Розрахунок зерноочисних машин
1.4.1. Все зерно, що надходить автотранспортом на заготівельні елеватори і хлібоприймальні підприємства, підлягяє попередньому очищенню від грубих і легких домішок в потоці приймання і основному очищенню від відділюваних домішок до кондицій, що відповідають його цільовому призначенню.
Основне очищення зерна від домішок, що не впливають на його збереження, може здійснюватися після заготівельного періоду.
1.4.2. Необхідне число і продуктивність машин для очищення зерна (половоочисників, скальператорів або сепараторів) повинні відповідати продуктивності ліній приймання зерна.
1.4.3. У курсових і дипломних проектах будівництва заготівельних елеваторів сумарну продуктивність сепараторів основного очищення сухого зерна (SQcоо) визначають за формулою
т/год, (1.17)
а в дипломних проектах реконструкції діючих заготівельних підприємств за формулою
т/год, (1.18)
де Пр — див. п. 1.2.2;
А1, А2, ..., Аn маса зерна різних культур, що надходять на підприємство протягом всього періоду заготівель. У курсовому проекті задані в завданні на проектування, в дипломному — визначаються технологічним пошуком;
К1с, К2с,. .., Кnс коефіцієнти, що залежать від культури, вологості і вмісту віддільних домішок (Дод. 6);
(SQcо) — загальна паспортна продуктивність сепараторів основного очищення, що є на підприємстві.
1.4.4 Число сепараторів основного очищення (Nс) визначають за формулою
шт. (1.19)
1.4.5. У курсових і дипломних проектах будівництва нових заготівельних елеваторів передбачати очищення зерна на трієрах, число яких (Nт) визначати за формулою
Nт = 0,00036 ¾¾¾¾, т/добу, (1.20)
де Апга — див. формулу 1.2;
aт ≥ 10 % — частка зерна від річного об’єму надходження його автотранспортом, що підлягає очищенню;
Пр — див. п. 1.2.2;
Qт — паспортна продуктивність трієра.
1.4.6. Необхідне число сепараторів основного очищення для елеваторів, що приймають зерно із залізничного і водного транспорту або портових елеваторів, що відвантажують зерно на експорт (Nс) визначати за формулою
Nс = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ , штук , (1.21)
де Азн д макс, Авн д макс — маса зерна, що надходить залізничним або водним транспортом, або що відпускається Аввп д макс портовими елеваторами на експорт, в розрахункову добу, т;
aоч — частка зерна, що підлягає очищенню; при прийманні зерна із залізничного або водного транспорту приймати aзоч = aвоч = 0,5, а при відпусканні зерна на експорт приймати aекспоч =1;
Qоосп — паспортна продуктивність сепаратора, т/год;
Kкс — коефіцієнт, що враховує зміну продуктивності повітряно-решітних сепараторів в залежності від культури зерна (табл. 1.7).
Таблиця 1.7
Коефіцієнт зміни продуктивності зерноочисних
машин (Ккс) в залежності від культури
| Культура | Kкс | Культура | Kкс |
| Пшениця рядова | 1,0 | Горох | 1,0 |
| сортова, цінна, сильна | 1,0 | Гречка | 0,7 |
| Ячмінь | 0,8 | Рис-зерно | 0,2 |
| Овес | 0,7 | Соняшник | 0,5 |
| Жито | 0,9 | Кукурудза в зерні | 1,0 |
| Просо | 0,3 | Соя | 1,0 |
1.4.7. Необхідне число (Nфс) і сумарну продуктивність (SQфс) машин для фракційного сепарування зерна на виробничих елеваторах визначають за формулами:)
S Qфс = 0,3 Qпід , т/год, (1.22)
Nфс = ¾¾¾¾ , штук , (1.23)
де Qпід — добова продуктивність підприємства по переробці зерна (крім комбікормового заводу), т/ч;
Qфс — паспортна продуктивність машини для фракційного сепарування зерна, т/год.
При необхідності здійснення фракційного сепарування зерна на елеваторах інших типів технологічну схему, число і номенклатуру обладнання визначати у відповідності з [6].
1.4.8. Результати підрахунку необхідного числа зерноочисних машин округляють у більш сторону при перевищенні цілого числа більш ніж на 0,25.
1.4.9. Місткість бункерів над і під зерноочисними машинами в елеваторах всіх типів повинна забезпечувати зерном їх 2–3 годинну роботу і не повинна бути менше за продуктивність основних норій елеватора.
1.4.10. Місткість бункерів над і під сепараторами у баштах механізації повинна бути не менше за 15 т.
1.4.11. Для забезпечення можливості швидкого переходу з очищення однієї партії зерна на іншу над і під сепараторами рекомендується передбачати не менше двох бункерів з можливістю подачі зерна на сепаратор з кожного надсепараторного бункера і з сепаратора в кожний підсепараторний бункер. Допускається установка сепараторів без оперативних бункерів при умові додаткової установки в групі одного сепаратора, на який подача зерна повинна передбачатися “зливанням”.
1.5. Розрахунок і вибір зерносушарок
1.5.1. Число зерносушарок і їх продуктивність повинні забезпечувати сушіння всіх партій вологого і сирого зерна, що надходять за період заготівель.
