Задум «Людської комедії» Бальзака, структура циклу, оригінальна форма зв`язку між романами

Коло літературних інтересів О. де Бальзака було свідченням того, що він відчував потребу у виробленні власного аргументованого погляду на світ. Результатом таких пошуків стало сформування філософського фундаменту майбутньої грандіозної епопеї Бальзака: концепція світу і людини, реалізована у "Людській комедії" ще до того, як він підійшов до її створення.

"Привітайте мене. Адже щойно з'ясувалося, що я - геній", - так, за спогадами сестри Бальзака Сюрвіль, сам письменник сповістив про появу нового задуму, аналогів якому не було у світовій літературі. У 1833 р. він відкрито заявив про бажання об'єднати свої романи в одну епопею. Своєрідною межею, яка символізувала початок створення нової книга, став роман "Батько Горіо", котрий автор закінчив у 1835 р. Починаючи з цього твору, Бальзак став систематично брати імена і характери героїв із своїх попередніх творів.

Влада золота стала однією із наскрізних тем світової літератури. Майже усі видатні письменники XIX-XX ст. зверталися до неї. Не став винятком і видатний французький прозаїк Оноре де Бальзак, автор циклу романів під загальною назвою "Людська комедія", який він писав більше 20 років. У цих творах письменник прагнув утілити художнє узагальнення життя французького суспільства періоду 1816-1848 рр.

Зв'язок прози митця з реальним життям Франції епохи Реставрації складний і багаточисельний. Він уміло переплітав згадки про історичні деталі та реальні події з прізвищами героїв "Людської комедії" і описаними в ній подіями. Але Бальзак не мав на меті відтворити точну копію дійсності. Він не приховував, що на тому, якою постала в "Людській комедії" Франція, лежав відбиток його уявлень про сенс і зміст людського життя та історії цивілізації в цілому. Але можна точно сказати, що він послідовно реалізував у своїй творчості гуманістичний погляд на історію цивілізації. Історія моралі, яку написав Бальзак, - це історія, побачена через людей з усіма їхніми мріями, пристрастями, горем і радощами.

Письменник вирішив у своїх творах показати якомога ширшу панораму життя Франції своєї епохи, але згодом переконався, що це неможливо здійснити в рамках одного роману. Так почав складатися цикл, який у 1842 р. отримав назву "Людська комедія".

"Божественна комедія" Данте	"Людська комедія" Бальзака
За формою цей твір - своєрідна подорож у потойбічний світ, здійснена поетом у художній уяві, видінні	За формою - зображення життя Франції у всіх його проявах
Мета твору - вказати середньовічній людині й усьому людству шлях до спасіння	Мета комедії - прагнення пояснити закономірності людської дійсності
Названий комедією, бо починався сумно, але мав щасливий кінець	Названий комедією, бо показав концепцію людського світу з найрізноманітніших сторін
Жанр – поема	Проблематично визначити жанр. Найчастіше зустрічається два визначення: цикл романів і епопея
Поділена на три частини ("Пекло", "Чистилище", "Рай") - це три світи, де водночас жив Данте: реальне життя, чистилище внутрішньої боротьби та рай віри	Поділена на три частини, кожна з яких включала певні твори

Оскільки план бальзаківської епопеї визрівав поступово, то й принципи класифікації творів, які ввійшли до неї, багаторазово змінювалися. Першопочатково митець планував назвати головну працю свого життя "Соціальні етюди", але згодом "Божественна комедія" Данте навела його на іншу думку стосовно назви твору. Грандіозний твір вимагав величної назви. Вона прийшла до письменника не одразу, а набагато пізніше (за аналогією до "Божественної комедії" Данте). Трагедія XVIII ст. змінилася комедією середини XIX ст. Сам письменник так пояснював обрану назву: "Величезний розмах плану, що водночас охоплює історію і критику суспільства, аналіз його вад та обговорення його основ дозволяє, я думаю, дати йому той заголовок, під яким він з'явиться, - "Людська комедія".

Першим кроком на шляху до "Людської комедії" стало звернення Бальзака до жанру "фізіологічного нарису", який не мав нічого спільного з фізіологією в медичному тлумаченні цього слова. То було своєрідне дослідження певних соціальних явищ. "Фізіологічний нарис" - художня публіцистика, яка зачіпає сучасні теми й розробляла багатий матеріал соціально-побутових і психологічних спостережень.

Перші начерки грандіозної праці з'явилися з 1833 року ("Шагренева шкіра"), робота над останніми сторінками закінчилася незадовго до смерті автора ("Зворотний бік сучасної історії", 1848). У 1845 р. письменник склав список усіх творів "Людської комедії", який налічував 144 назви. Але реалізувати свій задум у повному обсязі він не встиг.

