Поясніть основні закономірності та принципи виховання школярів

Екзаменаційний білет № 15

Дидактика як наука. Предмет, завдання, категорії дидактики. Зв’язок дидактики з іншими науками.

Дидактика - це розділ педагогіки, який розробляє теоретичні основи навчання. Дидактика з грецької - навчаючий. Предметом дидактикиє загальна теорія навчання всім предметам. Об'єктом дидактики є навчання як особливий вид діяльності, спрямований на передачу підростаючим поколінням соціального досвіду, його засвоєння, творче відтворення.

Основні категорії дидактики: - викладання - діяльність викладача, яка полягає в постановці перед учнями пізнавальних завдань, повідомленні нових знань, організації навчально-пізнавальної діяльності учнів та керівництво нею, перевірці якості набутих ними знань, умінь і навичок; - учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння уміннями і навичками, у широкому розумінні-оволодіння соціальним досвідом у його узагальненому вигляді; - навчання - цілеспрямований процес взаємодії викладача з учнями з метою засвоєння учнями знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини. Навчання - двосторонній процес, який поєднує у собі учіння і викладання; - освіта - процес і результат оволодіння учнями системи наукових знань, умінь та навичок, формування світогляду, особистісних якостей учня та його творчих здібностей. Освіта реалізується в основному під дією навчання але великий вплив мають ЗМІ, самоосвіта людини. Сучасна дидактика - це розділ в педагогію, який є найбільш сталим І універсальним завдяки Я.А. Коменському. Його книга Велика дидактика" (1653) дала наукове обгрунтування класно-урочній системі, принципу природності освіти, поділ учнів одного віку на класи, а навчального часу на навчальні роки чверті і канікули, предметна система викладання з певною програмою та підручниками, екзамен - з метою переходу до наступного класу. Завдання дидактики на всіх етапах її історичного розвитку полягало в тому, щоб: а) визначати зміст освіти нових поколінь; б) знаходити найбільш ефективні шляхи озброєння їх корисними знаннями, уміннями і навичками; в) розкривати закономірності цього процесу. Дидактику поділ. на загальну та часткову. Предмет часткової: вивчення закономірностей, здійснення процесу, форм і методів та змісту викл. різних навч. предметів – методика викладання предмету. Зв'язок з іншими науками. Основні педагогічні напрями, у яких усі побудови замикаються на якійсь базовій науці. Серед них найважливіші: 1) філософський, 2) психологічний, 3) соціологічний, 4) дидактичний, 5) кібернетичний, 6) математичний, 7) психотерапевтичний, 8) системного підходу, 9) акмеологічний.

Поясніть основні закономірності та принципи виховання школярів.

Виховання - процес цілеспрямованого – формування особистості. Це спеціально організована взаємодія вихователів і вихованців, спрямована на формування особистості, потрібної та корисної собі і суспільству. Це також цілеспрямоване формування емоційного ставлення до дійсності у відповідності з прийнятою системою цінностей.

Сутність виховання полягає у тому, що вихователь навмисне намагається вплинути на вихованця. Тобто виховання є одним з видів діяльності по перетворенню людини чи групи людей. Це практико-перетворювальна діяльність, спрямована на зміни психічного стану, світогляду і свідомості, знань та способів діяльності, ціннісних орієнтацій вихованця. При цьому потрібно враховувати єдність природної, генетичної, психологічної та соціальної сутності вихованця, а також його вік та умови життя.

Закономірності виховання - стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у вихованні, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.

До найсуттєвіших закономірностей виховного процесу належать:

а) органічна пов'язаність виховання із суспільними потребами й умовами виховання. Значні зміни в житті народу зумовлюють і зміни у виховній системі. Розбудова Української держави, наприклад, потребує формування в підростаючого покоління національної свідомості, любові до Вітчизни, рідної мови, свого народу, його традицій, історії та культури;

б) людина виховується під впливом найрізноманітніших чинників. Важлива роль у цьому процесі належить насамперед батькам і педагогам. Найуспішніше він відбувається в природному для нього національному середовищі. З огляду на це дитину мають оточувати рідна мова, природа, національна культура, звичаї, традиції тощо;

в) результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність. Це стосується формування її думок, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, емоційної сфери. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (мотиви, установки, орієнтації, ставлення);

г) визначальними у вихованні є діяльність і спілкування. Діяльність є головним чинником єдності свідомості та поведінки під час здійснення учнем навчальної, трудової, ігрової, спортивної та іншої діяльності.

Принципи виховного процесу (принципи виховання) - це загальні вихідні положення, в яких виявлені основні вимоги до змісту, методів, організації виховного процесу.

Процес виховання ґрунтується на таких принципах:

1. Цілеспрямованість виховання.

2. Зв'язок виховання з життям.

3. Єдність свідомості та поведінки у вихованні.

4. Виховання в праці.

5. Комплексний підхід у вихованні.

6. Виховання особистості в колективі.

7. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів.

8. Поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього.

9. Індивідуальний підхід до учнів у вихованні.

10. Принцип системності, послідовності й наступності у вихованні.

11. Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості.