Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
Вимоги до написання математичних формул такі.
1. Математичні формули в авторському і видавничому текстових оригіналах мають бути написані чорним чорнилом (пастою) або тушшю виразно, причому знаки, цифри, літери правильно розміщуватися відповідно до зрозумілого змісту формули. Між рядками формули та лініями дробів зберігаються інтервали, які допускають вільну їх розмітку. Необхідно дотримуватись єдиної системи написання математичних формул, що відповідають прийнятій технологіїїх складання. Формули розмічають чорнилом та кольоровими олівцями відповідно до правил розмітки, регламентованих стандартами.
При написанні формул слід зберігати розмірні співвідношення знаків та інтервалів
між ними.
2. Індекси, показники степеня в авторському та видавничому текстових оригіналах мають бути виразно надруковані на машинці або написані чорнилом, бути однаковими за розмірами и однаково спущені чи підняті відносно лінії основного рядка і відповідно
рОЗМІЧеНІ. Г
Приклад:
Індекси, що стосуються математичних знаків з межами, мають бути написані або
під (над) цими знаками чи збоку. Приклади:
3. Дужки у видавничому текстовому оригіналі слід писати так, щоб вони повністю охоплювали по висоті вм.щені в них формули. Відкриваючі та закриваючі дужки одного вигляду мають бути однакової висоти.
4. Знак кореня в оригіналі має бути таким, щоб він охоплював усі елементи підкореневого виразу. Приклади:
Приклади:
5. Надрядкові знаки математичної символіки в оригіналі треба писати точно над
цими символами.
Приклади:
6. При написанні дробів, особливо багаторядк новна лінія має бути довшою
від лінії інших дробів, що входять до складу математичної формули.
Приклади: 
Вимоги до написання хімічних формул такі.
1. Символи елементів, цифри й усі індекси до них пишуть без інтервалів.
Приклади: 2Н,; №.,304.
2. Між знаками в рівняннях і схемах хімічних реакцій (+ і -, =,— та
ін.) і формулами залишають інтервал.
Приклади: Са (ОН), + С02 СаС03 + Н,0 ; Н.ЗОН+НЗО,.
3. Як правило, перенесень на наступний рядок у рівняннях слід уникати. За
необхідності допускається перенесення на знаках напрямку реакції . рівності
Приклади:
4. Знаки зарядів розміщують праворуч від позначення елемента на
рівні верхніх індексів.
5. Позначення електронів та електронних пар (одна або дві жирні точки) ставлять
без інтервалу посередині символу-елемента збоку, зверху або знизу.
6. Знаки хімічного зв'язку мають щільно прилягати до символу елементів точно
посередині символу (без інтервалів).
7. Спрощені формули циклічних сполук, як правило, зображують правильними
багатокутниками.
Приклади:
5.73. Складання символів, цифр, знаків і скорочень
Математичні символи складають світлим курсивним, грецьким і готичним прямими світлими, фізичні та хімічні символи (Ке, Сі) - прямим світлим, математичні скорочення (зіп, Ііт) - прямим світлим, скорочені позначення фізичних величин та їхніх одиниць (кг, кА, В/м,) - прямим світлим без крапок шрифтами. Числа і дроби у формулах завжди мають бути складені прямим шрифтом.
Символи, не розділені математичними знаками, та числа, яких вони стосуються (коефіцієнти), не повинні бути розділені між собою.
Багатозначні числа у формулах, які не вважаються коефіцієнтами, мають бути поділені на розряди (двопунктовими шпаціями), починаючи від п'ятизначних чисел.
Прості дроби, які складають через косу риску, від чисел, яких вони стосуються, не повинні бути відокремлені; дроби, які складають через горизонтальну ділильну лінійку, мають бути відокремлені від чисел, яких вони стосуються (цілої частини), пробілом у 2 п.
Математичні знаки дій (+,-, х та ін.) і співвідношення (=,>,= та ін.) мають бути відокремлені від суміжних символів або чисел пробілом у 2 п., крім випадків, коли такі знаки характеризують позитивне або негативне значення, ступінь збільшення тощо. Для розміщення формули в заданому форматі без перенесення допускається рівномірне по всій формулі зменшення відбивок математичних знаків.
Математичні скорочення (2 зіпсс, 1§5) мають бути відокремлені від суміжних елементів формули пробілом у 2 п. Якщо скорочення має показник степеня (2 зіп25), то відбивка має бути перенесена за показник.
