Мета та завдання навчальної дисципліни. Міністерство освіти і нАУКІ України

Міністерство освіти і нАУКІ України

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання контрольних робіт з дисципліни

«НОТАРІАТ УКРАЇНИ»

(для студентів заочної та вечірньої форм навчання

напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» Лівадійського відділення КФ )

«До друку|печатки|, в світ дозволяю»

Проректор______________

Протокол № від 2013г.

Укладачі:|складачі| Л. І. Лазор|

Г.А. Капліна

Весь цифровий і фактичний матеріал

бібліографічні відомості перевірені.

Написання одиниць відповідає стандартам

Луганськ | 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання контрольних робіт з дисципліни

«НОТАРІАТ УКРАЇНИ»

(для студентів заочної та вечірньої форм навчання

напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» Лівадійського відділення КФ)

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

на засіданні кафедри правознавства

Протокол № __ від _____2013

Луганськ 2013

УДК|

М 545 (075.8)

Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт з дисципліни «Нотаріат України» (для студентів заочної та вечірньої форм навчання напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» Лівадійського відділення КФ). Укл.: Л.І. Лазор, Г.А.Капліна .– Луганськ: Вид-во Східноукр. нац|. ун-та|, 2013 р. – 54 с.

Методичне видання спрямоване на вивчання і засвоєння студентами самостійно та на підставі лекційного матеріалу теоретичної основи та практичного матеріалу з дисципліни «Нотаріат України», аналізу внутрішнього та міжнародного законодавства, що регулює відносини у сфері нотаріату. За змістом вони відповідають програмі курсу "Нотаріат України".

Методичні вказівки містять двадцять п’ять варіантів контрольних завдань, кожний варіант складається з теоретичного питання, практичного завдання, тестових завдань, переліку питань до модульного контролю та списку рекомендованої літератури.

Укладачі|складачі|: Л.І. Лазор, проф|.

Г.А.Капліна, доц.

Відповідальний за випуск: Т.В.Омельченко, доц.

Рецензент: О.Г. Чутчева, доц.

В С Т У П

Нотаріат України, як навчальна дисципліна, є складовою частиною юридичної освіти у підготовці фахівців у галузі юриспруденції в вищих навчальних закладах України.

У процесі вивчення навчального курсу студенти повинні засвоїти питання щодо поняття і функції нотаріату, предмета, метода, системи і принципів нотаріального процесуального права, професії нотаріуса, організації діяльності нотаріату України, компетенції нотаріальних органів і посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій, загальних правил вчинення нотаріальних дій, загальних правил посвідчення правочинів, видання свідоцтва виконавцю заповіту, видання свідоцтва про право на спадщини, охоронні нотаріальні дії, видання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, видання свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна, а також заставленого майна з публічних торгів (аукціонів), видачі свідоцтва про придбання майна, що є предметом іпотеки, накладання заборони відчуження нерухомого майна, засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів і вірності перекладу, нотаріального посвідчення безспірних юридичних фактів, передання заяв фізичних та юридичних осіб, прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів, прийняття документів на зберігання, вчинення виконавчих написів, вчинення протестів векселів, пред’явлення чеків до платежу та посвідчення неоплатних чеків, вчинення морських протестів, застосування нотаріусом законодавства іноземних держав, міжнародні договори та інше. Через вищесказане, сучасний юрист, незалежно від його подальшої спеціалізації, повинен володіти значним обсягом правових знань у сфері правового регулювання суспільних відносин, які виникають між особами, що вчиняють нотаріальні дії, та особами, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій, а також оволодіти конкретними досягненнями науки і практики нотаріального процесу, необхідними для юриста з урахуванням міжнародних стандартів. Вагоме значення для цього має контрольна робота студентів.

