Розподіл балів, які отримують студенти.
| Поточне тестування та самостійна робота | Підсумковий тест (екзамен) | ||||||||||||
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Змістовний модуль 3 | Змістовний модуль 4 | Змістовний модуль 5 | Змістовний модуль 6 | ||||||||
| Т.1 | Т.2 | Т.3 | Т.4 | Т5 | Т.6 | Т.7 | Т.8 | Т.9 | Т10 | Т.11 | Т.12 | ||
| Макропоказники в СНР | Основні ринки | Інфляційний механізм | Споживання та приватні інвестиції | Економічна динаміка | Держава у ринковій економіці | ||||||||
Навчальні досягнення студента за результатами поточно-модульного контролю з
навчальної дисципліни оцінюються за шкалою оцінювання Університету у балах. Кількість балів, що може одержати студент за окремі оцінювані види навчальної діяльності з навчальної дисципліни наведена у таблиці 1.
Таблиця 1
Оцінка видів навчальної діяльності студентів за модулями з «Макроекономіки»
| Модуль 1 | Модуль 2 | ||||||||||
| ЗМ 1 т.1-2 | ЗМ 2 т.3-5 | ЗМ 3 т.6 | Загальна кількість балів за змістовні модулі | Модуль- ний контроль 1 | Загальна кількість балів за модуль 1 | ЗМ 4 т.7-8 | ЗМ 5 т.9-10 | ЗМ 6 т.11-12 | Загальна кількість балів за змістовні модулі | Модульний контроль 2 | Загальна кількість балів за модуль 2 |
Примітка: на змістовному модулі студент отримує такі бали та оцінки: відмінно – 19-20 балів; добре – 16-18 балів; задовільно – 12 -15 балів; незадовільно – 0-11 балів.. При відсутності студента на змістовному модулі він отримує 0 балів. Загальна кількість балів за змістовні модулі визначається як сума балів, одержаних за результатами цих змістовних модулів.
На модульний контроль 1 та 2 виносяться: тести, завдання, теоретичне питання (максимальна кількість балів – відповідно 20, 10, 10). Загальна кількість балів за модулі 1, 2 визначається як середня арифметична суми балів, одержаних за результатами змістовних модулів та модульного контролю.
Студенту, який під час проведення модульного контролю з будь-якої причини не прибув на модульний контроль, за модуль виставляється оцінка «0» балів.
Студент, який прибув на модульний контроль але модульну контрольну не писав, одержує за модуль «1» бал.
Студент, який за конкретний модуль одержав «0» або «1» балів (окрім модульного контролю за останнім запланованим у робочій програмі навчальної дисципліни модулем), складає його в інший час, встановлений деканом факультету, але обов’язково – до виставлення підсумкової оцінки з навчальної дисципліни в цілому.
Повторне складання модульного контролю з метою покращення оцінки не передбачається.
Результати успішності студента з кожного модулю навчальної дисципліни заносяться викладачем у «Відомість обліку успішності за результатами модульного контролю» і доводяться до відома студентів не пізніше 3-х днів з дня проведення модульного контролю.
Загальна кількість балів, яку одержав студент за результатами поточно-модульного контролю, заноситься викладачем після проведення всіх запланованих модульних контролів у семестрі до «Відомості обліку успішності за результатами модульного контролю» і доводиться до студентів не пізніше 3-х днів після проведення останнього модульного контролю. Вона підраховується як середньоарифметична величина з окремих поточно-модульних контролів. Ця загальна кількість балів є підсумковою оцінкою з даної дисципліни за семестр. Вона переводиться згідно таблиці 2 в оцінку за національною шкалою та оцінку за шкалою ЄКТС і заноситься до цієї ж відомості.
Рівень знань студентів на екзамені з навчальної дисципліни «Макроекономіка» оцінюється за 100-бальною шкалою Університету. Цей результат заноситься до «Відомості обліку успішності». Сюди ж заноситься загальна кількість балів за результатами модульного контролю і на підставі цієї загальної кількості балів та кількості балів за екзамен визначається як середньоарифметична загальна кількість балів, що переводиться у підсумкову оцінку за національною шкалою та в оцінку за шкалою ЄКТС.
