Вимоги до оформлення текстових документів курсової роботи

4.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка до курсової роботи є одним з видів текстових документів і повинна бути оформлена у відповідності із міждержавним стандартом ГОСТ2.105-95.

Текст пояснювальної записки повинен бути виконаний на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 комп’ютерним набором. Висота літер і цифр – 14 розмір шрифту Times New Roman, полуторний інтервал. На кожному аркуші пояснювальної записки повинна бути рамка, виконана з відступом 20 мм від лівої межі формату і по 5 – від інших.

Відстань від рамки до тексту на початку і в кінці рядків - не менше 3-5 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої лінії рамки повинна бути не менше 10 мм.

Абзацний відступ становить 15 – 17 мм.

4.2 Основні написи

На кожному аркуші текстових документів (крім титульного) та на кожному аркуші графічної частини курсового проекту виконують основні написи, розташовуючи їх у правому нижньому куті рамки.Нааркушахформату А4основні написи розташовують тільки вздовж короткої сторони.

Стандарт ГОСТ2.104-68 передбачає такі форми основних написів і їх призначення:

– Форма 1 – для креслень і схем;

– Форма 2 – для першого аркуша текстового документу; якщо документ має титульний аркуш, то основний напис за формою 2 виконується на аркуші з номером 2 (в пояснювальній записці це перший аркуш “Змісту” – див. додаток Д)

– Форма 2а – для наступних аркушів текстових документів.

Зміст, розташування та розміри граф основних написів і додаткових граф до них повинні відповідати формам, наведеним у додатку Е.

В графах основного напису (номери граф наведені в дужках) вказують:

– У графі 1 –у пояснювальній записці – назву курсової роботи, а нижче – для документів, які мають код – назву документа: Відомість курсової роботи, Пояснювальна записка, і т. ін. у відповідності із ГОСТ2.102-68, ГОСТ2.701-84. У графі 2 – позначення документа;

– У графі 3 – позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталей);

– У графі 4 – літеру, присвоєну даному документу; на навчальних документах не заповнюють;

– У графі 5 – масу виробу відповідно до ГОСТ2.109-73;

– У графі 6 – масштаб відповідно до ГОСТ2.302-68, ГОСТ2.109-73, на схемах, графіках, таблицях графічної частини масштаб не вказують;

– У графі 7 – порядковий номер аркуша;

– У графі 8 – загальну кількість аркушів документа;

– У графі 9 – скорочену назву учбового закладу (НК ТДАТУ);

– У графах 10-12 – прізвища, підписи виконавця та осіб, відповідальних за зміст і оформлення документа, а також дати підписання ними документа.

– Форми основних написів за ГОСТ 2.104-68

– Форма 1

–

–

–

–

						(2)
					(1)	Літ.	Маса	Масштаб
Зм	Арк	№ докум.	Підп	Дата		(4)		(5)	(6)
Розроб
Перев.
		Т.контр.				Арк. (7)	Аркушів (8)
			(10)	(11)	(12)	(3)	(9)
		Н.контр.
	Затв.

–

–

–

– Форма 2

–

–

–

–

						(2)
Зм	Арк	№ докум.	Підп	Дата
Розроб				(1)	Літ.	Арк.	Аркушів
Перев.					(4)		(7)	(8)
	(10)	(11)	(12)	(9)
Н.контр.
	Затв

–

–

–

–

– Форма 2а

–

–

–

–

						(2)	Арк.
					(7)
Зм	Арк	№ докум.	Підп	Дата

–

4.3 Позначення документів

Всім документам відповідно до ГОСТ2.201-80 присвоюють позначення, яке повинне мати таку структуру: перша група складається з чотирьох, друга – з шести, третя – з трьох знаків (цифр чи літер)

ХХХХ . ХХХХХХ . ХХХ

Порядковий номер прізвища студента в наказі на допуск до курсового проектування

Номер групи

Вид роботи – курсовий проект – КП

Порядковий номер курсового проектування у навчальному плані спеціальності

Позначення можуть бути розширеними за рахунок четвертої, а за потреби – п’ятої групи, кожна з яких повинна складатися з трьох знаків.

Після позначення розміщують код документа у відповідності із ГОСТ2.102-68 (для пояснювальної записки – ПЗ, блок-схеми графічної частини - БС).

