Quot;Водні біоресурси та аквакультура

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

quot;Водні біоресурси та аквакультура

з навчальної дисципліни "Іхтіологія (спеціальна)"

Іхтіологія (загальна)

1. Учений, якому належить праця "Система рыбообразных и рыб, ныне живущих и ископаемых":

1.Берг;

2.Аристотель;

3.Артеді;

4.Кніпович;

5.Нікольский.

2. Період, який характеризується посиленим розвитком статевих залоз у риб, появою вторинних статевих ознак називається:

личинковий;

ембріональний;

ювенальний;

мальковий;

старечий.

3. Вік у риб визначають за наступними структурами:

плакоїдною лускою;

ганоїдною лускою;

космоїдною лускою;

променями;

зубами.

4. В окуня черевні плавці мають положення:

абдомінальне;

торакальне;

югулярне;

горизонтальне;

вертикальне.

5. Такі види риб, як сом та судак за способом живлення належать до:

рослиноїдних;

детритофагів;

бентофагів;

планктофагів;

хижаків.

6. Такі види риб, як краснопірка, карась, щука, сазан, плітка за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи:

літофільна;

остракофільна;

псамофільна;

фітофільна;

пелагофільна.

7. Такі види риб, як стерлядь, форель, бичок-головач за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи:

літофільна;

остракофільна;

псамофільна;

фітофільна;

пелагофільна.

8. Пічкур за вибором субстрату для відкладання ікри належить до екологічної групи:

літофільна;

остракофільна;

псамофільна;

фітофільна;

пелагофільна.

9. Такі види риб, як товстолобики, анчоус за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи:

літофільна;

остракофільна;

псамофільна;

фітофільна;

пелагофільна.

10. Гірчак за вибором субстрату для відкладання ікри належить до екологічної групи:

літофільна;

остракофільна;

псамофільна;

фітофільна;

пелагофільна.

11. У міноги тіло вкрито:

плакоїдною лускою;

ктеноїдною лускою;

циклоїдною лускою;

ганоїдною лускою;

слизом, луска відсутня.

12. Прохідними рибами є:

латимерія;

сазан;

скат-хвостокол;

російський осетер;

щука.

13. Морфологічна ознака, що належить до меристичних:

кількість променів у спинному плавці;

висота тіла;

довжина верхньої щелепи;

маса тіла;

промислова довжина.

14. Морфологічна ознака, що належить до пластичних:

кількість лусок у бічній лінії;

кількість променів у спинному плавці;

кількість зябрових тичинок;

кількість вусиків;

висота тіла.

15. У скумбрії форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

16. У саргана форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

17. У камбали форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

сплющена симетрично з боків.

18. У міноги форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

19. У ляща форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

сплющена симетрично з боків.

20. У оселедцевого короля форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

21. У ската форма тіла:

змієподібна;

сплющена дорзально-вентрально;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

22. У риби-їжака форма тіла:

кулеподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

23. У морського коника форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

не визначена;

стрічкоподібна.

24. За рівнем солоності води риб поділяють на:

еврітермні, стенотермні;

стеногалінні, еврігалінні;

пойкілотермні;

стенобіонтні, еврібіонтні;

стеногідрійних, еврігідрійних.

25. Вид риб, що належить до тепловодних:

форель;

харіус;

миньок;

товстолобик;

таймень.

26. Вид риб, що належить до холодноводних:

осетер;

сазан;

миньок;

щука;

лящ.

27. Тип луски у стерляді:

циклоїдний;

плакоїдний;

ганоїдний;

ктеноїдний;

відсутня луска.

28. Тип луски у ляща:

циклоїдний;

плакоїдний;

ганоїдний;

ктеноїдний;

відсутня луска.

29. Тип луски у ската-хвостокола:

циклоїдний;

плакоїдний;

ганоїдний;

ктеноїдний;

відсутня луска.

30. Тип луски в окуня:

циклоїдний;

плакоїдний;

ганоїдний;

ктеноїдний;

відсутня луска.

31. Прісноводний вид риби:

анчоус;

оселедцевий король;

осетер;

щука;

сарган.

32. Морський вид риби:

стерлядь;

щука;

лин;

гірчак;

сарган.

