Тема. Лексикологічний та фразеологічний розбір

Плани практичних занять з лінгвістичного розбору у школі

Та вищому навчальному закладі

Практичне заняття №1

Тема. Фонетико-фонологічний розбір

План

1. Фонетичний розбір.

2. Фонетико-графічний розбір.

3. Фонетико-фонологічний розбір.

4. Орфоепічнй розбір.

5. Фонетичний розбір у вищих та середніх загальноосвітніх закладах.

Методичні рекомендації

Повторити поняття: фонема, звук, варіант, інваріант, склад, асиміляція, дисиміляція, редукція, спрощення, акомодація.

1. Фонологічний розбір передбачає вивчення фонеми як найменшої функціональної одиниці мови. Виокремлення фонем та з’ясування їхніх визначальних артикуляційно-акустичних ознак є завданням фонематичного аналізу.

2. Фонетичний аспект вивчення звуків має на меті визначення їхніх артикуляційних та акустичних особливостей, закономірностей сполучуваності у мовленнєвому потоці. Характеристику звуків, звукового складу слів і їхніх фонетичних явищ передбачає фонетичний аналіз. За особливостями проведення, завданнями та послідовністю їх виконання він аналогічний фонематичному. Фонематичний аналіз тісно пов’язаний із фонетичним, оскільки фонематичний і фонетичний аспекти вивчення звуків не протиставляються, а взаємодоповнюються як різні ракурси дослідження звукового рівня мови.

3. У процесі виконання орфоепічного аналізу з’ясовують особливості вимови й акцентуації слів та артикуляції окремих звуків.

4. При підготовці до заняття повторіть із курсу сучасної української літературної мови питання (21 – 30).

Практичні завдання

Варіант 1

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

У давні часи ліс був чи не єдиним годувальником і захисником народу. Він давав гриби і ягоди, звірину і смолу для човнів, лико для взуття і матеріал для ложки й миски. Ось чому наш народ кохається у деревині, любить її, оберігає і розводить М.Чабанівський).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 2

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Так уже повелося – поставить чоловік хату, відразу ж біля неї посадить хоч одне деревце. У нас в Україні хата без вишневого садочка називалась байбаком: щось середнє між волоцюгою і одчайдушнім парубійком, який не має ні притулку, ні людської подоби – так собі щось, наче відчухрана ні притулку гілляка (М.Чабанівський).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 3

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

У дитинстві навіть маленьке горе здається великим. Та тільки горе – усе було вищим і більшим – небо, рідна хата, журавель біля колодязя, церква на майдані. Коли оце я недавно повернулася в рідне село, то навіть здивувалася – як усе не схоже на те, що лишилося в пам’яті! (М.Чабанівський)

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 4

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Був колись у нашого народу добрий звичай – народиться дитина, а батько на її честь одразу ж садить на городі кілька верб чи берестів. Виросте дитина, а вже їй на хату й дерево є. Тепер цей звичай забувається… А дарма! (М.Чабанівський)

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 5

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Якщо народ хотів сказати, що дівчина струнка та мила, він порівнював її з тополею, доброго козака – з явором, мужнього і вольового воїна – з дубом. Це – невипадково. Народ зажди кохався у своїй природі, любив її, оберігав, оспівував (М.Чабанівський).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 6

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Весна прилетіла на тугих хвилях дзвінких вітрів, розметала похмуро-сині хмари, прояснила небо і землю. У такі дні чомусь горить рум’янцем лице, шерхнуть губи і погано сидиться на уроках…З нетерпінням чекали великої перерви, щоб вибігти на вигін й кинутися навздогін вітрові (М.Чабанівський).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 7

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Солом’яна хата хрещеної видніє в хмарі цвіту, й така ж хмара вишнево-сливового цвіту піняво-легенька, що якби подув зараз вітерець, то підхопив би хмару, поніс не синє море небесне й там залишив, щоб пливла за далекі обрії (Є.Гуцало).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 8

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Прибігла на обійстя своє, кидається в клуню, забивається в куток, поміж сніпків перепрілих, і нажаханими очима дивиться на двері, чи не вдеруться собаки, чи не вбіжать злодії, і її лихоманить, і в зорі її тьмяніє (Є.Гуцало).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 9

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Хата сміється голубими вікнами, а над хатою шатристим гіллям погойдуються три високі ясени, просіваючи крізь різьблене зелене листя потоки сонячного проміння. А тому-то воно срібними хвилями-жмурами перекочується по червоній черепиці (Є.Гуцало).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 10