Всі групи позначення розділяють інтервали, що дорівнюють двом інтервалам між літерами (цифрами) і крапками в інтервалах.

Код від позначення інтервалом і крапкою не відокремлюють, крапку після коду не ставлять.

Приклад позначення пояснювальної записки до проекту, якщо проектування у навчальному плані має порядковий номер 40, а студент, який виконує проект, навчається у групі ІС9109 і має порядковий номер 2 у наказі на допуск до проектування:

КР. ІС9109. 002ПЗ

4.4 Основні вимоги до тексту пояснювальної записки

За оформленням пояснювальна записка повинна відповідати ГОСТ2.105-95 «Загальні вимоги до текстових документів».

Текст основної частини пояснювальної записки поділяють на розділи і підрозділи, за необхідності підрозділи поділяють на пункти, а пункти – на підпункти.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію у межах всієї записки і позначатися арабськими цифрами без крапки. Слово розділ не пишуть, наприклад 1, 2, 3...

Номер підрозділу складається із номерів розділу і підрозділу, відокремлених крапкою. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад 1.1, 1.2, 1.3...

Номер пункту складається з номерів розділу, підрозділу і пункту, наприклад, 1.2.1, 1.2.2,...

Всередині пунктів або підпунктів можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку ставлять дефіс з абзацу, або малу літеру українського алфавіту з круглою дужкою. При подальшій деталізації переліку використовують арабські цифри з круглими дужками, які пишуть з абзацного відступу відносно місця розташування переліків першого рівня, наприклад:

а) ...

б) ...

1) ...

2) ...

в) ...

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки всіх розділів основної частини і структурних складових пояснювальної записки, які не нумерують ЗМІСТ, РЕФЕРАТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ розміщують посередині рядка і виконують великими літерами 14 шрифтом.

Заголовки підрозділів (за необхідності, пунктів і підпунктів) слід починати з абзацного відступу і писати малими літерами, крім першої великої, 14 шрифтом.

Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках та підкреслювання заголовків не дозволяється.

Заголовки слід відділяти від тексту пропуском одного рядка – зверху і знизу.

Кожний розділ основної частини записки і кожну структурну складову починають з нової сторінки.

Повна назва теми роботи на титульному аркуші і при першому згадуванні у тексті повинна бути однаковою.

Текст пояснювальної записки повинен бути чітким і стислим з використанням загальноприйнятих науково-технічних термінів.

У тексті застосовують стандартизовані одиниці фізичних величин; їх найменування і позначення - відповідно до ГОСТ8.417-81.

У тексті пояснювальної записки не допускається:

– скорочення слів, не передбачене стандартами;

– вживання математичних знаків -, <, >, = , %, № без цифр;

– використання індексів ГОСТ, ДСТУ, ГСТУ, ТУУ без реєстраційних номерів стандартів;

– переносити одиницю фізичної величини від числового значення на наступний рядок чи сторінку.

Якщо у тексті наводиться ряд або діапазон числових значень, що виражені в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її вказують лише після останнього числового значення, наприклад: 1; 2; 3,5м або: “від 1 до 5В”, “від плюс 10 до мінус 40⁰С”.

У тексті обов’язкові посилання на всі таблиці, ілюстрації, формули, додатки. Можуть бути посилання на пункти, підпункти, розділи і підрозділи даної пояснювальної записки. Їх виконують за прикладом: “у таблиці 1...”, «на рисунку 4...», «за формулою (5)...», «... у додатку В ...», «у розділі 3 ...», «дивись 3.4 ...», «за 3.1.2 ...», «відповідно до 3.1.2.4 ...»

Посилання на запозичені джерела виконують відповідно до ГОСТ7.1-76 у квадратних дужках. Посилатися слід на документ в цілому або його розділи і додатки. Посилання на підрозділи, пункти, таблиці та ілюстрації не допускаються.

Посилання містить номер джерела, взятий із списку використаної літератури, номер (якщо він є) і номер сторінки, якщо в цьому є необхідність, наприклад [11, m.1, c. 86], [4, c. 25], [12].

При посиланнях на стандарти вказують лише їх позначення, наприклад ГОСТ2.301-68.

4.5 Формули

Формули розташовують посередині рядка безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Рекомендується виділяти формулу пропуском рядка зверху і знизу.