Мета контрольної роботи студентів, які вивчають «Нотаріат України», є продовження опрацьовування окремих тем в поза аудиторних умовах, а також прищеплення інтересу до наукової юридичної літератури, нотаріальної та судової практики та правотворчого процесу, а тому метою цих методичних вказівок є допомога студентам глибше засвоїти найбільш важливі питання у сфері нотаріату, придбати навики самостійної роботи з нормативною і науковою літературою, виробити уміння аргументовано і логічно послідовно висловлювати свої думки, а також в придбанні навичок практичного застосування відповідного законодавства в конкретних життєвих ситуаціях.

Вивчення курсу «Нотаріат України» передбачає, крім лекцій, проведення практичних занять, також виконання контрольної роботи, яка є важливим засобом глибокого засвоєння норм права у сфері нотаріату та відповідного законодавства з метою закріплення теоретичних знань, отриманих при його вивченні та оволодінні навичками практичного застосування матеріалу, що вивчається. З цією метою контрольна робота складається з двох самостійних частин: теоретичної частини, що містить питання, та практичної частини, що складається із правового казусу та завдання, яке стосується розробки зразку процесуального документу.

Для виконання контрольної роботи викладачем виносяться теоретичні питання, передбачені робочим навчальним планом з дисципліни. Висвітлення теоретичних питань повинне обов'язково здійснюватися відповідно до плану, що містить вступ, основну частину (не менш 3-х пунктів) і висновки.

У вступі студент повинен обґрунтувати актуальність і важливість запропонованої проблеми, її місце і значення в розвитку сімейних правовідносин в Україні.

Основна частина роботи повинна містити чітко виділені розділи, висвітлені відповідно до пунктів плану. Розкриваючи сутність теоретичних питань, студенти повинні прагнути до максимально повного і чіткого викладу всіх проблем, що досліджуються. При цьому важливо показати діалектику їх розвитку, розкрити відмінності у трактуванні положень, які розглядаються, провести порівняльний аналіз з питань, що висвітлюються у відповідних розділах різних підручників і в спеціальній літературі. У якості рекомендації слід звернути увагу на науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса». При викладі матеріалу обов'язкові посилання на теоретичні джерела і нормативні акти, на основі яких виконана робота. При цьому загальне число джерел повинне бути не менше десяти.

У висновках необхідно зробити висновки про ефективність правового регулювання відносин у сфері нотаріату, існуючі проблеми і шляхи їх правового регулювання.

Практична частина контрольної роботи пов’язана з вирішенням ситуаційних завдань (казусів), що сприяє закріпленню теоретичного матеріалу.

Під час розв'язання казусів потрібно вчитися юридичне мислити, самостійно оцінювати ту або іншу правову ситуацію. Більше уваги слід приділяти навчальній, науковій літературі, статтям у спеціальних журналах.

Після засвоєння теоретичного матеріалу необхідно ознайомитись зі змістом казусу, виявити, чи викликають юридичні наслідки викладені обставини, а також те, як необхідно оцінювати фактичні відносини, що виникли між учасниками з погляду на норми права у сфері нотаріату. З’ясування змісту казусу та його умов, виходячи з яких необхідно дати відповіді на визначені запитання, надасть можливість правильно кваліфікувати фактичні обставини з юридичної сторони. Умови казусів потребують комплексної відповіді, оскільки є визначення одного питання виникають ряд інших, пов’язаних з першим, тому на всі питання необхідно давати відповіді. Відповідь студента повинна бути обґрунтованою, чіткою, повною і мотивованою. Не можна робити висновок, фіксуючи лише порушення закону, треба обов'язково показати наслідки такого порушення і способи відновлення порушених прав. Це можливо уяснити лише шляхом правильного підбору необхідного нормативного матеріалу. З цією метою, перш за все, необхідно вивчити основні засади регулювання відносин у сфері нотаріату, закріплені Конституцією України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 295/ 5 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за №282/20595 та іншими законами та підзаконними нормативними актами.

Відповіді на тестові завдання необхідно оформляти проставляючи напроти номера тестового завдання букви, якими пронумеровані правильні, з вашої точки зору, положення.

