Прочитайте текст, визначте тип мовлення і способи зв’язку речень у тексті. Поміркуйте, чи впливає тип мовлення на стиль тексту. Які мовні засоби при цьому використаєте?

Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, це звичайна повсякденна страва. Адже сьогодні в кожному будинку на столі є хліб та сіль. Його присутність у наших домівках, на думку багатьох, не є показником достатку. Дехто ж з різних міркувань і зовсім відмовився від його споживання. Проте найчастіше ті, хто їдять хліб, навіть не замислюються над тим, який довгий шлях поборов він, щоб потрапити на домашній стіл.

А ось старенька жінка, що загортає куплений буханець у білу серветку й обережно, наче найкоштовнішу річ, кладе його в торбинку. Може, хліб для неї — це болючі спогади про далеку юність? Ту саму юність, коли страшний голодомор, жорстока війна примушували людей усе віддавати за шматочок звичайного житнього хліба. А дехто, не маючи рятівного їстівного шматочка, втрачав людську подобу і вбивав собі подібних, щоб підживитися і не померти страшною голодною смертю. На жаль, і таке траплялося в нашій величній і водночас трагічній історії…

А ось іде замріяний хлопчина, який щойно повернувся з села, де живуть його рідні — славний козацький рід. Юнак пам’ятає, як розповідала матуся, що зустрічали її, молоду й чарівну наречену, з хлібом-сіллю на рушникові, як учили випікати це пшеничне диво, як сама, будучи заміжньою, ходила не раз випікати весільний коровай на щастя, на долю молодятам.

Пригадалося і батьківське слово, що стало заповіддю життя: «Не кидай хліба, він — святий, не кидай слів на вітер!» Хлопець пригадав село — і перед очима звідусіль пшениці, що підступають до самих вікон, колосся до пояса! Тихий сільський куточок. Нічого зайвого, все тільки найнеобхідніше: житло людське й колос…

Так, хліб — усьому голова. Це те найнеобхідніше, що потрібно людині. І хоч кажуть, що не хлібом єдиним живе людина, але без нього не було б ні вчителя, пі поета, ні робітника, ні вченого, ні міністра.

Згрупуйте подані прислів’я та приказки за мікротемами: 1)про хліб; 2) про добро; 3) про родину; та поясніть їх значення. Із виділеними складіть текст у публіцистичному стилі. З’ясуйте чи використовуються ці прислів’я та приказки в усіх стилях мовлення. Наведіть самостійно дібрані приклади такого вживання.

Коли хліб, тоді й розум. Добре ім'я краще багатства. Добре треба шукати, а зло саме прийде. Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою. Добро пушить, а лихо сушить. Кого добро нагріє, той дуріє. Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна. Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений. Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане. Люди — не татари, дадуть хліба і сметани. Мова мовиться, а хліб їсться. Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався. Найсмачніший хліб од свого мозоля.

[Прислів'я, приказки ХЛІБ-СІЛЬ. ДРУЖБА. РОДИНА .КАЛИНА / Упор. М. Номис. – Львів. – 1990. – 150 с.]

Розгляньте репродукцію картини Катерини Білокур «Сніданок». Поясніть її назву, попередньо з’ясувавши історію її створення. З’ясуйте яку функцію виконує зображена на картині паляниця. Підберіть поезію суголосну із зазначеною репродукцією.

Самоперевірка

1. На основі запропонованого вам визначення тексту, дайте власне тлумачення цього поняття.

2. Назвіть основні ознаки тексту.

3. Які мовні засоби тексту вам відомі?

4. Якими методами повинен володіти сучасний оратор під час викладу основної частини тексту?

5. Які види зв’язку компонентів тексту ви знаєте?

Домашнє завдання

Достатній рівень – розпитати у своїх бабусь, знайомих, старожилів вашої місцевості про обряди пов’язані з хлібом.

Високий рівень – на основі запропонованої картини скласти й виголосити власний текст у науковому стилі.