Розділові знаки при словах, граматично не пов'язаних з членами речення
Просте речення може ускладнюватися не тільки однорідними та відокремленими членами, а йсловами, які не є членами речення. До них належать звертання, вставні і вставлені конструкції, які ускладнюють речення додатковим повідомленням і використовуються для того, щоб привернути увагу до повідомлення або виразити своє ставлення до нього.
Слова, граматично не пов'язані з членами речення, на письмі виділяються розділовими знаками (кома, тире, дужки), а в усному мовленні — відповідною інтонацією.
1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ
Звертання — це слово або сполучення слів, що називає особу або предмет, до яких звертаються: Ой сніги, мої сніги, срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті (Сос).
Звертання найчастіше виражається іменником у кличному відмінку {земле, батьківщино) або іменником чи іншою частиною мови у формі називного відмінка: Червона калина, чого в лузі стоїш? Чи сухи боїшся, чи ягід жалкуєш? (нар. п.).
Звері акня може бути непоширеним (без залежних слів) і поширеним (з пояснювальними словами). Вживається звертання на початку, всередині або у кінці речення.
Кома ставиться |
1. Після звертання (поширеного і непоширеного), якщо воно сто- |
їтьна початку речення: Україно, ти моя молитва. Ти моя розпука |
вікова... (Сим.). Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обер- |
нуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям (В. Стус). |
2.3 обох боків звертання, якщо воно стоїть всередині речення: Ах |
вернися, молодосте, Раз до мене в гості! Визирати тебе буду на |
кедровім мості (Вороб.). |
3. Перед звертанням, якщо воно стоїть у кінці речення: В світ |
широкий навпростець ти веди мене, надіє!(Майс). |
4. Між однорідними звертаннями: Україно моя мила, краю |
пам'ятливий. Там любив я дівчиноньку, Там я був щасливий |
(нар. п.) |
Знак оклику ставиться |
Після звертання, що стоїть на початку речення і вимовляється з |
окличною інтонацією. Після знака оклику наступне слово пи- |
шеться з великої літери: Україно! Україно! Оце твої діти. Твої |
квіти молодії. Чорнилом политі... (Шевч.). |
Якщо перед звертаннями стоять вигуки о, ой, то вони від звер- |
тання комами не відділяються: 0 краю мій,найкращий між: кра- |
ями. Зруйнований та знищений катами! (Граб.) |
2. ВСТАВНІ ТА ВСТАВЛЕНІ СЛОВА І РЕЧЕННЯ
Вставними називаються такі слова, словосполучення і речення, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до змісту висловленого.
Вставлениминазиваються слова, словосполучення або речення, що вводяться в основне речення з метою пояснення, уточнення або побіжного доповнення його змісту. Такі конструкції збагачують, урізноманітнюють зміст основного висловлювання.
3. НАЙУЖИВАНІШІ ВСТАВНІ СЛОВА
І СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ
Виражають | Приклади |
Упевненість | безсумнівно, безперечно, дійсно, безумовно, само собою зрозуміло, без сумніву, зрозуміло |
Виражають | Приклади |
Невпевненість | очевидно, напевно, здається, мабуть, слід гадати, сподіваюсь |
Почуття радості, жалю, здивування, обурення | на щастя, нарадість, нажаль, на превеликий жаль, на сором, як на біду, як навмисне, чого доброго, дивна річ, нічого гріха таїти, грішним ділом |
Джерело повідомлення | по-моєму, по-твоєму, кажуть, за словами.., на думку.., як відомо, за даними.., як мені думається, за визначенням... |
Порядок викладу думок | по-перше, по-друге, по-третє, нарешті, отже, таким чином, одним словом, можна сказати, між: іншим, наприклад, проте, крім того, передусім |
Привернення уваги до повідомлюваного | розумієте, уявіть собі, зрозумійте, вірите, послухайте, погодьтеся, бачиш, дозвольте, даруйте, пробачте, прошу Вас, вибачте |
4. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ І ВСТАВЛЕНИХ СЛОВАХ І РЕЧЕННЯХ
Розділові знаки, що виділяють | |
речення, слова, граматично | Приклади |
не пов язані з членами речення | |
1. Кома ставиться після встав- | Певно, буде злива. Тінню вкрита |
ного слова на початку речення | нива (Тер.). Така вже його доля |
або перед ним в кінці речення. | щербата, мовляв(Коц.). Я Ук- |
перед вставним словом і після | раїни не знайшов на карті. Мо- |
нього всередині речення | душі її я віднайду (Леп.) |
2. Комами виділяються невеликі | / золотої, й дорогої, мені, щоб |
за розміром вставні речення, пе- | знали ви, не жаль моєї долі |
редусім коли вони приєдну- | молодої (Шевч.) |
ються за допомогою сполучни- | |
ків. |
Розділові знаки, що виділяють | |
речення, слова, граматично | Приклади |
не пов'язані з членами речення | |
3. Дужками виділяються встав- | Де взять часу? (Риторика гір- |
лені слова, словосполучення та | ка) Щоб наздогнать вас, розду- |
речення, коли вони становлять | ми хороші... (Крищ.). Відцвів во- |
принагідні авторські зауважен- | ронець, облетіли на вітрах маки |
ня, пояснення окремих слів або | польові (рано вони зацвітають |
уточнюють зміст основного ре- | і швидко гаснуть), зате літо |
чення | смагляве вже виглядає із-за ку- |
чугур (Гонч.) | |
4. Тире ставиться з обох боків | Там є чудове озеро — привілля |
при вставленому реченні, коли | для рибалок— з піщаним пля- |
воно має характер важливого до- | жем, станцією прокату човнів і |
даткового повідомлення і є по- | палатковим містечком (з газ.) |
треба виділити його з основного |
Примітка. Не є вставними й, отже, не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, мовби, мовбито, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, от, навіть, між тим, у кінцевому результаті, буквально, при цьому, при тому, як-не-як, тим часом, до того ж та ін.