Баланс білого - важлива властивість цифрової фотографії

Баланс білого — процедура, що виконується вбудованим програмним забезпеченням фотоапарата при створенні файлу із зображенням. Полягає в приведенні колірної гамми знімка до найбільш природного для людського зору вигляду.
У професійних камерах спеціальний датчик визначає середню довжину хвилі світла, що потрапляє в об'єктив (інколи цей датчик винесений на передню стінку корпусу), і всі подальші розрахунки кольору ведуться з обліком цього значення. У любительських камерах обчислюються середні значення для кожного з основних кольорів, потім виробляється необхідне коректування.
В більшості випадків автоматика камери справляється з розрахунком колірного балансу зображення. Проте в деяких випадках потрібна певна «підказка» з боку користувача. Вона полягає в тому, що фотограф заздалегідь вказує умови зйомки, а подальші розрахунки колірної температури ведуться з обліком цих даних. Найбільш поширені наступні передвстановлені значення:
* «Сонячно» (Sunny) — зйомка на вулиці в ясний сонячний день.
* «Хмарно» (Cloudy) — зйомка на вулиці при хмарній погоді (зменшений рівень ультрафіолетових променів в порівнянні з попереднім пунктом).
* «Лампи розжарювання» (Incandescent) — зйомка в приміщенні, освітлення лампами розжарювання.
* «Флуоресцентне світло» (Fluorescent) — зйомка в приміщенні, освітлення флуоресцентними лампами.

Класичні поради

1. Основною помилкою початкуючого фотографа є неправильна оцінка рівня освітленості при зйомці в приміщенні. Завдяки здатності людського зору адаптуватися практично до будь-яких умов виникає ілюзія, що освітленість достатня, тоді як ситуація прямо протилежна. Для збіглої оцінки досить включити ЖК-дисплей в режимі видошукача на короткий час. Якщо зображення на екрані темне, то бажано включити все наявні освітлювальні прилади.

2. Фотографування в контровом світлі. Під цим терміном мається на увазі джерело яскравого світла, розташоване за об'єктом зйомки. При фотографуванні на вулиці в цій ролі виступає сонце (якщо лише воно не в зеніті), а при зйомці в темному приміщенні — світле вікно. За рахунок яскравого фону камера неправильно визначає освітленість, і об'єкт виходить «недотриманим». Слід уникати контрового світла, а коли такої можливості немає, то для правильного розрахунку експозиції необхідно включити точковий экспозамер. Якщо цієї функції немає, при зйомці в приміщенні частково може допомогти примусове включення спалаху.

3. При зйомці об'єктів, розташованих за склом (акваріумних рибок або експонатів музею), необхідно пам'ятати, що імпульс спалаху викличе сильні відблиски. Тому по можливості спалах слід вимкнути, крім того, в більшості музеїв її використання заборонене.

4. Один з головних плюсів професійних камер — велика вага, що зменшує ризик «зірвати» кадр непомітним тремтінням рук фотографа. Любительські моделі відрізняються компактними габаритами і вагою, що значно ускладнює зйомку з «довгою» витримкою. Кардинально вирішує проблему штатив, але далеко не завжди є можливість захопити з собою це досить громіздка споруда. При зйомці в приміщенні замість штатива можна використовувати предмети меблів, а на природі — камені і гілки дерев. Якщо упор підібрати не удалося, необхідно при зйомці притиснути край видошукача до брови, при цьому камера буде значно стійкіша. Ряду моделей не мають оптичного видошукача, замість нього використовується ЖК-дисплей, і фотоапарат до брови притиснути неможливо.

5. В більшості випадків досить, коли різким виходить об'єкт зйомки. Але якщо необхідно, аби деталі фону теж були виразні, потрібна велика глибина різкості. Як відомо, глибина різкості назад пропорційна отвору діафрагми. Проте умови освітлення накладають певні обмеження, тому слід пам'ятати, що при однаковому діафрагмовому числі глибина різкості тим вище, чим менше фокусна відстань об'єктиву. Іншими словами, для того, щоб об'єкт зйомки і його фон вийшли чіткими, бажано фотографувати в ширококутному режимі.

