Вибір комплекту будівельних машин, транспортних засобів і обладнання

Вихідні дані

В даному курсовому проекті необхідно запроектувати проект реконструкції 5-ти поверхового житлового будинку, що розташований в м. Київ.

Висоти поверхів, м: підвального – 3,3; першого - 3,5; другого і всіх наступних – 4,0.

Конструктивна схема: масивна цегляна споруда з поздовжніми несучими стінами.

Товщина стін, см:

Перекриття:

¾ над підвалом: цегляні циліндричні склепіння в 1 цеглу;

¾ міжповерхові: дерев’яні по дерев’яним балкам перерізом 300х220 мм, крок балок 0.9 м.

Склад конструктивних шарів перекриття над підвалом: 1) паркетна підлога по крафт паперу 20 мм, 2) дошки чорного полу 50 мм, 3) дерев’яні лаги - пластина 130 мм, 3) засипка з котельного шлаку 80 мм, 6) штукатурка цементно-вапняна 12 мм.

Склад конструктивних шарів дерев’яного міжповерхового перекриття: 1) паркетна підлога по крафт паперу 20 мм, 2) дошки настилу 50 мм, 3) засипка з суглинку з будівельним сміттям 80 мм, 4) накат з дощок 50 мм, 5) дошки підшивки 28 мм, 6) штукатурка по дранці 20 мм.

Склад конструктивних шарів дерев’яного горищного перекриття: 1) дошки настилу 65 мм, 2) засипка з суглинку з будівельним сміттям 110 мм, 3) накат з дощок 50 мм, 4) дошки підшивки 28 мм, 5) штукатурка по дранці 20 мм.

Категорія просторової жорсткості та сталості остову: II – остів недостатньо жорсткий і сталий.

За завданням на реконструкцію необхідно замінити дерев’яні перекриття на монолітне залізобетонне плоске без балочне. Товщина плити, мм: hп= l(min)/(32...35);

Армування плит - в’язані сітки; армування балок - в’язані каркаси.

Клас бетону монолітного перекриття: В25.

Умови виробництва: середньодобова температура +12 С⁰.

1. ПІДРАХУНОК ОБСЯГІВ РОБІТ

Підрахунок обсягів робіт заключається у визначенні об’єму розбирання конструктивних шарів перекриття, демонтаж дерев’яних балок перекриття та влаштування нового монолітного перекриття. Результати обчислень заносимо до таблиці в якій підраховано обсяг робіт на всю будівлю.

3. ОБГРУНТУВАННЯ І ВИБІР МЕТОДІВ ВИКОНАННЯ РОБІТ

Так, як категорія просторової жорсткості і сталості будинку: ll - остів недостатньо жорсткий і сталий, тому влаштування нового монолітного перекриття, в замін на старе дерев’яне перекриття, виконуємо за методом поярусної заміни перекриття, варіант структури технологічних потоків – поярусна заміна перекриття від нижніх ярусів до верхніх.

Мета даного методу заключається в послідовному виконанні демонтажних робіт та робіт по влаштуванню нових монолітних перекриттів в межах окремих ярусів. В якості ярусу може бути прийнятий один поверх, два або більше поверхів будівлі, в залежності від конкретних умов реконструкції. В межах ярусу доцільна організація декількох ділянок та захваток, що забезпечить потокове виконання комплексу робіт по перевлаштуванню перекриття.

Роботи по демонтажу конструкцій перекриття та влаштуванню нових, мають організаційно-технологічний взаємозв’язок, що передбачує їхнє виконання комплексними бригадами, які забезпечені універсальними засобами механізації і технологічного оснащення.

Перед початком демонтажу старого перекриття необхідно виконати роботи по підсиленню пошкоджених несучих конструкцій будівлі, роботи по збільшенню загальної жорсткості та просторової стійкості остова будівлі. Віконні та дверні прорізи можуть бути підсилені підведенням стійок, кількість та несуча здатність яких встановлюється проектом виконання робіт.

Підвищення загальної жорсткості та просторової стійкості остова дудівлі може бути виконане за допомогою влаштування металевих тяжів.

Перед початком виконання робіт по розборі и демонтажу старого перекриття необхідно виконати комплекс підготовчих робіт, що складається з робіт по демонтажу санітарно-технічних та інженерних мереж і приладів, розборі перегородок, печей опалення, камінів, віконних и дверних заповнень та інших огороджувальних конструкцій, виконати демонтаж ліфтів, обладнання вбудованих котелень, бойлерних, трансформаторних підстанцій, а також виконати роботи по розборі елементів, що мають велику архітектурну або історичну цінність.

