Аналіз продуктивності праці
Аналіз продуктивності праці передбачає:
¾ оцінка виконання плану і динаміки продуктивності праці;
¾ дослідження впливу факторів на рівень продуктивності праці;
¾ аналіз впливу продуктивності праці на рівень інших показників;
¾ виявлення резервів підвищення продуктивності праці.
Продуктивність праці вимірюється у:
¾ натуральних вимірниках (тонни, декалітри) на підприємствах з однорідною продукцією, де виробляється один вид продукції або близьких за споживчою вартістю різнойменних видів продукції – цукрові, спиртові, кондитерські, хлібопекарські підприємства та інші.
¾ вартісних вимірниках – найпоширеніші, придатні для оцінки продуктивності праці на будь-якому підприємстві.
¾ трудові вимірники – використовуються для оцінки трудомісткості окремих видів продукції.
На практиці продуктивність праці розраховується як виробництво продукції в розрахунку на одного працівника основної діяльності
де W – продуктивність праці (середній виробіток);
Q – обсяг виробництва продукції в натуральному або вартісному вираженні;
- середньооблікова кількість працівників.
Зворотним показником середнього виробітку є трудомісткість:
де t – трудомісткість продукції – витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції (1 тонна, 1 декалітр)
Т – витрати робочого часу на виробництво продукції.
Під час аналізу обчислюють годинну, денну, а також місячну, квартальну і річну продуктивність праці. Перші два показники визначаються як відношення обсягу товарної продукції до загальної кількості відпрацьованих робітниками людино-годин і днів, а інші – як відношення такого ж обсягу продукції до середньої чисельності робітників або всіх працівників.
Між розглянутими середніми показниками існує взаємозв¢язок:
,
де 
- продуктивність праці одного працівника основної діяльності;
Д – кількість днів, відпрацьованих одним робітником;
- середньогодинна продуктивність праці одного робітника;
ПВр - питома вага робітників у загальній чисельності, %.
В табл. 2.8 наведена методика аналізу продуктивності праці
Таблиця 2.8 Аналіз продуктивності праці
| Показники | Попередній рік | Звітний рік | Відхилення | |
| абсолютне (гр2-гр1) | % (гр3:гр1)х100 | |||
| А | ||||
| 1.Вартість продукції в порівняних цінах, тис.грн | 20,1 | |||
| 2.Середньооблікова кількість персоналу основної діяльності, осіб | 3,4 | |||
| 3.Середнбооблікова кількість робітників, осіб | 5,9 | |||
| 4.Питома вага робітників в загальній чисельності, % | 79,78 | 79,71 | -0,07 | -0,1 |
| 5.Кількість відпрацьованих робітниками людино-днів | 1209,62 | 1,8 | ||
| 6.Кількість відпрацьованих робітниками людино-годин | 3,1 | |||
| 7.Кількість днів, відпрацьованих одним робітником (р5:р3) | 247,2 | 237,5 | -9,6 | -3,9 |
| 8.Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником (р.6:р3) | -51 | -2,7 | ||
| 9.Середня тривалість робочого дня, (р6:р5), год | 7,8 | 7,9 | 0,1 | 1,3 |
| 10.Продуктивність праці одного працівника (р1:р2), грн | 16,2 | |||
| 11.Продуктивність праці одного робітника а) річна (р1:р3), грн | 13,4 | |||
| б) денна (р1:р5), грн | 1046,1 | 1234,2 | 188,2 | 18,0 |
| в) годинна (р1:р6), грн | 134,1 | 156,2 | 22,1 | 16,5 |
Аналіз показує, що продуктивність праці зросла проти попереднього року за всіма показниками, але не однаковою мірою.
Різниця в динаміці продуктивності праці одного працюючого і одного робітника в 0,1% (28,3-28,2) пояснюється зростанням питомої ваги робітників у загальній кількості персоналу основної діяльності.
Розрахунок впливу факторів на зміну продуктивності праці одного працівника (ПОД) проводиться методом абсолютних різниць.
- Зміна питомої ваги робітників у складі ПОД
грн
- Зміна продуктивності праці одного робітника
Усього: -181+27600 = 27419 грн.
