Типологія систем економічної діагностики діяльності підприємств
| Класифікаційні ознаки | Типи систем діагностики | Змістова характеристика типів систем діагностики |
| 1. За об’єктною спрямованістю | Системи діагностики підприємства, його підрозділів, сфер, видів діяльності, операцій тощо | Містять складові, спрямовані на діагностику конкретних об’єктів, що визначають надалі характер, властивості та параметри систем |
| 2. За рівнем комплексності | Система фундаментальної (поглибленої) діагностики | Система ґрунтовної діагностики діяльності підприємств та усіх його сфер, яка базується на оцінювання усього доступного спектру інформації та оцінюванні усіх параметрів |
| Система експрес-діагностики | Система імовірнісної оперативної діагностики, яка на засадах вивчення ключових симптомів та індикаторів дозволяє сформувати попереднє уявлення про стан об’єкта діагностики та існування певних загроз | |
| 3. За охопленням | Система елементної діагностики | Система діагностики певних показників, вузькоспеціалізованих окремих сфер діяльності |
| Система часткової діагностики | Система діагностики видів діяльності, підрозділів підприємства | |
| Система комплексної діагностики | Система діагностики загальної ефективності, конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості підприємства | |
| 4. За інформаційною базою | Система діагностики, що базується на обліковій інформації | Система діагностики, яка базується на використанні даних фінансового, податкового, статистичного, управлінського обліків |
| Система діагностики, що базується на спеціальній інформації | Система діагностики, яка базується на даних, отриманих внаслідок спеціально-проведених досліджень, експериментів, замірів тощо | |
| 5. За часовим спрямуванням | Система ретроспек-тивної діагностики | Спрямована на діагностику діяльності підприємства чи його складових у минулих періодах |
| Система поточної діагностики | Спрямована на діагностику діяльності підприємства чи його складових у поточному періоді | |
| Система перспективної діагностики | Спрямована на діагностику діяльності підприємства чи його складових у майбутньому періоді (прогнозну діагностика) | |
| 6. За ключовою критеріальною базою | Система монокритеріальної діагностики | Базується на єдиному ключовому критерії оптимальності |
| Система полікритеріальної діагностики | Базується на сукупності різноспрямованих критеріїв оптимальності | |
| 7. За характером діяльності | Системи діагностики виробничої, фінансової, маркетингової, інноваційної, інвестиційної, логістичної та ін. діяльності | Спрямовані на оцінювання результативності здійснення конкретних видів діяльності підприємства, що вимагає застосування відповідних показників, методів, методик, критеріїв тощо |
Продовження табл. 2.3
| 8. За формою | Система якісної діагностики | Спрямована на ідентифікацію якісних параметрів досліджуваного об’єкта |
| Система кількісної діагностики | Спрямована на оцінювання кількісних параметрів досліджуваного об’єкта | |
| 9. За періодичністю | Система перманентної діагностики | Система постійного (як правило, автоматичного) нагляду за параметрами об’єкта діагностики |
| Система періодичної діагностики | Система обґрунтовано періодичного (тижневого, місячного, квартального, річного) оцінювання результатів діяльності | |
| Система разової діагностики | Спрямована на оцінювання об’єкта діагностики у нестандартних умовах (крадіжки, стихійні лиха, ліквідація підприємства) | |
| 10. За вхідною базою | Система етіологічної діагностики | Система діагностики, яка базується на дослідженні причинно-наслідкових зв’язків, вивчаючи насамперед чинники середовища функціонування та їхній вплив на перспективи функціонування підприємства (підхід: від причини – до симптому) |
| Система симптоматичної діагностики | Система діагностики, яка базується на первинному дослідженні результатів функціонування підприємства з подальшим аналізуванням причин, що їх зумовили (підхід: від симптому – до причин) | |
| 11. За середовищем функціонування | Система діагностики внутрішнього середовища | Передбачає діагностику внутрішнього середовища підприємства та його складових |
| Система діагностики зовнішнього середовища | Спрямована на діагностику зовнішнього середовища підприємства | |
| 12. За суб’єктами | Діагностичні системи, покликані досягати цілей власників, менеджерів, фахівців, державних органів влади, фінансово-кредитних установ тощо | Мова йде про діагностичні системи, склад, властивості та параметри яких формуються з урахуванням цілей їхніх користувачів – суб’єктів діагностики |
| 13. За результативністю | Система діагностики причин | Спрямована на пріоритетне вивчення причин стану та динаміки об’єкта діагностики |