Екзамен проводиться у формі підсумкової комплексної контрольної роботи, що включає питання з усього курсу дисципліни і включає тести, завдання, теоретичне питання (максимальна кількість балів – відповідно 50, 25,25).
Студенту, який має позитивну оцінку за результатами поточно-модульного контролю з дисципліни, за його згодою і у його присутності під час проведення екзамену за розкладом екзаменаційної сесії підсумкова оцінка може бути виставлена екзаменатором без складання екзамену за результатами поточно-модульного контролю за 100-бальною шкалою Університету.
Студент, який має позитивну оцінку за результатами проточно-модульного контролю, має право на складання екзамену з метою покращення підсумкової оцінки.
Студент, який з одного чи кількох модулів навчальної дисципліни має оцінку «0» чи за результатами поточно-модульного контролю з навчальної дисципліни має незадовільну підсумкову оцінку (до 59 балів), складає екзамен обов’язково.
Студент вважається допущеним до підсумкового контролю з навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, що передбачені робочим навчальним планом на семестр незалежно від набраних балів за результатами модульного контролю.
Оцінки, одержані студентом на екзамені, вносяться до «Відомості обліку успішності».
Студент, який з будь-якої причини не з’явився на обов’язковий для нього підсумковий контрольний захід згідно розкладу, отримує «0» балів.
Студент, який не з’явився на підсумковий контрольний захід з поважних причин, що підтверджується належними документами, складає його після закінчення екзаменаційної сесії за графіком, затвердженим деканом факультету.
Студенту, який з’явився на екзамен згідно розкладу і не склав його, у відомості виставляється «1» бал («незадовільно»).
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни «Макроекономіка», з якої студент складав екзамен, визначається як середньоарифметична суми балів, одержаних за результатами поточно-модульного контролю та оцінки за результатами екзамену.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни студента, з якої він складав екзамен після закінчення екзаменаційної сесії через неявку на неї з поважних причин, визначається як середньоарифметична суми балів, одержаних за поточно-модульний контроль, та оцінки студента за результатами складання даного екзамену.
Підсумковою оцінкою з навчальної дисципліни студента, який за підсумковий семестровий контроль (екзамен) має «0» балів, не залежно від набраних ним балів за результатами поточно-модульного контролю з даної дисципліни, буде «0» балів.
Підсумковою оцінкою з навчальної дисципліни студента, який за підсумковий семестровий контроль має «1» бал, не залежно від набраних ним балів за результатами поточно-модульного контролю з даної дисципліни, буде «1» бал.
Підсумковою оцінкою з навчальної дисципліни студента, який не з’явився на підсумковий контрольний захід без поважних причин вважається таким, що отримав незадовільну оцінку і, не залежно від набраних ним балів за результатами поточно-модульного контролю з даної дисципліни, буде «0» балів.
Підсумкова оцінка студента після повторного складання екзамену визначається виключно за результатами останнього.
Підсумкова оцінка студента після перескладання екзамену комісії визначається виключно за результатами останнього.
Максимальна кількість балів, що їх може набрати студент з навчальної дисципліни, становить 100 балів за шкалою Університету.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни, яку одержав студент у балах, підлягає переведенню в оцінку за національною шкалою та за шкалою ЄКТС, згідно таблиці 2.
Таблиця 2
\
Шкала оцінювання: національна та ЄКТС
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | Оцінка ЄКТС | Екзаменаційна оцінка | ||
| 90 – 100 | А | відмінно | ||
| 82-89 | В | добре | ||
| 74-81 | С | |||
| 64-73 | D | задовільно | ||
| 60-63 | Е | |||
| 35-59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання | ||
| 0-34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Оцінка за національною шкалою при підсумковому контролі у формі іспиту здійснюється за такими оцінками: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно з можливістю повторного складання , “незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни”.
Оцінка “відмінно” виставляється студенту, який володіє системними та узагальненими знаннями навчального матеріалу та ефективно їх застосовує для виконання практичних завдань, що передбачені робочою навчальною програмою, вільно володіє графічним методом та бездоганно виконує макроекономічні розрахунки, засвоїв основну та ознайомився із додатковою літературою, викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки, наводить практичні приклади у контексті тематичного теоретичного матеріалу, глибоко аналізує макроекономічні явища та зв’язки.