Аналіз зміни продуктивності праці одного робітника, рівень якої залежить від кількості відпрацьованих днів, тривалості робочого дня та середнього денного виробітку ( 
) виконаємо способом ланцюгових підстановок:
¾ зміна кількості відпрацьованих робітником робочих днів
=248420 – 258566 = -10146 грн;
¾ зміна тривалості робочого дня:
= 3185грн;
¾ зміна середньогодинного виробітку одного робітника:
грн.
Усього: -10146+3185+41465 = 34504 грн.
Найбільш узагальненим показником продуктивності праці виступає середній виробіток на одного працюючого ПОД. Саме за рахунок зростання продуктивності праці слід отримувати переважну частину приросту виробництва.
Методику розрахунку впливу трудових факторів на зміну вартості продукції представлено в табл. 2.9.
Таблиця 2.9 Вплив трудових факторів на динаміку виробництва
| Показники | Попередній рік | Звітний рік | Відхилення | ||
| Всього | В т.ч. за рахунок | ||||
| чисельності | продуктивності праці | ||||
| 1.Вартість продукції в порівняних цінах, тис.грн | |||||
| 2.Середньооблікова кількість персоналу основної діяльності, осіб | X | ||||
| 3.Продуктивність праці одного працівника (р1:р2), грн | X |
Дані табл. 2.9 свідчать, що за рахунок зростання чисельності отримано лише 8,4% [(2012:23857)х100] приросту продукції. Більша частина приросту отримана за рахунок зростання продуктивності праці 92,6% [(21845:23857)х100], що свідчить про переважно інтенсивний характер виробництва стосовно використання трудових ресурсів.
Аналіз фонду оплати праці
Фонд оплати праці штатних працівників складається:
- фонд основної заробітної плати, що являє собою винагороду за виконану роботу і встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
- фонд додаткової заробітної плати – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, особливі умови праці і включає доплати, надбавки, премії, що пов’язані з виконанням виробничих завдань;
- заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороду за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними положеннями і системами,компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати.
Для оцінки складу і структури фонду оплати праці виконується розрахунок, наведений в табл. 2.10.
Таблиця 2.10 Склад в структура ФОП підприємства
| Показники | ФОП, тис.грн | Структура ФОП, % | Відхилення | |||
| попередній рік | звітний рік | попередній рік | звітний рік | абсолютне (гр2-гр1) | відносне (гр5:гр1)х100 | |
| А | ||||||
| 1. Фонд оплати праці штатних працівників | 4294,5 | 5265,4 | 50,0 | 50,0 | 970,9 | 22,6 |
| 2.Фонд основної заробітної плати | 2313,7 | 3311,4 | 26,9 | 31,4 | 997,7 | 43,1 |
| 3.Фонд додаткової заробітної плати | 1420,8 | 15,2 | 13,5 | 115,8 | 8,9 | |
| 4.Заохочувальні та компенсаційні виплати | 675,8 | 533,2 | 7,9 | 5,1 | -142,6 | -21,1 |
| Всього | 10530,8 | 100,0 | 100,0 | 1941,8 | 53,5 |
Як свідчать дані табл. 2.10, витрати на оплату праці зменшились на 970,9 тис.грн або на 22,6%. В основному цей приріст має місце за рахунок основної і додаткової заробітної плати. В структурі ФОП істотних змін не відбулося.
При проведенні аналізу використання фонду оплати праці важливо визначити рівень середньої заробітної плати та її вплив на зміну всього фонду оплати праці. Слід проводити аналіз заробітної плати за категоріями працівників. Що стосується робітників, то крім середньої річної доцільно оцінити середньоденну і середньогодинну заробітну плату. Розрахунки і аналіз середньої заробітної плати наведено в табл. 2.11.