(http://uaphoto.info/elektrooptical/Index9.htm)

Порада 2

Як правильно зробити презентацію…

1.Презентація створюється в програмі Power Point.

2. Презентація призначена для ілюстрації виступу тривалістю 7 - 10 хвилин.

3. Презентація записується на флеш-карту, CD-диск або DVD-диск.

4. Презентація складається з 10-16 слайдів.

· Оптимальним обсягом презентації вважається 24 традиційних слайда, якщо презентація вміщається в 16 слайдів - ще краще, ну а 12 і менш слайдів - найкраще запам'ятовується.

· Презентація повинна обов'язково ділитися на розділи, бажано не більше п'яти. Щоб допомогти слухачеві продуктивніше сприймати побудови й висновки, презентацію обов'язково варто розпочати коротким змістом-передмовою.

· Кращий спосіб перевірити, чи правильно побудована презентація, - швидко прочитати тільки заголовки. Якщо після цього стане ясно, про що презентація - виходить, структура побудована вірно.

5. Доповідач під час виступу викладає його зміст своїми словами (а не зачитує текст зі слайдів), періодично звертаючись до зображення.

6. Після того як зміст презентації зібраний, з ним варто акуратно попрацювати, скоротивши його наскільки можливо. Кількість тексту в презентаціях має становити 35%. Весь непотрібний текст варто залишити або для усного виступу, або замінити його ілюстративним матеріалом: графіками, картинками й т.д.

7. Перед початком виступу слухачі повинні знати, про що й скільки їм доведеться слухати. До речі, корисно ще й завершувати кожний розділ висновком, у якому б коротко нагадувалося, про що йшла мовлення.

8. Приблизний склад слайдів презентації:

• Назва доповіді, прізвище та ім’я автора, прізвище, ім’я та по батькові учителя.

· Презентація повинна обов'язково ділитися на розділи, бажано не більше п'яти.

· Щоб допомогти слухачеві продуктивніше сприймати побудови й висновки, презентацію обов'язково варто розпочати коротким змістом-передмовою.

• Мети й завдання роботи (можливі варіанти побудови: текст, малюнок об'єкта дослідження).
• Блок-схема виконання роботи (можливі варіанти побудови: гіпотеза - методика - експеримент - масив даних - обробка, аналіз - висновки).
• Демонстрація ходу досліджень. Фото автора або колективу, що виконували роботу.
• Демонстрація об'єктів досліджень (фото зразків, інформантів і т.д.) з підписом.
• Таблиця отриманих даних ( або масив даних в іншому форматі).
• Висновки (текст - 3-5 пунктів).
• Подяки керівникам, помічникам (можливі варіанти побудови: текст, малюнок, фото).

9. Слайди презентації не повинні бути перевантажені інформацією, застосуванням анімації .

10. Презентація може включати фрагменти медіа-продуктів (фільмів, слайд-фільмів, аудіозаписів і т.д.). Ці файли до моменту введення їх у роботу мають бути збережені у тій самій папці, в якій і розміщено презентацію.

Порада 3

Як правильно зробити аналіз медіатексту…

Загальна схема етапів дослідження медіатексту

Дискурс-аналіз

1. Уважно сприймаємо, інтерпретуємо та осмислюємо медіатекст.

2. Аналізуємо медіатекст за видом медіапродукції, форматом, жанром, змістом.

3. Встановлюємо смисловий акцент медіатексту.

4. Виявляємо застосовані медіатехнології (технічні, змістові) та мету їх застосування — спрямування медіатексту.

5. Встановлюємо аналогію з іншими медіатекстами.

6. Узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.

7. Оцінюємо медіатекст на основі аргументів.

8. Формулюємо особисте ставлення до цього медіатексту.

9. Формулюємо власну позицію щодо подібної медіаінформації загалом.

Матеріал дослідження: обкладинка журналу з характерним і виразним для цього видання примірником.

Форма проведення: дослідження можна проводити як парами, так і невеличкими групами по 3—4 учні. Кожну групу бажано забезпечити окремим примірником схеми.