33. У ляща черевні плавці мають положення:

абдомінальне;

торакальне;

югулярне;

горизонтальне;

вертикальне.

34. Такі види риб, як плоскирка та бичок-цуцик за способом живлення належать до:

рослиноїдних;

детритофагів;

бентофагів;

планктофагів;

хижаків.

35. У окуня черевні плавці мають положення:

абдомінальне;

торакальне;

югулярне;

горизонтальне;

вертикальне.

36. Такі види риб, як товстолобики, білий амур за способом живлення відносяться до:

рослиноїдних;

детритофагів;

бентофагів;

планктофагів;

хижаків.

37. До хрящових ганоїдів належать види риб:

щука;

стерлядь;

скат-хвостокол;

плітка;

тюлька.

38. Група видів, пов’язаних єдністю свого географічного походження та пристосованістю до абіотичних і біотичних умов називається:

популяція;

іхтіофауна;

іхтіоценоз;

раса;

фауністичний комплекс.

39. До моноциклічних видів риб належить:

лящ;

горбуша;

плоскирка;

карась;

окунь.

40. До поліциклічних видів риб належить:

річкова мінога;

горбуша;

річковий вугор;

стерлядь;

кета.

41. Такі види риб, як верховодка та анчоус за способом живлення належать до:

рослиноїдних;

детритофагів;

бентофагів;

планктофагів;

хижаків.

42. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для карася:

0,5 мг/л;

3–4 мг/л;

5–7 мг/л;

8–11 мг/л;

12–17 мг/л.

43. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для судака:

0,5 мг/л;

3–4 мг/л;

5–7 мг/л;

8–11 мг/л;

12–17 мг/л.

44. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для форелі:

0,5 мг/л;

3–4 мг/л;

5–6 мг/л;

7–11 мг/л;

12–17 мг/л.

45. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для сазана:

0,5 мг/л;

3–5 мг/л;

6–7 мг/л;

8–11 мг/л;

12–17 мг/л.

46. Вид туводної іхтіофауни:

великоротий буфало;

гамбузія;

білий товстолобик;

чорний амур;

судак.

47. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: статеві продукти витікають навіть під час легкого дотику до черевця, маса гонад від початку ікрометання до його закінчення зменшується:

ІІ;

ІІІ;

ІV;

V;

VІ.

48. Наведена характеристика наповнення шлунково-кишкового тракту: окремі включення харчових компонентів відповідає оцінюванню:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

49. Наведена характеристика перетравленості їжі: організми злегка перетравлені, але можливе визначення їх видової приналежності відповідає оцінюванню:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

50. Хвостовий плавець залежно від величини верхньої та нижньої лопатей поділяється на типи:

протоцеркальний, дифіцеркальний, гомоцеркальний;

загострений, вильчатий, виємчатий;

протоцеркальний, гіпобатний, загострений;

симетричний, несиметричний, дифіцеркальний;

ізобатний, гіпобатний, епібатний.

51. Період розвитку риб, який характеризується переходом на зовнішнє живлення:

ембріональний;

ювенальний;

личинковий;

мальковий;

старечий.

52. Кількість ікринок на 1 кг або 1 см тіла самки:

відносна плодючість;

абсолютна індивідуальна плодючість;

видова плодючість;

робоча плодючість;

популяційна плодючість.

53. Розвиток яйця без запліднення це:

овогенез;

ембріогенез;

партеногенез;

філогенез;

гіногенез.

54. Наважка ікри для визначення плодючості у щуки становить:

1 г;

0,5 г;

5–20 г;

2–4 г;

10 г.

55. Наважка ікри для визначення плодючості у лососевих становить:

1 г;

0,5 г;

5–20 г;

2–4 г

0,1 г.

56. Наважка ікри для визначення плодючості у плітки становить:

1 г;

0,5 г;

5–20 г;

2–4 г;

10 г.

57. Кількість ікринок, яку самка відкладає за один нерестовий період за сприятливих умов:

відносна плодючість;

абсолютна індивідуальна плодючість;

видова плодючість;

робоча плодючість;

популяційна плодючість.

58. Активна реакція середовища (рН), що сприятлива для більшості риб:

нейтральна;

слаболужна;

слабокисла;

кисла;

лужна.

