Орядок складання та подання податкової звітності.

вільнення від сплати окремих податків.

Платники єдиного податку не платять:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб у частині доходів, що оподатковувані єдиним податком;

- ПДВ, крім ПДВ у фізичних та юридичних осіб, які обрали ставки єдиного податку 3% та 7%;

- земельний податок (окрім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються єдинниками для провадження господарської діяльності);

- збір на провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Решту податків, прописаних ПКУ, єдинники сплачують у загальному порядку.

изька ставка єдиного податку.

Низько ставкою єдиного податку для фізичних осіб – підприємців є порівняно із загальною ставкою податку на прибуток для підприємців, які працюють за загальною системою оподаткування – 15 та 17 % (на суму перевищення доходу 10 мінімальних зарплат, для 2012 р. – 10730 грн.).

Низькою виглядає ставка єдиного податку для юридичних осіб порівняно зі ставкою податку на прибуток, яка у 2012 році складає 21%, у 2013 -19%, а у 2014 р. – 16%.

озмір єдиного соціального внеску визначає підприємець-єдинник самостійно, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу: за себе та залучених членів родини.

Мінімальний внесок за одну особу складає 34, 7% від мінімальної зарплати на 1 січня поточного року. Для 2012 р. – 372,33 грн. (1073 грн. х 34,7%).

Однак підприємцю доведеться заплатити соцвнесок за себе та членів родини навіть тоді, коли в місяці жодного доходу не було.

4. Спрощений податковий облік:

Простота визначення сум єдиного податку до сплати. Розраховують величину єдиного податку доволі просто – від суми доходу. І беруть його за фактом отримання коштів чи інших надходжень, що потрапляють до доходу.

Легкість облікових регістрів для нотування інформації про доходи.

Інформацію про доходи платники єдиного податку І та ІІ груп, а також ІІІ та V – неплатники ПДВ у Книзі обліку доходів за підсумками робочого дня.

Платники ЄП ІІІ та V груп – платники ПДВ обліковують інформацію про доходи і витрати у Книзі обліку доходів і витрат.

Юридичні особи, платники ЄП ІV та VІ груп використовують спрощений бух облік щодо доходів і витрат.

Не будучи платником цілої низки податків, платник ЄП не змушений за ними звітувати.

5. Спрощений бухгалтерський облік

Фізичні особи, які є платниками ЄП не зобов’язані вести бух облік, такий обов’язок покладено на юридичних осіб згідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Виходячи з того, що платники ЄП можуть застосовувати П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», то

Необхідно складати лише дві форми фінансової звітності: баланс та звіт про фінансові результати. У загальному випадку -п’ять: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів.

Облікові регістри можуть бути простішими, згідно Метод рекомендацій № 422.

Можна застосовувати спрощений План рахунків.

6. Не застосовують реєстратор розрахункових операцій, платники ЄП І, ІІ, ІІІ груп.

НЕДОЛІКИ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

1. Необхідно постійно слідкувати за обсягом доходу та чисельністю працівників, адже для кожної з груп встановлено свої межі за цими показниками. Порушивши їх, доведеться або переходити на загальну систему оподаткування або змінювати групу.

2. Заборонено займатися певними видами діяльності.

3. Не можна здійснювати бартерні операції. Платники ЄП повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій або безготівковій).

орядок складання та подання податкової звітності.

Платники єдиного податку – фізичні особи групи 1 зобов'язані звітувати з єдиного податку раз на рік (якщо протягом року не переходили до груп 2 — 3 і не перевищили дохід) — подавати податкову декларацію щорічно. Строк подання декларації для річного (звітного) періоду — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 ПКУ). Якщо ж у процесі діяльності обсяг доходу (150 тис. грн.) буде перевищено або фізособа -підприємець вирішить перейти до групи 2 або 3, то необхідно буде подати декларацію у квартальні строки.

Платники єдиного податку груп 2, 3, 4, 5, і 6 зобов'язані подавати звітність з єдиного податку (декларацію) щоквартально. Строк для подання декларації для квартального податкового (звітного) періоду — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ).

Форму декларації розробляє ДПСУ за погодженням з Мінфіном (п. 46.5 ПКУ). Декларація складається наростаючим підсумком. Про особливості заповнення при цьому декларації кожною з груп єдиноподатників ідеться в ПКУ. У декларації передбачено окремо відображення доходів єдиноподатників відповідної групи в межах дозволених обсягів і окремо — понад ці розміри, та окреме нарахування відповідної ставки на них. Також окремо вказуються доходи, отримані при порушенні інших вимог до єдиноподатників (щодо грошової форми розрахунків, видів діяльності).