Юридичний аналіз і характеристика.

ТЕМА: Зловживання владою або службовим становищем

та перевищення влади або службових повноважень:

Порівняльний аналіз

І Питання для з’ясування

1. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень, їх аналіз та характеристика.

2. Критерії та кримінально-правове значення розмежування злочинів, передбачених ст. 364 КК та ст. 365 КК України.

ІІ Література до теми

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

§ Кримінальний кодекс України. – Київ, 2005р.

§ Закон України „Про державну службу” від 16 грудня 1993р. із наступними змінами і доповненнями (ст. 1, 2, 4, 9, 12, 15, 16, 23, 25, 26, 31).

§ Закон України „Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995р. із наступними змінами і доповненнями (ст. 2, 7).

§ Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1990р. із наступними змінами і доповненнями (ст. 10-15).

§ Положення про порядок застосування вогнепальної зброї: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992р. (п. 1-4).

§ Положення про застосування спеціальних засобів і зброї службовими особами митних органів: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1993р. № 426 із наступними змінами і доповненнями (Розділи І-ІУ).

§ Про судову практику у справах про хабарництво: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002р. № 5 (п. 1, 2).

§ Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003р. № 15.

Спеціальна література:

§ Бантышев А. Должностные преступления (вопросы квалификации). Учебное пособие. – Киев, 1996. – 84с.

§ Гук О. Об’єкт службових злочинів //Радянське право. – 1986. – № 12. – С. 55.

§ Егорова Н. Субъект преступлений против интересов службы //Законность. – 1998. – № 4. – С. 8-12.

§ Клименко В.А., Мельник Н.И. Хавронюк Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. – Киев: «Блиц-Информ», 1996. – 512с.

§ Маляренко В. Перевищення влади або службових повноважень //Радянське право. – 1986. – № 4. – С. 36.

§ Мельник М., Хавронюк М. Відмежування складів злочинів „зловживання владою або посадовим становищем” та „перевищення влади або посадових повноважень” //Право України. – 1997. – № 2. – С. 31.

ІІІ. Контрольні питання та завдання

1. Визначте поняття службового злочину та розкрийте його ознаки.

2. Які оціночні поняття вживає КК України у злочинах, передбачених статтями 364 і 365?

3. Розкрийте зміст таких понять:

- представник влади;

- організаційно-розпорядчі обов’язки;

- адміністративно-господарські обов’язки.

4. В чому відмінність між класифікацією службових осіб, класифікацією посад та ранжуванням державних службовців?

5. Хто відноситься до службових осіб, які займають:

- відповідальне становище;

- особливо відповідальне становище?

6. Визначте поняття:

- істотна шкода;

- тяжкі наслідки.

Дайте їх характеристику та проаналізуйте роз’яснення, що даються в пунктах 6, 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 26 грудня 2003 року „Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень”.

7. Що слід розуміти під „перевищенням влади або службових повноважень”? Розкрийте зміст дій, які явно виходять за межі наданих службовій особі прав чи повноважень.

8. Ознайомтесь з положеннями ч. 2 ст. 365 КК України. Визначте кваліфікуючі ознаки цього виду злочину, дайте їх характеристику, розкриваючи зміст таких понять:

- застосування зброї;

- болісні дії або такі, що ображають особисту гідність потерпілого.

9. Як вирішується питання про кваліфікацію дій службової особи, яка перевищила владу або службові повноваження з метою запобігти настанню шкідливих наслідків? Обґрунтуйте відповідь.

10. В яких випадках члени громадських формувань з охорони громадського порядку можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтями 364 чи 365 КК України? Чи не є це прикладом аналогії в праві?

11. Чи можуть іноземці чи особи без громадянства бути:

- службовими особами;

- державними службовцями;

- суб’єктами службових злочинів?

Обґрунтуйте свої висновки.

12. Кого слід визнавати суб’єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України?

ІV. Задачі

1. Міліціонер М. виконував розпорядження про доставлення неповнолітнього Назара на засідання Служби у справах неповнолітніх. Назар опирався, виривався з рук міліціонера, відштовхнув його і почав втікати. М. намагався наздогнати Назара, потім дістав пістолет, вигукнув: „Стій, буду стріляти!”. Назар не зупинився, тоді міліціонер один постріл здійснив у повітря, а другим – убив Назара.

Дайте правову оцінку діям М.

2. Лейтенант внутрішньої служби Н., виконуючи обов’язки інспектора оперативної частини, придбав і приніс у ВТУ горілку і коньяк для засудженого Л., неодноразово придбавав через П. незаконно виготовлені засудженими ножі, запальнички тощо, розраховувався за це спиртними напоями, які розпивав разом із засудженими.