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Зелень садків, зелень верб і тополь довкола стоїть густою-прегустою зеленою водою, якою схлюпує вітер, перелопачуючи мерехтливе срібло сонця на тремкому листі. Високо пропливає чорногуз, пропливає повільно й далеко, наче остерігається землі, наче боїться зблизька глянути на вимерле село та на сонних людей (Є.Гуцало).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 11

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Соловейко знає одну пісню, співає свою пісню всю ніч. Полетить за море, і з-за моря з тією самою піснею повертається навесні, чогось не вчиться тамтешніх, не переймає. А якби Галя полетіла за море, то хіба звідти не повернулася б з новими піснями? (Є.Гуцало).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Варіант 12

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Співають жайворонки. Потоки срібного співу дзвенять угорі, й Галя спершу навіть не розуміє, що то жайворонковий спів, бо хіба ж може весь білий світ співати, як жайворонок? Аж не віриться, що почула ту музику тільки тепер, і вона цілющими ліками вливається в душу (Є.Гуцало).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір підкреслених слів за шкільною програмою у вправі 1.

Література

Основна:

1. Швидка Н.В. Основні види лінгвістичного розбору в навчальній роботі студентів педінституту у схемах і зразках. – Слов’янськ, 1999. – С.4-5.

2. Волох О.М., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1976. – С.364.

3. Рідна мова. 5 клас/ Г.Р. Передерій та інші. – К., 1993. – С. 83.

4. Бєляєв О.М., Симоненкова Л.М., Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т. Українська мова. 10-11 клас. – К.: Освіта, 1998. – С. 6, 13-16, 195.

Додаткова:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк.,
1994. – С. 19-99.

2. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища шк., 1993. – С. 8-57.

Практичне заняття №2

Тема. Лексикологічний та фразеологічний розбір

План

1. Лексичний розбір у школі та вищому навчальному закладі.

2. Фразеологічний розбір у школі та вищому навчальному закладі.

Методичні рекомендації

Повторити поняття: слово, лексема, синонімія, омонімія, паронімія, полісемія, активна / пасивна лексема, походження слова, фразеологізм, фразема, фразеологічна одиниця, ідіома, фразеологічні зрощення, сполучення, єдності.

1. Лексикологічний розбір – це вид лінгвістичного аналізу, який дає вичерпну інформацію про особливості лексичного значення слова, визначає його місце у лексичній системі сучасної української мови. А елементарному рівні його виконання кожний мовець у процесі вербальної комунікації, добираючи для вираження своїх думок лексеми залежно від їхнього лексичного значення і стилістичних функцій.

2. Фразеологічний розбір передбачає з’ясування семантичних, граматичних, генетичних і стилістичних особливостей фразеологізмів.

Практичні завдання

Вправа 1. Зробіть повний лексикологічний аналіз виділених слів.

Сіяла ніч… Ущухла канонада –

Далеко десь точилися бої.

А в нас, в гущавині старого саду,

Витьохкували рясно солов’ї (В.Мирний).

Вправа 2. Зробіть повний фразеологічний аналіз.

З одного поля ягода, довгий язик, ні риба ні м’ясо, носити воду решетом, адамові реберця, скринька Пандори, канути в Лету, дволикий Янус.

Література

Основна:

1. Швидка Н.В. Основні види лінгвістичного розбору в навчальній роботі студентів педінституту: у схемах і зразках / Н.В. Швидка. – Слов’янськ, 1999. – С. 5-6.

2. Волох О.М. Сучасна українська мова / О.М. Волох, М.Т. Чемерисов, Є.І. Чернов. – К. : Вища шк., 1976. – С. 365.

3. Рідна мова. 5 клас / Г.Р. Передрій та інші. – К., 1993. – С. 106-113.

4. Олійник Ольга. Українська мова. 7 клас / Ольга Олійник. – К. : Вікторія, 1999. – С. 203.

5. Лінгвістичний аналіз: Практикум. Навчальний посібник/ за ред. Г.Р.Передрій. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2005. –. С.6-17.

Додаткова:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк.,
1994. – С. 19-99.

2. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища шк., 1993. – С. 8-57.

3. Полюга Л.М. Словник антонімів української мови / За ред. Л.С. Паламарчука. – 2-ге вид. І випр. – К., 2001.

4. Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. – К., 2001.

5. Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970 – 1980. – Т.1 – 11.

6. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – С.245 – 242; 245 – 260.

7. Сучасна українська мова. / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001. – С.14-17.

8. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К., 1993. – Т.1 – 2.

Практичне заняття №3

Наши рекомендации