Дати характеристику процесам зберігання БФ, розкрити основні чинники зберігання.

Творче завдання БФ.

1.Зробити кількісний аналіз БФ якщо:

БФ – 5600

Видача – 1200

Користувачів – 900.

1.Книгозабезпеченість – показник, який відображає середню кількість бібліотечних книжок на 1 читача.

К= Ф/А =5600/900 = 6.2

Ф- фонд, А- кількість читачів.

К: оптимальна – 8-12 прим/читача.

2.Обертаність – відношення кількості видачі документів за певний час до одиниці обліку фонду.

О= В/Ф= 1200/5600 = 0.214

3.Читаність – свідчить про інтенсивність читання одного читача протягом певного часу.

Ч=В/А= 1200/900 = 1.3

Ч у дорослих становить 17 -23 книжок на рік. У дітей показник вищий.

Кількісний аналіз дає змогу з’ясувати абсолютні цифри за допомогою книги обліку фонду або сумарної книги. Також дає змогу обчислити відносні показники, такі як: показник структури фонду, питома вага видачі, книго забезпеченість, обертаність, читаність.

2.Розкрити зміст питання: Перевірка БФ. Скласти план підготовки бібліотеки до планової перевірки БФ.

Перевірка БФ – це звірення кожної одиниці зберігання з документами індивідуального обліку для встановлення в фонді фактичної наявності творів друку та інших видань.

Основними завданнями перевірки фонду є – виявлення недоліків в організації обліку творів друку та інших документів, їх видачі, встановлення заборгованості, виявлення документів відсутніх у фонді, застарілих та непридатних для користування.

Існують такі строки перевірки БФ:

1. 1 раз на 5 років – фонд філій;

2. 1 раз на 7 років – бібки ЦБ(відділи) та бібки-філії з фондом до 10000 примірників.

3. 1 раз на 10 років – відділи ЦБ та філії з фондом понад 100 тис. примірників.

В таких бібках складається перспективний план 1 раз на 5 років з урахуванням перевірки.

Перевірка БФ здійснюється в 3 етапи:

1.Підготовчий:

Створення наказу директора або відділу культури, в якому зазначаються строки перевірки, причини, методи проведення перевірки, затвердження складу комісії.

2.Перевірка фонду:

Відбувається в 3 способи:

1)за допомогою форм індивідуального обліку.

2) за допомогою контрольних талонів.

3) за допомогою топографічного каталогу чи індикаторів.

3.Підбиття підсумків перевірки та оформлення її наслідків: після проведення безпосередньої перевірки фонду, не пізніше як через 15 днів підбивають її підсумки і складають відповідний акт.

План:

1.Складання наказу директора планової перевірки фонду.

2.Визначення причин і строк перевірки.

3.Визначення складу комісії та її голови.

4.Ознайомлення з документацією.

5.Затвердження комісії:

1)Голова комісії: заступник директора

Головаш Н. І.

2)Члени комісії:

-Зав. відділом – Силка О.

-Зав. відділом зберігання фондів Істраніна А.

-Головний бібліотекар відділу комплектування Марущенко К.

-Бібліотекар І категорії відділу збереження фонду Ляшенко Я.

6.Звірити індикатори з наявними документами у фонді.

7.Забезпечити контроль за ходом перевірки фонду.

8.Подати акти з результатами перевірки фонду директору.

9.Затвердити наказ підписом директора бібліотеки: Бегменко Олени Миколаївни.

Визначити обертаність Бібліотечного фонду, якщо фонд – 21 000 прим., користувачів – 1260, видача 18 000 прим. Порівняти з оптимальними показниками та визначити програму подальшої діяльності бібліотеки.

Визначення обертаності фонду відноситься до кількісних методів вивчення БФ.

Обертаність – відношення кількості видач документів за певний час до одиниці обліку бібліотечного фонду.

