Теоретичні положення Д.Рікардо про вартість, заробітну плату, прибуток, відтворення і ренту

Ідеї економічного вчення А. Сміта швидко поширювалась у світі, знаходячи своїх послідовників і супротивників. Особливого поширення вони набули в Англії і Франції, де упродовж кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. завершився промисловий переворот і відбувся перехід до індустріального (фабричного) виробництва.

Економістом епохи промислової революції є Давид Рікардо(1772-1823). У 1817 р. була опублікована його головна праця “Основи політичної економії і оподаткування”, в якій дослідник заклав базові принципи модельного методу в дослідженнях економічної теорії. Основні по­ложення методології дослідження Рікардо такі:

* система політичної економії, представлена як єдність, підпорядкована закону вартості;

* визнання об'єктивних економічних законів, які не залежать від волі людини;

* кількісний підхід до економічних закономірностей, Рікардо зробив спробу знайти кіль- кісне співвідношен­ня між такими категоріями,як вартість, зарплата, прибуток, рента тощо;

* Рікардо прагнув виявити закономірності, виключаю­чи випадкові явища, тобто дотримувався абстрактного методу.

Головне завдання політичної економії Рікардо бачив у визначенні законів, що керують розподілом продукту між класами. Розрізняючи споживну і мінову вартість, він вважав, що остання зумовлюється кількістю витраченої праці, а також величиною і тривалістю капіталовкладень.

Ціна товару, згідно з Рікардо, в короткостроковому періоді визначається попитом і пропозицією, а в довгостроковому – витратами на виробництво товару.

* Зміна заробітної плати працівників веде до зміни при­бутку підприємця, а не ціни, причому зростання заробітної плати веде до зниження прибутку, і навпаки. Це положення називають «системою міжусобиці між класами».

* Зниження вартості грошей як товару веде до зростання заробітної плати і підвищення цін на товари.

* Заробітна плата, за Рікардо, являє собою прибуток найманого робітника, плату за працю.

* Заробітна плата залежить від демографічних процесів. Чим більша пропозиція робочих рук, тим нижча заробітна плата працівників, і навпаки.

* Заробітна плата утримується в межах прожиткового мінімуму внаслідок природного закону чисельності народо­населення – «залізний закон» заробітної плати.

Становище робітничого класу, незважаючи на економіч­не зростання, буде погіршуватись внаслідок зростання цін на сільськогосподарську продукцію.

Тенденцію до падіння заробітної плати можна зупинити, запровадивши контроль заробітної плати з боку держави.

Прибуток, на думку Рікардо, є надлишком вартості над заробітною платою; це продукт неоплаченої праці робочого. Зростання продуктивності праці є одним зі способів збіль­шення прибутку.

Рікардо сформулював «закон падіння норми прибутку». Його сутність така: падіння продуктивності праці сільсько­господарського виробництва призведе до зростання цін на продукти харчування і зростання мінімальної заробітної плати, яка становитиме більшу частину вартості продукції, а отже, норма прибутку буде знижуватися.

На думку Рікардо, рента – це надлишок вартості над середнім прибутком, який утвориться за рахунок різної родючості та місцеположення земель. Підставою для отри­мання ренти є власність на землю. До чинників, що створю­ють ренту, Рікардо відносив:

* різну родючість земельних ділянок;

* місцеположення ділянки відносно ринку збуту про­дукції.

Рікардо правильно охарактеризував диференціальну ренту як різницю між вартістю продуктів сільського госпо­дарства на кращих і на гірших ділянках.

Рікардо визнавав «закон спадної родючості ґрунту».

Головною умовою зростання економіки він вважав стійкий грошовий обіг. Найкращою базою грошової системи Рікардо вважав золото. Можлива заміна золота на паперові гро-ші, але за твердим курсом. Цінність паперових грошей залежить від їх кількості в обігу.

Рікардо сформулював теорію порівняльної переваги. У цій теорії Рікардо довів вигідність (перевагу) міжнародної торгівлі на основі зіставлення порівняльних витрат. Тобто, якщо різні країни володіють порівняльною перевагою щодо різних експортних товарів, то міжнародний поділ праці та торгівля між цими країнами є взаємовигідними.