Розрахунок інтенсивності теплового випромінювання внаслідок вибуху
Розрахункова робота № 1
Розрахунок наслідків вибуху газоповітряної суміші в разі виникнення умовної аварії
Перевірив:
Томчук М.А.
Виконав ст. гр. ЕПАсп-12
Савченко Ю.М.
Вінниця 2012
Розрахунок наслідків вибуху газоповітряної суміші в разі виникнення умовної аварії
Варіант №15
Дані для розрахунку:
Варіант | Речовина | Розміри приміщення, l×b×h | Розрахункова температура, tp, оС | Тиск в апараті, Р1, кПа ´102 | Об’єм апарата, V, м3 | Витрата газу, q, м3∙с-1 | Перекривання газопроводу | Максимальний тиск у трубопроводі, Р2,кПа ´102 | Внутрішні радіуси трубопроводів, r1, r2, r3, м | Довжини трубопроводів, L 1, L 2, L3, м | Відстань від опромінюваного об’єкта, r |
Бутан С4Н10 | 15×20 ×3 | 2,8 | 0,2 | 0,015 | ручн. | 0,04/0,05/ 0,03 | 1,5/3/5 |
Хід роботи:
1. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючих газів (ГГ), парів легкозаймистих та горючих рідин (ЛЗР і ГР)
Надлишковий тиск вибуху ΔР для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів С, Н, О, N, Cl, Br, I, F визначається за формулою:
(1)
де Pmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкнутому об’ємі (приймається 900 кПа);
Ро – початковий тиск, кПа (приймається 101 кПа);
m – маса ГГ або парів ЛЗР та ГР, що потрапили в результаті розрахункової аварії до приміщення, яку визначають для ГГ за формулою (4);
Z – коефіцієнт участі ГГ або парів у вибуху, який може бути розрахований на підставі характеру розподілення газів і парів в об’ємі приміщення (див. завдання);
Vвільн – вільний об’єм приміщення, м3 (дані для визначення див. завдання);
ρг,п – густина газу або пари при розрахунковій температурі tp, кг∙м-3, що визначається за формулою:
(2)
де М – молярна маса речовини (M(CxOyHz)=x∙MC+y∙MO+z∙MH), кг∙кмоль-1 (С4Н10 – M(С4Н10)=12∙4+10∙1=58 кг∙кмоль-1);
Vо – мольний об’єм, що дорівнює 22,413 м3∙кмоль-1;
tp – розрахункова температура, оС (максимально можлива температура повітря в даному приміщенні, див. завдання);
Сст – стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР та ГР, % (об.), що визначається за формулою:
(3)
де – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції згоряння (при розрахунку β атоми азоту не враховуються);
nc, nн, no, nx– число атомів С, Н, О та галогенів у молекулі ГГ або парів ГР;
Кн – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення й неадіабатичність процесу горіння (приймається Кн =3).
Масу m, кг, газу, що потрапив до приміщення під час розрахункової аварії, визначаємо за формулою:
, (4)
де Va – об’єм газу, що вийшов з апарата, м3;
rr,п – густина газу при розрахунковій температурі
tp, кг∙м-3, що визначається за формулою (2).
(5)
де Р1 – тиск в апараті, кПа (див. завдання);
V – об’єм апарата, м3(див. завдання);
Р0 - атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.
Розміри приміщення: =l×b×h
(кПа)
2. Розрахунок горизонтальних розмірів зон,що обмежують газо- і пароповітряні суміші з концентрацією горючої речовини вище нижньої концентраційної межі поширення полум’я (далі – СНКМП), у разі аварійного надходження горючих газів і парів легкозаймистих рідин, не нагрітих вище температури оточуючого середовища, до відкритого простору
Горизонтальні розміри зони, м, які обмежують область концентрацій, що перевищують нижню концентраційну межу поширення полум'я (Снкмп), обчислюють за формулами:
для горючих газів (ГГ):
, (9)
де mГ - маса ГГ, що надійшли до відкритого простору під час аварійної ситуації, кг;
ρг- густина ГГ при розрахунковій температурі й атмосферному тиску, кг×м-3;
Снкмп - нижня концентраційна межа поширення полум'я ГГ 14 % (об.).
Розрахунок інтенсивності теплового випромінювання внаслідок вибуху
Інтенсивність теплового випромінювання розраховуємо для пожежі «вогненна куля».
Інтенсивність теплового випромінювання q, кВт×м-2 обчислюємо за формулою:
q=Еf∙Fq×ψ=450∙0,01∙1=4,5 (кВт×м-2 ), (10)
де Еf– середньоповерхнева густина теплового потоку випромінювання полум'я, кВт×м-2, величину Еf приймаємо рівною 450 кВт×м-2;
Fq– кутовий коефіцієнт опромінення;
ψ – коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу.
Значення Fq обчислюємо за формулою:
(11)
де Ds - ефективний діаметр «вогняної кулі»:
Ds=5,33m0,327 =5,33∙1,3050,327=5,82(м);
Н - висота центра «вогняної кулі»:
r - відстань від об'єкта, що опромінюється, до точки на поверхні землі безпосередньо під центром «вогняної кулі», м(див. завдання).
Час існування «вогняної кулі» ts , с, визначаємо за формулою:
ts=0,92m0,303 =0,92∙1,3050,303=0,997 (с).
Коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу ψ розраховуємо за формулою:
. (14)
4. План приміщення машинного цеху підстанції 750 кВ :
Рисунок 1 - План приміщення інструментального цеху підстанції 110/10 кВ
гу – газова установка;
1,2,3 – середні станки;
4,5 – стелажі;
6 – контрольно вимірювальна апаратура;
7 – легкий верстат.
Живлення подається по наземній кабельній мережі.
Висновок:
Після проведення розрахунків можна сказати, що обладнання в машинному цеху підстанції розташовано правильно, так як після вибуху який спричинив витік газу все обладнання залишилося не ушкодженим і на своєму місці. Радіус “вогняної кулі” виявився менший ніж потрібно для руйнування обладнання підстанції.