Завдання для самостійної та індивідуальної роботи

ЛЕКЦІЯ 1-2

ТЕМА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ – ОСНОВНИЙ МЕТОД ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ.

ПЛАН

1. Класифікації методів навчання.

2. Наочні методи навчання.

2.1. Методика організації спостережень.

2.2. Класифікація спостережень.

2.3. Методика керівництва спостереженням.

2.4. Активізація пізнавальної діяльності дітей у процесі спостереження.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: класифікація методів навчання, наочні методи, спостереження, технічні засоби навчання , ілюстративні матеріали, моделі, моделювання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базова програма розвитку дитини «Я У світі» /Наук. ред. і упор. О. Кононко. – К., 2008.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К., 1999.

3. Васильева А.И. Учите детей наблюдать природу/ А. И. Васильева. – Минск, 1972.

4. Денисенкова Н. Ваша дитина пізнає світ/ Н. Денисенкова, І. Мавріна // Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія ч 1.- Рівне, 2007. – С. 235-250. 5

5. Дикань Н. І. Пізнавальний розвиток старших дошкільників / Н. І. Дикань, К. С. Мельниченко, О. А.Шевцова. – Х. : Вид. група «Основа», 2011. – 319с.

6. Куликова Т. Екскурсії в природу з дітьми дошкільного віку / Т. Куликова //Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Ч.2. – Рівне, 2007. – С. 217 - 243.

7. Поніманська Т. І. Відкриваємо світ: система інтегрованих занять з дітьми п’ятого року життя / Н.Г Лаба., Т. І. Поніманська – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 320 с.

8. Марковская М. Уголок природы в детском саду / М. Марковская. – М., 1998.

9. Ніколаева С. Використання моделей при ознайомленні з природою

10. / С. Ніколаєва. Хрестоматія Ч. 1– Рівне, 2007. - C. 226 - 232.

10. Пакулова В. М. Методика преподавания природоведения /

В. М. Пакулова, В. И. Кузнєцова: учеб. для студентов. – М.: Просвещение, 1990. – 192с.

11. Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: навч. посібник /

Н. Ф. Яришева. – К.: Вища шк., 1993. – 255с.

12. Яришева Н. Ф. Наочність і слово у пізнанні природи / Яришева Н.Ф. // Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Ч.2. – Рівне, 2007. – С. 63- 67.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

1.Розробити конспект заняття на одну із вибраних тем.

2. Скласти план спостережень для осінніх спостережень з дітьми старшої групи.

3. Скласти план спостережень за кімнатною рослиною з дітьми молодшої групи.

4. Виготовити одну з моделей, які можна використовувати в ознайомленні дітей з природою.

1. Класифікації методів ознайомлення дітей з природою

У педагогіці існує декілька підходів до класифікаціі методів навчання. В ознайомленні дошкільників з природою використовують різні методи: спостереження, демонстрування картин, технічних засобів, нескладних дослідів, праця в природі, ігри, розповідь вихователя, читання художньої літератури, бесіди. Метод - це спосіб взаємозвязаної діяльності вихователя і дітей , спрямований на засвоєння знань, набуття певних умінь і навичок , розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостей. У процесі використання того чи іншого методу, вихователь використовує ряд прийомів, які спрямовують дітей до виконання певного завдання: показ, питання, пояснення. Прийом ї кл вдовою того чи іншого методу.

Найпоширенішою є класифікація методів навчання за джерелами отримання знань. У цій класифікації розрізняють словесні, наочні та практичні методи.

Залежно від способу вивчення природи методи поділяють на: методи безпосереднього контакту з природою ( вивчення рослин, тварин, їхніх взаємозв’язків безпосередньо у природі); та методи опосередкованого сприйняття ( демонстрування ілюстрацій, моделей, муляжів, технічних засобів, розповідь вихователя, читання дитячої природознавчої книги, бесіди).

Рідше використовують класифікацію методів навчання за рівнями пізнавальної діяльності дітей:пояснювально-ілюстративний; репродуктивний; частково-пошуковий, або евристичний; проблемний; дослідницький.

При виборі методів навчання слід враховувати, що у дітей дошкільного віку переважає наочно-образний характер мислення, тому при роботі з дошкільнятами слід надавати перевагу методам, що забезпечують безпосередній контакт з природою: спостереженню, виконанню нескладних дослідів, практичним роботам, іграм в природі. На основі чуттєвого сприйняття і нагромадженого досвіду через уміле керування вихователя засобами інструкцій, бесіди, пояснення у дітей дошкільного віку можна розвинути абстрактне мислення.

