Розподіл балів які отримують студенти

Й семестр

Модуль 1. Поточний контроль та самостійна робота Модуль 2 ІНДЗ Модуль 3 Підсумкова атестація Сума
ЗМ 1 КР ЗМ 2 КР ПМК - 25
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6-7 Т8-9 Т9-10 Т10-11

По завершені визначається рейтинг знань в межах 100 бальної шкали.

Й семестр

Модуль 1. Поточний контроль та самостійна робота Модуль 2 ІНДЗ Модуль 3 Підсумкова атестація Сума
ЗМ 1 ЗМ 2 КР Екзамен - 30
Т13 Т14 Т15 Т16 Т17 Т18 Т19 Т20

По завершені визначається рейтинг знань в межах 100 бальної шкали.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності ОцінкаECTS Оцінка за національною шкалою
для екзамену,курсового проекту (роботи), практики для заліку ПМК
90-100 А відмінно     зараховано
82-89 В добре
74-81 С
64-73 D задовільно
60-63 Е
35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Методичне забезпечення

1) конспект лекцій з дисципліни;

2) тестові завдання.

Рекомендована література

1. Баулін Ю. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2-3.

2. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. – Л., 1986.

3. Блум М.И., Тилле А.А. Обратная сила закона. – М., 1969.

4. Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб., 1995.

5. Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб., 1995.

6. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве. – М., 1969.

7. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М., 1967.

8. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К., 1986.

9. Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. СРСР приєднався до Конвенції 23 березня 1989 р.

10. Воробей П.А., Коржанський М.І., Щупаковський В.М. Завдання і дія кримінального закону. – К., 1997.

11. Всеволодов В. Деякі ознаки, що визначають організовану злочинність // Право України. – 1994. – № 5-6.

12. Галахова А. Определение момента окончания умышленного преступления в судебной практике // Сов. юстиция. – 1979. – № 13.

13. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992.– № 6.– Ст. 56.

14. Гринберг М.С. Соучастие в неосторожных преступлениях // Сов. гос. и право. – 1990. – № 8.

15. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. − Харьков, 1997.

16. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.

17. Дем’яненко В., Дядько Д. Критерії розмежування закінченого й незакінченого замаху // Рад. право. – 1977. – № 4.

18. Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 1. – С. 29-40.

19. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. – М., 1967.

20. Емельянов В.П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке // Право і безпека. – 2002. – № 4.

21. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах.

22. Європейська конвенція про видачу правопорушників.

23. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 р.

24. Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р.

25. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р.

26. Захожий П., Гонтарь И. Ответственность за укрывательство и недоносительство о преступлениях // Соц. законность. – 1983. – № 2.

27. Зубкова В.И. Понятие профилактической функции уголовного закона // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 1982. – № 3.

28. Иванов В. Добровольный отказ от совершения преступления при соучастии // Сов. юстиция. – 1992. – № 22-23.

29. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М., 1974.

30. Ковалев М.И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации. – Свердловск, 1977.

31. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005.– № 35-36.– Ст. 446.

32. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - № 51. - стор. 1122.

33. Козаченко И., Курченко В. Определение момента окончания преступления в судебной практике // Сов. юстиция. – 1990. – № 17.

34. Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб., 2004.

35. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.

36. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.

37. Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам от 22 января 1993 г.

38. Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р.

39. Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р.

40. Конвенція про континентальний шельф від 29 квітня 1958 р.

41. Конвенція про територіальне море і прилеглу зону від 29 квітня 1958 р.

42. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996.– № 30.– Ст. 141.

43. Коржанский Н.И. Очерки теории уголовного права. – Волгоград, 1992.

44. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. Видання

45. Коржанський М.Й. Нариси кримінального права. – К., 1999.

46. Коржанський М.Й. Про принципи кримінального права України // Право України. – 1995. – № 11.

47. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Х., 1979.

48. Кривошеин П.К. Преступление: Историческое исследование. – Киев, 1993.

49. Кригер Г. Отграничение умысла и преступной самонадеянности // Сов. юстиция. – 1980. – № 17. – С. 13-15.

50. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 року №2341-І // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. - стор. 131.

51. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. - № 2. - стор. 15.

52. Кругликов Л.Л., Васильевский А.В. Дифференциация ответственности в уголовном праве. – СПб., 2002.

53. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – 2-е изд., перераб. и дополн. – М., 1999.

54. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М., 1960.

55. Кузнецова Н.Ф. Избранные труды. – СПб., 2003.

56. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. - М., 1969.

57. Куринов В. Основание уголовной ответственности и соучастие в преступлении // Соц. законность. – 1983. – № 9.

58. Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. – Л., 1968.

59. Ломако В.А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: Конспект лекції. – Х., 1993.

60. Малинин В.Б., Парфенов А.Ф. Объективная сторона преступления. – СПб., 2004.

