Розділ iv. організація, підготовка і проведення емпіричного

СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................ 187

4.1. Форми організації емпіричних соціологічних досліджень у сучасній Україні . 187

4.2. Програма соціологічного дослідження ........................................................189

4.2.1. Теоретико-методологічна частина програми .........................................190

4.2.1.1. Формулювання теми дослідження ...................................................190

4.2.1.2. Вихідні представлення про тему дослідження .................................191

4.2.1.3. Мета дослідження ..........................................................................191

4.2.1.4. Завдання дослідження .....................................................................191

4.2.1.7. Об’єкт дослідження ........................................................................192

4.2.1.6. Предмет дослідження .....................................................................192

4.2.1.7. Вихідні теоретичні поняття ..........................................................193

4.2.1.8. Операціоналізація понять ...............................................................193

4.2.1.9. Гіпотези дослідження ..................................................................... 194

4.2.2. Процедурно-методичний розділ програми ...............................................195

4.2.2.1. Стратегічний план .........................................................................195

4.2.2.2. Обґрунтування вибірки і її репрезентативність ..............................196

4.2.2.3. Позначення методів збору інформації ............................................. 197

4.2.2.4. Інструментарій одержання інформації ...........................................198

4.2.2.5. Указівка на методи обробки й аналізу отриманої інформації ..........198

4.2.2.6. Робочий план дослідження ...............................................................199

4.3. Етапи дослідження .......................................................................................200

4.3.1. Пілотажний етап ..................................................................................200

4.3.2. Польовий етап ........................................................................................201

4.3.3. Обробка первинної інформації .................................................................203

4.3.4. «Жорсткий» аналіз вторинних даних ......................................................204

4.3.5. Формулювання висновків і рекомендацій..................................................205

4.3.6. Підготовка звіту про результати дослідження ......................................207

РОЗДІЛ V. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ЗБОРУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ... 209

5.1. Контент-аналіз .............................................................................................209

5.2. Соціологічне спостереження ........................................................................212

5.3. Соціологічний експеримент .........................................................................215

5.4. Опитувальні методи ......................................................................................219

5.4.1. Анкетування ...........................................................................................220

5.4.2. Інтерв’ювання ........................................................................................222

5.4.3. Пресове опитування ...............................................................................223

5.4.4. Поштове опитування .............................................................................224

5.4.5. Телефонне опитування ...........................................................................224

5.4.6. Факсове (телетайпне, телеграфне) опитування ....................................225

5.4.7. Телевізійне експрес-опитування .............................................................225

5.5. Виявлення експертних оцінок .....................................................................226

5.6. Соціометричні методики ..............................................................................227

РОЗДІЛ VІ. ЯКІСНІ МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ................. 231

6.1. Загальна характеристика якісного аналізу соціальних явищ.......................231

6.2. Фокус-групова методика ..............................................................................234

6.3. Швидка оцінка учасниками дискусії проблем мікросоціуму ......................237

6.4. «Проблемне колесо» .....................................................................................245

6.5. Інтеграція експертних оцінок ........................................................................247

Короткий термінологічний словник ...................................................................... 250

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ТЕМИ РЕФЕРАТІВ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ..................................................... 263

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ КУРСУ

«СОЦІОЛОГІЯ» .......................................................................... 278

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ .............................................. 280

ЛІТЕРАТУРА.................................................................................................... 284

ПІСЛЯМОВА ................................................................................................... 287

В С Т У П

Соціологія пов’язана з діалектикою соціологічного аналізу суспільно-політичних,

економічних та інших відносин, із розкриттям закономірностей цих відносин та

розглядом реальних соціальних процесів відповідно до сучасних умов. Предметом її

вивчення є структури суспільства, їх елементи й умови існування, а також соціальні

процеси, що тривають у даних структурах.

Що стосується структури соціологічного знання, то вона визначається залежно

від тих методологічних принципів, які застосовуються при дослідженні соціальної

реальності. В соціології використовуються такі види її класифікації, як макро- і мікросоц

іологія, теоретична і емпірична, фундаментальна і прикладна соціологія тощо. Є

пропозиції визначати структуру соціології з обліком усього наукового знання, коли

при поясненні її змісту використовуються знання, накопичені всіма науками. При

відповіді на це питання можна виходити з двох передумов: по-перше, структурувати

тільки ті знання, які претендують називатися соціологічними, по-друге, вважати основною

вихідною характеристикою їх поділ на теоретичну й емпіричну соціології.

Основною характерною ознакою соціології в сучасну епоху стає антропоцентристський

підхід, тому що сучасна епоха виявила неминущу і все зростаючу цінність

людини та її діяльності, життя людей у всій її різноманітності. У рамках цього підходу

людина з’являється перед нами і як результат суспільного розвитку, і як носій соц

іального капіталу, що є величезним резервом і імпульсом суспільного розвитку. Сучасн

і підходи, що визначають предмет соціології, помітно зміщуються в напрямі людинознавства,

до визнання того, що аналіз проблем життя людей у всій його різноман

ітності дедалі більше стає об’єктом уваги соціології. Людина у суспільстві і суспільство

для людини – ось суть сучасної соціології.

Сучасна соціологія переважно схиляється до трактування самої себе як соціолог

ії життя, тому що вона оперує показниками відносин і взаємодій людей до реальних

проблем, ситуацій, до усього того, що відбувається у суспільстві, в якому вони

працюють і живуть.

Які ж основні завдання переслідує цей підручник? Перше і найбільш важливе завдання

– зробити так, щоб читачі змогли під новим кутом зору, в новому світлі побачити

знайомі усім і буденні відносини між людьми та їх об’єднаннями. При цьому повинно

скластися соціологічне бачення навколишньої дійсності, виникнути зацікавленість у

вивченні соціальних проблем.

Друге завдання – культивування у студентів навичок наукового аналізу, неупередженого

наукового підходу до проблем без нашарування етноцентризму і без навантажень

минулих помилок, неминуче виникаючих при буденному погляді на

суспільні явища. Об’єктивність викладу, відсутність політичної заангажованості, яка

викривляє реальні події, - ось до чого прагнув автор.

Третім завданням можна вважати спробу в простій і доступній формі викласти

поняття і концепції про навколишній світ, людей у ньому та їх взаємини.

Розділ І

Наши рекомендации