1.5.2. При виборі типу зерносушарки потрібно орієнтуватися на прогресивні високоефективні зерносушарки, а при визначенні їх числа — враховувати необхідність своєчасного сушіння партій зерна різних культур, що надходять одночасно.
1.5.3. Об’єм сушіння зерна для підприємства визначати окремо для ранніх і пізніх культур за формулою
Асрпід = 0,8 · Аапг · Кв · Ккз · Кп, пл. т, (1.24)
де Аапг — маса зерна, що надходить від господарств за весь період заготівель, т;
Кв — коефіцієнт переведення фізичних тонн маси зерна в планові тонни сушіння (визначати за табл. 1.8, виходячи з частки вологого і сирого зерна в загальному об’ємі заготівель).
Таблиця 1.8
Значення коефіцієнта переведення фізичних тонн в планові тонни
| Частка сирого і вологого зерна в загальному об’ємі заготівель, % | понад 90 | |||||||||
| Кв | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | 1,1 | 1,3 |
У дипломних проектах Кв приймати за даними технологічних пошуків.
Кк срв — середньозважений коефіцієнт, що враховує зміну продуктивності зерносушарок в залежності від культури, що просушується.
Його чисельне значення визначати за формулою
Кк срв = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ , (1.25)
де А1, А2, ..., Аn маса зерна різних культур;
Ккз1, Ккз2, ..., Ккзn — коефіцієнти, що враховують зміну продуктивності зерносушарки в залежності від роду культури, що просушується (приймати за табл. 1.9);
Чисельні значення середньозваженого коефіцієнта, що враховує призначення партій зерна, визначають за формулою
Kп срв = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾, (1.26)
де Kп1, Kп2, ..., Kпn — коефіцієнти, що враховують призначення зерна;
для насіння кукурудзи Kп=2,0;
для кукурудзи, що йде в крохмале-патокову промисловість Kп =1,2;
для пивоварного ячменю Kп =1,0;
для інших партій зерна Kп =1,0.
Таблиця 1.9
Коефіцієнт Ккз перерахунку маси просушеного зерна в планові
одиниці при сушінні різних культур
| Культура і призначення зерна | Ккз |
| Пшениця продовольча, овес і ячмінь продовольчі і кормові | 1,00 |
| Пшениця сильна, тверда і цінних сортів | 1,25 |
| Ячмінь пивоварний | 1,66 |
| Жито | 0,91 |
| Просо | 1,25 |
| Горох | 2,00 |
| Гречка | 0,81 |
| Кукурудза: | |
| для крохмале-патокової промисловості | 1,82 |
| для харчоконцентратної промисловості | 3,08 |
| кормова | 1,54 |
| Рис-зерно | 2,50 |
1.5.4. Об’єм сушіння насіння соняшнику (Асппр) визначають за формулою
Асппр = 0,8 · Аапг сон · Кв · Кк , пл. т, (1.27)
де Аапг сон — маса насіння вологого і сирого соняшника, що надходить на підприємство в період заготівель.
Добуток коефіцієнтів (Кв · Кк) приймати за Дод. 7, виходячи з середньозваженої початкової і кінцевої вологості партій соняшника, що визначається технологічним пошуком.
1.5.5. Число партій вологого і сирого зерна, що вимагає сушіння, в дипломному проекті визначати технологічним пошуком, а в курсовому — за табл. 1.10.
Масу партій зерна різних культур приймати відповідно до даних, наведених в Дод. 8.
1.5.6. Рекомендована продуктивність зерносушарок в залежності від величини партій, що підлягають сушінню протягом періоду заготівель, приймати за табл. 1.11.
Таблиця 1.10
Число партій вологого і сирого зерна
| Об’єм заготівель (0,8 А) за розрахунковий період, тис. тонн | Число партій для районів з тривалістю періоду заготівель Пр, діб | ||
| до 25 вкл. | |||
| понад 25 до 50 вкл. | |||
| понад 50 до 75 вкл. | |||
| понад 75 до 100 вкл. | |||
| понад 100 |
Таблиця 1.11
Рекомендована продуктивність зерносушарок
| Величина партій зерна для сушіння протягом періоду заготівель, тонн | Рекомендована продуктивність зерносушарок, пл. т/год |
| не менше за 10000 | |
| не менше за 5000 | |
| не менше за 3000 | 25...32 |
| менше за 3000 |
Число типорозмірів зерносушарок на підприємстві повинне бути не більше трьох. На кожну зерносушарку доцільно направляти партії зерна однієї культури.
1.5.7. Розрахункову масу зерна, яку може просушити зерносушарка за період заготівель, визначати за формулою
Асз/с = 20,5· Qз/с п · Кпер · Пр· Кд, пл. т, (1.28)
де Qз/с п — паспортна продуктивність зерносушарки, пл. т/год;
Кпер — коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності зерносушарки в залежності від числа партій зерна, що надходять до неї (приймати за табл. 1.12);
Кд = 0,8 коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності зерносушарки при роботі із зерноскладами;
Кд = 1,0 при прив’язці зерносушарок до елеваторів;
Пр (доби) — див. п. 1.2.2;
20,5 — число часів роботи зерносушарки протягом доби, год.
