За шкалою ects та національною шкалою

Історія зарубіжної журналістики

для студентів спеціальності „Журналістика”

Нормативна дисципліна

Загальна кількість годин та кредитів ECTS: 162 год. / 4,5 кредити ECTS, із них:

Лекцій: 50 год.

Семінарських занять: 48 год.

Самостійної роботи: 64 год.

Мета викладання дисципліни

Формування в студентів уявлення про історичні закономірності розвитку зарубіжної журналістики та національних систем ЗМІ, вивчення найважливіших історичних етапів її розвитку; з’ясування традицій світової журналістики та головних чинників її розвитку; визначення ролі і місця журналістики в світовій цивілізації.

Завдання вивчення дисципліни

– ознайомити студентів з процесом виникнення та розвитку журналістики як світового суспільного інституту (у зв’язку з економікою, політикою та іншими суспільними явищами);

– розкрити закономірності розвитку світової преси;

– виявити значення преси в культурному доробку людства;

– визначити роль журналістики в ідейно-політичній та літературній боротьбі різних епох;

– вказати на досягнення журналістики в системі освіти, у соціально-політичному та культурному житті суспільства;

– навчити аналізувати особливості літературної майстерності публіцистів зі світовим ім’ям;

– висвітлити напрямок найважливіших періодичних видань ХVІІ – ХХ століть;

– збагатити студентів знанням фактів історії преси;

– підвищити професійний рівень майбутніх журналістів.

Компетенції, якими має оволодіти студент

У процесі вивчення дисципліни

Відповідно до вимог результативності навчання студент повинен:

Знати:

– головні віхи розвитку пражурналістики: усна публіцистика, історичні твори, прообрази газет у стародавньому Римі, риторика

проповідей, роль Гуттенберга у розвитку друкарської справи;

– причини появи перших періодичних видань: взаємодія техніки, культури, економіки, політики;

– особливості становлення та розвитку журналістики у Франції, Англії, Німеччині, США, Росії;

– особливості світової журналістики ХVІІ – ХХ століть;

– особливості журналістської технології ХІХ – ХХ століття: тиражі, ілюстрація в газеті, фотографія в газеті і журналі, ілюстровані видання;

– особливості розвитку щоденної преси ХІХ століття: столична та провінційна преса, ранкові та вечірні газети, галузева та спеціалізована преса;

– конститутивні ознаки елітарної та масової преси ХІХ – ХХ ст.;

– особливості комерційної преси ХІХ–ХХ ст.;

– особливості взаємодії преси і політичних партій у ХІХ ст.;

– головні засади використання газетою реклами у ХІХ – ХХ ст.;

– особливості розвитку журнальної справи у ХІХ ст.: товсті журнали, сатиричні журнали, наукові журнали. Реклама в журналі;

– типологію інформаційних агентств ХІХ – ХХ ст.

Уміти:

– застосовувати історичні знання для створення сучасного журналістського тексту;

– використовувати при створенні сучасного інформаційного продукту прийоми поетики, вироблені світовою журналістикою впродовж своєї історії;

– аналізувати історико-журналістські явища;

– використовувати аналіз історико-журналістських явищ з метою поліпшення власної практичної діяльності;

– мати початкові навички наукового підходу до історії журналістики.

Розуміти:

– як політична ситуація впливає на розвиток журналістики;

– як журналістика впливає на розвиток політичної ситуації;

– які чинники сприяють, а які перешкоджають розвитку ЗМІ;

– наскільки повторюються певні процеси у розвитку журналістики в різних країнах та періодах.

Курс „Історія зарубіжної журналістики” опановується студентами протягом трьох навчальних семестрів за допомогою лекційних та семінарських занять і самостійної роботи:

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

за шкалою ECTS та національною шкалою

Оцінка А (90 – 100 балів) або „відмінно” виставляється за відповідь, яка містить вичерпне за сумою поданих знань розкриття усіх запитань, розгорнуту аргументацію кожного з положень, побудована логічно й послідовно, розкриває питання від його нижчих до вищих рівнів, а також містить приклади з журналістської практики – з історії чи сучасності, – які дозволяють судити про повно ту уявлень студента з поставленого питання. Відповідь повинна бути викладена гарною, багатою мовою, відзначатися точним вживанням термінів, містити посилання на засвоєну навчальну літературу.

Оцінка В (82 – 89 балів) або „добре” виставляється за відповідь, яка містить повне, але не вичерпне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань, що містяться в білеті, скорочену аргументацію головних положень, допущено порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, а розуміння теоретичних питань не підкріплює ілюстраціями з журналістської практики. У відповіді допускаються стилістичні помилки, неточне вживання термінів, довільне витлумачення фактів.

Оцінка С (75 – 81 бал) або „добре” виставляється за відповідь, яка містить недостатньо вичерпне за сумою виявлених знань висвітлення запитань, що містяться в білеті, відсутня аргументація головних положень, допущено порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, а наведені приклади з практики не відповідають теоретичним моментам даного курсу. У відповіді допускаються стилістичні помилки, неточне вживання термінів, довільне витлумачення фактів. Крім того, таким балом може бути оцінений студент, який протягом семестру не виявляв відповідних знань з даного курсу, але на іспиті успішно відповів на поставлені теоретичні та практичні завдання.

Оцінка D(69 – 74 бали) або„задовільно”виставляється за відповідь, яка містить неповне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань, поверхово аргументує положення відповіді, у викладі допускає композиційні диспропорції, порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, не ілюструє теоретичні положення прикладами з журналістської практики. Мова відповіді рясніє помилками, наявне неправильне слово- й терміновживання.

Оцінка E(60 – 68 балів) або„задовільно”виставляється за відповідь, яка містить неповне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань або за незнання окремого питання із загальної кількості поставлених. У викладі студента допущені композиційні диспропорції, порушення логіки й послідовності викладу матеріалу. Студент не може відтворити основні теоретичні положення, але наводить окремі приклади з журналістської практики. Мова відповіді рясніє помилками, наявне неправильне слово- й терміновживання, немає розуміння окремих журналістських термінів.

Оцінка FX (35 – 59 балів)або„незадовільно”виставляється у разі, коли студентом на протязі навчального семестру набрано недостатню кількість балів за змістові модулі, він не може бути допущеним до складання іспиту. У випадку, якщо студент допущений, але його відповідь на іспиті містить неправильне висвітлення заданих питань, помилкову аргументацію, допускаються помилкові умовиводи, неправильне посилання на факти та їхнє витлумачення, мова близька до суржику, він також може бути оцінений незадовільно.

Оцінка F (1 – 34 балів)або„незадовільно”виставляється у разі, коли студентом на протязі навчального семестру набрано недостатню кількість балів за змістові модулі, він не може бути допущеним до складання іспиту. У випадку, якщо студент допущений, але відповісти на поставлені запитання на іспиті він не може або відповідає неправильно, а також не може дати відповідь на жодне із поставлених додаткових запитань, така відповідь оцінюється незадовільно.