На підготовчому етапі, не залежно від технічного стану й ступеня жорсткості й просторової стійкості будівлі, необхідно виконати роботи по відбудові цілісності ділянок стін, ослаблених димовими й вентиляційними каналами, влаштованими нішами, прорізами. Димові й вентиляційні канали, необхідно очистити від побутового сміття й сажі, виконати їхнє знезаражування й забетонувати сумішшю з легкого бетону. Канали продухів дерев'яних перекриттів, що розташовані в зовнішніх несучих стінах, також варто очистити від побутового сміття, знезаразити й забетонувати легкою бетонною сумішшю. Ніші, прорізи, штраби необхідно закрити цегельною кладкою або бетоном.

Перед початком демонтажу старого перекриття необхідно виконати роботи по демонтажу старої покрівлі. Покрівлю розбирають в два етапи: спочатку розбирають покрівельне покриття, а вже потім несучі конструкції покрівлі.

Конструкція рулонної покрівлі, що містить утеплювач, знімається одночасно з утеплювачем. Роботи необхідно виконувати вздовж будівлі, починаючи з самої високої позначки покрівлі. В якості інструменту можна використовувати легкі ломи, штикові або совкові лопати. Розібраний матеріал необхідно спускати у баддях або спеціальних ящиках кранами або по закритих каналах (сміттєпроводах).

Найбільш ефективним способом розбирання несучих конструкцій покрівлі – є демонтаж покрівлі блоками, які складаються з дерев’яних балок та обрешітки.

В процесі утворення блоку покрівлі встановлюються пересувні підмостки, у крокв’яних балках назначають лінії розподілення на блоки.

Оскільки несучі конструкції покрівлі даної будівлі мають значні пошкодження, то потрібне встановлення нової. Тому демонтовані блоки одразу необхідно вантажити на автомобіль з причепом, встановлюючи касетами та вивозити їх за межі будівельного майданчика на утилізацію.

На виконаний комплекс будівельно-монтажних робіт підготовчого періоду складається акт проміжного приймання відповідальних конструкцій.

Демонтаж та розбирання конструкцій, конструктивних шарів старого перекриття виконуємо послідовно в два етапи: спочатку розбираємо конструктивні шари (підлога, засипка, накат, підшивка), а потім виконуємо демонтаж несучих балок перекриття. Така послідовність виконання робіт по демонтажу дозволяє максимально скоротити строки перебування несучих стін у відносно нестійкому положенні.

Розборку конструктивних шарів старого перекриття виконуемо від нижніх поверхів (ярусів) до верхніх. Розборку шарів в межах кожного поверха виконуємо на суміжних захватках в послідовності, яка виключає виникнення додаткових напружень в несущих стінах.

Засипку старого перекриття знімаємо с дошок наката та спускаємо з рівня перекриття хоботом в приймальний бункер для подальшого транспортування автосамоскидами за межі будівельного майданчика. Для механізації транспортування засипки до місця спуску застосовуємо стрічкові транспортери. В зону виконання робіт по видаленню засипки подаємо монтажним краном приймальні ковші. Місця їх встановлення тимчасово підсилюємо стійками.

Роботи по розбиранню підшивки виконуємо в направленні знизу вверх Розбору виконуємо з встановлених інвентарних підмостей. Дошки підшивки складуємо на спеціально встановлених виносних площадках-підмостях, де вони зв’язуються в пакети і подаються вниз монтажним краном. Вага пакета не повинна перевищувати 200 кг.

Демонтаж балок перекриття виконуємо поярусно висотою в один поверх, в напрямку внизу вверх - від верхніх поверхів до нижніх. Демонтаж старих дерев’яних балок виконуємо з обрізкою кінців балок ціпною консольною електропилою, попередньо виконав їх стропування монтажним краном. Для підтримки демонтуємої балки в процесі відпилювання її кінців встановлюємо підмості-підпорки. При відсутності анкетування або при її повній втраті, другий кінець балки не відпилювати, а сама балка краном виводиться з гнізда. Балки старого перекриття, які мають надійне анкетування в стіни будівлі демонтуємо безпосередньо перед влаштуванням нового монолітного перекриття.