Символи, що позначають функції (£ср), прирости (А,5) і диференціали (3 , сі) від наступних за ними значень функцій або аргументів, у тому числі й узятих у дужки, не повинні бути відокремлені, а взагалі позначення типу/(х)ф (у) чи 2 йхйу від попередніх або наступних елементів формули відокремлюють пробілом у 2п.
Скорочені позначення фізичних величин та їхніх одиниць мають бути відокремлені від символів і цифр, яких вони стосуються, пробілом у 3 п. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях та виданнях оперативної поліграфії допускається відбивка міжслівним пробілом.
Знаки градуса, хвилини, секунди, а також знаки зарядів у хімічних формулах (++,"") від попередніх символів і цифр не повинні бути відокремлені, а від наступних їх відокремлюють проміжком у 2 п. Між собою знаки зарядів не відокремлюють.
Розділові знаки (крапка, крапка з комою, кома), що закінчують формулу, мають бути розміщені точно в основному рядку (по середній лінії формули). Якщо формула закінчується однорядковим елементом, то знак не повинен бути відокремленим, а коли в кінці формули є елемент з горизонтальною ділильною лінійкою, знак має бути відокремлений проміжком у 2 п.
Коли в середині формули є знаки, наприклад/(х,у,г,і) повинні бути відокремлені від попереднього елемента, то їх відокремлюють проміжком у 3 п. від наступного елемента формули. В описах хімічних сполук розділові знаки не відокремлюють від попередніх, але відокремлюють від наступних на півкегельну.
Знак оклику у факторіалі не повинен бути відокремлений від попереднього, але має бути відокремлений від наступного елемента проміжком у 2 п.
Надрядкові елементи, що належать до кількох знаків, розташованих поруч, і не розділених математичними знаками (лінійки, стрілки і.т.д), мають бути цільними.
Додаткові горизонтальні лінійки у формулах мають бути тонкими та цільними. Довжина лінійки дорівнює найбільшій частині дробу (чисельника чи займенника) або перевищує його в межах 2 п. Мінімальна довжина лінійки - кегль шрифту.
Чисельник і знаменник дробу мають бути точно посередині довжини ділильної лінійки. Від неї вони мають бути відокремлені. У випадках, коли окремі елементи (наприклад, показники степеня у знаменнику) щільно прилягають до лінійки, відбивка може бути на 1 ...2 п. При цьому змінюється середня лінія відповідних частин всєї формули.
У багаторядкових формулах основні ділильні лінійки, розміщені по середній лінії формули, мають бути мінімум як на 4 п. довшими від ділильних лінійок у чисельнику та знаменнику.
Вертикальні лінійки, що позначають абсолютне значення виразу, повинні мати висоту, яка дорівнює кеглю виразу, і відокремлюватися від суміжних елементів на 2 п. Так само відокремлюються тонкі лінійки у значенні інтегральної різниці, висота яких має дорівнювати кеглю знака інтеграла, шо використовується разом із лінійкою.
Вертикальні тонкі та подвійні лінійки у визначниках і матрицях мають точно дорівнювати висоті визначника та відокремлюватися від його колонок і сусідніх елементів на 2 п.
Визначники мають бути якомога ближчими за формою до квадрата. Нормальне розбиття колонками - півкегельне, між рядками визначника - 4 п. Різні за шириною елементи в колонках мають бути заверстані з виключанням посередині формату колонки.
Крапки в рядках формул, що визначають пропуск аналогічних елементів, мають бути складені у вигляді трьох крапок з проміжком між ними в 3 п. Якщо крапки є між математичними знаками, то знаки, що повторюються до та після крапок, мають бути відокремлені на півкегельну. Якщо крапки є між комами, то після неї має бути відбивка на 3 п., причому після крапки кому не ставлять, а після коми дають відбивку в 3 п.
Рядки крапок між формулами, що визначають пропуск аналогічних формул, мають бути складені на формат формул крапками, відокремленими на кегельну. Відбивка рядків крапок від формул і розбиття цих рядків здійснюються з проміжком у 4 п.
Назви хімічних сполук з літерними або цифровими нарощеннями (1 -метил - 2,4,6 - тринітробензол) мають бути складені без відбивки знаків дефіса від нарощень та назв. Якщо до нарощень є кілька цифр, розділених комами, то жодних відбивок між цифрами і комами також не повинно бути.
Номер математичної формули має бути розміщений точно по її середній лінії, а для формул, об'єднаних фігурною дужкою, - проти вістря дужки. Як правило, номер верстають з виключанням у правий край формату сторінки складання. У складних номерах математичних формул (Р/а; VI, 5а) відбивок між цифрами, літерами та крапками не роблять.