Створення порожньої таблиці

Установіть курсор у позицію, куди треба вставити таблицю. Натисніть

кнопку стандартної панелі інструментів — «Вставить таблицу». Виберіть

потрібну кількість рядків та колонок.

Створення таблиць за допомогою панелі інструментів “Таблицы и границы”

Ця панель викликається на екран за командою Таблица — Нарисовать таблицу

або за допомогою однойменної кнопки стандартної панелі інструментів.

Клацанням лівою клавішею миші на кнопці “Нарисовать таблицу” покажчик

миші набуває вигляду олівця.

Для формування контуру таблиці необхідно встановити олівець на її

початок і клацнути лівою клавішею миші; далі штриховий прямокутник, що

з'явиться на екрані, розтягується до розмірів таблиці. Розмежувальні

лінії рядків і колонок таблиці проводяться "буксируванням"

покажчика-олівця в заданому напрямку. Непотрібні лінії вилучаються

мініатюрною гумкою, яка вмикається за допомогою однойменної кнопки .

Створення таблиць за допомогою команди Таблица — Добавить таблицу

За цією командою на екран монітора викликається вікно “Вставка таблицы”,

в якому задаються кількість рядків та колонок (за замовчуванням — 5 і

2), а також ширина колонки таблиці. Спочатку ширина всіх колонок

однакова, так що таблиця займає все поле набору (“Авто”). Можна вибрати

також готовий варіант таблиці зі спеціального списку, що містить

таблиці-зразкі. Зразки викликаються на екран за допомогою кнопки

“Автоформат”.

Білет№24

1)Програми для створення електроних призинтацій. Що таке електрона презентація?

2)Створення та використання запитів, форм та звітів.

Білет№25

1)Впровадження графічної інформації та використання спец ефектів у електроних презентаціях.

2)Класифікація економічної інформації. Структурні одиниці економічної інформації?

Білет №26

1)Компютери у наукових дослідженнях. Моделювання явищ і процесів.

Комп.ютери у наукових дослідженнях. Моделювання явищ і процесів. Без експериментів і випробувань неможливий випуск багатьох видів продукції, не можна домогтися прогресу в науці і техніці. Комп.ютери дають змогу замінити реальні експерименти в тисячі разів дешевшими машинними. Крім цього, зауважимо, що в деяких галузях науки, наприклад, в астрофізиці, проведення реальних експериментів поки що неможливе.
Будь-яке явище природи чи виробничі процеси з певною мірою точності можна описати за допомогою формул, графіків, діаграм тощо. Це називається інформаційним моделюванням. Розрізнятимемо математичне та імітаційне моделювання. Результат опису явища за допомогою формул є математичною моделлю. Математичними моделями можуть бути рівняння чи нерівності, системи алгебричних чи диференціальних рівнянь тощо.
Рівняння треба вивчити і розв.язати. Для цього застосовують математичні методи, які можуть бути точними або наближеними. На цьому етапі важливо вибрати метод розв.язування, який би найліпше відповідав властивостям моделі. Для квадратного рівняння чи системи лінійних рівнянь є точні методи. Проте більшість задач розв.язують наближеними методами, які в школі не вивчають.
Для розв.язування рівнянь, що описують математичну модель, складають алгоритм і програму. Виконавши обчислення на комп.ютері, дослідник отримує таблиці чисел або графіки, що з певною точністю описують явище природи.
Якщо результати задовольняють дослідника, то процес математич ного моделювання на цьому закінчують. Якщо ж результати не задовольняють, то потрібно з.ясувати, на якому етапі допущена суттєва неточність, і повторити весь процес, починаючи з цього етапу. Можливо, слід перевірити програму чи вибрати потужніший комп.ютер або уточнити математичну модель, а можливо, варто доручити дослідження більш кваліфікованому спеціалісту. Описані етапи математичного моделювання та розв.язування задач за допомогою комп.ютера (без зворотного зв.язку) можна зобразити так: явище => модель => метод => алгоритм => програма => комп.ютер => результати.
Процес дослідження математичних моделей значно спростився з появою прикладних програм. Прикладна програма — це програма, яка призначена для розв.язування типових наукових чи інженерно-технічних задач тощо. Перед складанням програми для розв.язування конкретної задачі варто з.ясувати у спеціалістів чи є для цієї задачі необхідна підпрограма серед стандартних підпрограм або відповідна прикладна програма. Наявність таких програм дає змогу спростити процес програмування для складних чи працемістких задач. Для розв.я зування багатьох математичних задач корисними є такі програми: Derive, MathCad, MathLab, Mathematica.
Математичне моделювання використовують у різних галузях науки і техніки: фізиці, аеродинаміці, космічних дослідженнях, геофізиці, геології, океанографії, біології, метеорології, в задачах створення штучного інтелекту, синтезу мови тощо.
Сьогодні комп.ютери використовують конструктори та технологи. На екрані дисплея можна моделювати деталі або цілі вироби та досліджувати їхні властивості перш, ніж виготовити на заводі. Таке моделю вання називається імітаційним.
Імітаційне моделювання застосовують переважно в машинобудуванні. Його можна використовувати і в побуті, наприклад, в ательє. На екрані дисплея можна підібрати фасон одягу на конкретну людину, переконатися у правильності задуманого і тільки тоді приступати до роботи. Можна скласти програму, яка підбере фасон та організує крій і шиття виробу на спеціальному обладнанні.