Таблиця 1.12
Значення коефіцієнта Кпер, що враховує зниження
продуктивність зерносушарки в залежності від числа партій
| Число партій | Кпер |
| 1,0 | |
| 0.94 | |
| 0,84 | |
| 0,73 | |
| 0,35 |
1.5.8. Визначення необхідного числа і продуктивності зерносушарок виконувати з урахуванням даних Дод. 8, в якому наведені значення розрахункової маси і різного числа партій зерна, що просушується за період 15, 20, 30 діб.
1.5.9. Зерносушарки потрібно проектувати в комплексі з накопичувальними і оперативними бункерами. Загальну місткість накопичувальних бункерів приймати з розрахунку роботи зерносушарки не менш трьох діб.
Загальну місткість оперативних бункерів для сирого і сухого зерна приймати з розрахунку безперебійної роботи зерносушарки не менш 8 годин.
Загальну місткість накопичувальних і оперативних бункерів для розміщення сирого і вологого зерна однієї зерносушарки рекомендується приймати за табл. 1.13.
Таблиця 1.13
Рекомендована місткість оперативних і накопичувальних бункерів
| Продуктивність зерносушарки, пл. т/год | Місткість оперативних бункерів, т | Місткість накопичувальних бункерів, т |
| 10...12,5 | ||
| 25...32 | ||
Місткість накопичувальних і оперативних бункерів групи зерносушарок визначати як суму місткості для кожної зерносушарки.
1.5.10. При використанні для сушіння рису-сирцю зерносушарок шахтного прямоточного типу, потрібно передбачати бункери його відлежування після кожного пропуску через зерносушарку. Їх місткість приймати з розрахунку забезпечення двогодинної роботи зерносушарки.
1.6. Розрахунок і вибір зерноочисних машин
для обробки відходів
1.6.1. Обробку відходів на заготівельних елеваторах і хлібоприймальних підприємствах передбачати на сепараторах, а при необхідності, на трієрах.
Склад решіт і розмір їх отворів встановлювати у відповідності з [6], так само як і категорію відходів. Змішування відходів різних категорій забороняється.
Принципова схема обробки відходів наведена в Дод. 9.
1.6.2. Масу відходів, що отримуються при обробці зерна різної якості, в дипломному проекті визначати технологічним пошуком, а в курсовому — відповідно до початкових даних про якість зерна, наведених в табл. 1.5.
1.6.3. Масу відходів, що виділяються в добу при попередньому очищенні зерна (G1), розраховувати за формулою
G1= 0,008 ¾¾¾¾¾ , т/добу, (1.29)
де Апо — маса зерна, що підлягає попередньому очищенню, т; приймається за п. 1.4.1.
Кса — див. п. 1.2.3. і табл. 1.1;
С1 — частка виділених з маси обробленого зерна відходів, %. С1 приймати такою, що дорівнює 1,5 %.
1.6.4. Масу відходів (G2), виділених в добу на газоворециркуляційних зерносушарках, визначати за формулою
G2= 0,00008 ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ , т/добу, (1.30)
де (a1+a2+a3+a4) — частка сирого і вологого зерна від об’єму надходження за період заготівель, %. В курсовому проекті aw приймати за даними табл. 5, в дипломному — за даними технологічних пошуків;
Аапг див. п. 1.6.5, формула 1.27;
С2 частка виділених з маси зерна відходів, що обробляється, %; С2 приймати:
при відсутності попереднього очищення — такою, що дорівнює 0,3 С;
при наявності попереднього очищення — такою, що дорівнює 0,3(С – С1);
С — початковий вміст віддільної домішки в зерні. У курсовому проекті С приймати за даними табл. 5, в дипломному — за даними технологічних пошуків; для рису-сирцю — 20 %, для кукурудзи в зерні — 5 %.
1.6.5. Масу відходів (G3), виділених при очищенні зерна на повітряно-решітніх або вібровідцентрових сепараторах, визначати за формулою
G3= 0,5 (¾¾¾¾ – G1 – G2), т/добу, (1.31)
де Аоч д — розрахунковий добовий об’єм очищення зерна, т:
для підприємств, що здійснюють заготівлі
Аоч д = ¾¾¾¾, т , (1.32)
для виробничих, базисних, перевалочних, портових елеваторов
Аоч д = 0,5 Аапс, т. (1.33)
1.6.6. Всі види відходів (крім сходу з приймального сита), отримані після обробки зерна і які містять більше 10 % зерна пшениці або жита або понад 20 % зерна інш. культур, підлягають обробці на повітряно-ситових машинах, а, при необхідності, і на трієрах, з метою вилучення з них основного зерна.
1.6.7. Кількісний розподіл відходів, отриманих при очищенні на сепараторах, за фракціями потрібно приймати за табл. 1.14.
Таблиця 1.14
Вихід фракції відходів, отриманих при очищенні
| № п/п | Найменування фракцій | Вихід фракцій в % | |
| для сепараторів типу ЗСМ, А1-БІС, А1-БЛС | для сепараторів типу А1-БЦС | ||
| Схід з сортувального решета | 4,0 | 5,0 | |
| Прохід підсівного сита | 55,0 | ||
| Аспіраційні відноси | |||
| — важкі | 38,0 | ||
| — що уловлюються | 3,0 | 5,0 |
1.6.8. Число сепараторів (Nc відх), необхідних для обробки кожної фракції відходів, визначати за формулою
Nc відх = 0,00045 ¾¾¾¾ , шт, (1.33)
де G3 — маса відходів, що отримуються після очищення зерна на сепараторах, т;
Qсп — паспортна продуктивність сепаратора для контролю відходів;
aоф — частка відходів по фракціях, % (приймати за табл. 1.14);
Ккс — коефіцієнт зниження продуктивності сепаратора; приймати Ккс = 0,4.