59. Вид риби акліматизований в Україні:

чорний амур;

піленгас;

білий товстолобик;

палія;

білий амур.

60. Вид риб, що не має луски:

короп;

карась;

сом;

стерлядь;

лин.

61. Розташування ротового отвору у осетра:

верхнє;

нижнє;

кінцеве;

напівнижнє;

напівверхнє.

62. Розташування ротового отвору у судака:

верхнє;

нижнє;

кінцеве;

напівнижнє;

напівверхнє.

63. Розташування ротового отвору у чехоні:

верхнє;

нижнє;

кінцеве;

напівнижнє;

напівверхнє.

64. Плавці, що належать до парних:

спинний;

черевний;

анальний;

жировий;

хвостовий.

65. Вид риб, у якого є жировий плавець:

річковий окунь;

форель;

скат;

білизна;

осетер.

66. Органи чуття, що властиві лише рибам:

очі;

вусики;

орган слуху;

орган нюху;

бічна лінія.

67. У тріскових черевні плавці мають положення:

абдомінальне;

торакальне;

югулярне;

горизонтальне;

вертикальне.

68. Період, який характеризується посиленим розвитком статевих залоз, появою вторинних статевих ознак називається:

ембріональний;

ювенальний;

личинковий;

мальковий;

старечий.

69. Категорія, до якої належить характеристика їжі за фактичним значенням: займає менше 10 % маси харчової грудки риби:

головна;

улюблена;

замінна;

другорядна;

змушена.

70. Хвостовий плавець у риб у формулі позначається:

А ІІІ, (21) 22-28 (29)(30);

Sq (squame);

С (саudаlis);

L.ℓ.(linea lateralis).

71. Вид, який будує гніздо для відкладання ікри:

окунь;

лящ;

карась;

колючка;

плоскирка.

72. Морська голка належить до групи:

фітофільної;

виношувальна;

літофільної;

псамофільної;

пелагофільної.

73. До глибоководної іхтіофауни належить:

світний анчоус;

стерлядь;

лящ;

катран;

скумбрія.

74. До донних риб належить:

скумбрія;

камбала;

верховодка;

плітка;

окунь.

75. У оселедцевих риб забарвлення:

прозоре;

донне;

пелагічне;

відсутнє.

76. Паразитичний спосіб життя веде:

сом;

окунь;

катран;

глибоководний вудильник;

оселедець.

77. Який вид риби вкритий панцирем:

сом;

окунь;

кузовок;

оселедцевий король;

сарган.

78. У Чорному морі отрутоносною рибою є:

катран;

барабуля;

сарган;

морський дракончик;

анчоус.

79. У маринки отруйними є:

кров;

ікра;

м’язи;

кістки;

шкіра.

80. Внутрішньовидовий паразитизм зустрічається у:

судака;

сома;

глибоководних вудильників;

тріски;

оселедцевого короля.

81. Шлунок відсутній у:

ляща;

окуня;

сома;

судака;

форелі.

82. Кількість одиниць спожитого корму на одиницю приросту рибної продукції:

річний раціон;

кормовий коефіцієнт;

індекс вибірковості їжі;

індекс наповнення травного тракту;

індекс споживання корму.

83. Відношення фактичної маси окремих компонентів їжі (спеціальні)
і маси всієї їжі (загальні) до маси риби, виражене у відсотках і збільшене у 10000 разів – це:

індекс вибірковості їжі;

індекс харчової схожості;

індекс споживання корму;

індекс наповнення травного тракту;

кормовий коефіцієнт.

84. Лінійний і ваговий ріст риби за певний проміжок часу – це:

лінійний приріст;

відносний приріст;

темп росту;

характеристика темпу росту;

ваговий приріст риби.

85. До понтокаспійського прісноводного комплексу належить вид риб:

щука;

лящ;

сазан;

бичок-цуцик;

амур.

86. Глоткові зуби мають:

плітка;

окунь;

катран;

стерлядь;

судак.

87. Пілоричні придатки мають:

товстолобик;

окунь;

лящ;

верховодка;

плоскирка.

88. Спіральний клапан мають:

катран;

короп;

білий амур;

сом;

плітка.

