Правила грудного вигодовування
Реферат
«Вигодовування грудної дитини і харчування дітей
старшого віку»
Виконав
Лікар-інтерн ЗП-СМ
Група №5
Корнелюк О.С.
Вінниця-2014
План.
1. Основні принципи вигодовування дітей раннього віку
2. Природне вигодовування. Правила грудного вигодовування
3. Штучне вигодовування
4. Змішане вигодовування
Основні принципи вигодовування дітей раннього віку
Їжа є єдиним джерелом поживних речовин, необхідних для життєдіяльності дитячого організму. Харчування впливає на розвиток мозку, формування органів і систем організму, що росте. Правильно організоване харчування забезпечує нормальний фізичний і нервово-психічний розвиток дітей, сприяє набуттю стійкості організму до несприятливих факторів навколишнього середовища.
Харчування дітей має бути раціональним, побудованим на основі принципу збалансованості: 1) надходження в організм основних харчових інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, води тощо) повинно точно відповідати потребам дитячого організму; 2} слід дотримуватися оптимального співвідношення між незамінними поживними речовинами (амінокислоти, ненасичені жирні кислоти тощо) і замінними; 3) характер їжі, що надходить, має відповідати ферментативним можливостям дитячого організму.
Харчування за своєю кількістю та якістю, режимом повинно повністю відповідати вікові дітей, статевим відмінностям, особливостям фізичного і розумового навантаження.
Потреба в енергії в різні вікові періоди неоднакова. Абсолютні величини добової енергетичної потреби з віком збільшуються. Якщо до 1 року життя вона досягає 6276 кДж (1500 ккал), то у віці 14—15 років становить 12134—13180 кДж (2900—3150 ккал). У хлопчиків енергетична потреба вища, ніж у дівчаток. Відносна енергетична потреба (в перерахунку на 1 кг маси тіла), навпаки, вища у дітей молодшого віку. Це пояснюється тим, що діти перших років життя потребують більше енергії не тільки на покриття їхніх енергозатрат у зв'язку з великою рухливістю, а й, головне, на забезпечення енергії росту.
Оптимальна добова потреба організму, що росте, в білку (основному пластичному матеріалі) на першому році життя, залежно від виду вигодовування, становить 2—3,5 г/кг, у віці від 1 до 6 років — 4—3 г/кг, старше 7 років — 3-2 г/кг. За рахунок білків забезпечується 10-12 % усього енергетичного споживання. Добова потреба в жирі особливо велика у дітей першого року життя (6-6,5 г/кг), потім вона знижується і після року становить 4 — 2 г/кг. Добова потреба у вуглеводах практично однакова у всіх вікових періодах і перебуває в межах від 10 до 15 г/кг. За рахунок жирів забезпечується 30-40%, вуглеводів — 50-60 % енергетичної потреби.
Однією з основних умов збалансованого харчування є забезпечення правильних співвідношень білків, жирів і вуглеводів і їхньої оптимальної кількості. Якщо один з цих інгредієнтів переважатиме в їжі дитини або ж, навпаки, його буде замало, можуть порушитися травлення і живлення, процеси росту і розвитку, з'являться алергічні реакції. При надмірній кількості в їжі вуглеводів виникає бродильний пронос; білків — гнильні випорожнення. Надлишок у їжі жирів і нестача вуглеводів призводять до утворення великої кількості кетонових тіл, розвитку ацидозу. При недостатній кількості в їжі жирів виникає енергетичний дефіцит білків, а звідси — порушення пластичних процесів, гіпотрофія, безбілкові набряки. Тому співвідношення білків, жирів і вуглеводів на першому році життя має становити 1:3:6 (вигодовування грудьми) або 1 : 1,5 : 3— 4 (штучне вигодовування), у старших дітей — 1:1:4.
Дуже важливе значення має оптимальне надходження в організм вітамінів, мінеральних солей. Це забезпечує кращу засвоюваність їжі. Відносна потреба у воді повинна бути тим вищою, чим менша дитина. На першому році життя вона дорівнює 180—120 мл/кг з урахуванням води, яка є у продуктах харчування, у віці 1—3 років — 100 мл/кг, 3—7 років — 60 мл/кг.