Оцінка “добре” виставляється студенту, який володіє основним навчальним матеріалом, володіє графічним методом та навичками виконання макроекономічних розрахунків, в цілому знає основну літературу, вміє виконувати практичні завдання, що передбачені робочою навчальною програмою, викладає матеріал у певній логічній послідовності, робить деякі узагальнення, висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається помилок у формулюванні термінів, категорій, арифметичних помилок у розрахунках при розв’язанні практичних задач, недостатньо глибоко аналізує макроекономічні явища та зв’язки.
Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який без достатнього розуміння відтворює основний навчальний матеріал та виконує практичні завдання з епізодичною допомогою викладача, вміє застосовувати графічний та математичний апарат, може частково аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, але відповідає на поставлені питання поверхово, припускається помилок.
Оцінка “незадовільно з можливістю повторного складання” виставляється студенту, який володіє навчальним матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становить незначну частину навчального матеріалу, не володіє здатністю аналізувати макроекономічні явища та зв’язки.
Оцінка “незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни” виставляється студенту, який володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що позначається окремими словами чи реченнями, або викладом уривчастими реченнями.
Методичне забезпечення
1. Положення про оцінювання знань студентів УДУФМТ. – К: УДУФМТ, 2011р. – 11с.
2. Методичні рекомендації щодо виконання і захисту магістерських робіт студентами усіх форм навчання спеціальності 8.050103 "Міжнародна економіка". Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр. – К.: УДУФМТ, 2010. – 52 с.
3. Методичні рекомендації та питання для підготовки до комплексного державного іспиту для бакалаврів з напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка». Обговорені та схвалені кафедрою світового господарства і міжнародної економічної інтеграції 23 лютого 2012, протокол №11.
4. Методичні рекомендації і програма виробничої практики для студентів за напрямом 6.030503 «Міжнародна економіка». Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр. – К.: УДУФМТ, 2011. – 14 с.
5. Методичні рекомендації і програма навчальної практики для студентів за напрямом 6.030503 «Міжнародна економіка». Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр. – К.: УДУФМТ, 2011. – 16 с.
6. Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів.
7. Методичні вказівки до практичних та семінарських занять.
8. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання.
Рекомендована література
Базова
1. Ковалевський Л.Г. Макроекономіка. Конспект лекцій. -К.: УАЗТ, 2005. -220 с.
2. Ковалевський Л.Г. Основні категорії та поняття курсу «Макроекономіка». -К.: УАЗТ, 2003.
-82 с.
3. Ковалевський Л.Г. Макроекономіка. Опорний конспект лекцій. -К.: УДУФМТ, 2011. -90 с.
4. Панчишин С.М. Макроекономіка. Навчальний посібник. К.: Либідь, 2001.- 616 с.
Допоміжна
1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.
2. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник для студентів економічних спеціальностей закладів освіти. / За заг. ред. С.Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. - 518 с.
3. Макконнел К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - М.: Республика, 1995.- 785 с.
Інформаційні ресурси
Офіційний сайт Державної служби статистики України /«Статистика внутрішньої торгівлі та товарних ринків» Державна служба статистики України / http://www.ukrstat.gov.ua.
Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.// http://www.me.gov.ua –
Офіційний сайт Світової Організації Торгівлі.//
http://www. wto.org -
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» вiд 16.04.1991 № 959-XII Електронний ресурс – режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
Питання до екзамену
1. Визначити предмет, об’єкт та проаналізувати суб’єкти макроекономіки, визначити основні види їх економічної діяльності.
2. Навести та обґрунтувати логічну модель макроекономіки.
3. Розкрити роль макроекономіки як теоретичної основи економічної політики держави. Проаналізувати основні види економічної політики.
4. Розкрити сутність економічної системи, визначити її основні елементи. Головні ознаки, типи та визначальні риси економічних систем.
5. Сутність та основні поняття системи національних рахунків. Розкрити основні принципи побудови системи національних рахунків.
6. Проаналізувати основні макроекономічні показники: сутність, кількісна визначеність та взаємозв’язок між ними.