Осягнути грандіозність загального задуму Бальзака дала змогу "Передмова до "Людської комедії". "Первісна ідея "Людської комедії" постала переді мною як мрія, як один із тих туманних задумів, що їх плекаєш, але виразно уявити собі не можеш ...".

Основні положення "Передмови..."

o Ідея цього твору народилася внаслідок порівняння людства з тваринним світом.

o Прагнення віднайти в суспільстві єдиний механізм, оскільки воно, на його думку, схоже на Природу.

o Письменник виділяв три форми буття людини: "чоловіки, жінки і речі".

o Головна ідея задуму - дати величезну панораму суспільства на засадах закону егоїзму.

o Бальзак не сповідував руссоїстських ідей про "природну доброту людини". "Людська комедія" поділена на три частини, кожну з яких Бальзак назвав етюдами

(вивченнями): "Етюди про звичаї", "Філософські етюди", "Аналітичні етюди". Центральне місце в ній зайняли "Етюди про звичаї", які письменник розділив на різні сцени життя. Ця схема носила умовний характер, деякі твори переходили із одного розділу в інший. Згідно зі схемою автор розташував свої романи таким чином (найважливіші твори):

1. "Етюди про звичаї".

а) Сцени приватного життя. "Дім кішки, що грає в м'яч", "Бал у Со", "Подружня згода", "Побічна сім'я", "Гобсек", "Силует жінки", "30-річна жінка", "Полковник Шабер", "Покинута жінка", "Батько Горіо", "Шлюбний контракт", "Обідня безбожника", "Дочка Єви", "Беатриса", "Перші кроки в науку".

б) Сцени провінційного життя. "Євгенія Гранде", "Уславлений Годиссар", "Провінційна муза", "Стара діва", "Пьєретта", "Життя холостяка", "Втрачені ілюзії".

в) Сцени паризького життя. "Історія тринадцяти", "Блиск і злидні куртизанок", "Фачино Кане", "Ділова людина", "Принц богеми", "Кузина Бетта".

г) Сцени політичного життя. "Зворотний бік сучасної історії", "Темна справа", "Епізоди доби терору".

д) Сцени військового життя. "Шуани", "Пристрасть у пустелі".

е) Сцени сільського життя. "Сільський лікар", "Сільський священик", "Селяни".

2. "Філософські етюди".

"Шагренева шкіра", "Прощений Мельмот", "Невідомий шедевр", "Прокляте дитя", "Пошуки Абсолюту", "Прощай", "Кат", "Еліксир довголіття".

3. "Аналітичні етюди".

"Філософія шлюбу", "Дрібні незгоди подружнього життя".

"Етюди про звичаї" складали загальну історію суспільства, де зібрано всі події та діяння. Кожен із шести розділів відповідав одній із головних думок. Кожен мав свій смисл, своє значення і охопив певний період людського життя:

Об'єднало таку величезну кількість творів і дійових осіб наступне: Бальзак розробив важливий мотив людських вчинків - прагнення до збагачення.

Внутрішня побудова "Людської комедії" така, що великі романи і повісті чергувалися у ній з новелами -"перехрестями" - "Принц богеми", "Ділова людина", "Комедіанти невідомо для себе". Це, скоріше, мимоволі написані етюди, основна цінність яких - зустріч із добре відомими письменнику персонажами, яких на короткий час знову об'єднала інтрига.

"Людську комедію" письменник будував за принципом циклічності: більшість персонажів переходили із твору у твір, виступаючи головними дійовими особами в одних та епізодичними - в інших. Бальзак сміливо відмовився від сюжету, де біографія того чи іншого героя давалася повністю.

Таким чином, важливий композиційний принцип "Людської комедії" - взаємодія і взаємозв'язок різних частин циклу (наприклад, дії "Гобсека" та "Батько Горіо" відбувалися майже одночасно, був у них і спільний персонаж - Анастазі де Ресто - донька батька Горіо і дружина графа де Ресто).

Дуже проблематично точно і однозначно визначити жанр цього твору. Найчастіше дано два визначення: цикл романів і епопея. Навряд чи їх можна віднести до "Людської комедії". Формально - це цикл романів, точніше - творів. Але у багатьох із них відсутні засоби зв'язку між собою - наприклад, ні сюжети, ні проблематика, ні спільні герої не пов'язали між собою романи "Шуани", "Селяни", "Блиск і злидні куртизанок" та повість "Шагренева шкіра". І таких прикладів чимало. Визначення "епопея" теж лише частково стосується "Людської комедії". Для епопеї, у сучасному її вигляді, характерна наявність стрижневих героїв та спільного сюжету, чого не було у Бальзака.