Дайте характеристику нових форм міжнародного кредиту: лізінга, факторинга, форфейтинга

В загальному розумінні лізинг являє собою договір, що передбачає надання лізингодавцем лізингоотримувачу належних його устаткування, машин, комп'ютерної та оргтехніки, транспортних засобів, споруджень виробничого, торгівельного і складського призначення у виключне користування на певний термін за визначену винагороду — орендну плату, що включає відсоткову ставку, яка покриває вартість залучення засобів лізингодавцем на грошовому ринку з урахуванням необхідного прибутку банку та амортизації майна.

Лізинг визначається як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізиигодавнем у виключне користування на визначений срок лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо).

Найбільш поширеним є оперативний та фінансовий лізинг.

· Оперативний лізинг – це лізингові контракти, що укладаються на короткий і середній термін. Часто лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об’єкта лізингу, страхування.

· Фінансовий лізинг характеризується тривалим терміном контракту і амортизацією всієї або більшої частини вартості устаткування. Технічне обслуговування на страхування бере на себе лізингоотримувач. Після закінчення терміна дії контракту може купити об’єкт лізингу по залишковій вартості. Фактично фінансовий лізинг являє собою форму довгострокового кредитування купівлі.

Факторинг — це комісійно-посередницька діяльність, пов'язана з поступкою банкові клієнтом-постачальником неоплачених платежів вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і права одержання платежу по них, тобто з інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта одержанням коштів по платіжних документах. Банк стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їхньої несплати, хоча кредитоспроможність боржників попередньо перевіряється. Відповідно до договору банк зобов'язується оплатити суму переданих йому платіжних вимог незалежно від того, чи сплатили свої борги контрагенти-постачальники.

Основою факторингових операцій є договір факторингу. У договорі оговорюються умови здійснення факторингових операцій, у тому числі реквізити платіжних вимог, частка сум платежу від суми по операціях факторингу, розмір компенсаційної винагороди, умови розірвання факторингового договору й інші умови за домовленістю сторін, відповідальність кожної із сторін у випадку невиконання або неналежного виконання узятих на себе зобов'язань. При цьому вони відповідають один перед одним.

Особливості здійснення факторингових операцій:

1. Придбання платіжних вимог до покупців на умовах клієнту 80-90% суми боргу.

2. Оплата в визначений термін іншої частини боргу з відрахуванням комісійних і процентів за кредит.

Факторинговий кредит дорожчий за звичайний, оскільки він супроводжується додатковими витратами банку.

Форфейтинг є одноразовою операцією, пов'язаною зі стягненням коштів шляхом перепродажу придбаних прав на товари і послуги.

Форфейтування — купівля зобов'язань (векселів), погашення яких припадає на будь-який час у майбутньому і які виникають у процесі постачання товарів і послуг (здебільшого експортних операцій) без обернення на будь-якого попереднього боржника.

Зазвичай форфейтуванню підлягають торгові тратти або прості векселя,

кожен форфейтер установлює свої тимчасові рамки, виходячи, головним чином, із ринкових умов для визначеної угоди.

При форфейтуванні купівля векселів здійснюється із відрахуванням (дисконтом) відсотків авансом за весь термін кредиту. Експортер, таким чином, фактично перетворює свою кредитну операцію в операцію з готівкою. У цьому випадку він відповідає одноразово лише за задовільне виготовлення і постачання товарів, а також за правильне оформлення документів по зобов'язаннях.

В результаті дисконтування векселів-експортер одержує за вексель визначену суму готівки. З боку експортера, операція на цьому завершена, оскільки він вже одержав оплату за поставлені товари цілком, і за умовами угоди з форфейтером укладена з ним угода зворотної сили не має. Операції по форфейтуванню рідко відбуваються за плаваючими дисконтними ставками.

Переваги форфейтингових операцій.

Для експортера:

- надання форфейтингових послуг на основі фіксованої ставки;

- фінансування без права регресу на експортера;

- можливість одержання готівки відразу після постачання продукції;

- відсутність ризиків (валютних, неплатежу та ін.)

- простота документації та ін.

Для імпортера:

- можливість одержання продовженого кредиту по фіксованій ставці;

- можливість скористатися кредитною лінією в банку.

Для форфейтера:

- можливість легко реалізувати куплені активи на вторинному ринку;