О=В/Ф В- видача, Ф- фонд

О= 18000/21000 = 0,857

Обертаність дає уявлення про ступінь активності використання фонду та його відповідність запитам читачів. Цей показник дає змогу з’ясувати, скільки разів у середньому видавалась кожна книга читачам. Він може бути загальним(фонд вцілому) ічастковим(окремі відділи, види видань, мова тощо).

За підрахунками показник виявився невеликим в порівнянні з оптимальними, тому подальшими діями бібліотеки є:

1.поповнення фонду потрібною літературою(яка користується популярністю)

2.якісно рекомендувати літературу читачам, зацікавлювати їх(проводити бесіди, огляди, виставки)

3.вилучення з фонду не потрібної літератури: документів із застарілою інформацією, зношених та застарілих книжок.

Дати характеристику процесам зберігання БФ, розкрити основні чинники зберігання.

1.)-Фізико хімічні-виникають у наслідок негативного впливу на документ.Світла,пилу,температури,вологості,повітря,природного старіння документа та не виконання правил проти пожежної безпеки.
Захист від світла:
Не допускати сонячні промені на фонд,тому стелажі ставлять бокові,щоб промінь падав не на документ,а на вікна жалюзі,або фарба білого кольору.
Температура +200+-2; Вологість55,+5%
Ефективно ставити квіти,які є природним регулятором вологості. Провітрювати приміщення захищати від пилу ,робити вологе прибирання.
2.)-Біологічні- (грибки,цвіль,комахи,гризуни,книжкові воші,кліщі)
Дизенфекція:3% розчину формаліну(хлорка)документи в шкіряних і тканевих оправах дезенфекціювати в спеціальних камерах)
3.)-Соціальні-необхідно виховувати в читача дбайливе ставлення до фонду,вести боротьбу з боржниками,здійснювати поточний ремонт.

Теми

Формування БФ

Властивості БФ:

1.Цілісність;

2.Відкритість;

3.Множеність;

4.Динамічність;

5.Інформативність;

6.Керованість;

7.Комулятивність;

8.Стохантичність(імовірність).

9.Гетерогенність;

10.Надійність.

Основні параметри БФ:

Під цим поняттям розуміється кількість зосереджених у фонді доків, обсяг, що обчислюється в примірниках та назвах, що складають БФ.

Кількість примірників дає нам можливість уявити комплектування БФ(обсяг), а кількість дає уяву про його інформаційну цінність.

За рівнем охоплення доків у БФ можна визначти його повноту, оскільки повнота БФ впливає на якісне задоволення користувачів, оскільки на одного користувача у БФ повинно приходитись 8-12 примірників – це оптимальна повнота, якщо менше 8 – це не достатньо, а якщо більше 12 – це надмірна повнота.

Склад фонду характеризується 5 основними ознаками:

-зміст

-тип

-вид

-мова

-хронологічні рамки.

Структура БФ – це система поділу його на частини в залежності від обсягу, змістовного, мовного, хронологічного, видового та типового складу фонду.

Основні групи документів що складають БФ:

-видання або твори друку

-аудіовізуальні матеріали

-неопубліковані документи

-машиночитаючі документи

-документи на новітніх носіях

-мікро-документи та репродуктивні документи

Типи БФ:

1.В залежності від змісту:

-універсальні

-наукові

-спеціальні

-галузеві

-міжгалузеві

2.Пересувні фонди

Формування БФ:

1.Комплектування:

-відбір

-моделювання

2.Організація:

-розстановка

-облік

-приймання

-розміщення

-перевірка

-зберігання

3.Вилучення

Моделювання БФ

Моделювання БФ – це створення моделі, що відтворює бажані кількісні та якісні параметри фонду і є орієнтиром для його подальшої оптимізації.

Види моделей БФ:

1.Описова – це словесна характеристика основних параметрів фонду.

2.Математична – кількісні характеристики.

3.Бібліографічна – перелік конкретних видань та інших доків в ДБА та БП.

