Тема: Фразеологія. Граматична організація мовлення
План
1. Фразеологія. Основні ознаки фразеологізму.
2. Шляхи виникнення фразеологізмів. Типи фразеологізмів
3. Граматичне значення.
4. Способи вираження граматичних значень. Суплетивізм.
5. Граматична категорія. Парадигма.
6. Частини мови. Критерії їх визначення. Класифікація
Терміни та поняття з теми: словоформа, словозміна, парадигма слова, фразеологізм, граматичне значення, граматична форма, граматична категорія, редуплікація, внутрішня флексія, суплетивізм, частина мови, лексико-граматичний клас.
Практичні завдання
Вправа 1. Виявіть розбіжності між вільними та стійкими сполученнями слів, що побудовані за однаковими моделями.
Покласти книгу на стіл – покласти зуби на полицю; не вистачає грошей – не вистачає пороху; розкрити свої нотатки – розкрити свої карти; грати на скрипці – грати на нервах; взятися за олівець – взятися за розум; рос. держать стакан – держать пари; стоять над столом – стоять над душой; зеленая тетрадь – зеленая улица.
Вправа 2. Розподіліть наведені нижче фразеологічні звороти на три групи (зрощення, єдності, сполучення).
Тримати в чорному тілі, розквасити носа, збити з пантелику, сісти в калюжу, опустити очі, дивитися крізь пальці, байдики бити, робити з мухи слона, підняти очі.
Вправа 3. Нижче наведений приклад, запропонований студентам на лекції акад. Л.В.Щербою. Проаналізуйте даний текст і визначте, до якої частини мови належить кожне з уявних слів. Назвіть морфологічні ознаки, які уможливлюють виконання цього завдання. В чому, на Ваш погляд, полягає смисл даного речення і які можливі лексичні підстановки були б доречними?
Глόкая куздра штéко булданула бόкра и курдячúт бокренка.
Вправа 4. Вкажіть граматичне значення, властиве кожній групі слів, наведеній нижче:
а) нога, рука, велика, писала, видатна; б) берега, його, п'ятьох, пустельного; в) у морі, в лісі, на гілці, на яблуні; г) моря, піски, ліси, гілки, яблуні.
Вправа 5. Словоформа об'єднує граматичне значення та його формальне вираження. Вкажіть, які граматичні значення можна виявити у наведених словах і яке формальне вираження цих значень:
рука, руки – руки, рукам, руку, рук, рукою; стіл, стола, столу, столів, столами, столам; поле, полів, поля-поля, полем, полям; несу, несеш, несе, несемо, несете, несуть; неси, ніс, несла, несли; дивлюся, дивишся, дивиться, дивимося, дивитеся, дивляться, дивився, дивилися, дивлячись.
Вправа 6. Відділіть синтетичні форми слів від аналітичних:
пишу, столи, буду писати, на столі, йду, піду, швидше (порівняй з рос. более быстро – быстрее), найдовший (порівняй з рос. самый длинный).
ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА
1) Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. – С. 7-16, С. 18-36.
2) Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – С. 4-7, 8-24, 189-205.
3) Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974. – С. 5-23, 24-43.
4) Карпенко Ю.А. Вступ до мовознавства. – К.-О., 1983 (1991). – С. 10-33 (С. 5-52).
5) Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 6-11, 16-20, 21-44.
6) Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 4-6, 7-32.
7) Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – С. 15-59.
ДОДАТКОВА
1) Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К.: “АртЕк”, 1996. – С. 11-18, 19-43, 128-133, 162-165, 166-175, 176-184.
2) Кисленко Ю.І. Системна організація мови. - К., 1997.
3) Мова і духовність нації. - К., 1992.
4) Радевич-Винницький Я.К. Україна: Від мови до нації. – Дрогобич, 1996.
5) Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. - М., 1995. – С. 4-8.
6) Шендельс Е.И. Связь языкознания с другими науками. – М., 1962.
7) Энциклопедический словарь лингвистических терминов (ред. Ярцева) – М.,1990.
Практичне заняття № 6
Тема: Синтаксична система мови
План
1. Синтаксичний рівень мови.
2. Словосполучення: структура та класифікації.
3. Речення прості та складні.
4. Комунікативні та структурні типи речень
5. Прагматичний аспект речення. Пропозиція (диктум) і модус
6. Актуальне членування речення.
Підсумкова КР
Терміни та поняття з теми: синтаксична одиниця, синтаксична функція, словосполучення, валентність слова, речення, структурна схема речення, член речення, актуальне членування речення.
Практичні завдання
Вправа 1. Визначте головне й залежне слово в словосполученнях з узгодженням як підрядним способом синтаксичного зв’язку.
Високий будинок, широка вулиця, нова будівля, другий рік, щось біле, шістьма книжками, на п’яти сторінках, чорна кава, п’ять студентів.
Вправа 2. Визначте головне й залежне слово в словосполученнях з керуванням як підрядним способом синтаксичного зв’язку.
Малюю картину, розмова про картину, йти з дітьми, йти за книжками, йти до автобусної зупинки, сподіватися на успіх, лист брата, дівчинка в окулярах.
Вправа 3 Проаналізуйте приклади та визначте, які смислові відношення (атрибутивні, об’єктні, обставинні) існують між компонентами словосполучень.
Говорити повільно, дівчина в капелюсі, будинок на пагорбі, захоплюватися спортом, четвертий курс, далеко від Києва, працювати взимку, завжди веселий, вільний по суботах, довіра до людей.
Вправа 4. Проаналізуйте приклади й окремо випишіть двоскладові й односкладові речення.
1. Життя йшло, як і раніше. 2. Молода жінка з дівчинкою років семи зійшла з потягу пізно вночі. 3. За вікном сутеніє. 4. Не наздогнати тобі скаженої трійки. 5. Хтось торкнув Уляну за лікоть. 6. Почало вечоріти. 7. Йому рекомендується лікуватися в Криму. 8. Зачинити вікно! 9. Україна! Серцю милий край!
Вправа 5. На підставі смислу запитань і відповідей установіть актуальне членування речень.
1. Де ти працював влітку? – Влітку я працював у департаменті експрес пошти. 2. Коли ти працював у департаменті експрес пошти? – Я працював у департаменті експрес пошти влітку. 3. Хто влітку працював у департаменті експрес пошти? – У департаменті експрес пошти влітку працював я. 4. Що ти робив у департаменті експрес пошти? – У департаменті експрес пошти я доставляв за призначенням поштові повідомлення.
ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА
1) Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. – С. 7-16, С. 18-36.
2) Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – С. 4-7, 8-24, 189-205.
3) Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974. – С. 5-23, 24-43.
4) Карпенко Ю.А. Вступ до мовознавства. – К.-О., 1983 (1991). – С. 10-33 (С. 5-52).
5) Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 6-11, 16-20, 21-44.
6) Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 4-6, 7-32.
7) Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – С. 15-59.
ДОДАТКОВА
1) Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К.: “АртЕк”, 1996. – С. 11-18, 19-43, 128-133, 162-165, 166-175, 176-184.
2) Кисленко Ю.І. Системна організація мови. - К., 1997.
3) Мова і духовність нації. - К., 1992.
4) Радевич-Винницький Я.К. Україна: Від мови до нації. – Дрогобич, 1996.
5) Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. - М., 1995. – С. 4-8.
6) Шендельс Е.И. Связь языкознания с другими науками. – М., 1962.
7) Энциклопедический словарь лингвистических терминов (ред. Ярцева) – М.,1990.