Методичні вказівки по вивченню теми. Перше питання: починаючи вивчення даної теми, слід мати на увазі, що Кримінальний кодекс України не розкриває поняття кримінальної відповідальності

Перше питання: починаючи вивчення даної теми, слід мати на увазі, що Кримінальний кодекс України не розкриває поняття кримінальної відповідальності, крім того, досі не вироблено визначення загальноприйнятого поняття кримінальної відповідальності і в науці кримінального права. Тому для визначення поняття кримінальної відповідальності, перш за все, необхідно з’ясувати в чому полягають її характерні особливості порівняно з юридичною відповідальністю (тобто розкрити зміст видових, характерних ознак кримінальної відповідальності). Після чого рекомендується розглянути доктринальне визначення кримінальної відповідальності. Необхідно зауважити, що основі визначення кримінальної відповідальності у науці кримінального права є достатньо відомими і їх можна, певним чином, об'єднати у такі групи:

Перша група включає концепції: «відповідальність-санкція», прибічники яких твердять, що кримінальна відповідальність – це «реальне застосування кримінально-правової норми», «застосування і реалізація санкції». Друга група концепцій – це концепції «відповідальність-обов'язок», прибічники яких розглядають кримінальну відповідальність як певний обов'язок особи, котра вчинила злочин, перед державою. Третя група – це концепції «відповідальність-правовідносини», прихильники яких змістом кримінальної відповідальності вважають врегульовані нормами кримінального права суспільні відносини (кримінальні правовідносини). Четверта група – це концепції «відповідальність-засудження». Після аналізу доктринальних визначень кримінальної відповідальності слід зробити висновок про те, що вони переважно підкреслюють основні риси кримінальної відповідальності, тому найбільш правильним необхідно вважати таке визначення, яке б поєднувало певною мірою всі вищеназвані концепції, містило б усі характерні ознаки кримінальної відповідальності, що так чи інакше випливають із закону. Виходячи з цього висновку, далі рекомендується розглянути визначення кримінальної відповідальності на підставі чинного КК України.

При розгляді другого питання варто зазначити, що кримінальна відповідальність протікає в рамках кримінально-правових відносин, проте їх часові межі є різними. Так, кримінальна відповідальність виникає з моменту набрання обвинувальним вироком суду законної сили і закінчується, за загальним правилом, моментам припинення відбування покарання. Такий погляд на момент виникнення і припинення кримінальної відповідальності не е загальновизнаним у науці кримінального права.

При вивченні третього питання теми рекомендується проаналізувати три основні форми реалізації ретроспективної кримінальної відповідальності (в науковій літературі іноді ці форми називають видами індивідуалізації кримінальної відповідальності): перша – засудження винного, виражене в обвинувальному вироку суду, не пов'язане з призначенням йому кримінального покарання; друга форма – засудження особи, поєднане з призначенням їй конкретної міри покарання, від реального відбування якого вона звільняється; третя (найбільш типова форма) – засудження особи з призначенням їй конкретного виду та міри покарання, поєднане з необхідністю його відбування. Слід пам’ятати, що останні дві форми реалізації кримінальної відповідальності створюють у особи судимість як правовий наслідок засудження її до певної міри покарання.

Розглядаючи четверте питання, необхідно звернути увагу на різні філософські системи, витікаючи з них обґрунтування людської діяльності та поведінки. Пропонується розглянути питання про детермінізм людської поведінки та свободу волі, як філософське обґрунтування кримінальної відповідальності, зовнішні та внутрішні обставини, які впливають на поведінку особи. Далі потрібно звернути увагу на різні точки зору в науці кримінального права щодо юридичної підстави кримінальної відповідальності. Зауважити на тому, що законодавець визнав єдиною підставою кримінальної відповідальності вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України (ч.1 ст.2 КК України). Потім слід розглянути поняття та значення складу злочину, розкрити фактичну та юридичну сторони в межах єдиної підстави кримінальної відповідальності, а також розглянути поділ на матеріальну (єдину) та процесуальну (ч. 2 ст. 2 КК) підстави кримінальної відповідальності.

При вивченні студентами п’ятого питання необхідно знати, що і відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України “підставою кримінальної відповідальності є склад злочину”, тобто наявність в діях особи ознак складу злочину, встановленого (описаного) в кримінальному законі, — єдина підстава кримінальної відповідальності.

Література.

Основна

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та і.н.; За ред. Проф. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К.: Юрінком Інтер, 2007.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.

3. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина. Учбовий посібник./ Укладач Тютюгін В.І..-Дніпропетровськ: Пороги . 1992.

4. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.

Додаткова

1. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Ч.2. – Одесса: Юрид. літ.: АО БАХВА, 2000.2.

2. Тихий В.П. Підстави кримінальної відповідальності за новим Кримінальним кодексом України // Вісник Конституційого Суду України. – 2002.- №3.

3. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004.

4. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве. - М., 1969.

5. Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск: Белгосуниверситет, 1998.

6. Зелинский А.Ф. Детерминация преступного поведения. - Х., 1994.

Наши рекомендации