Б) Запропонуйте метод вимірювання густини тіл неправильної форми
А) Для кожного тіла правильної форми виведіть формулу для визначення відносної похибки .
Якщо внаслідок повторних вимірювань фізичної величини Х отримали значення х1, х2, х3, … хn, то найбільш близьким до істинного значення хіст є середнє арифметичне значення цієї величини , тобто
.
Отже, .
Знаходячи абсолютні похибки окремих вимірювань, , , … , можна обрахувати абсолютну похибку результату вимірювань і надати результат вимірювань у вигляді
.
Відношення абсолютної похибки до істинного значення вимірюваної величини називають відносною похибкою . Відносна похибка виражається в %, або в частках від цілого. Вона є мірою точності вимірювання, а абсолютна похибка – мірою відхилення середнього значення від істинного значення.
Розглянемо два підходи, які часто використовуються для оцінки величини за відомими відхиленнями : метод середньої арифметичної абсолютної похибки та метод середньої квадратичної похибки.
У першому методі замість беруть середню арифметичну абсолютну похибку , яка визначається як сума окремих абсолютних відхилень, поділена на число спостережень n
.
Кінцевий результат записується у вигляді .
Цей метод обробки результатів є занадто спрощеним, оскільки в ньому не міститься інформації щодо ймовірності знаходження в інтервалі . Разом з тим він є поширеним і зручним при обробці даних, отриманих в результаті простих лабораторних вимірювань.
У методі середньої квадратичної похибки також використовуються формули (1) і (2), але при цьому, відповідно до закону розподілу (випадкових величин) Стьюдента, вказується ймовірність (надійність) Р того, що істинна величина дійсно знаходиться у вищезгаданому інтервалі. Для оцінки величини використовують середню квадратичну (стандартну) похибку і коефіцієнт Стьюдента , тобто = . При цьому, величина визначається за формулою
,
а значення коефіцієнта Стьюдента знаходиться з табл. 1, на перетині рядка, що відповідає кількості спостережень, і стовпця, який відповідає заданій надійності .
Таблиця 1. Значення коефіцієнтів Стьюдента
n | P | |||||
0.5 | 0.8 | 0.9 | 0.95 | 0.975 | 0.99 | |
1.00 | 3.08 | 6.31 | 12.71 | 31.82 | 63.66 | |
0.82 | 1.89 | 2.92 | 4.30 | 6.97 | 9.93 | |
0.77 | 1.64 | 2.35 | 3.18 | 4.54 | 5.84 | |
0.74 | 1.53 | 2.13 | 2.78 | 3.75 | 4.60 | |
0.70 | 1.37 | 1.83 | 2.26 | 2.82 | 3.25 |
Результат вимірювань записується у такому вигляді:
Б) Чи варто враховувати поправку на архімедову силу в данній роботі .
Так, за допомогою архімедової сили, визначаємо густину тіла, звідки можемо дізнатися з таблиці, що це за тіло.
б) Запропонуйте метод вимірювання густини тіл неправильної форми
Зважування на аналітичних терезах і визначення густини тіла.
Кожні терези характеризуються величиною чутливості й точності. Чутливість терезів характеризується відношенням лінійного (або кутового) переміщення покажчика рівноваги (стрілки) при вміщенні на шальку терезів тіла певної ваги, що викликає це переміщення. Чутливість виражають в поділках шкали, віднесеної до одного міліграма. Зазначимо, що чутливість терезів залежить від навантаження та конструктивних особливостей деталей терезів (довжини плеча коромисла і його ваги, кута між плечем коромисла та горизонталлю тощо.) Під точністю терезів розуміють розбіжність результатів, що має місце при повторних зважуваннях тіла. Точність використовуваних важільних аналітичних терезів становить 1×10-4 г.