Важливо врахувати, особливості дитячого сприйняття. Лише окремі діти можуть сприйняти запропоновану вихователем інформацію з першого разу. Більшість з них потребує кількаразового повторення. У засвоєнні дітьми знань можна виділити такі етапи: первинне ознайомлення; осмислення; закріплення; систематизація; узагальнення.

Для первинного етапу пізнання дітьми природи найефективніше використання наочних та практичних методів, спостережень, дослідів, які забезпечують живе споглядання.

Для закріплення знань використовують ігри, працю, демонстрування картин, кінофільмів, діафільмів, розповідь вихователя, читання дитячої природничої літератури.

Систематизація, узагальнення знань і творче використання їх здійснюється за допомогою використання моделей, бесіди, дидактичних ігор.

Первинні знання, які одержують діти за допомогою спостережень, повинні уточнюватися, конкретизуватися в процесі сприйняття наочних засобів.

У зв’язку з тим , що довільна увага дошкільників нетривала, дуже важливо чергувати і поєднувати різні методи і прийоми.

Наочні методи навчання

2.1. Методика організації спостережень

Спостереження є активною формою пізнання дошкільниками навколишнього світу. За допомогою спостережень не тільки нагромаджуються початкові уявлення про предмети і явища природи, але і відбувається їхнє осмислення та інтерпретація.

У результаті розвитку спостережень формується спостережливість ( сукупність особистих якостей і здібностей людини, яка передбачає вміння підмічати суттєве у навколишньому світі, правильно виділяти суттєві ознаки, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, орієнтуватися в навколишньому світі). Метод спостереження має велике значення пізнанні дітьми природи, оскільки воно ґрунтується на чуттєвому сприйнятті, забезпечує безпосередній контакт дітей з реальними предметами природи, внаслідок чого у дітей формуються правильні уявлення про природу і взаємозв’язки у ній. В результаті спостережень активізуються аналізатори, засвоюються сенсорні еталони, розвивається мовлення, конкретно - образне та логічне мислення.

К.Д.Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає у правильному логічному мисленні, а правильна логіка виникає з правильних і точних спостережень.

Важливу роль у процесі зародження спостережливості відіграє практична діяльність дітей у природі, робота з природним матеріалом. Це допомагає дитині набути первинного досвіду,зосередити увагу привчити думати.

Під час організації спостережень важлива роль належить слову вихователя. За допомогою слова повідомляється мета спостереження, здійснюється керування сприйняттям об’єктів природи, уточнюються окремі елементи та етапи спостереження, фіксуються результати, підводяться підсумки.

У процесі спостереження провідна роль належить керівництву з боку вихователя, який навчає прийомам порівняння, виявлення істотних ознак, узагальнення, формує ставлення до природи.

КЛАСИФІКАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження , які проводять з дітьми дошкільного віку класифікують залежно від тривалості ( короткочасні і тривалі); дидактичної мети (первинні, повторні,заключні, порівняльні); способу організації діяльності ( колективні, групові, в парах, індивідуальні).

Короткочасні спостереження – це спостереження за явищами і об’єктами, які тривають недовго( веселка, дощ, град, снігопад, розгляд тварин, рослин та ін.)

Тривалі спостереження у дитячому садку проводять частіше, діти стежать за фазами розвитку рослин, впливом сезонних змін на живу природу).

Первинні спостереження створюють перше уявлення про найістотніші ознаки об’єкта, створюють цілісне враження. Спостереження поступово розширюються доповнюються, уточнюються та закріплюється.

Повторні спостереження – це спостереження які можуть проводитися за одними і тими ж об’єктами і повторюватися в різний час дня, різні пори року ( спостереження за рослиною мати-й-мачуха). Повторні спостереження дають можливість дітям закріпити вже отримані знання та отримати нову інформацію про зміни в об’єктах які відбулися у процесі їхнього розвитку.

Заключні спостереження – дають цілісне уявлення про зміни в природі за певний період часу. Такі спостереження проводять під час екскурсій. На них фіксують характерні зміни, які вже настали для певної пори року, встановлюють причини, які привели даних змін. Мета заключних спостережень – сформувати у дитини відносно завершені знання про явища, які відбуваються у природі і встановити їхні причини та закономірності.

Порівняльні спостереження допомагають активізувати розумову діяльність дітей засобами порівняння, спрямувати їх на виділення суттєвих ознак, узагальнення,класифікацію об’єктів природи. Дані спостереження найчастіше проводять із старшими дошкільниками.

Спостереження можуть бути колективними (фронтальними) – об’єднувати всіх дітей, які виконують однакові завдання – в групах( робота за диференційованими завданнями ) та індивідуальними – виконання індивідуальних завдань. Індивідуальні спостереження мають важливе значення як у вирівнюванні знань відстаючих дітей так і у задоволенні потреб дітей високого рівня розвитку.