Видалення забутовки, яка являє собою будівельне сміття та грунт, виконуємо безпосередньо перед розбиранням цегляних склепінь перекриття підвала. Забутувока слугує засобом стабілізації склепіння. Для підтримки склепіння перед початком робіт необхідно встановити підмості. В якості інструменту можна використовувати штикові або совкові лопати. Розібраний матеріал вивантажується безпосередньо на автомобіль і вивозиться за межі будівельного майданчика на утилізацію. Видалення забутовки виконуємо на суміжних захватках Розборку шарів в межах кожного поверха виконуємо на суміжних захватках в послідовності, яка виключає виникнення додаткових напружень в несущих стінах.

Розборку цегляної кладки склепіння виконуємо з підсиленням склепіння встановленням підмостей, в напрямку від середини (замкового каменя) до п’ят склепіння. Розбору виконуємо на суміжних захватках шириною не більше 1 м., в послідовності, яка виключає виникнення додаткових напружень в несучих стінах.

Рис. 7. Схема розборки цегляного склепіння

1 –замковий камінь ; 2 – підмості; 3 – напрямок розборки на захватках

4 – загальний напрямок розбори.

Зведення нового монолітного перекриття виконуємо після демонтажу несучих балок перекриття, в напрямку знизу вверх.

Для забезпечення поточного виконання робіт по зведенню монолітного перекриття всю будівлю в межах кожного поверху поділяємо на ділянки – захватки. Межі однієї захватки приймаємо рівними одній секції будівлі.

Встановлення опалубки виконуємо в об’ємі достатньому для організації потокового методу зведення конструкцій, але не менше ніж на об’єм двох суміжних захваток, тим самим забезпечуючи послідовне засвоєння фронта робіт на суміжних картах бетонування.

Використовуємо опалубку балочної конструкції, окремі елементи якої мають невелику вагу та універсальність в застосуванні. Для механізації процесів вертикального транспортування елементів опалубки, використовуємо навісні площадки, де виконується пакетування елементів опалубки та їх переміщення монтажним краном на наступні яруси.

Перед бетонуванням опалубку ретельно оглядають перевіряють на міцність і відповідність проекту. Щілини та отвори, через які можливе протікання цементного молока, закривають дерев’яними планками. Перед укладанням бетонної суміші опалубку зволожують та вкривають різними емульсійними змазками для зменшення зчеплення з бетоном.

Демонтаж несучих елементів опалубки виконуємо тільки після досягнення бетоном необхідної розпалубочної міцності.

Штраби під опорну частину монолітного перекриття виконується з рівня встановленої опалубки відповідного перекриття. Пробивку штраб на наступних захватках необхідно виконувати тільки після того, як бетон на раніше забетонованих захватках набрав міцність не менше 1,5 МПа.

Для запобігання суттєвих ударно-динамічних впливів на цегляні стіни, а також на дільниці твердіючого бетону рекомендується для влаштування штраб використовувати свердлильні верстати, перфоратори, навісні та ручні дискові пили.

Після пробивання штраб встановлюються анкери, вирівнюються поверхні штраб жорсткою цементно-піщаною сумішшю марки М200.

На виконані роботи по влаштуванню опорних конструкцій – монолітного перекриття, повинні бути складені акти прихованих робіт, які складаються для кожної захватки перед початком виконання робіт по її армуванню. Також виконується прийомка встановленої опалубки з складанням акту виконаних робіт.

Армування плит перекриття та балок виконуємо безпосередньо на рівні встановленої опалубки. Різку та гнуття арматурних стержнів виконуємо згідно з робочими кресленнями за допомогою спеціальних станків. В процесі армування встановлюємо відсікачі на межах карт бетонування. Подачу пакетів арматурних стержнів на монтажний рівень виконуємо монтажними кранами безпосередньо в зону її монтажу. Переміщення арматурних виробів та пакетів стержневої арматури в межах поверху виконуємо з застосуванням рольгангів.

При виконанні реконструкції перекриття методом повного демонтажу та влаштування нового подачу бетону на перекриття, що зводиться, виконуємо монтажним краном зі встановленою на нього розподільчою стрілою. Безпосередньо подачу бетонної суміші в карту бетонування виконуємо через віконні отвори.

В карти бетонування бетонну суміш укладаємо шарами однакової товщини та в одному напрямку від найбільш віддалених ділянок карти до найближчих.