Природне вигодовування
Із факторів навколишнього середовища, що впливають на розвиток дитини, особливу роль відіграє раціональне харчування.
У дітей першого року життя розрізняють три види вигодовування: груддю (природне), змішане (догодовування) і штучне.
Природне вигодовування — це таке вигодовування, коли дитина протягом перших 5 міс життя одержує тільки молоко матері, а у віці 5 міс—1 рік з грудним молоком одержує і прикорм.
Лактація 3 2—3-го міс вагітності під впливом гормонів плаценти, гіпофіза, загрудинної залози, жовтого тіла яєчників паренхіма молочних залоз вагітної жінки починає гіперплазуватися, досягаючи максимуму до моменту народження дитини. З цього часу гормони, які стимулюють ріст молочних залоз під час вагітності, зумовлюють швидке нагромадження поживних речовин у грудних залозах і відкладання секрету.
У перші 3—4 дні після пологів залоза виділяє молозиво, потім— перехідне молоко, до кінця 12—14-го днів — зріле молоко (табл. 12).
Таблиця 12. Хімічний склад молока в різні строки лактації, %
| Грудне молоко | Білок | Лакто-альбумін | Казеїн | Жири | Лактсна | Мінеральні солі |
| Молозиво | 5,5 | 3,8 | 3,2 | 5,7 | 0,31 | |
| Перехідне | 1,6 | 0,8 | 0,9 | 3,7 | 6,8 | 0,24 |
| Зріле | 1,2 | 0,6 | 0,6 | 3,5 | 6,5 | 0,21 |
Молозиво — густа, жовтого кольору і дещо клейка рідина, яка має високу відносну густину (1050—1060), містить велику кількість білка, що близький за своїм складом до тканин новонародженого, а тому легко засвоюється. Солонуватий смак молозива пояснюється значним вмістом у ньому мінеральних солей. Кількість глюкози (лактози) і жиру коливається в різних межах. Жир молозива багатий на олеїнову кислоту Поряд з жировими краплинами під мікроскопом можна побачити молозивні тільця, які є лейкоцитами в стадії жирового переродження. Молозиво — цінний продукт для новонародженої дитини перших днів життя. З молозивом вона одержує антигени, які відіграють роль активаторів обміну, а також ферменти та імунні тіла.
Материнське молоко є найкращою їжею для дитини першого року життя. Біологічна цінність його полягає в тому, що всі необхідні інгредієнти перебувають у таких кількостях і співвідношеннях, які найповніше задовольняють потреби інтенсивного росту дитини на першому році життя.
При співвідношенні білків, жирів і вуглеводів у грудному молоці відповідно 1:3:6 створюються оптимальні умови для перетравлення і всмоктування їх. Коров'яче молоко містить більше білка і мінеральних солей, менше вуглеводів і приблизно стільки ж жиру, скільки і грудне молоко.
Складові частини грудного та коров'ячого молока значно відрізняються одна від одної: білки грудного молока складаються переважно з дрібнодисперсної фракції альбуміну і глобуліну, коров'ячого — з грубодисперсної фракції білка — казеїну. Лактоальбумін грудного молока містить найбільш цінні і життєво важливі амінокислоти (триптофан, лейцин, ізолейцин, валін, феніланін). У казеїні коров'ячого молока також досить амінокислот, однак за їхнім співвідношенням і значенням для організму дитини воно поступається грудному. Молочний цукор у грудному молоці представлений бета-лактозою, яка сприяє росту ацидофільної мікрофлори в кишках. Вуглеводи коров'ячого молока складаються з альфа-лактози, що сприяє росту кишкової палички (табл. 13).