Рекомендується передбачати не менше двох сепараторів: один для обробки проходу підсівного сита, інший — для сходу з сортувального сита і відносів осадочних камер. Як сепаратори для контролю відходів, встановлювати сепаратори А1-БІС-12 і А1-БЛС-16.
1.6.9. Масу зерносуміші (G4), виділену при обробці відходів, визначати за формулою
G4 = 0,15 × G3, т/добу. (1.34)
1.6.10. Місткість бункерів для відходів над зерноочисними машинами приймати не менш ніж на їх 2 годинну роботу, а для зерносуміші — визначати з розрахунку роботи сепараторів для відходів протягом 2–3 змін.
1.6.11. Масу вівсюга або куколю (Gо(к)), вилученого на трієрах, визначати за формулою
Gо(к) = 0,48 × S Qо(к) , т/добу, (1.35)
де S Qо(к) — сумарна продуктивність встановлених вівсюговідбірників (куколевідбірників).
1.6.12. Місткість окремих бункерів для зберігання пилу і відходів, що отримуються при попередньому очищенні і сушінні зерна на рециркуляційних зерносушарках, потрібно передбачати з розрахунку накопичення їх на протязі доби; для інших відходів, отриманих після зерноочисних машин — протягом 3 діб.
Бункери розміщувати поза будівлями, біля глухих стін або з урахуванням заходів, що запобігають поширенню полум’я на сусідні споруди. Розташування відокремлених бункерів для відходів повинно забезпечувати можливість їх відпускання на автотранспорт.
При розрахунку місткості бункерів насипну масу відходів приймати за даними табл. 1.15.
Таблиця 1.15
Насипна маса різного виду відходів
| № п/п | Вид відходів | Насипна маса (середня), т/м3 |
| Вітрові відходи (важкі відноси) ворохоочисників | 0,4 | |
| Вітрові відходи (важкі відноси) сепараторів 1-го і 2-го очищення | 0,3 | |
| Підсівні відходи (прохід через підсівні решета) сепараторів 1-го і 2-го очищення | 0,7 | |
| Схід сортувального сита | 0,3 | |
| Вівсюг | 0,5 | |
| Кукіль | 0,7 | |
| Зерносуміш | 0,6 | |
| Аспіраційний пил | 0,2 |
1.6.13. Масу пилу, що уловлюється пилевіддільниками аспіраційних мереж, визначати у відповідності з [10].
Транспортуюче обладнання
Розрахунок норій елеватора
1.7.1. Норії, що встановлюються в споруди хлібоприймальних підприємств і елеваторів, в залежності від технологічного призначення поділяються на основні і спеціалізовані.
1.7.2. Для кращого використання основних норій рекомендується передбачати:
а) можливість подачі кожного основного потоку зерна не менш ніж на 2 норії;
б) забезпечення технологічними схемами порівняно однакової тривалості роботи основних норій на протязі доби.
1.7.3. До спеціалізованих норій відносити:
зерносушильні; ті, що подають зерно на попереднє очищення в потоці приймання; для транспортування відходів; для розвантаження і відвантаження засобів доставки зерна і для передачі зерна, що надходить із засобів доставки в накопичувальні ємкості.
1.7.4. Визначення продуктивності і числа спеціалізованих норій проводять виходячи з розрахункової продуктивності відповідних потоків.
1.7.5. Необхідне число основних норій потрібно визначати з розрахунку забезпечення виконання всіх операцій із зерном, що збігаються у часі.
Перелік операцій із зерном, які збігаються у часі встановлюється в завданні на проектування або матеріалами технологічних пошуків. Перелік операцій, які збігаються у часі (рекомендується при відсутності таких даних в завданні і т.п.) наведений в табл. 1.16.
Розрахунок числа норій для виконання операцій, у часі, рекомендується провести у відповідності з табл. 1.17 і з урахуванням приміток до неї.
Наступним остаточним кроком в розрахунку норій є визначення їх числа для виконання всіх операцій.
Для цього розраховують число норіє-годин для виконання кожної з операцій і на основі їх суми визначають число норій для двох варіантів продуктивності норій: Q1 = Qmin та Q2, яка приймається рівною наступній більшій зі стандартного ряду продуктивності норій (Q = 100; 175; 250; 350; 500 т/год). Розрахунок проводться у відповідності з табл. 1.18.