4.Тематико-типологічна – вказує на тему, галузь, тип, вид видання і кількість їх придбаних у фонд.

Ці моделі доповнюють одна одну, створюють так званий образ БФ, в якому відображені всі основні характеристики, що дають змогу з’ясувати основні напрямки комплектування БФ, передбачені структурою фонду.

Облік БФ

Облік БФ – це комплекс операцій, що забезпечують одержання точних відомостей про обсяг, а також сприяють його зберіганню.

Значення обліку:

1. Сприяє зберіганню БФю

2. Забезпечує планування та його розвиток

3. Дає необхідну інф. про стан фонду на будь-який час.

4. Дає змогу здійснювати контроль за виконанням планових завдань та використання коштів на комплектування.

5. Забезпечує ведення звітності та держ.статистики.

Виконує 2 функціїї:

1.Інформативна

2. Контрольна

Вимоги:

1. Точність та повнота відомостей про фонд.

2. Документальне оформлення кожного док-ту, що надійшов чи вибув з БФ.

3. Своєчасне та оперативне реєстрування надходжень та вилучення з фонду.

4. Одноманітність форм. та прийомів обліку.

5. Простота, доступність, надійність обліку.

6. Узгодж. форм обліку з одиницями статистичної звітності.

7. Узгодж. форм обліку з одиницями обліку книговидачі.

Одиниці обліку:

1. Для книг (примірник та назва)

Примірник – кожна окрема одиниця видання з тиражу.

Назва – умовне позначення окремого видання, що становить єдине ціле та недрук.в одному або кількох томах.

2. Для журналів – це примірник, том, жанр, випуск.

Назва – це комплект видання за всі роки надходження до бібліотеки.

Або дод.одиницею є річний комплект.

3. Для газет – це річний комплект, назва комплекту.

4. Для кінофільмів – бабіни.

5. Для діафільмів – рулони.

6. Для грамплатівок – диски.

7. Для магнітофонних стрічок – касета, катушка.

2 Види обліку :

- Сумарний;

- Індивідуальний.

Сумарний облік – облік партій док., що надійшли або вибули з б-ки згідно з одним супровідним док.

Він містить дані про обсяг, склад фонду, про зміни, що відбув. в ньому.

Формою сум.обліку є «Книга сум.обліку». Вона скл.з 3-х частин:

1.Одержання вид.та ін.док-ів.

2.Вибуття видань та ін.док-ів.

3.Підсумки руху фонду.

Різновид сумарного обліку – кількісний облік у ЦБС.

Індивідуальний облік –облік кожного окремого примірника док.,що надійшов до б-ки чи вибув з неї і реєструється в інв.книзі.

Не підлягають інд.обліку: - брошури; -журнали; -газети; -окремо видані стандарти.

Існ.3 форми інд.обліку:-інвентарна книга;-обліковий каталог;-актова система.

Інв.книга – первинний обліковий док., в якому запис здійснюється в міру надходж.книг до б-ки.

Завдяки її структурі можна отрим.такі відомості:

-дата запису; -номер у книзі сум.обліку; -інв.номер; -автор та назва твору; -рук видання; -вартість та номер акту про вибуття.

Як обов*язкова форма інд.обліку Інв.книга використ.в б-ках обласних, наукових та учб.закладів, підприємств не поєднаних у централізовані системи.

Обліковий каталог – це службовий каталог ЦБС, на картках якого здійсн. інд.облік книг, брошур, ін. видів док-ів єдиного фонду системи.

Методи вивчення БФ

Важливим є етап вибору методів вивчення БФ.

Найпростішими методами, що використовуються бібліотекарями в повсякденній роботі: знайомство з новими надходженнями, читання окремих видань, перегляд рецензій, відгуків про книги, бесіди з читачами при одержанні книжок.