| Система діагностики відхилень | Спрямована на пріоритетне дослідження фактичних параметрів об’єкта від запланованих, нормативних, критеріальних | |
| Система ідентифікації | Спрямована на виявлення місця досліджуваного об’єкта у певних рейтингах, класах, типах, кластерах тощо | |
| Система діагностики чинників | Спрямована насамперед на дослідження чинників, які зумовили стан та параметри об’єкта діагностики | |
| 14. За завершеністю | Система попередньої діагностики | Система оперативної діагностики об’єкта з використанням наявних інформаційних даних, що не потребують додаткових зусиль та ресурсів щодо їх отримання, яка характеризується імовірнісною результативністю |
| Система кінцевої діагностики | Система поглибленої діагностики об’єкта з всебічним аналізуванням його параметрів та отриманням високоточних результатів | |
| 15. За достовірністю результатів | Детермінована система діагностики | Система, яка дозволяє максимально точно та повно отримати конкретні дані |
| Імовірнісна система діагностика | Система, за якою діагностичні результати можна описати лише з певним рівнем ймовірності | |
| Автоматизована система діагностики | Передбачає повну автоматизацію усіх діагностичних та аналітичних операцій на засадах використання спеціалізованого програмного забезпечення | |
| Частково автоматизована система діагностики | Полягає лише у автоматизації окремих діагностичних операцій та процедур, як правило, з використанням стандартного програмного забезпечення | |
| 16. За рівнем автоматизації | Ручна система діагностики | Передбачає здійснення діагностики у ручному режимі без використання програмного та технічного забезпечення |
| 17. За спрямуванням | Система самодіагностики | Передбачає здійснення цільової діагностики діяльності підприємства шляхом використання власного ресурсного забезпечення |
| Система зовнішньої діагностики | Має на меті здійснення діагностики діяльності підприємства зовнішніми суб’єктами за використанням наявних їм ресурсів |
Обрана методика діагностики здійснює визначальний вплив на вибір індикаторів, технічного та програмного забезпечення, фінансового супроводу діагностичної діяльності. На сучасному етапі існує значний перелік комплексних, часткових та елементних систем діагностики. До найвідоміших комплексних систем діагностики зараховують Збалансовану систему показників Нортона-Каплана, яка дозволяє поєднати фінансові та нефінансові індикатори у певних сферах (фінанси, бізнес-процеси, споживачі, навчання та розвиток), але крім вищезазначеного вона ще й виступає інструментом стратегічного управління підприємством; систему Мейсела, яка є модифікацією вищезазначеної Збалансованої системи показників; французьку систему «Тableau de bord», що передбачає побудову піраміди індикаторів, які розгалужуються за усіма сферами діяльності, враховуючи взаємозв’язки та взаємовпливи тощо. Елементних та часткових систем діагностики існує доволі велика кількість, адже вони спрямовані на цільову діагностику окремих сфер діяльності (постачальницької, збутової, виробничої, фінансової, інвестиційної, технічної тощо), конкурентоспроможності продукції, кредитоспроможності, платоспроможності, ділової активності, майнового стану тощо.
Для коректної діагностики стану підприємства необхідно розробити базові параметри (систему бізнес-індикаторів та критеріїв, класифікацію допустимих відхилень основних параметрів досліджуваного об’єкта), що дасть змогу порівнювати стан обраного об’єкта з його нормативними значеннями чи еталоном з метою виявлення відхилень та їхніх причин. Відповідно, однією із ключових проблем побудови на підприємствах систем діагностики є вибір переліку та складу діагностичних індикаторів та критеріїв їх оптимальності. На окремих підприємствах принципом формування такої системи є діяльнісний підхід, тобто встановлюються індикатори, за допомогою яких оцінюються окремі види діяльності: виробнича, маркетингова, фінансова, логістична, зовнішньоекономічна тощо. В умовах обмежених ресурсів у організаціях основним завданням системи діагностики виступає оцінювання використання різних видів ресурсів: трудових, матеріальних, енергетичних, інформаційних, фінансових. Для того, щоб обрані індикатори реально відображали стан та тенденції розвитку об’єктів, необхідно враховувати їхню економічну сутність. Відповідно інформація, яка призначена для розрахунку індикаторів, більшою мірою повинна грунтуватись на даних управлінського обліку, а не бухгалтерського чи податкового. Якість аналітичного матеріалу, який грунтується на системі індикаторів, насамперед залежить від повноти, достовірності та адекватності інформаційного забезпечення. Якщо на підприємствах окремі індикатори є критеріями для матеріального стимулювання, то існує загроза приховування реальної інформації і подання неправдивої.