61. Мальцев В. Понятие и место уголовного права в системе отраслей права // Гос. и право. – 2000. – № 5.

62. Мальцев В.В. Предмет и метод уголовного права // Правоведение. – 2004. – № 4.

63. Мальцев В.В. Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности. – СПб., 2004.

64. Микитчик О.В. Сутність злочину як правового явища // Вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 3.

65. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток, 1983.

66. Мойсик В., Андрушко П. Дія кримінального закону в часі // Закон і бізнес. – 1998. – 9 вересня. – С. 13.

67. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К., 1999.

68. Назаренко Г.В. Невменяемость: Уголовно-релевантные психические состояния. – СПб., 2002.

69. Нарбутаев Э. Укрытие преступлений // Соц. законность. – 1991. – № 11.

70. Нерсесян В.А. Ответственность за неосторожные преступления. – СПб., 2002.

71. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. - М., 1960.

72. Никулин С.И. Деятельное раскаяние и его значение для органов внутренних дел в борьбе с преступностью. – М.,1985.

73. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.

74. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001.

75. Огородиш А. Проблемні питання конституційних принципів кримінального і кримінально-процесуального законодавства // Право України. – 1996. – № 12.

76. Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М., 1958.

77. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. – СПб., 2000.

78. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х., 1982.

79. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М., 1961.

80. Питецкий В. Критерии преступной небрежности // Сов. юстиция. – 1986. – № 2. – С. 19-20.

81. Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К., 2005.

82. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями».

83. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

84. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VІ // Голос України вiд 14.08.2012.

85. Про Конституційний Суд України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 49. – Ст. 272.

86. Про міжнародні договори України: Закон України вiд 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004.-№ 50. - Ст 540.

87. Про міліцію: Закон України від 20.12.90 р., № 565-12 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. - Ст. 20

88. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України № 2135-ХІІ від 18 лютого 1992 р. // Голос України вiд 27.03.1992

89. Про попереднє ув'язнення: Закон України № 3352-ХІІ від 30 червня 1993 р. // Голос України вiд 06.08.1993.

90. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України – 1991. - № 53. – Ст. 793.

91. Про службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України – 1992. - № 27. – Ст. 382.

92. Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Закон України 22.12.2006 № 533-V// Голос України вiд 16.01.2007 - № 6.

93. Про статус депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України вiд 11.07.2002 № 93-IV // Голос України вiд 07.08.2002 - № 142 .

94. Про статус народного депутата України: Закон України вiд 17.11.1992 № 2790-XII в редвкції від 22.02.2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 42. – Ст. 212.

95. Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 07.07.2010 № 2453-VI // Відомості Верховної ради України. – 2010. - № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.

96. Пудовочкин Ю.Е., Пирвагидов С.С. Понятие, принципы и источники уголовного права: сравнительно-правовой анализ законодательства России и стран СНГ. – СПб., 2003.

97. Разгильдиев Б.Т. Уголовно-правовые проблемы прикосновенности к преступлению. – Саратов, 1984.

98. Рарог А.И. Вина в советском уголовном праве. – Саратов, 1987.

99. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – № 5. – С. 7-13.

100. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. – К., 2002.

101. Сенаторов М.В. Об’єкт злочину та його відображення у законі про кримінальну відповідальність // Питання боротьби зі злочинністю: Збірник наукових праць. – 2003. – Вип. 7. – С. 133-146.

102. Скляров С.В. Вина и мотивы преступного поведения. – СПб., 2004.

103. Смирнов В.Н. К вопросу об общественной опасности преступного деяния. – Х., 2002.

104. Сухарев Е., Куликов А. О двойной форме вины// Сов. юстиция. – 1990. – № 18. – С. 21-22.

105. Тарбагаев А.Н. Понятие и цели уголовной ответственности. – Красноярск, 1986.

106. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Х., 1988.

107. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. – М., 1982.

108. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. - Ростов-на-Дону, 1977.

109. Тихий В.П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 1. − С. 69-73.

110. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М., 1957.

111. Трубников В.М. Нове про суб’єкт злочину // Вісник Національного університету внутрішніх справ, 2002. – Спецвипуск. – С. 110-117.

112. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 81–87.

113. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Х., 1983.

114. Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. - М., 1980.

115. Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск, 1998.

116. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №№ 40-42. – Ст. 492.

117. Шапченко С.Д. Деякі питання тлумачення та застосування ст. 28 Кримінального кодексу України // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – №3.

118. Якубов А.Е. Обратная сила уголовного закона: некоторые проблемы совершенствования Уголовного кодекса Российской Федерации. – СПб., 2003.

119. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань, 1988.

120. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). - Х., 2003.

Інформаційні ресурси

1. http://rada.gov.ua/ru

2. http://ccu.gov.ua/

3. http://www.scourt.gov.ua/

4. http://www.gp.gov.ua/

5. http://www.kmu.gov.ua

Наши рекомендации