Необхідне число норій розраховують за формулою
 |
Nн = ----- , (1.37)
де А— добові об’єми внутрішніх операцій, що визначаються згідно з розрахунками об’ємів робіт;
Kи — коефіцієнт використання норій (Т-16.2 [1]);
Kк — коефіцієнт, що залежить від переміщуваної культури (табл. 1.7);
Kвз — коефіцієнт зниження продуктивності норії, що залежить від якісних характеристик зернової маси (вологості, засміченості) (табл. 2.2);
Таблиця 1.16
Перелік операцій, які збігаються за часом
| Тип елеватора | |||||||||
| Операції | Заготівельний | Перевалочний | Базисний | Виробничий | |||||
| Варіанти | |||||||||
| I | II | I | II | III | IV | I | II | I | |
| Приймання зерна з автомобілів | + | + | + | ||||||
| з зал. вагонів | + | + | + | + | + | + | |||
| з морських або річкових суден | + | ||||||||
| Відвантаження зерна в автомобілі | + | + | |||||||
| в зал. вагони | + | + | + | + | + | ||||
| на морські або річкові судна | + | + | |||||||
| Очищення зерна | + | + | + | + | + | + | |||
| Сушіння зерна | + | + | + | ||||||
| Передача зерна в виробництво | + | ||||||||
| Провітрювання | + | + |
nп — число підйомів зерна (залежить від прийнятої схеми елеватора);
Kt — коефіцієнт використання основних норій за часом (може бути збільшений на 0,05 по узгодженню з керівником проекту) (табл. 1.19).
Конвейєри
1.8.6. На підприємствах елеваторної промисловості для транспортування зернової маси використовуються наступні типи конвейєрів:
стрічкові;
стрічкові безроликові (волокуші);
стрічкові скребкові;
ланцюгові з навантаженими скребками;
гвинтові.
Примітка.Застосування ланцюгових і гвинтових конвейєрів для транспортування рису-зерна, рицини, гречки і насіння соняшнику не допускається.
1.8.7. Продуктивність конвейєрів в залежності від операції потрібно визначати:
а) для приймання зерна з автотранспорту згідно п. 2.1.3;
Таблиця 1.17
Розрахунок числа норій для виконання операцій, які збігаються у часі
| № п/п | Операції, співпадаючі у часі | Розрахункова формула | Число норій при Qmin |
| Приймання зерна з автотранспорту | nна = ------- | ||
| Приймання зерна з зал. транспорту | nнз = -------- | ||
| Приймання зерна з водного транспорту | nнв = -------- | ||
| Відпускання зерна на зал. транспорт | nнз = --------- | ||
| Відпускання зерна на водний транспорт | nнв = -¾------- | ||
| Прибирання зерна після основного очищення в силоси |   nн оч = ------- | ||
| Подача зерна після сушіння на основне очищення |             nнв = -------- | ||
| Всього норій | SN |
Примітки:
1. Aпга — погодинний об’єм надходження зерна автотранспортом;
Aнхз, Aвпв, Aнхз, Aвпв — добові об’єми надходження і відпускання зерна на залізничний і водний транспорт;
Аочд, Ас — добові об’єми очищення і сушіння зерна.
2. При наявності двох операцій із зерном для одного і того ж виду транспорту (приймання і відпускання на залізничний транспорт, приймання і відпускання на водний транспорт) в операції, які збігаються, включають одну з двох операцій з більшим добовим об’ємом.
3. Мінімальну продуктивність норій приймати:
а) для заготівельних елеваторів:
175 т/год при річних об’ємах надходження зерна автотранспортом до 50000 т;
250 т/год при річних об’ємах надходження зерна автотранспортом від 50000 до 70000 т;
350 т/год при річних об’ємах надходження зерна автотранспортом більше за 70000 т;
б) для елеваторов II-ї і III-ї ланки Qmin = 175 т/год.
4. Число норій округляємо до найближчого більшого цілого числа.
5. Кпа — коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності норій при прийманні сирого і вологого зерна
Кпа = (a2 + a3 + a4) × Кп + (1 – a2 – a3 – a4) × 1, (1.36)
де Кп=0,85 для тихохідних норій; Кп=0,7 для швидкохідних норій.
Таблиця 1.18
Розрахунок числа норіє-годин
| № | Найменування операцій | Розрахункові формули | Число норіє-годин при продуктивності | |
| п/п | Q1 = т/год | Q2 = т/год | ||
| Подача зерна в бункери — надсепараторні | Нч = ------------ | |||
| — досушильні | Нч = ------------ | |||
| — відпускні бункери | Нч = ------------ | |||
| — для дезинсекції | Нч = ------------ | |||
| Випорожнення накопичувальних бункерів | ||||
| — з автотранспорту | Нч = ------------ | |||
| — з зал. транспорту | Нч = ------------ | |||
| — з водного транспорту | Нч = ------------ | |||
| Випорожнення бункерів — підсепараторних | Нч = ------------ | |||
| — післясушильних | Нч = ------------ | |||
| — дезинсекції | Нч = ------------ | |||
| Провітрювання зерна | Нч = ------------ | |||
| Внутрішні переміщення | Нч = ------------ | |||
| Переміщення при інвентаризації | Нч = ------------ | |||
| Усього норіє-годин | S Нч | S Нч1= | S Нч2= |
Тблиця 1.19
Коефіцієнт використання основних норій у часі
| Розрахункове число норій (Nнр) | |||
| Nнр < 4 | Nнр = 4 | Nнр = 5 | |
| Кt | 0,65 | 0,70 | 0,75 |
Примітки:
1. Норії, що беруть участь у зовнішніх операціях, а також обслуговуючі зерносушарки, є спеціалізованими і встановлюються у відповідних приймальних і відпускних пристроях, біля зерносушарок.
2. Норії, що виконують внутрішні операції, як правило, є універсальними (основними) норіями елеватора і встановлюються в робочому приміщенні елеватора.