Таблиця 13. Склад грудного та коров'ячого молока
| Молоко | Білок % | Казеїн % | Альбумін і глобулін % | Жири % | Лактоза % | Солі кальцію, % | Солі фосфору % | Енергетична цінність |
| Грудне | 1,25 | 0,50 | 0,70 | 3,50 | 6,50 | 0,03 | 0,15 | 272 кДж (65 ккал) |
| Коров'яче | 3,30 | 2,80 | 0,50 | 3,80 | 3,80 | 0,14 | 0,20 | 263,6 кДж (63 ккал) |
Жир грудного молока значно більше містить ненасичених кислот. У складі коров'ячого молока переважають насичені жирні кислоти. Ненасичені жирні кислоти є носіями жиророзчинних вітамінів (ретинолу, токоферолу, холекальциферолу). Вони легко засвоюються і справляють цілющий вплив на обмінні процеси. Мінеральних солей та мікроелементів (залізо, мідь, кобальт) як у грудному, так і в коров'ячому молоці досить, а те співвідношення між ними в грудному молоці таке, що сприяє повному всмоктуванню їх у кишках дитини.
В обох видах молока є ретинол, тіамін, рибофлавін, піридоксин, нікотинова кислота, холекальциферол. У коров'ячому рибофлавіну більше, але молоко звичайно розводять водою, тому ця перевага зникає. Аскорбінової кислоти в коров'ячому молоці менше, а при розведенні і тепловій обробці вміст її ще більше знижується.
Грудне та коров'яче молоко містить ферменти: амілазу, ліпазу, каталазу. Ліпази в грудному молоці в 15 разів більше, що Значно полегшує травлення жирів у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.
Материнське молоко містить бактерицидні речовини (лізоцим, комплемент), імуноглобуліни А і G. Імуноглобулін А відповідає за імунітет шкіри та слизових оболонок, місцевий кишковий імунітет. При його нестачі у дітей часто бувають кишкові інфекції, кон'юнктивіт, стоматит і гнійничкові захворювання шкіри. Імуноглобулін G е носієм ряду антитіл, що захищають дітей першого року життя від інфекційних захворювань.
Дитина, що перебуває на природному вигодовуванні, одержує молоко матері завжди в стерильному вигляді, коров'яче ж молоко меншою або більшою мірою бактеріальне забруднене.
Звідси можна зробити висновок, що материнське молоко — це незамінна їжа для дитини першого року життя. Для його перетравлення потрібна менша кількість травних соків і ферментів. Годування груддю економить час і сили матері, сприяє відновленню здоров'я після пологів. Коли дитина ссе, м'язи стінок матки енергійно скорочуються, що допомагає їй повернутися до нормальних розмірів і положення.
Техніка прикладання дитини до груді. Успіх грудного вигодовування значною мірою залежить від дотримання ряду наведених нижче технічних прийомів, з якими слід ознайомити кожну матір:
1. Перед кожним годуванням мати повинна вимити руки з милом і обережно протерти сосок тканиною, змоченою в перевареній воді.
2. Зцідити кілька крапель молока, бо з ними видаляються випадкові бактерії, які легко попадають у периферичні відділи вивідних залозистих проток.
3. Мати повинна зручно вмоститися: вона сідає в крісло чи на стілець і, поставивши, наприклад, при годуванні лівою груддю на низьку лавочку ліву ногу, підтримує лівою рукою голову і спину дитини, злегка нахилившись над нею. Захопивши ліву грудь середнім і вказівним пальцями правої руйи, мати вкладає дитині сосок у рот.
При неправильному положенні мати швидко втомлюється, з'являється біль у спині, попереку.
Годування лежачи допускається тільки в перші дні після пологів або при захворюванні, коли матері протипоказано вставати. Б таких випадках дитину кладуть паралельно матері, яка злегка повертається на бік тієї груді, яку ссатиме дитина. Підтримуючи дитину рукою з того самого боку, а грудь другою рукою, мати вкладає сосок їй у рот.
4. Стежити, щоб під час ссання дитина захоплювала ротом не тільки сосок, а й грудне кружальце. Щоб ніс дитини залишався вільним, грудь дещо відтягують догори другим та третім пальцями руки, що її підтримують. Тільки таке положення забезпечує повне випорожнення грудей і запобігає захопленню дитиною повітря.
5. Після годування грудь необхідно протерти сухою м'якою тканиною, змазати сосок і навколо нього вазеліном, прикрити марлевою салфеткою. Мета цього — оберігаючи сосок від тертя білизни і одягу, запобігти тріщинам.