89. Вид, якому належить наведена формула плавців: D ХІІ-ХV, І-ІІ 12-23; А ІІ-ІІІ 9-14:

сом;

лящ;

судак;

форель;

анчоус.

90. Стадія зрілості гонад, на якій відбирають проби для визначення плодючості у риб:

І;

ІІ;

ІІІ;

ІV;

V.

91. Категорія, до якої належить характеристика їжі за вибірковістю: 2–3 організми їжі займають 60–70 % маси харчової грудки:

головна;

улюблена;

замінна;

другорядна;

змушена.

92. Властивість водойми відтворювати впродовж певного часу величину біомаси риб називається:

ретенція;

рибопродуктивність;

трансформація;

саморегуляція;

відновлення.

93. Біотехтічні заходи, які спрямовані на вилучення із популяції промислових риб, небажаних у господарському, біологічному або естетичному відношеннях, має назву:

селективний лов;

промисловий лов;

аматорський лов;

контрольний лов;

мальковий лов.

94. Система заходів із пристосування риб до нових умов існування та нових біоценозів має назву:

трансформація;

видоутворення;

еволюція;

акліматизація;

конвергенція.

95. У більшості кісткових риб основною видовою ознакою є:

кількість променів у спинному та анальному плавцях;

розташування очей;

форма тіла;

форма хвостового плавця;

розміри тіла.

96. Який вид риб має три спинних плавця:

судак;

сом;

сарган;

тріска;

катран.

97. Стимуляція розвитку яйця сперматозоїдами близьких видів без запліднення – це:

овогенез;

ембріогенез;

партеногенез;

філогенез;

гіногенез.

98. Бічна лінія відсутня у:

чехоні;

судака;

салаки;

ляща;

щуки.

99. Вид риб, у якого спинний плавець видозмінено у колючки:

судак;

колючка;

сом;

короп;

катран.

100. Плавальний міхур відсутній у:

судака;

плітки;

чорноморського калкана;

щуки;

окуня.

101. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб
за Кларк:

(p*100)/L³, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла;

(p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L³, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L², де p – маса тіла, L – довжина тіла.

(p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла; О – охоплення тіла.

102. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб
за Фультоном:

(p*100)/L³, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла;

(p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L³, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L², де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла; О – охоплення тіла.

103. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб
за Сальніковим:

(p*100)/L³, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла;

(p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L³, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L², де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла, О – охоплення тіла.

104. Формула, за якою визначається коефіцієнт зрілості гонад:

m *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла без нутрощів;

m / P, де m – маса гонад, P – маса тіла;

m ² *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла;

m *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла;

m *100/ P L, де m – маса гонад, P – маса тіла; L – довжина тіла.

105. Риба, що здійснює катадромну нерестову міграцію:

вугор;

синець;

осетр;

вобла;

лящ.

106. Риба, що здійснює анадромну нерестову міграцію:

стерлядь;

синець;

кета;

вобла;

лящ.

107. Риба, для якої характерне "легеневе" дихання:

анчоус;

протоптер;

латимерія;

карась;

морський окунь.

108. Утворення, що не пов’язані походженням із шкірою риб:

хроматофори;

ядовиті залози;

електричні органи;

плакоїдна луска;

слизові залозисті клітини.

109. Екзогенне живлення не є:

споживання їжі шляхом поглинання, фільтрації седиментації;

живлення за рахунок симбіонтів (водорості всередині найпростіших та ін.);

споживання гідробіонтами розміщених та завислих у товщі води органічних речовин;

споживання поживних речовин, що міститься в ікрі;

споживання поживних речовин, що міститься у навколишньому середовищі.

110. Органи слуху та рівноваги риб – це:

хеморецептори;

механорецептори;

фоторецептори;

терморецептори;

електрорецептори.

111. Летальний показник температури – це:

найвища та найнижча температура, за якої гідробіонт інтенсивно живиться;

мінімальні та максимальні показники температури, за яких триває розмноження гідробіонтів;

мінімальна та максимальна температура, яку гідробіонт витримує;

найвищі та найнижчі показники температури за яких організм гине;

діапазон оптимальних температур.

112. Личинки всіх видів риб на ранніх етапах розвитку за спектром живлення:

макрофітофаги;

детритофаги;

фітопланктофаги;

зообентофаги;

зоопланктонофаги.

