Розділ 2. підготовка до перевірки

Перед початком перевірок, крім вивчення законодавчих та інших нормативних актів, необхідно проаналізувати матеріали попередніх прокурорських перевірок, відомості, які оприлюднювалися у засобах масової інформації, а також повідомлення, що зареєстровані через «телефони довіри» підрозділів місцевих державних адміністрацій.

Ознайомитися із затвердженими місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування програмами та заходами, спрямованими на запобігання бездоглядності, бродяжництва, попередження насильства в сім’ї, а також даними про їх виконання.

Крім того, потрібно витребувати інформацію, статистичні дані у сфері попередження насильства в сім’ї для вивчення становища дітей у регіоні.

Практика засвідчує, що найбільш доцільним для такого аналізу є період 3-5 років. Водночас для проведення перевірки він має бути не більше трьох років поспіль. Тому доцільно запитувати дані за визначений перевіркою період у динаміці за останні 3 роки. Ці дані мають бути як загальні, так і у розрізі адміністративно-територіальних одиниць (міст, районів, селищ, сіл).

Витребовування інформації

Прокурору необхідно отримати таку інформацію.

З органів внутрішніх справ про:

- стан злочинності серед неповнолітніх (щомісячно);

- звіт про роботу кримінальної міліції у справах дітей та про роботу приймальника-розподільника для дітей;

- кількість прийнятих та розглянутих заяв (повідомлень) про вчинення насильства в сім’ї;

-кількість виявлених осіб, схильних до вчинення насильства в сім’ї, та дітей, щодо яких вчинено таке насильство;

- кількість осіб, які перебувають на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ;

- кількість винесених офіційних попереджень про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї;

-кількість винесених захисних приписів особам, які вчинили насильство в сім’ї;

-кількість осіб, які вчинили насильство в сім’ї, направлених до кризових центрів для проходження корекційної програми;

-кількість осіб, притягнутих до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї;

- кількість складених протоколів про вчинення адміністративного правопорушення за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі, які направлені до суду;

- кількість осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за результатом розгляду таких справ;

- кількість проведених семінарів, «круглих столів», конференцій та інших профілактичних заходів, спрямованих на запобігання насильству в сім’ї.

Доцільно витребувати роздруківки центрів інформаційних технологій органів внутрішніх справ про зареєстровані заяви та злочини, пов’язані з насильством стосовно дітей. Це надасть можливість отримати додаткову інформацію щодо діяльності органів міліції у сфері попередження насильства в сім’ї, своєчасності заходів з метою захисту дітей.

З управління (відділу) у справах сім’ї та молоді про:

- кількість сімей, де існують випадки вчинення насильства в сім’ї або виникає реальна загроза його вчинення;

- кількість прийнятих та розглянутих заяв (повідомлень) про вчинення насильства в сім’ї або загрозу його вчинення, а також жорстокого поводження з дітьми;

- кількість виявлених дітей, стосовно яких вчинено насильство в сім’ї;

- кількість проведених просвітницьких та роз’яснювальних заходів серед членів сім’ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім’ї або де було вчинено таке насильство, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;

- кількість наданих психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних та інших послуг членам сім’ї, в яких існує реальна загроза насильства в сім’ї;

- перелік місцевих установ, організацій та закладів, що попереджають насильство в сім’ї, які послуги ними надаються;

- кількості неповнолітніх, які в них перебували.

Доцільно витребувати звіт про діяльність управління у справах сім’ї, молоді та спорту.

З центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді про:

- кількість осіб, яким надано психологічну, соціально-медичну, юридичну та інформаційну допомогу, у зв’язку з вчиненням насильства в сім’ї або загрози його вчинення;

- кількість повідомлень, наданих управлінню (відділу) у справах сім’ї та молоді про випадки вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення;

- кількість повідомлень про випадки насильства стосовно дитини, наданих службі у справах дітей та кримінальній міліції у справах дітей;

- кількість дітей, які звернулись за допомогою та перебувають на обліку через вчинення щодо них насильства, надані їм соціальні послуги;

- кількість осіб, що перебувають під соціальним супроводом із зазначених підстав, а також щодо яких супровід знято;

- аналіз повідомлень служби «Телефон довіри» та реагування на них.

Зі служби у справах дітей про:

- кількість заяв та повідомлень про випадки жорстокого поводження з дітьми;

- кількість зафіксованих випадків вчинення щодо дітей насильницьких дій;

- кількість осіб, які перебувають на обліку за скоєння насильства в сім’ї;

- кількість дітей, які вилучені із сім’ї, через насильства або існування реальної загрози його вчинення;

- кількість дітей, які проживають у сім’ях, де батьки не виконують обов’язки щодо їх виховання та утримання;

- кількість дітей, які систематично залишають сім’ю, бродяжать, не відвідують школу.

З Центру медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї:

- кількість дітей - жертв насильства в сім’ї, які перебувають у центрі;

- кількість наданих юридичних консультацій з цього питання;

- кількість повідомлень про вчинення насильства в сім’ї, направлених службі дільничних інспекторів міліції чи кримінальній міліції у справах дітей.

З управлінь (відділів) охорони здоров’я дані щодо:

-кількості неповнолітніх, які звертались до лікувальних установ або перебували на лікуванні з тілесними ушкодженнями, сексуальними розладами;

- кількості направлених за цими фактами повідомлень до органів внутрішніх справ, прокуратури.

З управлінь (відділів) освіти про:

-кількість заяв та повідомлень про випадки жорстокого поводження з дітьми;

- кількість зафіксованих випадків вчинення щодо учнів насильницьких дій, результати службових перевірок з цих питань, вжиті заходи;

- кількість надісланих повідомлень про такі випадки до служб у справах дітей та органів внутрішніх справ;

- кількості дітей шкільного віку, які не охоплені навчанням;

- кількість дітей, які проживають у сім’ях, де батьки не виконують обов’язки щодо їх виховання та утримання;

- кількість дітей, які систематично залишають сім’ю, бродяжать, не відвідують школу.

Планування перевірки

Після ґрунтовного вивчення та аналізу вищевказаної інформації складається план перевірки, визначаються її об’єкти, час, послідовність проведення та коло залучених спеціалістів (працівників служб у справах дітей, органів внутрішніх справ, освіти, охорони здоров’я, спеціалістів психологічної служби та інших).

Доцільно розпочинати перевірку з органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, управлінь у справах сім’ї, молоді та спорту, органів внутрішніх справ.

Час початку перевірки та її тривалість визначається з урахуванням підстав для її проведення. Зокрема перевірки, що проводяться за дорученням вищестоящого прокурора, проводяться у строки, визначені завданням. Якщо перевіряються доводи, викладені у зверненні, то термін не може перевищувати строків, передбачених для розгляду заяв та скарг (30 діб), за необхідності та у разі продовження - 45 діб (окрім депутатських запитів і звернень).

План перевірки затверджується прокурором району, міста, міжрайонним прокурором або відповідним заступником прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.