Правила грудного вигодовування
1. Дитину з перших днів життя слід привчати до додержання режиму годування. Найбільш доцільним числом годувань вважають: для дітей з перших днів життя до 2 міс — 6—7 разів на добу; від 2 до 4 міс — 6 разів; від 4 міс до кінця року— 5 разів на добу з обов'язковою 6—7—8-годинною перервою, яка потрібна для відпочинку матері і дитини. Пропонують такі години годування:
При 7 годуваннях: 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24 год.
При 6 годуваннях: 6, 9.30, 13, 16.30, 20, 23.30 год.
При 5 годуваннях: 6, 10, 14, 18, 22 год.
Час годування може змінюватися залежно від характеру роботи матері та її домашнього побуту. Можна погодувати дитину раніше на 15—20 хв аби пізніше. Якщо дитина проспить свій час годування на кілька хвилин, бажано її не будити, оскільки діти після пробудження капризують і погано ссуть.
Навпаки, якщо здорова дитина виявить почуття голоду раніше, ніж за графіком, її можна підгодовувати, шкоди це не завдасть. Вільний режим годування, коли дитина сама регулює інтервали між годуваннями, цілком допускають в умовах високої культури сім'ї і при бездоганному здоров'ї дитини.
2 При кожному годуванні дитину необхідно прикладати по черзі тільки до однієї груді. Годування кожен раз лівою і правою груддю дозволяється при гіпогалактії, про яку буде сказано нижче.
3. Тривалість кожного годування повинна становити 15—20 хв. При цьому слід пам'ятати, що здорова дитина, яка нормально ссе, за перші 5 хв висмоктує понад 50 % необхідного їй молока на одне годування.
4. Під час кожного годування дитина повинна повністю спорожнити груди. Те молоко, що залишається, слід зцідити. При дотриманні таких умов лактація молочної залози буде максимальною і запобігатиме її згасанню.
5. Добову кількість молока (А'), яка потрібна новонародженим дітям до 10-го дня життя, визначають за формулою Фі-кельштейна:
Х = ηХ70(80),
де η — день життя; 70 мл, якщо маса при народженні до 02W г; 80 мл, якщо маса при народженні більш ніж 3200 г.
Приклад. 6-денна дитина масою 3500 г повинна одержувати за добу 80X6=480 мл.
Для дітей після 10 днів життя запропоновано кілька методів. Найбільш простим і зручним є кількісний, згідно з яким дитина повинна одержувати таку кількість молока на добу у віці від 2 до 6 тижнів, яка становить 1/5 маси тіла; від 6 тижнів до 4 міс—1/6 маси тіла; від 4 до 6 міс— 1/7 маси тіла; від 6 до 9 міс — 1/8 маси тіла.
Найбільш точним є метод енергетичного (калорійного) розрахунку. В першу чверть року на 1 кг маси потреба в кДж становить 522,5—543 (125—130 ккал); в другу — 502—522,5 (120— 125 ккал); в третю —481—502 (115—120 ккал); в четверту чверть— 460—481 (110—115 ккал). При цьому необхідно знати вік дитини, її масу, енергетичну цінність і потребу в кДж на 1 кг маси. Знаючи, що 1 л грудного молока має 2929 кДж, легко визначити кількість молока на добу.
Добова кількість молока на першому році життя не повинна перевищувати 1 л. У зв'язку з акселерацією, швидшим збільшенням маси тіла у дітей 1,5—2 міс кількість молока за наведеними розрахунками може перевищити 1 л, а це не допускається.
Наведені вище формули розрахунку застосовуються тільки для здорових дітей і нормотрофіків (ейтрофіків). У разі захворювання необхідна відповідна корекція в кожному окремому випадку.
6. Дитина повинна одержувати необхідну кількість якісно повноцінної їжі, що містить білки, жири, вуглеводи, вітаміни, солі, причому не тільки в достатній кількості, а й у правильному співвідношенні їх. При природному вигодовуванні дитина повинна одержувати на добу на 1 кг маси: білка — 2,0—2,5 г; жиру — 6,0—6,5; вуглеводів— 13—14 г.