113. Одновидове різновікове угруповання риб, що самовідтворюється, приурочене до певного місця перебування і характеризується певними морфологічними показниками має назву:

зграя;

стадо;

скупчення;

морфа;

колонія.

114. До методів визначення відносної чисельності риб належать:

біостатистичний метод;

метод площ;

метод мічення;

інструментальні методи;

метод аерофотозйомки.

115. До методів визначення абсолютної чисельності риб належать:

біостатистичний метод;

метод фонового прогнозу;

метод площ;

статистичний метод;

хімічний метод.

116. Форми відносин у риб, що належать до внутрішньовидових:

мутуалізм, хижацтво;

паразитизм, канібалізм;

мутуалізм, паразитизм;

коменсалізм, канібалізм;

хижацтво, симбіоз.

117. Фауністичний комплекс, до якого належить щука:

бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

118. Фауністичний комплекс, до якого належить сазан:

бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

119. Вид риби аборигенної іхтіофауни, що за способом живлення відносять до фітофагів:

лящ;

білий товстолобик;

строкатий товстолобик;

краснопірка;

білий амур.

120. Кількість необхідного іхтіологічного матеріалу для оцінювання стану іхтіофауни за біологічними та продукційними показниками визначається довірчою вірогідністю (рівнем), який для таких досліджень повинен становити:

90 %;

95 %;

25 %;

75 %;

50 %.

121. Індекс вибірковості їжі за Івлєвим визначається за формулою:

Р-r / P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

(Р–r)*100 / P + r, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

P-r / Р+r, де r – відсоткове значення кормового організму в харчовій грудці, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

122. Сучасним методом мічення риб є:

ультразвукове;

хімічне;

чіпування;

радіоактивне;

електричне.

123. Фауністичноий комплекс, до якого належить лосось:

бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

124. Фауністичноий комплекс, до якого належить білий амур:

бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

125. Фауністичноий комплекс, до якого належить бичок-цуцик:

бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

126. Угруповання близьких за віковим і біологічним станом риб одного виду, що взаємно орієнтуються один на одного і поєднуються на більш-менш тривалий час, має назву:

зграя;

стадо;

скупчення;

морфа;

колонія.

127. Тимчасове об’єднання декількох зграй або елементарних популяцій, які можуть зливатися або бути відособленими, має назву:

зграя;

стадо;

скупчення;

морфа;

колонія.

128. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: ікринки помітні простим оком, непрозорі, ромбічної форми, щільно прилягають одна до одної; сім’яники із прозорих стають блідо-рожевими, щільні:

ІІ;

ІІІ;

ІV;

V;

VІ.

129. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: статеві органи досягли майже максимального розвитку; яєчники дуже великі
і заповнюють до 2/3 всієї черевної порожнини; ікринки крупні, прозорі
і під час натискання витікають; сім’яники білого кольору і наповнені рідкими молоками, які легко витікають під час натискання черевця; ця стадія у деяких риб нетривала і швидко переходить у наступну:

ІІ;

ІІІ;

ІV;

V;

VІ.

130. Оцінювання характеристики наповнення шлунково-кишкового тракту за шкалою Лебедєва М.: велика кількість речовини, розтягнутий шлунок або кишечник:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

131. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: тонка шнуроподібна смужка жиру між другим та третім відділами кишечнику:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

132. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: неширока безперервна смужка досить щільного жиру між другим та третім відділами кишечнику:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

133. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: широкі смужки жиру вздовж відділів кишечнику від початку до анального отвору:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

134. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: кишечник майже цілком вкритий жиром, за винятком маленьких просвітів, де видно кишку:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

135. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: кишечник залитий товстим шаром жиру, просвітів немає:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

136. Оцінювання характеристики перетравності їжі за шкалою Фортунатової К.: дуже переварені, абсолютно зруйновані організми, але можливо визначити за окремими частинами тіла (кістками, очами, кінцівками, панциром, ротовими частинами, отолітами):

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

137. Оцінювання характеристики перетравності їжі за шкалою Фортунатової К.: кормові організми перетравлені, у вигляді гомогенної маси:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

138. Вид риб, у якого відсутні грудні плавці:

стерлядь;

мурена;

форель;

в’юн;

сом.