б) для приймання зерна із залізничного транспорту згідно п. 2.2.2;
в) для приймання зерна з водного транспорту згідно п. 2.4.2;
г) для відпускання зерна на залізничний транспорт згідно п. 2.3.1;
д) для відвантаження зерна в морські і річкові судна згідно п. 2.4.2;
е) продуктивність підсилосних конвейєрів повинна відповідати продуктивності пов’язаних з ними норій;
є) продуктивність надсилосних конвейєрів рекомендується приймати в залежності від вагового обладнання, що застосовується в проекті:
при установленні в схемі елеватора ковшових ваг продуктивність надсилосних конвейєрів приймати наступну більшу по параметричному ряду в порівнянні з продуктивністю норій;
при установленні порційних автоматичних ваг продуктивність надсилосних конвейєрів приймається рівною продуктивності норій.
1.8.8. Число конвейєрів потрібно визначати:
а) для приймання зерна з автотранспорту згідно з п. 2.1.3;
б) для приймання зерна із залізничного транспорту згідно з п. 2.2.2;
в) для приймання зерна з водного транспорту згідно з п. 2.2.4;
г) для відпускання зерна в залізничні вагони згідно з 2.3.1;
д) для навантаження зерна в морські і річкові судна згідно з п. 2.4.2;
е) число підсилосних конвейєрів визначається об’ємно-планувальними рішеннями, але не може бути менше числа відпускних потоків за добу максимальної роботи;
є) число надсилосних конвейєрів визначається об’ємно-планувальними рішеннями, але не може бути менше числа операцій, що одночасно виконуються по завантаженню зерна в силоси.
4. Кут підйому похилої частини стрічкових конвейєрів допускається не більше за 14º, а для підприємств, де передбачається приймання, обробка і зберігання проса або гороху, не більше за 10º.
Радіус кривих підйому конвейєрів потрібно приймати 85 м, у виняткових випадках допускається радіус — 75 м. На відрізках стрічки зі схилом більше за 10º установка насипних лотків не допускається.
1.8.9. Лінійну швидкість стрічок конвейєрів потрібно приймати не більше за v=2,8 м/с.
Для підприємств, де передбачається транспортування рису-зерна, допускається швидкість стрічки не більше за 2,2 м/с.
Для транспортування рицини рекомендується застосовувати тихохідні норії і стрічкові конвейєри зі швидкістю стрічки не більше за 1,0 м/с.
Самопливний зернопровід
1.8.10. Розрахункову теоретичну пропускну спроможність зернопроводів (при куті нахилу самопливної труби до горизонту 36º) і їх деталей (сектори, засувки, перекидні клапани і інш.) рекомендується приймати:
| Продуктивність транспортуючого обладнання Q, т/ч | ||||||
| Діаметр Ø, мм |
1.8.11. Кут нахилу зернопроводу для пшениці або жита в комунікаціях до зерносушарок потрібно приймати 45º, на всіх інших — 36º.
1.8.12 Кут нахилу зернопроводів у спорудах, де передбачається зберігання рису-зерна, соняшнику, вівса, ячменю, рицини, потрібно приймати не менше за 45º.
1.8.13. На прямих дільницях зернопроводу для рису-зерна і соняшнику довжиною більше 4-х м передбачати гальмові пристрої.
1.8.14. Перерізи і кути нахилу трубопроводів, що транспортують відходи, потрібно приймати за табл. 1.20.
1.8.15. Товщину металу для зернопроводів рекомендується приймати 5 мм.
Таблиця 1.20
Перерізи і кути нахилу трубопроводів, що транспортують відходи
| Назва переміщуваного продукту | Діаметр труб, мм | Кут нахилу трубопроводу, не менше |
| Прохід підсівних решіт | 45º | |
| Вівсюг | 45º | |
| Кукіль | 36º | |
| Схід сортувальних решіт сепараторів | 54º | |
| Аспіраційні відноси сепаруючих і аспіраційних пристроїв | 54º |
Розділ 2. РОЗРАХУНОК ПРИЙМАЛЬНИХ І ВІДПУСКНИХ ПРИСТРОЇВ
ЕЛЕВАТОРА
2.1. Вивантаження зерна з автомобільного транспорту
і завантаження його в автомобілі
2.1.1. Розвантажувальні пристрої технологічних ліній приймання зерна з автомобільного транспорту повинні забезпечувати його вивантаження в об’ємі максимального погодинного надходження (Аапг) з автомобілів будь-якої вантажності, самоскидів і автопоїздів (без їх розчеплення).
Об’єм зерна, що надходить з глибинних елеваторів, в розрахунок приймальної здатності хлібоприймальних підприємств або елеваторів у заготовчий період не включається.
Максимальне погодинне надходження зерна (Аапг) при розробці типових проектів або проектів будівництва підприємств на нових майданчиках визначається за формулою 1.3, а Аапг проектів реконструкції приймальних пристроїв діючих підприємств за формулою 1.4.
2.1.2. Технологічні лінії приймання зерна з автомобілів повинні забезпечувати формування партій зерна за культурами, призначенням і якістю.
