Систематизація та характеристика принципів здійснення соціально-економічної діагностики діяльності підприємств
| Принципи здійснення економічної діагностики | Змістова характеристика принципів |
| Системність | Передбачає врахування усіх елементів, компонентів, чинників, взаємозв’язків та взаємодії між ними з метою формування комплексного уявлення про об’єкт діагностики та охоплення усіх істотних складових |
| Цілеспрямованість | Будь-яка діагностика спрямовується на досягнення певних цілей (комплексних, часткових, елементних), що і визначає надалі її характер, властивості та особливості задіяних у цей процес суб’єктів, методів, методик, бізнес-індикаторів, критеріїв тощо |
| Об’єктність | Соціально-економічна діагностика та її характеристики безпосередньо залежать від обраного об’єкта діагностики, його масштабності, складу, динамічності (об’єктами діагностики можуть бути підприємство, його структурні підрозділи, види діяльності, ланки підприємства, окремі працівники, продукція, показники тощо) |
| Уніфікованість | Для забезпечення порівнянності, співвимірності, ідентичності інтерпретації діагностична база повинна бути уніфікованою, універсальною для усіх суб’єктів діагностики, що запобігатиме маніпулюванню, довільному трактуванню та викривленню результатів діагностики |
| Інтегрування | Передбачає поєднання різнотипних та різнорівневих даних з метою формування комплексної інформаційної картини за результатами діагностики обраних об’єктів на засадах синтезу та перетворення інформації, що дає змогу забезпечити узгодженість за різними сферами, рівнями, видами діяльності |
| Декомпозиційність | Грунтується на аналітичних засадах та здатності порівневого роздрібнення об’єкта діагностики з метою деталізованого оцінювання його параметрів та характеристик |
| Об’єктивність | Діагностика повинна базуватись лише на точній, реальній інформації, обґрунтованих методиках, методах, здійснюватись фаховими суб’єктами з використанням відповідного ресурсного забезпечення (технічного, програмного, інформаційного), що мінімізуватиме суб’єктивність, неточність та недостовірність результатів оцінювання |
| Конкретність | Полягає у чіткості формулювання та дотримування вимог щодо усіх складових діагностики, точності та кількісному шкалюванні діагностичних параметрів та критеріїв |
| Оптимальність | Означає, що увесь комплекс діагностичних процедур, заходів, рішень, елементів повинен бути найкращим для досягнення встановлених цілей та виконання функцій діагностики |
| Гнучкість | У зв’язку із мінливістю середовища функціонування необхідно забезпечувати гнучкість та адаптивність елементів системи діагностики без змін її складу та структури |
| Адекватність | Передбачає цілковиту відповідність параметрів полікритеріальної діагностичної системи цілям суб’єктів діагностики |
Продовження табл. 1.1
| Повнота | Полягає у необхідності під час здійснення діагностики обраних об’єктів охоплювати максимально доступний масив інформаційних даних, характеристик, властивостей, елементів, що не дозволить проігнорувати важливу інформацію |
| Економічна доцільність | Використовуючи систему діагностики, необхідно порівнювати позитивні ефекти і наслідки від її використання та витрати на підтримку її функціонування, при цьому, наприклад, в межах елементної діагностики немає змісту використовувати потужні комплексні діагностичні системи |
| Пізнавальність | Передбачає необхідність виконання основного призначення діагностики – ідентифікації, оцінювання, дослідження існуючого, ретроспективного та перспективного стану діагностованого об’єкта з метою формування цілісної інформаційної картини, яка надалі є базою для прийняття управлінських рішень |
| Логічність | Усі діагностичні процедури повинні реалізовуватись у певній логічній послідовності з урахуванням взаємозалежності та етапності |
| Часова погодженість | Полягає у тому, що необхідно враховувати часову погодженість діагностики у декількох розрізах, а саме: - репрезентативний період діагностики; - систематичність та періодичність здійснення діагностики; - своєчасність та оперативність здійснення діагностики; - динамічність та старіння параметрів об’єктів діагностики тощо |
| Динамічність | Діагностична система еволюційно, цілеспрямовано чи іманентно розвивається та змінюється під впливом середовища функціонування, що зумовлює зміну параметрів її складових елементів |
| Достовірність інформаційної бази | Йдеться про необхідність використання під час здійснення діагностики доступної, повної, адекватної, об’єктивної, точної інформаційної бази, що дасть змогу отримати якісні результати діагностики та знівелювати суб’єктивні чинники |
| Обмеженість індикативної бази | Соціально-економічна діагностика діяльності підприємства повинна здійснюватись на засадах системи бізнес-індикаторів, обсяг яких доцільно мінімізовувати з включенням лише найбільш репрезентативних, та виключенням взаємопов’язаних, взаємообернених, надмірно деталізованих |
| Обґрунтованість критеріальної бази | Передбачає формування уніфікованої, продуманої, обґрунтованої критеріальної бази, яка слугуватиме еталоном оптимальності параметрів досліджуваних об’єктів |
| Обмежена відкритість результатів | Полягає у тому, що у переважній більшості результати діагностики є конфіденційними і не підлягають вільному відкритому розповсюдженню, хоча певні діагностичні системи ідентифікаційного спрямування націлені саме на оприлюднення інформації про рейтинги, кластери тощо |
| Завершеність | Соціально-економічна діагностика діяльності підприємства чи його окремих складових повинна завершитись конкретними висновками зі встановленням діагнозу ситуації, тобто лише оцінювання певних параметрів, їх відстежування без кінцевих узагальнень у діагностиці є неприпустимим |
| Дієвість | Основне призначення діагностики полягає в розробленні на її засадах управлінських рішень, спрямованих на використання шансів та можливостей об’єкта дослідження або ж на усунення недоліків, проблем, «вузьких місць» |
Принципи здійснення соціально-економічної діагностики базуються на закономірностях, базових концептуальних положеннях діагностики та економічних законах.