7. Розкрити сутність та навести кількісну визначеність валового внутрішнього продукту (ВВП), чистого внутрішнього продукту, національного доходу. Розкрити їх зв’язок з платіжним балансом.
8. Визначити сутність та роль індексів цін у макроекономічному аналізі: кількісна визначеність індексів цін, зв’язок індексів цін з інфляцією, індекси цін як засіб дефлювання або інфлювання.
9. Розкрити сутність, навести кількісну визначеність особистого доходу та доходу кінцевого використання. Показати їх вплив на рівень життя населення.
10. Номінальний та реальний ВВП. Розкрити сутність потенційного та фактичного валового внутрішнього продукту.
11. Поняття національного виробництва та його кругооборот.
12. Здійснити аналіз ринку праці та визначити механізм його функціонування. Розкрити сутність та механізм державного регулювання зайнятості.
13. Визначити теоретичний інструментарій зайнятості і безробіття: види зайнятості і безробіття, природне безробіття і потенційний ВВП.
14. Сутність закону Оукена. Розкрити методику визначення втрат валового внутрішнього продукту від циклічного безробіття.
15. Проаналізувати відмінність між природним та циклічним безробіттям і визначити фіскальні та монетарні заходи, за допомогою яких держава може усувати циклічне безробіття.
16. Визначити сутність, причини, види безробіття та показати зв’язок безробіття з інфляцією на основі кривої Філіпса у короткостроковому періоді.
17. Поняття економічної нерівності. Крива Лоренця. Розкрити основні елементи системи соціального захисту населення в Україні.
18. Визначити сутність, види інфляції та безробіття. Проаналізувати відмінність між кривою Філіпса у короткостроковому та довгостроковому періодах.
19. Розкрити сутність стагфляції та навести засоби боротьби з нею.
20. Поняття і структура національного ринку.
21. Проаналізувати взаємодію між домашніми господарствами, підприємствами (фірмами) та державою в процесі економічного кругообігу і визначити роль фінансових посередників.
22. Розкрити сутність сукупного попиту та визначити фактори, що впливають на нього. Проаналізувати наслідки падіння сукупного попиту в короткостроковому і довгостроковому періодах на основі моделі “AD – AS”.
23. Сукупний попит: сутність, кількісна визначеність та фактори, що впливають на нього. Проаналізувати механізм відновлення економічної рівноваги в умовах зменшення сукупного попиту.
24. Розкрити сутність сукупної пропозиції, фактори, що впливають на неї. Проаналізувати теоретичний інструментарій класичної та кейнсіанської моделі сукупної пропозиції та визначити відмінність між цими моделями.
25. Навести графічну інтерпретацію сукупної пропозиції у довгостроковому та короткостроковому періодах. Проаналізувати механізм відновлення економічної рівноваги в умовах зменшення сукупної пропозиції.
26. Обґрунтувати механізм впливу цін на сукупну пропозицію згідно з класичною та кейнсіанською теоріями та навести їх графічну інтерпретацію.
27. Розкрити основи грошового ринку: пропозиція і попит на грошовому ринку, кількісна визначеність та механізм досягнення рівноваги між ними. Депозитний мультиплікатор.
28. Здійснити аналіз грошового ринку: сутність, особливості, характеристика. Здійснити порівняльний аналіз грошових агрегатів.
29. Здійснити аналіз банківської системи. Основні функції, завдання та балансове та базове рівняння Центрального банку.
30. Визначити сутність та взаємозв’язок показників: коефіцієнт готівки, грошова база, грошова пропозиція та грошовий мультиплікатор.
31. Проаналізувати сутність, мету грошово-кредитної політики держави. Розкрити методи регулювання грошової маси.
32. Розкрити основи грошово-кредитної політики держави: основні положення монетаристської теорії, цілі, методи та види грошово-кредитної політики.
33. Розкрити сутність товарного та грошового ринків. Проаналізувати функції кривих IS та LM і пояснити взаємозалежність між товарним і грошовим ринком.
34.Розкрити сутність інфляції, рівень та темп інфляції. Показати відмінність між інфляцією попиту та інфляцією витрат.
35. Розкрити сутність антиінфляційної політики держави.