2.1.3. Необхідне число транспортно-технологічних потоків приймання зерна з автомобільного транспорту визначається за формулою
|
|
де Qал — продуктивність транспортно-технологічних потоків приймання зерна з автотранспорту (т/год), що встановлюється за табл. 1.6;
Ктк — коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортуючого обладнання при переміщенні культур з натурою, відмінною від пшениці (встановлюється за табл. 2.1);
Таблиця 2.1
Коефіцієнти зміни продуктивності обладнання
в залежності від культури Ктк (Кск)
| № п/п | Найзва культури | Норії, конвейєри (Ктк) | Ворохоочисники, сепаратори (Кск) |
| Пшениця рядова | 1,0 | 1,0 | |
| Пшениця сортова, цінна, сильна | 1,0 | 1,0 | |
| Ячмінь | 0,8 | 0,8 | |
| Овес | 0,7 | 0,7 | |
| Жито | 0,9 | 0,9 | |
| Просо | 0,8 | 0,3 | |
| Горох | 0,9 | 1,0 | |
| Гречка | 0,7 | 0,7 | |
| Рис-зерно | 0,7 | 0,2 | |
| Соняшник | 0,5 | 0,5 |
Ктвз — коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортуючого обладнання при переміщенні зерна різного по вологості та засміченості (встановлюється за табл. 2.2);
Рс — число різнорідних партій зерна, що надходять за добу;
Рппс — сумарне число партій зерна, що направляються на приймальний потік за добу;
1,2 — коефіцієнт, що враховує різнотипність засобів доставки зерна.
2.1.4. Продуктивність автомобілерозвантажувача визначати за формулою
|
|
де Qарт — технічна продуктивність автомобілерозвантажувача певної марки, встановлювати за табл. 2.3.
Таблиця 2.2
Коефіцієнти зміни продуктивності обладнання
в залежності від стану зерна за вологістю і засміченістю (Ктвз)
| Вміст відокремлюваних домішок | Вогкість зерна, % | |||||
| (смітних і зернових), % | до 15 | 15...17 | 17...19 | 19...22 | 22...25 | понад 25 |
| Автомобілерозвантажувач | ||||||
| до 10 | 1,0 | 1,0 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,7 |
| більше 10 | 1,0 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,7 | 0,6 |
| Норії, конвейєри | ||||||
| до 5 | 1,0 | 1,0 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,7 |
| більше 5 до 10 | 1,0 | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,7 |
| більше 10 до 15 | 1,0 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,7 | 0,6 |
| більше 15 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,7 | 0,6 |
Таблиця 2.3
Технічна продуктивність автомобілерозвантажувачі (Qарт)
| Марка автомобілерозвантажувача | Середня вантажність автомобіля | |||||||
| АВС-50, АВС-50м-1, ВПШ-2, БПФШ-3м, У1-УРАГ з АВС-50 | ||||||||
| У15-УРАГ, У15-УРВС, ГУАР-30М, МПБ-2см-1 | ||||||||
| ПГА-25, ПГА-25м з АРУ-1 | – | – | – | |||||
| ГУАР-15с, ГУАР-15у | – | – | – | – | – | – |
Кпар — коефіцієнт зниження технічної продуктивності автомобілерозвантажувача, встановлювати за табл. 2.4.
1,2 — коефіцієнт, що враховує різнотипність засобів доставки зерна.
2.1.8. Відпускання зерна на автотранспорт є випадковою операцією. Для завантаження зерна в автомобілі повинні бути передбачені відпускні бункери місткістю не менше за 15 т кожний. Їх число визначають з розрахунку вантаження через кожний бункер не більше за 20 т зерна за годину.
2.2. Приймальні пристрої зерна
із залізничного транспорту
2.2.1. При проектуванні приймальних пристроїв для зерна із залізниці необхідно передбачати можливість розвантаження як універсальних так і саморозвантажувальних вагонів (зерновозів). З цією метою довжину гратів над приймальними бункерами приймати не менше за 8,5 м.
2.2.2. Число приймальних потоків розраховується за формулою
|
|
Таблиця 2.4
Коефіцієнт зниження технічної продуктивності
автомобілерозвантажувача під впливом ряду чинників (Кпар)
| Число партій, що надходять на лінію в | Середня вантажопідйомність автотранспорту, Gа, т | |||||||
| добу, Рлд | ||||||||
| Продуктивність транспортуючого обладнання, Qт=100 т/год | ||||||||
| 0,89 | 0,70 | 0,74 | 0,72 | 0,72 | 0,71 | 0,71 | 0,70 | |
| 0,84 | 0,73 | 0,69 | 0,66 | 0,66 | 0,65 | 0,65 | 0,64 | |
| 0,81 | 0,71 | 0,66 | 0,64 | 0,64 | 0,63 | 0,63 | 0,63 | |
| 0,80 | 0,69 | 0,65 | 0,62 | 0,61 | 0,61 | 0,60 | 0,60 | |
| 0,79 | 0,67 | 0,64 | 0,60 | 0,59 | 0,59 | 0,58 | 0,58 | |
| Продуктивність транспортуючого обладнання, Qт=175 т/год | ||||||||
| 0,96 | 0,91 | 0,88 | 0,85 | 0,83 | 0,81 | 0,80 | 0,79 | |
| 0,92 | 0,88 | 0,84 | 0,80 | 0,77 | 0,75 | 0,73 | 0,72 | |
| 0,90 | 0,86 | 0,82 | 0,78 | 0,75 | 0,72 | 0,70 | 0,69 | |
| 0,88 | 0,84 | 0,80 | 0,77 | 0,74 | 0,71 | 0,69 | 0,68 | |
| 0,87 | 0,83 | 0,79 | 0,76 | 0,73 | 0,70 | 0,68 | 0,67 | |
| Продуктивність транспортуючого обладнання, Qт=350 т/год | ||||||||
| 0,98 | 0,95 | 0,93 | 0,91 | 0,89 | 0,87 | 0,86 | 0,85 | |
| 0,96 | 0,93 | 0,91 | 0,83 | 0,86 | 0,85 | 0,84 | 0,83 | |
| 0,94 | 0,91 | 0,88 | 0,86 | 0,84 | 0,83 | 0,82 | 0,81 | |
| 0,92 | 0,89 | 0,87 | 0,85 | 0,83 | 0,81 | 0,80 | 0,79 | |
| 0,91 | 0,88 | 0,86 | 0,84 | 0,82 | 0,80 | 0,79 | 0,78 |
Примітка: При надходженні на лінію однієї партії зерна Кпар приймати таким, що дорівнює 1,0
Аподз — маса зерна в одній подачі, т (п. 12.11);
Qтр — продуктивність обладнання, що прибирає зерно з приймальних бункерів, т/год (приймати 500...700 т/год);
Киз — приймати згідно з даними табл. 2.5;
Ккз — приймати згідно з даними табл. 2.1;
Трз — приймати згідно п. 1.2.11.