7. Критерієм правильного грудного вигодовування є поступове зростання маси тіла, нормальний психомоторний розвиток і добре самопочуття дитини. Якщо є сумніви щодо кількості молока у матері чи повільно збільшується маса тіла, проводять контрольне годування. Для цього дитину (в одязі) зважують до і після годування протягом дня, оскільки при окремих годуваннях кількість виссаного молока настільки варіабельна, що по одному-двох годуваннях робити висновок про кількість молока важко.
Материнське молоко задовольняє потреби організму дитини тільки в перші 1—1,5 міс життя. Після цього їжа дитини потребує якісної корекції, тобто додаткового введення вітамінів і мінеральних солей. З цією метою дають фруктові і овочеві соки, причому починають з кількох крапель, поступово збільшуючи кількість до 30—40 мл.
Дітям з 1-1,5-місячного віку слід давати освітлені соки: яблучний, морквяний, смородиновий; з 2,5—3 міс соки з м'якоттю: вишневий, томатний, абрикосовий, малиновий. Вживати соки слід після годування, бо вони містять глюкозу, що знижує апетит. Крім вітамінів, у соках є мікроелементи (мідь, залізо, кобальт), які запобігають розвиткові анемії, ферменти і пектинові речовини, що позитивно впливають на процеси травлення та імунні реакції дітей. Яблуко (протерте) можна давати з 2,5 міс.
Прикорм. З п'ятимісячного віку, незалежно від кількості молока у матері, кожна дитина повинна одержувати прикорм. Це зумовлюється тим, що організм, який росте, потребує поповнення мінеральних солей, білка, жиру та вуглеводів. Слід дотримуватись таких правил: прикорм спочатку дають у малих кількостях (1—2 чайні ложки), поступово збільшуючи протягом тижня до такої кількості, щоб одне годування груддю замінювало його; давати прикорм перед годуванням груддю; другий вид прикорму вводять тоді, коли дитина звикла до першого; прикорм повинен бути гомогенним і не зумовлювати утруднень під час ковтання (табл. 14).
Першою стравою прикорму може бути 5 % манна каша на молоці, розведеному наполовину з овочевим відваром, або овочеве пюре. Через 2—3 тижні 5 % кашу можна замінити 10 % кашею на незбираному молоці. Однак доцільніше як перший прикорм використовувати не кашу, а овочеве пюре (без круп) з молоком. Воно багате на мінеральні солі, мікроелементи і особливо корисне дітям з надлишковою масою, недоношеним, при анемії, рахіті, проявах ексудативно-катарального діатезу.
Другий прикорм вводять у 6 міс. Якщо у дитини першим прикормом було овочеве пюре, то другим має бути каша, і навпаки. Крім манної каші, рекомендуються добре розварені і протерті гречана, рисова, вівсяна каші, а ще краще каша, що готується із суміші цих круп. Змішана каша дуже поживна, смачна, багата на мінеральні речовини, лецитин. Не слід давати двічі протягом дня круп'яні каші, оскільки таке харчування буде неповноцінним. Каші можна збагачувати, додаючи овочеві чи фруктові пюре, сир, круто зварений яєчний жовток, що е джерелом фосфору, кальцію, холекальциферолу, вітамінів групи В. Жовток у сирому вигляді давати не рекомендується, оскільки це може спричинити алергічні реакції, зараження сальмонельозом.
