Основи стійкості роботи об'єктів

Стійкість роботи об'єкта — це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхід­ної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій — у мінімально короткі строки відновити своє виробництво. Залежить вона від таких основних факторів: розміщення об'єкта відносно великих міст, об'єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єктів та ін.; природ- но-кліматичних умов, технології виробництва; надійності захисту працюючих, населення від впливу уражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф; надійності системи постачання об'єкта всім необхідним для виробництва продукції (па­ливом, мастилами, електроенергією, газом, водою, хімічними засоба­ми захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добри­вами, запасними частинами, технікою та ін.); здатності інженерно- технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям; стійкості управління виробництвом і ЦЗ, психологічної підготов­леності керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстре­мальних умовах; навченості керівного складу ЦЗ об'єкта і насе­лення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захис­ту; масштабів і ступеня уражаючої дії стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість об'єкта до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення пору­шеного виробництва. Дані фактори визначають і основні вимоги стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринарно-са- нітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих фак­торів мирного і воєнного часу і створить сприятливі умови для швид­кої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Робота об'єкта в цілому складається з роботи окремих галузей виробництва. Тому необхідно розглянути стійкість у надзвичайних умовах окремих галузей виробництва.

Оцінка стійкості роботи рослинництва. Найбільш небезпечними для ведення рослинництва в надзвичайних умовах є радіаційне, хімічне і біологічне ураження, які можуть бути в мирний і воєнний час. Тому ці уражаючі фактори і повинні бути вихідними для оцін­ки обстановки. Крім цього, необхідні такі дані: забезпеченість техні­кою, запасними частинами, паливно-мастильними матеріалами, хі­мічними і біологічними засобами захисту рослин, мінеральними і органічними добривами, забезпеченість спеціалістами, забрудненість РР і хімічними речовинами чи зараженість біологічними засобами посівів, площі сільськогосподарських угідь, які можуть бути пере- профільовані або вилучені із сівозміни, можливі втрати працюючих у рослинництві у зв'язку з мобілізацією чи ураженням РР, хімічни­ми речовинами чи біологічними засобами, програмований обсяг ви­робництва продукції рослинництва, середня програмована уро­жайність основних сільськогосподарських культур та площі цих культур .

Основний показник стійкості роботи рослинництва — це

рівень виробництва валової продукції в натурі.

Для оцінки стійкості роботи рослинництва можна використати формулу

рос _ш ,

де Ср₀с— стійкість роботи рослинництва, %; ЗВП — залишкова вало­ва продукція в натурі, ц; ВП — валова продукція.

Залишкову валову продукцію розраховують за формулою

ЗВП = ВП — {И + Пг),

де ВП — програмована планова продукція в натурі, ц; П„ — прямі втрати продукції рослинництва, ц; П, — втрати продукції рослин­ництва від зміни технології виробництва, ц.

Розраховуючи втрати необхідно користуватися спеціальними таб­лицями втрат урожаю при ураженні радіоактивними речовинами, не­безпечними хімічними сполуками, хворобами і шкідниками сільсько­господарських культур як біологічними засобами ураження.

Оцінка стійкості роботи тваринництва. Розрахунки стійкості ро­боти тваринництва необхідно проводити на фоні мо ж лив ог о р адіацій- ного забруднення, хімічного і біологічного зараження. До вихідних даних обстановки ще необхідні дані: забезпеченість технікою і па­ливно-мастильними матеріалами, електроенергією, вакцинами, сиро­ватками та іншими препаратами ветеринарної медицини, забезпеченість технологічного переробного процесу тваринницької продукції, умови утримання тварин, забезпеченість тварин кормами, водою та можливість укриття тварин, можливі втрати спеціалістів та інших працівників тваринництва; запланований обсяг продукції тваринництва.

Розрахунки проводити за календарний час за тими ж формула­ми, що й для оцінки стійкості роботи рослинництва.

Оцінка стійкості роботи машинно-тракторного парку і паливно- енергетичного комплексу. Для оцінки стійкості роботи машинно- тракторного парку і паливно-енергетичного комплексу необхідно ви­користати такі вихідні дані: прогноз можливої надзвичайної обста­новки в мирний чи воєнний час; забезпеченість спеціалістами, механі­заторами після проведення мобілізації; наявність техніки, мастил і палива в необхідній кількості для технологічного процесу; забезпе­чення електроенергією і автономними джерелами електроенергії.

Необхідно визначити коефіцієнт технічної готовності техніки, механізмів і паливно-енергетичної системи.

Коефіцієнт технічної готовності машинно-тракторного парку роз­раховують за формулою

= 1 •

Д^- Дрем — дані перебування тракт технічному обслуговуванні; Д„ — вання тракторів і автомобілів на о Коефіцієнт використання машин за формулою

Дн '

орів і автомобілів на ремонті й загальна кількість днів перебу- б' єк ті.

но-тракторного парку визначають

К =^л2-

д /

де Д, — фактично відпрацьовані тр акт ор о - дні; Д„ — загальна кількість днів перебування тракторів і автомобілів на об'єкті.

Оцінюючи стійкість електропостачання, необхідно знати, за яких надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу об'єкт може зали- 406