Вивчивши дану дисципліну, студент повинен глибоко знати теоретичний матеріал, діючі закони, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства Юстиції України та інші нормативні акти у сфері нотаріату, уміти співвідносити теоретичний матеріал з нормами права, регулюючими суспільні відносини, які виникають між особами, що вчиняють нотаріальні дії, та особами, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій на сучасному етапі розвитку суспільства в Україні і інших державах, а також набути навичок практичного застосування нормативного матеріалу.

Номер завдання контрольної роботи відповідає порядковому номеру прізвища студента в журналі академічної групи. Зміна номера завдання без узгодження з викладачем не допускається.

Термін подання контрольної роботи на перевірку до 15 грудня поточного року.

Обов'язковими частинами|частками| контрольних робіт є|з'являються,являються|: титульний лист|аркуш|; зміст|вміст,утримання| (теоретичне завдання|задавання|, практичне завдання|задача|, тестове завдання|задавання|); список використаної літератури; додатки|застосування| (якщо є|наявний|). Перераховані частини|частки| включаються в роботу із|із| збереженням|зберіганням| вказаної послідовності.

У списку використаної літератури повинні бути вказані джерела, на які зроблені посилання|заслання|, як при освітленні теоретичного питання, так і при вирішенні|розв'язанні,вирішенні,розв'язуванні| практичного завдання|задавання|, причому, джерела слід указувати|вказувати| в тому порядку|ладі|, в якому вони згадувалися в тексті роботи.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Контрольна робота виконується українською мовою.

2.У контрольної роботі мають бути висвітлені питання, пов’язані з її варіантом з урахуванням проблем застосування законодавства у правозастосовної практиці. Назва роботи має відповідати її змісту.

3. Контрольну роботу виконують і оформляють з дотриманням таких технічних вимог:

- текст роботи має бути надрукований з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297);

- текстовий редактор – MS Word;

- шрифт основного тексту – Times New Roman;

- розмір шрифту (кегель) – 14;

- відстань між рядками – 1,5;

- поля тексту: зверху – 2 см; знизу – 2 см; ліворуч – 3,5 см; праворуч – 1,5 см;

- нумерація сторінок – праворуч зверху, без крапки в кінці;

- кількість сторінок основного тексту (без списку використаних джерел і додатків) – 15 – 20;

- структуру контрольної роботи (розділи, підрозділи, параграфи тощо) і сторінку змісту формують за допомогою функції редактора MS WORD;

- упродовж усієї роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення. Лінії, літери, цифри та інші знаки мають бути однаково забарвлені – чорні;

- окремі слова, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення;

- помилки, описки та графічні неточності дозволяється виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинне бути чорного кольору.

4. Першою сторінкою контрольної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок контрольної роботи. Зразок оформлення титульного аркуша наведено в додатку А.

5. Обов’язковими структурними елементами контрольної роботи є:

а) титульний аркуш;

б) зміст;

в) перелік умовних позначень (за необхідності);

г) вступ;

ґ) основна частина;

д) висновки (заключна частина);

е) додатки (за необхідності);

є) список використаних джерел.

6. Вступ, кожний розділ, висновки і список використаної літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього. Такі структурні частини письмової роботи, як "зміст", "перелік умовних позначень", "вступ", "висновки", "список використаних джерел", не мають порядкового номера.

Заголовки структурних елементів контрольної роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи, виділяючи жирним шрифтом.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці, виділяючи жирним шрифтом. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має дорівнювати 1 - 2 інтервалам. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

7. На останній сторінці контрольної роботи зазначається дата написання і ставиться підпис студента.

8. Сторінки контрольної роботи слід нумерувати цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші, змісті, додатках не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок контрольної роботи.

9. У кінці контрольної роботи додається список використаної літератури. Ця структурна частина контрольної роботи має назву "Список використаних джерел". Інші назви, такі як "Література", "Бібліографія", не дозволяється використовувати.