36. Визначити та здійснити порівняльний аналіз функцій споживання та заощадження в приватній і змішаній економіці. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
37. Проаналізувати механізм формування інвестиційного попиту: чистий прибуток від інвестування, залежність інвестицій від реальної відсоткової ставки, інвестиційна функція, фактори автономних інвестицій, графічна інтерпретація.
38. Визначити рівноважний ВВП на основі моделі “вилучення – ін’єкції” та пояснити роль незапланованих інвестицій.
39. Обґрунтувати вплив держави на параметри економічної рівноваги: трансформація функції приватного споживання та заощадження, державні та національні заощадження, модифікація моделей рівноваги за методами “витрати – випуск”, “вилучення – ін’єкції”.
40. Здійснити порівняльний аналіз рецесійного та інфляційного розривів: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність. Визначити фіскальні і монетарні заходи, які можуть усунути ці розриви.
41. Розкрийте сутність, фактори та типи економічного зростання. Економічне зростання та крива виробничих можливостей. Розкрийте сутність продуктивності праці, капіталоозброєності, фондовіддачі та матеріаломісткості.
42. Проаналізувати головні особливості та навести кількісну визначеність економічного зростання згідно з моделлю Домара-Хоррода.
43. Розкрити сутність, фактори та типи економічного зростання. Визначити основні засади моделі економічного зростання Р. Солоу: передумови моделі, вплив запасу капіталу на капіталоозброєність, умови формування стійкої капіталоозброєності. Золоте правило нагромадження
44. Розкрити роль держави у ринковій економіці, її економічні функції. Здійснити аналіз основних форм державного регулювання ринкової економіки.
45. Дати оцінку ролі держави в економічному кругообігу: схема економічного кругообігу, функції держави, вплив держави на параметри економічної рівноваги.
46. Здійснити порівняльний аналіз класичної та кейнсіанської теорій макроекономічного регулювання економіки.
47. Здійснити порівняльний аналіз альтернативних теорій макроекономічного регулювання.
48. Визначити основи фіскальної політики: сутність та засоби впливу дискреційної та автоматичної фіскальної політики на валовий внутрішній продукт, мультиплікатори витрат, податків та збалансованого бюджету.
49. Проаналізувати теоретичний інструментарій державного бюджету: види бюджетного сальдо, їх кількісна визначеність, концепції збалансування бюджету, джерела дефіцитного фінансування.
50. Проаналізувати взаємозв’язок фіскальної політики і державного бюджету. Розкрити сутність прямих та непрямих податків. Назвати основні принципи побудови податкової системи держави.
51. Проаналізувати вплив дискреційної та автоматичної фіскальної політики на ВВП і розкрити модель мультиплікатора витрат, податків та збалансованого бюджету.
52. Проаналізувати взаємозв’язок між фіскальною політикою і державним бюджетом: вплив фіскальної політики та стан державного бюджету, концепції збалансування бюджету, джерела дефіцитного фінансування.
53. Проаналізувати механізм фіскальної політики з урахуванням пропозиції: сутність, графічна інтерпретація, крива Лаффера. Здійснити обчислення величини державних закупівель та чистих податків. Сутність та кількісна визначеність граничного коефіцієнта податків.
54. Оцінити роль держави в економічному кругообігу, розкрити засоби та зміст перерозподільчої та стабілізаційної функції держави. Державний борг, його наслідки та шляхи зменшення.
55. Проаналізувати основні показники ефективності участі держави у міжнародних економічних відносинах. Розкрити абсолютні та порівняльні переваги на виробництво товарів.
56. Розкрити сутність платіжного балансу, його основні розділи, види сальдо та показати взаємозв’язок між платіжним балансом і валютним курсом.
57. Розкрити сутність валютного курсу та навести та його основні види. Проаналізувати сутність девальвації і ревальвації та визначити їх вплив на зовнішню торгівлю держави. Паритет купівельної спроможності.
58. Проаналізувати та навести графічну інтерпретацію впливу зовнішньої торгівлі на валовий внутрішній продукт. Кількісна визначеність мультиплікатора витрат в умовах відкритої економіки.
59. Торговельна політика держави: сутність, види та основні інструменти її здійснення. Обсяги, товарна та регіональна структура зовнішньої торгівлі України.
60. Зовнішньоекономічна діяльність України в умовах членства в СОТ.