2.2.3. Необхідне число розвантажувальних точок розраховується за формулою
|
|
де Qэвр — експлуатаційна продуктивність вагонорозвантажувача, т/год (Qэвр ВКГ або У20-УВС — 70 т/год; ВРГ — 101 т/год; ІРМ — 145 т/год; при надходженні зерна у вагонах-зерновозах в об’ємі більше за 20 % загального їх числа — Qэвр приймати 350...500 т/год).
Таблиця 2.5
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності норій
| № п/п | Найменування операції | Норії продуктивністю, т/год | ||
| Приймання зерна з автотранспорту | 0,85 | 0,8 | 0,75 | |
| Приймання зерна із залізничного транспорту | 0,8 | 0,75 | 0,7 | |
| Приймання зерна з річкового і морського транспорту | 0,85 | 0,8 | 0,75 | |
| Відпускання зерна в залізничні вагони | 0,8 | 0,75 | 0,7 | |
| Подача зерна у відпускні бункери для вантаження річкових і морських судів | 0,85 | 0,85 | 0,75 | |
| Подача зерна в надсепараторні, надсушильні і інші верхні бункери | 0,9 | 0,85 | 0,8 | |
| Прибирання зерна з підсепараторних, підсушильних і інших нижніх бункерів | 0,9 | 0,85 | 0,8 | |
| Подача підготовлених партій зерна на виробництво | 0,9 | 0,85 | 0,8 | |
| Внутрішні переміщення зерна | ||||
| а) з силосу (бункера) в силос, при інвентаризації | 0,9 | 0,9 | 0,8 | |
| б) при провітрюванні, підсортировці | 0,6 | 0,55 | 0,5 |
2.2.4. Корисну місткість приймальних бункерів приймати за табл. 2.6.
2.2.5. Необхідна місткість приймальних накопичувальних бункерів для зерна, що вивантажується з вагонів, повинна бути не менше за вантажність їх однієї подачі.
Таблиця 2.6.
Залежність місткості приймальних бункерів від продуктивності транспортних механізмів, що прибирають з них зерно
| № п/п | Продуктивність транспортного обладнання, т/год | Корисна місткість приймальних бункерів (не менше), т |
2.3. Відпускні пристрої зерна на залізничний транспорт
2.3.1. Продуктивність механізмів для вантаження зерна в залізничні вагони визначати за формулою
Qвз = ¾¾¾¾¾¾¾¾ , (2.5)
де Тзг — 3 год 40 хв;
значення Аподз, Киз і Ккз дані в п. 2.2.2.
Як правило, завантаження залізничних вагонів потрібно планувати на двох залізничних коліях.
2.3.2. Число відпускних потоків визначати за формулою
пвпз = ¾¾¾ , штук, (2.6)
де Qтр1 — продуктивність вантажних механізмів (вибирати відповідно до номенклатури діючого обладнання), т/год;
Qтр — див. п. 2.2.2.
2.3.3. Завантаження вагонів передбачати з відпускних накопичувальних бункерів загальною місткістю не менше за вантажність однієї подачі через люки в даху, зі швидкістю зерна на виході не менше за 12 м/с.
2.3.4. Рекомендована послідовність завантаження зерном вагонів різних типів (Дод. 10) наведена на рис. 1.
Загальний час завантаження вагонів ІІ-066, ІІ-217, ІІ-200 і час їх завантаження у вказаній вище послідовності наведено в табл. 2.7, а вагонів типу ІІ-739 в табл. 2.8.
2.3.5. Для елеваторів, на яких відпускання зерна на залізничний транспорт є випадковою операцією, потрібно передбачати можливість завантаження зерна у вагони на одній залізничній колії з продуктивністю його основних потоково-транспортних систем.
 |
Рис. 1. Послідовність завантаження зерном різних типів вагонів для досягнення
необхідної вантажності (відповідає нумерації об’ємів V1, V2, V3 і V4)
Таблиця 2.7
Час завантаження вагонів ІІ-066, ІІ-217, ІІ-200