Забезпечення міцності й довговічність бетону досягається при його щільній і однорідній структурі. Тому одразу після укладання в конструкцію її ущільнюють.

Для ущільнення бетонної суміші застосовуємо вібрування, а для подальшого підвищення фізико-механічних властивостей бетону відразу після віброущільнення суміші будемо застосовувати вакуумування бетону.

Вібрування бетонної суміші засноване на поширенні в ній механіч­них коливань у вигляді хвиль, що створюють динамічний тиск. Під дією їх суміш немовби розріджується, стає рухливою і текучою, частинки заповнювачів, хитаючись і осідаючи в цементному розчині, щільно при­лягають одна до одної, із суміші виводиться повітря.

Вібруванням ущільнюють бетонну суміш рухливістю 0...9 см. Якщо рухливість суміші більша, енергія коливань викликає більш значне осі­дання крупних заповнювачів, що призводить до її розшарування.

Тривалість вібрування становить 30... 100 с. За цей час (залежно від умов вібрації) закінчується осідання бетонної суміші і на поверх­ні бетону виникають цементне молоко і бульки повітря, що свідчить про необхідність закінчення дії вібрації. Подальше вібрування може призвести до розшарування суміші внаслідок осідання крупних час­тинок.

Після закінчення дії вібрації властивості бетонної суміші значно змінюються. Вона отримує певну структуру, що має деяку міцність (наприклад, робітник уже може переміщуватись на поверхні бетону, не порушуючи його структури).

Міра ущільнення бетонної суміші відповідає узгодженості її складу та рухливості, параметрам коливань — частоті їх, амплітуді, напрямку та тривалості дії.

Для ущільнення бетонної суміші при її укладці в невеликі форми та конструкції з різним ступенем армування (плита та балки перекриття) застосовуємо електромеханічні глибинні планерні вібратори – віброголки з гнучким валом. Застосовуємо вібратори з зовнішнім діаметром наконечника 34мм.Частота коливань складає 10000-12500 коливань на хвилину.

Рис. 8. Внутрішній вібратор з гнучким валом (віброголка)

1 – електродвигун, 2 – гнучкий вал, 3 - вібронаконечник

Рис. 10. Схема вібрування укладеної бетонної суміші

1 – робочий орган вібатора, 2 – опалубка, 3 – не ущільнена ділянка;

4 – новоукладений шар бетона; 5 – раніше укладений шар бетона.

Для попередження виникнення усадкових тріщин бетон укривають і поливають не пізніше ніж через 10... 12 год, а в жарку і вітряну пого­ду — не пізніше ніж через 2...3 год після укладання суміші. Так, улітку в помірній кліматичній зоні сухої теплої погоди бетон на звичайному портландцементі поливають водою протягом 7 діб, на глиноземистому — 3 доби, на шлакопортланд­цементі — 14 діб. Якщо температура повітря вище 15°, протягом пер­ших 3 діб бетон поливають удень кожні 3 год і раз уночі, а в наступні дні — не менше трьох разів на добу. Якщо поверхню бетону поперед­ньо вкрити матеріалами, що втримують вологу (брезентом, матами тощо), перерви між поливаннями збільшують у 1,5 раза. Поверхню бетону, вкриту захисними плівками, не поливають. Можна не поливати бетон, якщо середня температура повітря від + 5 до О °С.

Вибір комплекту будівельних машин, транспортних засобів і обладнання

Для виконання БМР необхідно обрати робочий кран. Для цього спочатку оберемо його обладнання. До основних робіт кранового обладнання буде належати демонтаж балок перекриттів та переміщення пакетів демонтованих конструкцій масою до 200кг.

Обираємо дво- і чотирьохгілковий висотою h=2.5м, Qmax=105кг (табл.4.15. довідника «Технологія і організація монтажу буд. конструкцій»). При перерізі балки 300х220мм, густині ρ=500кг/м3 і довжині ≈ 6м її маса складає m=0.3∙0.22∙6∙500=198кг≈200кг

Тоді максимальна монтажна маса: Q=105+200=305кг.

Графічним методом визначаємо необхідний виліт і висоту підйому крюка.

За результатами обробки отримуємо 2-а найбільш оптимальні варіанти:

1. Гусеничний кран МКГ-25БР.

2. Баштовий кран С-390 - m=26.8т.

Оскільки порівняння ТЕП варіантів не проводиться кран обираємо за його загальною вагою.