Таблиця 2.11 Аналіз середньої заробітної плати
| Показники | Попередній рік | Звітний рік | Абсолютне відхилення (гр2-гр1) | В % до попереднього року (гр2:гр1)х100 |
| А | ||||
| 1.Фонд оплати праці працівників основної діяльності, тис.грн | 4294,5 | 5265,4 | 970,9 | 122,6 |
| 2.Фонд оплати праці робітників, тис.грн | 3427,01 | 4196,52 | 769,51 | 122,5 |
| 3.Середньооблікова кількість працівників основної діяльності, осіб | 103,4 | |||
| 4.Середньооблікова кількість робітників, осіб | 103,3 | |||
| 5.Кількість днів, відпрацьованих одним робітником | 247,2 | 237,5 | -9,63 | 96,1 |
| 6.Тривалість робочого дня, годин | 7,9 | 7,8 | -0,1 | 98,7 |
| 7.Середньорічна заробітна плата одного працівника ПОД (гр1:гр3), грн | 2993,27 | 118,6 | ||
| 8.Середньорічна заробітна плата одного робітника (гр2:гр4), грн | ||||
| 9.Середньогодинна заробітна плата одного робітника [гр8: (гр5хгр6)], грн | 8,24 | 10,30 | 2,06 | 124,9 |
За даними табл. 2.11 можна зробити висновок, що середньорічна заробітна плата одного працівника основної діяльності зросла на 11,8%, а одного робітника - на 119%.
З розрахунку середньої заробітної плати випливає, що ФОП - це добуток середньооблікової кількості і середньої заробітної плати
де 
середньооблікова кількості працівників;
середньорічна заробітна плата;
ФОП – річний фонд оплати праці.
Факторний аналіз на основі цього розрахунку проводиться за такою схемою:
Загальне відхилення ФОП від рівня попереднього року становить:
в тому числі за рахунок змін:
¾ середньооблікової чисельності працівників
¾ середньої заробітної плати
.
Балансова перевірка:
Для працівників основної діяльності результати факторного аналізу такі:
тис.грн
тис.грн
тис.грн
тис.грн
Таким чином, зростання ФОП викликане в основному за рахунок підвищення середньорічної заробітної плати працівників основної діяльності.
Середньорічну заробітну плану одного робітника можна уявити у вигляді такого розрахунку:
де Д – кількість відпрацьованих робітником днів;
Р – середня тривалість робочого дня, годин.
середньогодинна заробітна плата.
Факторний аналіз зміни середньорічної плати одного робітника проводиться у такій послідовності:
Загальна зміна
грн
З допомогою прийому ланцюгових підстановок визначили вплив окремих факторів:
¾ тривалість робочого періоду
235,7*7,9 × 8,24 – 16089 = 15343 – 16089= -746 грн;
¾ тривалість робочого дня
235,7 × 7,8 ×8,24 – 15343 = 15149 – 15343 = -194 грн;
¾ середньогодинної заробітної плати
235,7 × 7,8 × 10,3 – 15149 = 18936 – 15249 = 3687 грн;
грн.
Таким чином, середньорічна заробітна плата робітника зросла в основному лише за рахунок збільшення середньогодинної заробітної плати. Зменшення тривалості робочого дня сприяло зниженню середньорічної заробітної плати.
Оплату праці слід розглядати у тісному взаємозв¢язку з її ефективністю. При зростанні продуктивності праці створюються реальні можливості для підвищення рівня оплати. При цьому кошти на оплату праці слід використовувати так, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання середньої заробітної плати. Лише такі пропорції забезпечують розширене відтворення суспільного продукту, збільшення прибутку, підвищення рентабельності.
Співвідношення темпів росту продуктивності праці і середньої заробітної плати оцінюється коефіцієнтом випередження (Квип)
де 
продуктивність праці працівника основної діяльності в звітному і попередньому роках.
середня заробітна плата працівника основної діяльності в звітному і попередньому роках.
індекс відповідно продуктивності праці і середньої заробітної плати.
За даними табл. 2.9 і табл. 2.11 коефіцієнт випередження становить
В даному випадку продуктивність праці в 1,142 рази зростає швидше, ніж середня заробітна плата. Таке співвідношення позитивно характеризує використання на підприємстві трудових ресурсів.
В умовах інфляції при аналізі зростання середньої заробітної плати (номінальної) необхідно враховувати індекс цін на споживчі товари за досліджуваний період, і вплив цих факторів на зміну реальної заробітної плати
де 
- індекс реальної заробітної плати;
- індекс номінальної заробітної плати;
- індекс цін на споживчі товари.
В досліджуваний період ціни на споживчі товари за даними Держкомстату зросли на 8,5%, що суттєво зменшує зростання реальної заробітної плати у порівнянні з номінальною