Оперативність, не трудомісткість методів повсякденного вивчення фонду сприяли їх поширенню серед бібліотекарів. Між тим, завдяки такому вивченню відсутнє цілісне, системне уявлення про фонд. Саме це потребує поряд з повсякденним здійснювати спеціальне вивчення.

Методи, що спеціально застосовуються для вивчення БФ:

1.Кількісні;

2.Якісні.

Кількісні – методи кілкісного аналізу, пов’язані з використанням різних цифр, котрі дають загальне уявлення про склад фонду вцілому, або окремими його частинами, за змістом чи типологічним, хронологічним складом та іншими характеристиками.

Серед кількісних методів найбільше поширення набув статистичний аналіз фонду.

Якісні – вимагають знань про наявність та використання в бібліотеці документів із конкретних тем або безпосередньо окремих видань.

Статистичний аналіз

Об’єктом аналізу є кількісні дані про фонд.

Проводячи статистичний аналіз, необхідно використовувати абсолютні цифри та відносні показники.

Статистичний аналіз потребує певної послідовності дій. З цією метою використовуються документи бібліотеки.

І дія. З’ясувати абсолютні цифри:

-книга обліку фонду або сумарна книга

-щоденник роботи

-звіт бібліотеки за рік

-картотека реєстрації

ІІ дія. Обчислити відносні показники:

1)Показник структури фонду – відношення абсолютної величини частини фонду до всього фонду, подане у % він має назву «Питома вага»:

ПВФ(в)=Ф(в)/Ф × 100%

2)Питома вага видачі – структура видачі документів (ПВВ)

ПВВ(в)= В(в)/В× 100%

3) Книгозабезпеченість – показник, який відображає середню кількість бібліотечних книжок на 1 читача.

К= Ф/А

Ф- фонд, А- кількість читачів.

К: оптимальна – 8-12 прим/читача.

4)Обертаність – відношення кількості видачі документів за певний час до одиниці обліку фонду.

О= В/Ф

5)Читаність – свідчить про інтенсивність читання одного читача протягом певного часу.

Ч=В/А=

Ч у дорослих становить 17 -23 книжок на рік. У дітей показник вищий.

Якісні методи

1)Бібліографічний – під час вивчення використовуються БП.

Висновки після вивчення БП:

1.докомплектувати фонд виданнями

2.вилучити частину книжок, як застарілі

3.здійснення редагування каталогів

2)Аналітичний метод – може застосовуватись як продовження бібліографічного, тобто вивчається використання фонду або окремих книжок з тих чи інших розділів та тем.

Аналітичний метод дає змогу з’ясувати ефективність комплектування і використання фонду.

3)Соціалістичні методи: анкетування, інтерв’ю, експертна оцінка, контент-аналіз.

Контент-аналіз – створює можливість водночас вивчати склад фонду і його використання.

Розстановка БФ

Розстановка – це завершальний етап розміщення док-ів у фонді, в процесі якого док-ти розташ. на полицях і стелажах.

Існ. 2 групи способів розташ. фонду:

1.Семантична (змістовна) – це твори друку та ін.док-ти розміщені на полицях за схожістю їхнього змісту.

До цієї групи належать:

-систематична (розстановка за галузями знань); -систематично-алфавітна; -нумераційна; -хронологічна.

-тематична (передбач. зібрання док-ів в …тієї чи іншої теми з різних галузей знань). Цей спосіб переважає у дит. б-ках і існує як допоміжний.

2.Предметна - збирає док-ти з певного предмету для задоволення підвищених запитів читачів або виділення актуальних чи профільних док-ів з певного питання не залежно від галузей використ. в науково-технічних б-ках.

Розстановка формального типу:

-Алфавітна;

- Хронологічна;

-Географічна (топографічна);

-Мовна (лінгвістична);

-Форматне розташування;

-Нумераційна, яка поділяється на:

-інвентарну;

-нумераційну (порядкову);

-кріпосну.

Питання

1. Формування БФ…-б) повнота.