Вода
В технології отримання спирту із зерна використовують також:
- воду питну (ДСаНПіН 2.2.4-171.10) для приготування розчинів ферментних препаратів, для приготування замісу, для замочування зерна, миття технологічного обладнання; -воду технічну (ДСаНПіН 2.2.4-171.10) - для миття обладнання та в якості охолоджуючого агента, для живлення парових котлів.Для технологічних потреб використовують артезіанську воду, для технічних цілей - воду з відкритих джерел водопостачання (річок, ставків).Згідно ГОСТ 2874-82 вода питної кондиції повинна відповідати :
· рН 6,0-9,0;
· запах при температурі 20 °С і підігріві води до 60 °С (ГОСТ 3351-74), бал, не більше - 2;
· присмак при 20 °С (ГОСТ 3351-74), бал, не більше - 2; колір по шкалі, градус, не більше - 20;
· мутність по стандартній шкалі, мг/дм3, не більше - 1,5;
· загальна жорсткість (ГОСТ 4151 -72), моль/м3, не більше - 7;
· вміст, мг/дм3, не більше:
· хлоридів - 350 (ГОСТ 4245-72)
· сульфатів - 500 (ГОСТ 4389-72)
· марганцю - ОД (ГОСТ 4974-72)
· заліза - 0,2 (ГОСТ 4011-72)
· міді-1,0 (ГОСТ 4388-72)
· цинку - 5,0 (ГОСТ 18293-72)
Оскільки вода приймає безпосередню участь у технологічних процесах та входить до складу напівпродуктів і спирту, вона повинна бути мікробіологічно чистою. Показниками бактеріальної чистоти води є колі-титр і колі-індекс. Колі-титр дорівнює найменшій кількості води в мл, у якій виявляється одна шлункова паличка, а колі-індекс - кількість шлункових паличок, які виявляються у 1л води.
2.2 Принципова технологічна схема виробництва
Бражний дистилят на епюрацію | |
Спирт на ректифікаційну колону | |
З баку концентраційних домішок ми подаємо концентровану рідину на 12 тарілку живлення КРЕАФ. На верхню тарілку подаємо гідроселекцію, для розділення сумішей. Водно-спиртова суміш подається у два дефлегматори, несконденсовані пари ідуть на конденсатор, сконденсовані пари разом із флегмою проходять декантатор, де відбувається розділення суміші, зверху у декантаторі ми відбираємо КЕС, а знизу концентрант, який вертається на верхню тарілку КРЕАФ. Кубовий залишок повинне мати 5-7% об. спирту, який подається на СК (сивушна колана). Виділений спирт повертається в РК, а домішки відбираються з дефлегматора та ловушки відбираємо верхні домішки та подаємо в збірник КЕС.Кожна колона оснащена верхнім та нижнім вакуум-переревачами, регуляторами подачі пари та води.
Для неперерваного контролю за роботою установки на лінії подачі
бражки, бражного дистиляту, головної фракції,не пастеризованого спирту, сивушного та ректифікаційного спирту а також сивушної фракції встановленні ротаметри.
Приймання, зберігання і відпускання спиртопродуктів
Облік спирту здійснюють в декалітрах безводного спирту (дал б.с.) за температури 200С з точністю до однієї сотої дал б.с. Об'єм спирту виміряють металевими технічними мірниками I класу місткістю від 0,5 дал до 5000 дал згідно з ГОСТ 13844 "Мерники металлические технические. Методы и средства поверки" (далі - ГОСТ 13844), які пройшли в установлені строки державну повірку та лабораторним скляним мірним посудом згідно з ГОСТ 1770 "Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы, пробирки. Общие технические условия" (далі – ГОСТ 1770). Масу спирту вимірюють вагами для статичного зважування згідно з ГОСТ 29329 "Весы для статического взвешивания. Общие технические требования".
Об'ємну частку етилового спирту (міцність) у цій пробі виміряють згідно з ДСТУ 4181 "Растворы водно-спиртовые. Методы определения концентрации
| В зерні, що поступає на вир-во | Вологість, % | Висушування до постійної маси | 16, не більше | 1-2 рази на зміну | Хімік по сировині |
В зерні, що поступає на вир-во | Крохмалис-тість,% | Поляриметричний метод Еверса | 14-17 | 1-2 рази на зміну | Хімік по сировині |
В зерні, що поступає на вир-во | Зараже-ність, % | По ГОСТу 3768-98 | І сорт-1-5 ІІ сорт 6-10 | 1 раз на зміну | Хімік по сировині |
Подріб-нення | Після дробарки | Якість подріб-нення, % | Просіювання крізь сито | 90-95 | 2-3 рази на зміну | Хімік |
Заміс | Пробовідбірник на чанку замісу | Темпера-тура, ºС | Термо-метром | 65-70 | 5 раз на зміну | Хімік |
Розварювання замісу | Переточна труба | Темпера-тура, ºС | Термо-метром | 90-92 | 5 раз на зміну | Хімік |
Розрід-ження | Проба на йод | Темноко-ричневе | 5 раз на зміну | Хімік |
Сусло | Після теплообмінника | СР,% | Цукромір | 15-16 | 4 рази на зміну | Хімік |
Кислот-ність | Титрува-ння | 0,02 | 4 рази на зміну | Хімік |
Повнота оцукрення | Проба на йод | Жовтий | 4 рази на зміну | Хімік |
Величина рН | рН-метром | 5,5-6 | 4рази на зміну | Хімік |
Дріжджі в період розмно-ження | Дріжджанка | Видима густина, % СР | Аерометр | Залежно від трива-лості | Систематично не менше 2-3 рази в зміну | Хімік |
Дріжджанка | Кислотнісь, град | Титруванням | Така як в дріждже-вому суслі | Систематично не менше 2-3 рази в зміну | Хімік |
Виробничі дріжджі | Дріжджанка | Видима густина, % СР | Аерометр | 1/3 почат-кової концент-рації дріждже-вого сусла | З кожної дріжд-жанки перед випус-ком в БА | Хімік |
Продовження таблиці 2.6
продукцію, яка відповідає вимогам нормативно – технічної документації та задовольняє всі потреби споживачів.
У табл. 2.6 наведена схема технохімічного і мікробіологічного контролю.
Таблиця 2.6 – Схема технохімічного і мікробіологічного контролю технологічних процесів
Об'єкт контролю | Місце відбору проби | Контрольо-ваний показник, одиниця виміру | Метод контролю | Норма або технологічний показник | Періодичність відбору проби | Відпо-відальний за проведе-ння аналізу |
| | | | | | |
Зерно, що поступає на виробни-цтво | Від кожної партії | Колір | Органолептичний | Світло-жовтий | 1 раз на зміну | Хімік по сировині |
Від кожної партії | Запах | Органолептичний | Не допус-кається затхлий | 1 раз на зміну | Хімік по сировині |
Від кожної партії | Смак | Органолептичний | Смак свіжих огірків | 1 раз на зміну | Хімік по сировині |
Середньодобова проба | Натура, г | Виз-ння маси 1л зерна | 570 г/л не менше | 1 раз на зміну | Хімік по сировині |
В зерні, що поступає на вир-во | Засміче-ність, % | Перебирання з наступ-ним зважу-ванням | 5, не більше | 1-2 рази на зміну | Хімік по сировині |