Методичні вказівки по вивченню теми. Перше питання: починаючи вивчення цієї теми, студентам слід добре розуміти, що згідно з ч

Перше питання: починаючи вивчення цієї теми, студентам слід добре розуміти, що згідно з ч. 1 ст. З КК України, законодавство про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Термін «Закон про кримінальну відповідальність» може вживатися як у широкому, так і у вузькому значенні. З’ясовуючи це питання, необхідно висвітлити певні специфічні риси, які виокремлюють закон про кримінальну відповідальність від законів інших галузей законодавства.

Розглядаючи друге питання стосовно функцій закону про кримінальну відповідальність варто зазначити, що у нормах Кримінального кодексу сформульовано завдан­ня, підстави та принципи кримінальної відповідальності, вста­новлено, які суспільно небезпечні діяння визнаються злочи­нами, які покарання можуть підлягати застосуванню до осіб, що їх вчинили. Згідно зі ст. 1 КК України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод люди­ни та громадянина, власності, громадського порядку та гро­мадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили, тобто КК забороняє під загрозою покарання вчиняти ті суспільно небез­печні діяння, які визнано злочинними. Отже, основна функція закону про кримінальну відповідальність - охоронна. Разом із тим, у деяких нормах КК приписує відповідним органам і служ­бовим особам, за наявності законних підстав, звільняти від кримінальної відповідальності та покарання осіб, що вчинили злочин. У цій своїй частині норми закону про кримінальну відповідальність, як і в низці інших, виконують регулятивну функцію. Закон про кримінальну відповідальність має також велике запобіжне значення {превентивну функцію).

У третьому питанні, говорячи про структуру кримінального кодексу, слід запам’ятати, що Кримінальний кодекс України містить Загальну та Особливу частини. Норми Загальної частини мають загальне значення; їхня дія поширюється на всі приписи Особливої частини Кодексу. Сутність і призначення норм Загальної частини Кримінального кодексу виявляються лише в органічній єдності з положеннями його Особливої частини. Загальна та Особлива частини взаємопов'язані і складають систематизовану єдність. Неможливо застосовувати норми Особливої частини, якщо не звертатись при цьому до Загальної. Загальна та Особлива частини, в свою чергу, поділяються на розділи, а розділи — на окремі статті.

Крім Загальної та Особливої частин, КК України містить Прикінцеві та перехідні положення, які складаються з двох розділів, а також додаток з Переліком майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

При розгляді четвертого питання слід засвоїти, що за технікою побудови і способом описування ознак конкретного виду злочину у чинному кримінальному законодавстві розрізняють чотири види диспозицій: просту, описову, бланкетну, відсильну. Варто пам’ятати, що чинне кримінальне законодавство використовує два види санкцій: відносно - визначену та альтернативну.

У п’ятому питанні слід звернути увагу, що за своїм змістом певні кримінально-правові норми не завжди сприймаються однозначно. Застосування кримінального закону передбачає необхідність його тлумачення, тобто з'ясування волі законодавця, усвідомлення змісту закону, точне пояснення вживаних термінів. Необхідно засвоїти, що залежно від критерію, покладеного в основу поділу тлумачення на види, наука кримінального права розрізняє тлумачення закону: за суб'єктом; за способом (прийомом); за обсягом.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та і.н.; За ред. Проф. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К.: Юрінком Інтер, 2007.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.

3. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина. Учбовий посібник./ Укладач Тютюгін В.І..-Дніпропетровськ: Пороги . 1992.

4. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.

Додаткова

5. Борисов В. І., Пащенко О.О. Питання закону про кримінальну від­повідальність // Питання боротьби зі злочинністю: Збірник наук, праць. Випуск 12. - X., 2006. - С. 3-22.

6. Брайнин Я. М. Уголовньїй закон и его применение. — М.: Юри дическая литература, 1967. — 240 с.

7. Воробей П. А., Коржанський М. И., Щупаковськш В. М. Завданий і дія кримінального закону. — К: Вид. «Генеза», 1997. — 157 с.

8. Борисов В. І., Пономаренко Ю. А. Законодавство про кримінальну відповідальність та його чинність у часі // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. — 2003. — № 8. — С. 23—32.

9. Навроцький В. О. Наступність кримінального законодавства Украї­ни (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). — К: Атіка, 2001. - 272 с.

10. Кримінальне законодавство України. Порівняльний аналіз ста­тей Кримінального кодексу України 1960 р. та Кримінального кодек­су України 2001 р. - К: Ін Юре, 2001. - 284 с.

11. Пономаренко Ю. А. Чинність і дія кримінального закону в часі. — К: Атіка, 2005. - 288 с.

12. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая: В 2 т. – М., 1994. – Т. 1.

13. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая: В 2 т. – М., 1994. – Т. 2.

14. Осипов П.П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций. - Л. ,1976.

15. Шляпочников С. Толкование уголовного закона. - М.,1960.

16. Кострова М., Мухаметдинова А. Новые аспекты учения о толковании уголовного закона // Уголовное право. - 2003. - №4.-с.39-42.

17. Бошно С.В. Толкование норм права: приемы и виды.
// Право и образование. - 2003. - №5.-с.15-34.

18. Глушаченко С.Б., Пузырева Е.В. К вопросу о логической структуре правовой нормы // История государства и права. - 2005. - №1.-с.10-12.

19. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. - М., 1967.

20. Бойцов А. И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб., 1995.