Як слід кваліфікувати дії Н.?

3. Колишній помічник прокурора району Осташ, який був звільнений з роботи за порушення законності, домовився з Манівською, щодо якої була порушена кримінальна справа, і одягнувшись у формений одяг працівника прокуратури, з’явився в канцелярію районного суду, відрекомендувався представником обласної прокуратури і попросив секретаря канцелярії Санко дати йому для ознайомлення справу Манівської. Коли Санко вийшла на декілька хвилин з канцелярії, Осташ, поклавши справу в портфель, вийшов. Як вияснилось, у справі були документи, які підтверджували винність Манівської у вчиненні злочину. Осташ передав справу Манівській, одержавши від неї 20 тисяч гривень.

Як слід кваліфікувати дії Осташа і Манівської?

4. Під час чергування по охороні офісу комерційної організації, охоронці охоронного підприємства „Дельта” Писарь і Мисюра затримали Кожуха, який намагався викрасти комп’ютер і принтер з офісу. Про затримання вони повідомили начальника охорони Тулячка, який віддав по телефону розпорядження „добре провчити” злодія і вияснити, хто дав „наводку” на офіс. Охоронці, виконуючи це розпорядження, завели Кожуха у підвал офісу, де протягом двох годин „допитували” його, застосовуючи насильство, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Як кваліфікувати дії вказаних осіб?

Тема: Службова недбалість як кримінально каране діяння:

юридичний аналіз і характеристика.

І. Питання для з’ясування

1. Об’єктивні ознаки службової недбалості та її відмінність від дисциплінарного проступку. Поняття істотної шкоди як обов’язкової ознаки при вчиненні кримінально-караної службової недбалості.

2. Суб’єктивні ознаки службової недбалості.

3. Кваліфікований вид службової недбалості.

4. Відмежування службової недбалості від інших службових злочинів.

ІІ. Література до теми

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

§ Кримінальний кодекс України. – Київ, 2005р.

§ Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 9-14).

§ Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини: постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982р. № 7 (з наступними змінами і доповненнями) (п. 10 абз. 2; п. 11).

Спеціальна література:

§ Бантышев А. Должностные преступления. – К., 1996.

§ Волженкин Б.В. Служебные преступления. – Москва, 2002.

§ Тяжкова И.М. Ответственность за недобросовестное отношение к своим служебным обязанностям // Вестник Московского университета: Серия право. – 1992. – № 6. – С. 22

ІІІ. Контрольні питання і завдання

1. В яких формах може проявлятись службова недбалість?

2. Розкрийте зміст об’єктивної сторони службової недбалості як кримінально-караного діяння, передбаченого частинами 1 і 2 ст. 367 КК України.

3. Яким є за описом об’єктивної сторони склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 367 КК?

4. Визначте зміст і кримінально-правове значення істотної шкоди та тяжких наслідків як ознак службової недбалості.

5. Розкрийте ознаки суб’єктивної сторони службової недбалості, передбаченої ст. 367 КК України.

IV. Задачі

1.Завідуючий хірургічним відділенням міської лікарні Осюк, оглядаючи хворого Мамаєва, недобросовісно віднісся до своїх обов’язків, внаслідок чого необґрунтовано відкинув гостру хірургічну патологію органів черевини, не забезпечив динамічного спостереження за хворим. Внаслідок цього хворому не було вчасно діагностовано гострий апендицит, через що пізно (лише на шостий день) проведена операція, під час якої виявлений гангренозно-перфоративний апендицит, від чого й настала смерть Мамаєва.

Дайте правову оцінку діям Осюка.

Варіант. Яким чином слід вирішити справу у випадку, якщо Осюк був не завідуючим хірургічним відділенням, а лікарем-хірургом?

2. Комісія з інвентаризації на складі продуктів та спиртних напоїв виявила, що документація ведеться з порушенням вимог, вчасно не візуються накладні на відпуск продукції. Крім того встановлено недостачу продуктів і спиртних напоїв на суму 7500 гривень. Завідуючий складом Оліферко пояснив, що останні 3 місяці часто хворів і залишав замість себе Пугача – старшого менеджера з продажу, а той в бухгалтерії не розбирався.

Дайте правову оцінку діям Оліферко. Чи є підстави вважати, що Пугач вчинив злочин?

3. Лікар-анестезіолог Вітар внаслідок неуважності під час операції Котова приєднав замість балона з киснем балон з вуглекислим газом, що і призвело до настання смерті Котова.

Дайте правову оцінку діям Вітара.