Чинники зростання продуктивності праці. Розрахунок впливу чинників на рівень продуктивності праці. Шляхи підвищення продуктивності праці на підприємствах різних форм.

Чинники зростання продуктивності праці. Розрахунок впливу чинників на рівень продуктивності праці. Шляхи підвищення продуктивності праці на підприємствах різних форм. - student2.ru

Резерви підвищення продуктивності праці.

У широкому розумінні зростання продуктивності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісних благ при тих самих або й менших затратах праці.

Зростання продуктивності праці дає збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже, і рівня життя, то економічне зростання стає однією з головних цілей держав з ринковою системою господарювання.

На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають:

• рівень екстенсивного використання праці;

• інтенсивність праці;

• техніко-технологічний стан виробництва.

I. Рівень екстенсивного використання праці показує ступінь її продуктивного використання та тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу і триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і відповідно продуктивності праці. Однак зростання продуктивності праці за рахунок екстенсивних характеристик має чіткі межі: законодавчо встановлену тривалість робочого дня та тижня. Якщо протягом встановленої тривалості робочого часу останній витрачається на продуктивну працю, то це і є верхня межа рівня екстенсивного використання праці.

II. Інтенсивність праці характеризує ступінь її напруженості і визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці також має свої межі, а саме: фізіологічні та психічні можливості людського організму. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній якості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу.

Отже, рівень екстенсивного використання праці та інтенсивність праці-це важливі фактори зростання продуктивності праці, які однак, мають обмеження, тобто не можуть використовуватися безкінечно.

Фактори зростання продуктивності праці - цевся сукупність рушійних сил і чинників, що ведуть до збільшення продуктивності праці.

За рівнем керованості ці фактори ділять на дві групи:

1. Ті якими може керувати суб'єкт господарської діяльності (управління, організація...)

2. Ті, що перебувають поза сферою керування суб'єкта господарювання (конкуренція, розвиток інфраструктури, НТП.)

Оскільки праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори за змістом діляться на три групи:

а) соціально-економічні, які визначають якість використання робочої сили;

б) матеріально-технічні, що характеризують якість засобів

виробництва;

с) організаційно-економічні, що відбивають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва.

За сферою виникнення і дії фактори зростання продуктивності праці поділяються на:

■ внутрішньовиробничі, що виникають і діють на рівні підприємства

■ галузеві і міжгалузеві, пов'язані з поліпшенням кооперативних зв'язків, концентрації і комбінування виробництва;

■ регіональні, характерні для даного регіону;

■ загальнодержавні сприяють підвищенню продуктивності праці у всій країні.

Усі фактори, що істотно впливають на ПП, можна об'єднати у такі групи:

- матеріально-технічні (вдосконалення техніки та технології, застосування нових видів сировини та матеріалів);

- організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, вдосконалення системи управління, організації праці);

- економічні (вдосконалення методів планування, системи оплати праці, участі працівників у прибутках);

- соціальні (створення відповідного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу);

- природні умови та географічне розміщення підприємств (ця група факторів виділяється та аналізується на підприємствах добувних та деяких переробних галузей промисловості).

Резерви зростання продуктивності праці - цетакі можливості її підвищення, які вже виявлені, але ще не використані. Кількісно резерви можна визначити як різницю між максимально можливим і реально досягнутим рівнем продуктивності праці в конкретний момент.

Резерви за змістом поділяються на:

* соціально-економічні, що визначають можливість підвищення якості і використання робочої сили;

* матеріально-технічні, що визначають можливість в досконалого поєднання робочої соли і засобів виробництва.

Стимулом підвищення продуктивності праці також є удосконалення форм систем оплати праці, відтворення робочої сили та розв’язання соціальних проблем суспільства.

За одним з можливих групувань усі чинники, що істотно впливають на продуктивність праці, можна об'єднати в такі групи:

• матеріально-технічні (удосконалення техніки й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів тощо);

• організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, удосконалення системи управління, організації праці тощо);

• економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках тощо);

• соціальні (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу тощо);

• природні умови та географічне розміщення підприємств (цю групу факторів виділяють та аналізують переважно на підприємствах добувних та деяких переробних галузей промисловості).

Найважливішими укрупненими факторами підвищення продук­тивності праці на підприємстві є:

- підвищення техніко-технологічного рівня виробництва;

- удосконалення організації виробництва, праці й управління;

- соціальний розвиток колективу.

Для мобілізації резервів підвищення продуктивності праці на підприємстві слід здійснювати спрямовані на досягнення цієї мети заходи, які забезпечують дію факторів, що впливають на зміну про­дуктивності праці саме у резервомобілізуючому напрямку. Такі заходи називаються шляхами або напрямками підвищення продук­тивності праці.

Найважливіші укрупнені фактори (з якими співпадають резерви) та шляхи або напрямки зростання продуктивності праці на підпри­ємстві наведені на рисунку 19.2. По кожному з трьох укрупнених факторів (резервів), наведених на рис 19.2., виділяють спочатку більш загальні (з наступною диференціацією на конкретніші) шляхи або напрямки зростання продуктивності праці. Сутність факторів (резервів) та шляхів або напрямків підвищення продуктивності пра­ці на підприємстві, представлених на рис. 19.2., зрозуміла із назви кожного з них і не потребує додаткових пояснень.

Наши рекомендации