Таблиця 14. Схема природного вигодовування здорової дитини
| Вік. міс | Число годувань на добу | Основний продукт харчування | Соки, мл | Прикорм |
| 7—6 | Грудне молоко | Почати з 2 — 3 | ||
| 1,5 | 7—6 | Грудне молоко | крапель на день | |
| Грудне молоко | 10—15 | |||
| Грудне молоко | 20—25 | |||
| Грудне молоко | 30—40 | |||
| Грудне молоко | 50—60 | І — овочеве пюре, терте яблуко, печінка (5 — 10г) | ||
| Грудне молоко | 50—60 | І — овочеве пюре, сир чи печінка (10 — 15г), терте яблуко | ||
| 3 рази | II — каша гречана, 1/2 жовтка | |||
| Грудне молоко 3 рази | 50—60 | ІІ — каша змішана чи різноманітна, 1/2 жовтка, терте яблуко ІІІ+І — м'ясний бульйон, овочеве пюре, печінка (20 г) | ||
| Грудне молоко 2 рази | 50—60 | II — каша змішана, терте яблуко, 1/2 жовтка III + 1 овочевий суп на м'ясному бульйоні, сухарик, овочеве пюре, м'ясний фарш (30 г) | ||
| III a — молоко, кефір, печиво | ||||
| Грудне молоко 2 рази | 60—80 | II — каша змішана, 1/2 жовтка, терте яблуко III +I —суп овочевий на м'ясному, рибному бульйоні, овочеве пюре, м'ясний фарш (30 г) | ||
| III a — молоко, кефір чи ацидофільно-дріжджове молоко, печиво | ||||
| Грудне молоко 2 рази | 60—80 | ІІ — каша змішана, жовток, сир, терте яблуко III + І — овочевий суп на м'ясному, рибному бульйоні, овочеве пюре, фрикадельки м'ясні, рибні (30г), черствий хліб | ||
| III a — молоко, кефір чи ацидофільно-дріжджове молоко, печиво | ||||
| 11 — 12 | 5—4 | Грудне молоко 1 раз | 80-100 | II — каша змішана, жовток, сир, терте яблуко III + 1 — овочевий суп на м'ясному, рибному бульйоні, черствий |
| хліб, овочеве пюре, фрикадельки, тюфтельки чи парова котлета | ||||
| III a — молоко, кефір або ацидофільно-дріжджове молоко. IV — печиво, чай. |
Овочеве пюре дітям першого півріччя життя слід готувати з овочів, що не містять грубої клітковини (морква, картопля, цвітна капуста, кабачки, білокачанна капуста), в другому півріччі можна використати гарбузи, зелений горошок, буряк.
Третій прикорм вводять з 6,5—7 міс у вигляді м'ясного бульйону з протертими овочами та корінням, потім (з 8 міс) — печінкового чи м'ясного фаршу. Таким чином, дитина у 8—8,5 міс одержуватиме обід у вигляді бульйону, овочевого пюре (чи супу-пюре на м'ясному бульйоні) з м'ясним фаршем, протертого яблука. З 10 міс м'ясний фарш замінюють фрикадельками, а з 11— \2 міс — паровою котлетою. Для приготування м'ясного прикорму можна використати яловичину, телятину, м'ясо курки, кроля.
Як прикорм призначають дітям сир, кефір, ацидофільно-дріжджове молоко, пасту, а в кінці року — страви з риби, ретельне відділеної від кісток. З 8—10 міс при наявності чотирьох зубів можна давати сухарик з білого хліба, нежирне печиво, розмочене молоком.
Харчова промисловість нині випускає спеціальні консервовані продукти для догодовування дітей першого року життя. Ці продукти містять усі необхідні для організму дитини речовини, які є стерильними і добре перетравлюються. Продукти зберігаються тривалий час, приготування не потребує великих затрат часу. Консерви готують з першосортних, спеціально оброблених продуктів (овочів, фруктів, м'яса, печінки). Способи термічної обробки, що використовуються, забезпечують зберігання не тільки харчової цінності, а й добрих смакових якостей. Дитячими консервами можна користуватися в будь-яку пору року і в будь-яких кліматичних умовах. На етикетках зазначаються способи приготування і зберігання, харчова цінність і вік, на який вони розраховані.
Відняття від груді. Здорову доношену дитину віднімають від груді в 11—12 міс. При правильному вигодовуванні і поступовій заміні грудного молока різноманітною їжею процес відняття від груді відбувається легко і безболісно для дитини і для матері. Віднімати від груді не можна влітку, при гострих розладах травлення і харчування, при гарячкових станах, а також при проведенні профілактичних щеплень, навіть якщо дитині на цей час виповниться рік.
Для того щоб припинилася лактація, на груди накладають тугу пов'язку, матері рекомендують обмежити вживання рідини.