Фактори, що впливають на формування попиту споживчих товарів у роздрібній торговельній мережі

Формування попиту споживчих товарів в роздрібній торгівлі є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються на загальні та специфічні. До загальних факторів відносять споживчий попит та виробництво товарів. Специфічними факторами являються тип і розмір магазину, технічні характеристики, умови товаропостачання, чисельність і склад населення, яке обслуговується, транспортні умови, наявність інших торговельних підприємств в зоні діяльності даного магазину.

Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту, який направлено на максимальне задоволення попиту населення і разом з цим – на активний вплив на попит в сторону його розширення. Формування асортименту і споживчий попит в своєму розвитку взаємозв'язані. Суттєві зміни в попиті повинні відбиватися в сформованому асортименті.

При формуванні асортименту продовольчих товарів, слід враховувати деякі особливості попиту на продукти харчування. Попиту на продовольчі товари, в порівнянні з попитом на непродовольчі товари, притаманна висока степінь стійкості, а в окремих випадках – консервативність. Споживач звикає до конкретних видів продукції, тому важливо досягнути стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж [19, с. 112].

На попит також впливають фактори соціального та економічного характеру:

– розміри грошових доходів населення, його чисельність, соціальний, професійний і віковий склад;

– рівень роздрібних цін і їх співвідношення;

– діяльність підприємств громадського харчування;

– об'єм завозу продуктів тваринництва і рослинництва з інших регіонів;

– географічні і кліматичні особливості проживання населення;

– національні і історичні особливості праці та побуту населення.

На формування асортименту впливає також характер попиту. Розрізняють попит стійкий, альтернативний і імпульсивний.

Суттєвим фактором формування асортименту являється ціна товару. Покупець обов'язково визначає для себе граничну ціну, або діапазон цін в границях якого він збирається заплатити за покупку. Тому одним із критеріїв раціонального формування асортименту товарів в магазині є забезпечення співставлення товарів з різною ціною [21, с. 62].

Економічно обумовлена і встановлена для магазинів номенклатура товарів надає, на кінець, позитивний вплив на економічні показники торгово-господарської діяльності підприємства. Ширина асортименту товарів, закладена в номенклатуру, створює нормальні умови для організації товаропостачання і виконання розрахункових показників товарообігу. Закладені в номенклатуру правильні співвідношення між товарами високого і повільного обороту, підтримують оптимальний рівень середніх товарних запасів. Крім цього, для розрахунку для магазинів рівня витрат обігу, в процесі формування асортименту можливо досягнути і запланованого рівня рентабельності шляхом правильного співставлення в асортименті товарів з високими і низькими торговими скидками.

Формування асортименту товарів в магазинах з урахуванням вище перерахованих основних факторів, дозволяє забезпечити задоволення споживчого попиту, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня торгового обслуговування населення.

Від складу і своєчасного оновлення асортименту товарів в магазинах, в значній мірі, залежить степінь задоволення попиту, витрати потреб населення, які пов'язані з покупкою товарів, кількісні та якісні показники господарської діяльності роздрібних торговельних підприємств. Відсутність в магазинах окремих товарів, їх вузький, нестабільний або не_відповідаючи запитам покупців асортимент, породжують незадоволений попит, збільшуючи витрати часу населення на пошук необхідних товарів, негативно відбивається на економічній ефективності підприємства. Тому при формуванні асортименту товарів важливою вимогою являється максимальне задоволення попиту покупців при мінімальних витратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної роботи торговельних підприємств [20, с. 117].

На попит можна вплинути на підставі методів:

· Директивних (нормативні акти, що регламентують поставку і продаж товарів, розпорядження, накази, постанови, інструкції, листи організаційного характеру).

· Економічних (механізм цін, політика грошових доходів населення, організація торгівлі, формування товарних ресурсів).

· Соціально-психологічні (усі види реклами).

Основною метою застосування директивних методів впливу на попит є забезпечення якісної товарної пропозиції, достатньої для безперервної торгівлі та необхідної для найбільш повного задоволення попиту населення. Директивні методи використовуються для впливу на торгівлю як на галузь.

Економічні та соціально-психологічні методи в основному прийняті для впливу на споживачів з метою формування, розвитку та реалізації ними попиту на конкретні товари. Дійовим соціально-психологічним методом впливу на попит є реклама, яка формує попит, надає інформацію про новинки, їх споживні властивості, пропагує серед населення раціональну структуру споживання, здоровий спосіб життя та побуту, забезпечує розумне використання робочого часу, дає змогу змінити попит з одних видів товарів на інші. Рекламні заходи щодо формування попиту можуть бути спрямовані: на виведення нового товару на ринок; збільшення обсягу продажу певного виду товару; пропаганду збалансованого харчування. Для формування потреб і попиту населення торговельні підприємства проводять заходи щодо скорочення споживання тих товарів, які є товарами першої необхідності. До таких товарів належать усі види алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Найбільшого ефекту від діяльності щодо цілеспрямованого формування попиту можна досягти за умов комплексного використання усіх методів впливу на попит. [12, c. 60–61]

Методи стимулювання включають діяльність фірми по розповсюдженню відомостей про переваги свого товару і переконанню цільових споживачів купувати його. Найважливішим засобом для реалізації цих задач є реклама.

Для здійснення продажу товарів однією із комерційних функцій, торгове підприємство повинно розробити орієнтири (показники) для реалізації товарів тісно пов'язуючи це з прогнозом товарного роздрібного асортименту. Основою розробки цих орієнтирів по реалізації товарів повинно стати маркетингове дослідження потреб, попиту, місткості ринку, аналіз ринкової ситуації, визначення долі підприємства на ринку. В якості інформаційної бази необхідно використовувати систему розрахунків маркетингової інформації, для розрахунків застосовувати сучасні методи аналізу, використовуючи сучасну обчислювальну техніку, що забезпечує багатоваріантність показників, облік наслідків, обумовлених запланованими маркетинговими дослідженнями.