2)Поняття про САПР. Персональні роботи. Поняття про системи штучного інтелекту та експертні системи.

Поняття про САПР. Персональні роботи. САПР — це системи автоматизованого проектування (виробів), де використовують комп.ютерні технології опрацювання інформації. Серед відповідних програм найбільш поширені AutoCad та «Компас».
Креслення виробу виконують на екрані й заносять у пам.ять комп.ютера. Спеціальні способи кодування та програми дають змогу відразу ж отримати зображення майбутнього виробу, переглянути його в різних проекціях під різними кутами зору. На екрані можна моделювати різні умови експлуатації виробу задовго до виготовлення реальних зразків.
САПР використовують у сучасних технологіях випуску багатьох видів продукції, зокрема, для виготовлення деталей комп.ютерів, проектування механічних, електричних та електронних пристроїв, у будівництві та архітектурі. Об.єктами проектування є мікросхеми, будинки, внутрішні та зовнішні деталі автомобілів, літаків, кораблів, різних механізмів. Тут використовують здатність комп.ютера опрацьовувати графічну інформацію.
Для автоматизації виробництва застосовують верстати з числовим програмним керуванням. Змінюючи програму, на одному верстаті можна виготовляти різні деталі з високою точністю. Такий принцип покладено в основу функціонування гнучких автоматизованих виробничих систем (ГАВС).
Чимало робіт потребує багаторазового повторення операцій, наприклад, затягування гайок чи малювання кузовів під час збирання автомобілів на заводському конвейєрі. Безвідмовно ці операції виконують роботи. Робот — це програмно керований механізм, який автоматично виконує виробничі операції, що потребують складних просторових переміщень. Вони можуть виконувати роботу, яка для людей є важкою чи взагалі неможливою, наприклад, в умовах сильної спеки, морозу, радіоактивного забруднення. Використання роботів підвищує продуктивність праці та зменшує вартість виробництва.
Складніші роботи можуть не тільки виконувати задані програмою дії, але й аналізувати різні ситуації та приймати рішення. Сьогодні вчені та інженери впритул наблизилися до проблеми створення роботів, здатних думати, як людина. Роботи зможуть розпізнавати об.єкти, сприймати на слух мову і розмовляти. Вони матимуть відкриті для нагромадження бази знань і самі зможуть визначати свої можливості. Подібно до персональних комп.ютерів з.являться персональні роботи, що суттєво вплине на характер праці людини.

Білет№27

1)Основні положення інформаційних технологій .Сховища даних . Цифрові технології.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — cукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.^{[Джерело?]}

Технології, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси, тобто процеси пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення, тиражування інформації та процедури доступу до неї.

Інформаційна технологія — цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.^{[Джерело?]}

Інформаційна технологія — це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання інформаційного ресурсу.^[Д

Сховища даних.