Отже, остаточно приймаємо гусеничний кран МКГ-25БР

Стреловой самоходный монтажный гусеничный кран МКГ-25БР

ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ І ХАРАКТЕРИСТИКИ

Тип крана: стріловий, самохідний на раздвижному гусеничному ходу, дизель-електричний, повноповоротний, вантажопідємність 25 т

Вид змінного обладнання: башенно-стрілове

Тип приводу: дизель-електричний, багатомоторний, можлива робота від зовнішньої мережі електросистеми перемінного струму

Максимальна вантажопідйомність, т:

- Головний підйом - 20

- Допоміжний підйом - 5

Максимальна висота підйому гака, м:

- Головний підйом - 27

- Допоміжний підйом - 15

Максимальна глибина опускання, м

Виліт гака від осі обертання, м головного підйому:

- найменший - 4,9

- Найбільший - 12,0

Виліт гака від осі обертання, м допоміжного підйому:

- найменший - 6,6...14,0

- найбільший - 14,7

База - 4,6м

Розмір опорного контуру, м:

Ширина в робочому додатку по (гусеницях) 4,3

Довжина опорної частини гусеничного ходу 4,6

Кут повороту, град – 360

Для транспортування конструкцій приймаємо (табл. 2.11. довідника):

1. КрАЗ-256Б;

2. Можливе використання напівпричепів марок ОдАЗ-8856 або

УПЛ-0906.

ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ І ХАРАКТЕРИСТИКИ КрАЗ-256Б

Габаритні розміри:

Довжина - 8100 мм

Ширина - 2640 мм

Висота - 2830 мм

Число місць - 3

Вантажопідйомність - 11000 кг

Маса в спорядженому стані - 11400 кг

Повна вага - 23625 кг

База - 4780 мм

Мінімальний дорожний просвіт - 290 мм

Максимальна швидкість - 65 км/год

Витрата палива - 38 л/100км

Двигун ЯМЗ-238, дизельний, V- Образний, чотиритактний, восьмицилиндровый, верхнеклапанный

Розмір шин 12,00-20

Для підбору бетононасосу орієнтовно визначимо мінімально необхідну інтенсивність бетонування:

- Середній розмір карти бетонування – b=2.0м (<3м);

- Довжина смуги бетонування – l=2∙0.12+5.2=5.44м;

- Приймаємо термін початку тужавлення бетону tпт=2.5год

(2…3 год ТБВ за ред. В.К Черненка ст. 248);

- Час транспортування орієнтовно приймаємо tтр =0.5год;

- Висота шару – товщина монолітного перекриття - h=0.18м.

Тоді необхідна інтенсивність бетонування:

”2”-враховує необхідність рівномірного завантаження стін в межах ділянки.

Відповідно до цього приймаємо стаціонарний бетононасос марки Mecbo (Getto) 2.800 продуктивністю – 3…15м3/год з регулюванням подачі.

5. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ ТА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Перед початком робіт по розбиранню та демонтажу старих перекриттів необхідно виконати комплекс підготовчих робіт, що включає роботи по демонтажу санітарно-технічних та інженерних мереж, розбиранню перегородок, віконних та дерев’яних пройомів та інших огороджуючих конструкцій, виконати демонтаж ліфтів, а також виконати роботи по розбиранню покриттів та елементів, які мають високу архітектурно-художню або історичну цінність.

На підготовчому етапі, незалежно від технічного стану і ступеня жорсткості та стійкості будівлі, необхідно виконати роботи по відновленню монолітності ділянок стін, послабленні димовими та вентиляційними каналами, вбудованими нішами, пройомами або іншими роботами і модернізаціями, які були раніше.

В підготовчий період у випадку наявності пошкоджень ділянок несучих стін, простінків, треба виконати необхідний комплекс робіт по їх підсиленню, також виконати по підвищенню загальної стійкості і просторової жорсткості стін або остова будівлі. Це здійснюється за допомогою встановлення гнучких тяжів, обв’язуючих поясів або об будуванням стін (остова) просторовими решітчастими конструкціями, влаштуванням обв’язуючи поясів, постановкою металевих тяжів, закладкою або підсиленням пройомів, влаштуванням охоронного підсилення.

На виконаний комплекс БМР підготовчого періоду складається акт проміжного прийому відповідальних конструкцій.