При написанні контрольної роботи студент зобов’язаний робити посилання на джерела, матеріали, на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити їх достовірність, правильність цитування документа, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Посилання на джерела в тексті роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у працях [1– 5]...”.

Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Наприклад:

Цитата в тексті: "…радянська судова система тривалий час знаходилася у сфері загального політичного керівництва з боку КПРС і органів державної влади" [16, с. 32].

Відповідний опис у переліку посилань:

16. Грищенко В.В. Проблеми становлення законодавчої влади в Україні: Монографія. – К.: Думка, 2007. – 288 с.

На всі таблиці необхідно посилатися в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...у табл. 1.3".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.2".

Посиланням на авторитетне джерело для підтвердження власних аргументів або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати береться в лапки та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;

в) при заміні прямої мови непрямою (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

г) якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

ґ) коли студент, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора контрольної роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки.

Матеріал у бібліографічному переліку може бути розташований в одному із таких порядків:

а) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (такий спосіб є найпоширеніший та універсальний);

б) у хронологічному порядку;

в) за порядком появи посилань у тексті.

Записи розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або перших слів назв творів. Авторів, які мають однакові прізвища, записують в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за алфавітом перших букв назв його праць. Праці одного автора з однаковою назвою записують за хронологією.

Основна вимога до укладання списку використаних джерел – однотипне оформлення і дотримання чинного державного стан­дарту на бібліографічний опис творів друку.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «НОТАРІАТ УКРАЇНИ»

(ВИТЯГ)

Програма навчальної дисципліни «Нотаріат України» складається з таких змістових модулів:

Навчальним планом для вивчення дисципліни «Нотаріат України» передбачено – 108 годин ( 7 семестр )

Лекції – 28 годин

Семінарські заняття – 14 годин

Самостійна робота – 66 годин

Екзамен – 7 семестр

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Нотаріат України» є: розкриття теоретико-методологічних проблем сучасного правового регулювання нотаріального процесу; теоретичне та практичне дослідження нотаріальних процесуальних відносин, як суспільних відносин, які виникають між особами, що вчиняють нотаріальні дії, та особами, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій у порядку, передбаченому законодавством про нотаріат; формування у студентів загальнонаукового уявлення вказаного курсу, його сутності.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Нотаріат України» є: засвоєння студентами актуальних питань теорії і практики навчальної дисципліни; оволодіння механізмом правового регулювання суспільних відносин, які виникають між особами, що вчиняють нотаріальні дії, та особами, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій; оволодіння конкретними досягненнями науки і практики нотаріального процесу, необхідними для юриста.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: поняття і функції нотаріату, предмет, метод, систему і принципи нотаріального процесуального права, вимоги щодо професії нотаріуса, організацію діяльності нотаріату України, компетенцію нотаріальних органів і посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій, загальні правила вчинення нотаріальних дій, загальні правила посвідчення правочинів, порядок видачі свідоцтва виконавцю заповіту, свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна, а також заставленого майна з публічних торгів (аукціонів), свідоцтва про придбання майна, що є предметом іпотеки, порядок та умови накладання заборони відчуження нерухомого майна, охоронні нотаріальні дії, засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів і вірності перекладу, нотаріального посвідчення безспірних юридичних фактів, передачу заяв фізичних та юридичних осіб, прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів, прийняття документів на зберігання, вчинення виконавчих написів, вчинення протестів векселів, пред’явлення чеків до платежу та посвідчення неоплатних чеків, вчинення морських протестів, правила щодо застосування нотаріусом законодавства іноземних держав, міжнародні договори та інше;

вміти: вільно орієнтуватися в чинному законодавстві, робити узагальнення, висвітлити наявні наукові і практичні проблеми теорії і практики нотаріального процесу і напрямки їх вирішення.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 години / 3.0 кредитів ECTS.