Для оброблення та зберігання даних великих обсягів використовуються реляційні БД (наприклад Ассееs). Такі бази складаються із кількох пов'язаних між собою таблиць, дані яких потрібні для побудови запитів. Однак такий спосіб зберігання даних досить складно змінювати користувачеві-непрограмісту, а виконати аналіз існуючої інформації він зовсім не в змозі.

Інформаційні сховища (Data Warehouse, скорочено DW) — перспективніший напрям розвитку засобів аналізу даних і прийняття рішень менеджерами.

Існує два основних методи оброблення даних: опера­ційний та аналітичний.

Операційне оброблення даних потрібне для щоденної підтримки роботи підприємства. Воно здійснюється системами оброблення транзакцій в реальному часі (On-Lіnе Translation Processing, скорочено OLTP). Дані, що обробляються, після проведення розрахунків у подальшому не змінюються.

Аналітичне оброблення даних ґрунтується на розробці загальної стратегії підприємства. Воно провадиться за допомогою систем прийняття рішень (On-Line Analytical Processing, скорочено OLAP).

В інформаційних сховищах дані можуть бути успадкованими (наприклад, із реляційних БД), оперативними та зовнішніми. ЦІ дані можуть мати різні формати; тому спочатку вони за допомогою відповідних програм уніфікуються, після чого переносяться у сховище даних. Кінцевий користувач одержує дані зі сховища або безпосередньо, або за допомогою тематично підібраних інформаційних вітрин.

Модель сховища даних може бути багатовимірною або реляційною. Реляційна модель (ROLAP) ґрунтується на технології багатовимірних БД (MultiDimensional Database, скорочено MDD) і зберігає дані у вигляді сукупності логічно впорядкованих масивів, що значно прискорює швидкість оброблення запитів, але через надмірність вона досить суттєво збільшує ємність файла. Багатовимірна модель сховища даних складається із таблиць-фактів, які, у свою чергу, містять певні дані у вигляді елементів, ієрархій та атрибутів.

Такі фірми, як Informix, Oracle, Sybase, постачають відповідні інструментальні засоби для конструювання сховищ даних, а також інформаційних вітрин.

Цифрові технології.

За допомогою пристроїв, що працюють за цифровою технологією, можна знімати відео, робити фотографії, прослуховувати аудіозаписи у форматі МРЗ. Вони можуть містити карту пам'яті (від 8 Мбайт до 1 Гбайт). Відеозапис зберігається у форматі QuickTime, його мо­жна переглядати на маленькому (розміром 2,5 дюйма) рідкокристалічному екрані пристрою і завантажити в комп'ютер для перегляду або редагування. Завантаження відбувається за допомогою USB-кабелю або USB-з'єднувальної станції. До цифрового фотопристрою додається програмне забезпечення, що дає змогу перетворювати аудіозаписи з лазерного диска на формат МРЗ.

Аудіоплеєр з ємністю пам'яті 384 Мбайт дає можли­вість прослуховувати музичні записи протягом 100 год. Записи мають формат МРЗ та WМА.

Цифровий відеомагнітофон має стереосистему Ні-Fі, вбудований жорсткий диск може зберігати (функція ReplayTV) до 320 хв відеозапису, цифрових фотографій. До нього також може бути доданий модем для копію­вання відеоінформації з мережі Interenet.

У зв'язку з різким збільшенням обсягу інформації, яка зберігається, створено стрічкові накопичувані (стримери) з цифровим стандартом DDS/AIL (Digital Data Storage/Advanced Intelligent Tape — цифрове збе­рігання даних/високотехнологічні інтелектуальні стрічки). В цих пристроях реалізовано високоефективну технологію стиску даних, що дає змогу при збільшенні ємності носія зменшити його зовнішні розміри. Інтегральна мікросхема МІС (memory in cassete), вбудована в стрічку, збільшує швидкість доступу до інформації та обмін даними завдяки використанню ін­дексів і таблиці розміщення файлів. Такі стрічки мо­жуть зберігати до 200 Гбайт нестиснутої інформації та до 500 Гбайт стиснутої, але ведуться розробки пристроїв відповідно на 300 Гбайт і 1,5 Тбайт.

2)Кодування економічної інформації. Інформаційні технології.