Демонтаж конструкцій і розбирання конструктивних шарів старих перекриттів рекомендується виконувати послідовно в 2 етапи: спочатку видаляються конструктивні шари (підлога, засипка, накат, підшивка), а потім виконується демонтаж несучих балок.

Конструктивні шари рекомендується видаляти від нижніх поверхів (ярусів) до верхніх. Розбирання конструктивних шарів в межах кожного поверху слід вести на суміжних захватках в послідовності, яка виключає утворення суттєвих додаткових ексцентриситетів в несучих стінах, від послідовного зняття навантаження не суміжних ділянках перекриття. Послідовність розбирання конструктивних шарів повинна бути вказана в ПВР та при необхідності підтверджена розрахунком.

Демонтаж балок рекомендується виконувати в напрямку зверху вниз – від верхніх ярусів до нижніх. Порядок і об’єм видалення балок перекриття повинен бути уточнений в кожному конкретному випадку в ПВР, з врахуванням просторової жорсткості і стійкості будівлі.

Розбирання та демонтаж конструкцій старих перекриттів може виконуватись комплексно, єдиним потоком. При цьому розбирання та демонтаж існуючих конструкцій виконується зверху вниз, від даху до перекриття над підвалом.

Засипка старих перекриттів знімається з дощок накату і спускається з рівня перекриттів хоботом в приймальний бункер для подальшого транспортування автосамосвалами за межі будівельної площадки. Для механізації транспортування засипки до місця її спуску рекомендується використовувати стрічкові транспортери.

Розбирання підшивки виконують з встановлених інвентарних підмостей. Дошки підшивки складають на ділянках, допустимих для їхнього видалення з перекриття пакетами за допомогою крана.

Демонтаж дерев’яних балок старих перекриттів слід виконувати обрізанням кінців балки цепною консольною електропилою, попередньо виконавши їх строповку монтажним краном.

Демонтаж балок старого перекриття із стального прокату слід виконувати крутінням демонтуючої балки в горизонтальній площині до виходу її з проектного положення. Для демонтажу вказаних балок потрібно використання горизонтальних штраб, геометричні розміри яких необхідно встановити в ПВР.

Влаштування нових монолітних перекриттів необхідно виконувати безпосередньо після демонтажу несучих балок перекриття, як правило, знизу – вверх – від нижніх ярусів до верхніх.

Технологія зведення монолітних перекриттів повинна виключати нерівномірне навантаження несучих стін і фундаментів будівлі, а також суттєве змінення напружено-деформованого стану несучих стін.

Для цього в ПВР повинна бути виконана розбивка будівлі на елементи фронту робіт, встановлена загальна послідовність зведення перекриття, порядок і режими виконання БМР на елементах фронту робіт, а також встановити порядок і режим передачі навантажень на несучі стіни будівлі від новозведених перекриттів.

Комплексний процес зведення монолітних залізобетонних перекриттів повинен складатися з наступної совокупності взаємопов’язаних процесів: 1) встановлення опалубки; 2) влаштування необхідних гнізд, штраб та отворів під опорні та анкерні частини монолітних перекриттів; 3) армування конструкції перекриття і встановлення анкерів в стіни будівлі; 4) подача та укладка бетонної суміші; 5) демонтаж опалубки, після набору бетону необхідної міцності; 6) виправлення дефектів бетонування; 7) замазка отворів, гнізд, штраб та ремонт ділянок несучих стін, пошкоджених в процесі зведення нових перекриттів; 8) витримка і догляд за бетоном до набору ним, як правило, не менше 70% від проектної міцності.

Для забезпечення потокового виконання робіт по зведенню монолітного перекриття будівлю в межах кожного ярусу розділяють на ділянки, а кожна ділянка на парну кількість захваток, але не менше ніж на 2 захватки. Розбивка на захватки виконується після розділення всієї ділянки на необхідну кількість карт бетонування, ширина яких повинна бути, як правило, не менше ніж 250...270 мм менше довжини утворених ділянок ослаблення.

До початку будівельних робіт кожен об’єкт повинен бути забезпечений необхідною проектною та технологічною документацією. При розробці проектів організації будівництва (ПОБ) та проектів виконання робіт (ПВР) питанням техніки безпеки приділяють особливу увагу, що обґрунтовується в спеціальних розділах.

Комплексна міська забудова та масова реконструкція охоплює великі території, на яких будівельне виробництво поєднується із проживанням, працею та відпочинком мешканців. Тому тут мають бути впроваджені заходи загальної безпеки не тільки будівельників, але й мешканців.