Порада 4

Як правильно створити візуальний медіатекст…

Загальні принципи побудови “універсального” та дієвого візуального повідомлення:
1) повідомлення повинно бути достатньо зрозумілим;
2) максимальна простота композиції, наявність зрозумілого символу, кольорова виразність, при необхідності текстового доповнення – його короткість, запам’ятовуваність;
3) найлегше сприймається візуальна інформація, збудована за рекламним чи плакатним принципом, з одним домінуючим зображенням;
4) якщо візуальний образ складається із окремих елементів, необхідно забезпечити їх стильову та конструктивну єдність, що сприятиме цілісному сприйняттю інформації;
5) бажане позитивне скерування, навіть негативну інформацію краще подавати у позитивному ключі, інакше інформація може бути проігнорована;
6) нерідко увагу глядача можна привабити суто візуальними засобами, тоді як безпосередню інформацію спробувати подати як доповнення.

Порада 5

Як правильно зробити розкадровку монтажної фрази…

Зразок початку та кінця розкадровки рекламного ролика йогурта «Баланс» (російською мовою)

МОДУЛЬ 3

Медіакультура

в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернеті»

ЗМІСТ

1. Що я знатиму і вмітиму?..........................................с.159

2. Медіагігієна. Профілактика негативних психофізіологічних ефектів взаємодії з кіберпростором…………………с.161

А) Психофізіологічні норми і ергономічні вимоги до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями………с.162

Б)Порушення, які виникають у кістково-м’язовому апараті, органах зору, нервовій системи кіберкористувачів. Профілактика захворювань . Фізичні вправи……………………….с.167

В) Психологічні профілактичні засоби……………..с.172

3. Віртуальні спільноти і медіазалежність.

А)Різні типи інтернет- середовищ і віртуальні спільноти. Специфічні інтернетні загрози і небезпеки. Психологічні та психічні зміни, що відбуваються внаслідок контакту з мультимедіа…………………………………………...с.173

Б)Поняття, причини виникнення, симптоми, наслідки медіазалежності. Кіберзалежність як деструктивна форма поведінки в інтернеті. Психологічні методи діагностики, корекції та профілактики інтернет-залежності………………..с.174

4. Практика: завдання для учнів…………………………с.198

5. Список літератури………………………………………с.205

Що я знатиму і вмітиму?

Модуль 3: Медіакультура в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернет
3.1. Медіагігієна. Профілактика негативних психофізіологічних ефектів взаємодії з кіберпростором. Психофізіологічні норми і ергономічні вимоги до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями. Організація робочого місця кіберкористувача. Порушення, які виникають у кістково-м’язовому апараті, органах зору, нервовій системи кіберкористувачів. Профілактика захворювань	описує: - психофізіологічні норми та ергономічні вимоги до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями; характеризує: - можливі психофізіологічні порушення здоров’я, які виникають унаслідок контакту із мультимедіа; уміє: - організовувати робоче місце кіберкористувача відповідно до санітарно-гігієнічних вимог користування персональним комп’ютером; - аналізувати взаємозв’язок використання Інтернету та ризиків і порушень психофізіологічного здоров’я кіберкористувачів.
3.2. Віртуальні спільноти і медіа-залежність Різні типи інтернет-середовищ і віртуальні спільноти. Специфічні інтернетні загрози і небезпеки. Психологічні та психічні зміни, що відбуваються внаслідок контакту з мультимедіа. Поняття, причини виникнення, симптоми, наслідки медіазалежності. Кіберзалежність як деструктивна форма поведінки в інтернеті. Психологічні методи діагностики, корекції та профілактики інтернет-залежності	описує: - специфічні інтернетні загрози; - особливості прояву віртуальної залежності; характеризує: - технології і способи захисту особистості користувача під час його перебування у просторі Інтернету; наводить приклади: - прийомів роботи з інформацією в мережі, яка може бути використана з освітньою метою; - відсіювання непотрібної і негативної інформації; пояснює: - основні психологічні і моральні засади безпечного перебування в Інтернеті; уміє: - здійснювати експрес-оцінку рівня свого здоров’я та експрес-діагностику схильності до залежної від Інтернету поведінки; - здійснювати цілеспрямований пошук інформації в Інтернеті різними способами, оцінювати інформацію з погляду її організації, залучати мережеву інформацію до системи знань, які формуються у школі; - раціонально планувати та ефективно використовувати власний час взаємодії з медіа.

Медіагігієна