерела або поєднання першого й другого.

За походженням розрізняють конспекти усних виступів і конспекти друкованих праць.

Реквізити конспекту усного виступу:

1. Дата складання.

2. Прізвище та ініціали автора виступу.

3. Заголовок.

4. Текст.

Реквізити конспекту друкованої праці:

1. Дата складання.

2. Бібліографічні відомості першоджерела:

· прізвище та ініціали автора;

· назва (заголовок);

· місто, видавництво, рік видання;

· кількість сторінок.

3. Текст.

Вимоги до оформлення конспекту:

1. Залишати поля для запису власних думок, оцінки змісту тексту, що конспектується.

2. Біля цитат вказувати відповідну сторінку першоджерела.

Конспект близький до тез, але більший за об’ємом, містить фактичний матеріал. Текст конспекту будується довільно.

План – конспект уроку – це …

Будується він так:

1. Назва уроку.

2. Тема уроку.

3. Мета (навчальна, розвивальна, виховна).

4. Обладнання та матеріали.

5. Тип уроку.

6. Література.

7. Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання:

а) опитування;

б) усна лічба, розбір речень тощо.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

ІV. Мотивація навчання.

V. Повідомлення теми і мети.

VІ. Опрацювання нового матеріалу.

VІІ. Первинне закріплення.

VІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

ІХ. Домашнє завдання і підведення підсумків.

Наши рекомендации