Чітке розмежування будівельних та експлуатаційних ділянок є однією з найважливіших умов безпечної комплексної забудови. З метою попередження застосовують плакати, написи, звукові та світлові сигнали оповіщення. Окремі небезпечні зони відгороджують суцільними чи гратчастими парканами.

Одночасне виконання робіт інженерного, підземного та наземного циклів приводить до суміщення різних робочих зон, породжує неорганізованість і, як наслідок, порушення правил техніки безпеки. Тому важливою умовою безпечної комплексної забудови є роздільне виконання робіт різних стадій чи циклів та правильне розмежування зон майданчиків на весь час виконання робіт.

6. ОПЕРАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РОБІТ І КОНСТРУКЦІЙ

У будівництві контроль за якістю здійснюється на всіх стадіях виробництва: при проектуванні, виготовленні будівельних деталей та виконанні будівельно-монтажних робіт.

Операційний контроль здійснюють при виконанні окремих будівельних процесів або ж при виготовленні деталей та конструкцій.

Якість робіт та конструкцій характеризується показниками якості.

Показник якості робіт та конструкцій – це кількісна характеристика одної або кількох властивостей продукції, що складають її якість, розглядається відповідно до певних умов її виготовлення і експлуатації або використання.

Що підлягає контролю	Посадова особа, що контролює	Метод виконання робіт
Спосіб	Інструмент	Період
Якість очистки поверхні конструкції	Майстер	Візуально	-	В процесі виконання робіт
Відповідність місць та розмірів пробивання штраб під опорні частини плити	Майстер	Інструмента- льно	Рулетка	В процесі виконання робіт
Якість опалубки	Майстер	Візуально	-	Перед початком робіт
Якість встановлення опалубки	Майстер Виконроб	Інструментально	Нівелір	В процесі виконання робіт
Якість армування конструкції	Виконроб	Інструментально Візуально	Рулетка	Перед початком бетонування
Міцність бетону	Майстер, будівельна лабораторія	Приготування кубів	Прес 100 т	Через 7 і 28 діб
Якість замонолічування опорної конструкції	Майстер	Візуально	-	В процесі виконання робіт

Одним з найважливіших завдань підвищення якості є створення умов управління якістю. Під цим розуміють досягнення, забезпечення та підтримку необхідного рівня якості робіт та продукції під час її проектування, виготовлення, експлуатації.

Відповідає за якість будівельно-монтажних робіт та конструкцій інженерно-технічний персонал будов. Зовнішній контроль за якістю будівництва здійснюється персоналом технічного нагляду замовника та авторським наглядом проектних організацій.

У сучасному виробництві розрізняють такі види контролю:

залежно від місця виготовлення будівельних конструкцій – вхідний, поопераційний та приймальний;

залежно від охоплення контролем продукції – суцільний та вибірковий.

Правильна організація управління якістю сприяє розробці та впровадженню у виробництво конкретних технічних заходів, які зумовлюють безперервне підвищення якості, адже якість визначається спільною оцінкою архітектурно-художніх рішень, технічного рішення проектних рішень, конструкторсько-технологічних параметрів, якості будівельних виробів, напівфабрикатів та конструкцій.

7. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

№ п/п	Найменування	Од. вим.	Показники
1	Трудомісткість	люд.дн./м	93
2	Тривалість робіт	дн.	1313

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ю.И. Беляков, А.П. Снежко Реконструкция промышленных предприятий. - К.

Выща шк. Головное изд-во, 1988. – 256 с.;

2. А.Л. Шагин, Ю.В. Бондаренко, Д.Ф. Гончаренко, В.Б. Гончаров; под ред.

А.Л. Шагина: учеб. пособие для строит. спец. Вузов. – М.: Высш. шк., 1991.-352 с.;

3. ЕНиР Сборник Е20 Ремонтно-строительные работы, выпуск 1 Здания и

промышленные сооружения;

4. ЕНиР Сборник Е4 Монтаж сборных и устройство монолитных железобетонных

конструкций, выпуск 1 Здания и промышленные сооружения

5. СНиП ІІІ-4-80* часть ІІІ „Правила производства и приемки работ”, гл.4 “Техника безопасности в строительстве”.

6. А.Ф.Осипов, С.Ф.Акимов „Рекомендациипо технологии замены перекрытийпри реконструкции жилых зданий”