Формули повинні мати наскрізну нумерацію арабськими цифрами, які записуються на рівні формули у круглих дужках у крайньому положенні на рядку праворуч. Допускається нумерація у межах розділу.

У формулах у якості символів слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснені у тексті раніше, повинні бути наведені безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у рівнянні. Перший рядок пояснення починається з абзацу словом «де» без двокрапки, наприклад:

Загальна трудомісткість програмного продукту за місяцями визначається за формулою

, (5)

де = 12 міс – кількість місяців у плановому періоді;

= 8 год – тривалість робочого дня;

= 0,73 – коефіцієнт переводу в календарні дні;

= 360 дн – кількість календарних днів у плановому періоді.

Перенос формули на наступний рядок допускається тільки на математичних знаках: рівняння (=), плюс (+), мінус (-) та множення (х) з повтором знака на початку наступного рядка.

4.6 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, на наступній сторінці або в додатку.

Всі таблиці повинні мати наскрізну нумерацію (допускається нумерація у межах розділу) арабськими цифрами, які зазначаються над таблицею зліва після слова Таблиця ... без символу №.

Через тире пишуть назву таблиці. Якщо таблицю ділять, або переносять на наступні сторінки, то номер таблиці і її назву (малими літерами крім першої великої ) пишуть тільки над першою частиною; над наступними частинами зліва пишуть Продовження таблиці ... з зазначенням номера. Головку і боковик таблиці повторюють у кожній частині таблиці. Допускається головку таблиці або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки пишуть в однині, як правило, горизонтально; допускається їх вертикальне розміщення.

Висота рядків таблиці не повинна бути менше 8мм. Головку таблиці обов’язково відділяють лінією від іншої частини таблиці.

Графу Номер по порядку включати в таблицю не допускається. Якщо дані, наведені в таблиці, необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у графах для заголовків рядків таблиці перед їх найменуванням.

Діагональний поділ граф таблиці не допускається.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють позначеннями літерами відповідно до ГОСТ2.321-84 або іншими позначеннями, якщо вони пояснені в тексті або наведені на ілюстраціях, наприклад L - довжина, H – висота, U – напруга...

Одиниці вимірювання вказують у заголовках чи підзаголовках боковика, або головки таблиці після позначення чи назви фізичної величини або іншого показника через кому, наприклад I_ном., A; P, кВт; L, м; S, м². Окрему графу для одиниць вимірювання не виділяють.

Якщо всі параметри, наведені у таблиці, мають тільки одну одиницю вимірювання, наприклад, міліметри, то над правим кутом таблиці пишуть Розміри в міліметрах або В міліметрах.

Цифри в графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми.

За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити прочерк (риску).

Числові значення величин, однакових для кількох рядків, дозволяється зазначати один раз у відповідності з рисунком 19.

Таблиця 3 - Загальна трудомісткість розробки програмного продукту

Етапи розробки програмного продукту	Норма часу, люд/год
1 Технічне завдання 2 Розробка технічного проекту (алгоритм, блок-схема) 3 Розробка робочого проекту (складання програми) 4 Налагодження та впровадження 5 Пояснювальна записка	63,24 107,55 68,7
Всього, в т.ч.: – на розробку – на контроль керівника – нормоконтроль Разом	558,49 576,49

Рис. 19 Приклад виконання таблиці

4.7 Ілюстрації

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, фотознімки, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Фотознімки, розміри яких менше формату А4, слід наклеювати на стандартні аркуші формату А4. Виконання основного напису за формою 2а є обов'язковим.

Ілюстрації повинні мати наскрізну нумерацію, яку виконують арабськими цифрами і проставляють після слова Рис.

Ілюстрації можуть мати назву і підрисуночний текст (пояснюючі дані: приміщення на плані, складові частини на складальному кресленні). В такому разі під ілюстрацією розміщують підрисуночний текст, а нижче – позначення рисунка і його назву, наприклад:

Концептуальна модель бази даних представлена на рисунку 2.

Рис. 2.1 Концептуальна модель бази даних

Модель бази даних, представлена на рисунку 2.1, містить 3 сутності: «Товар», «Надходження товару», «Продаж товару», які….

Ілюстрації також можуть мати нумерацію по розділам, яку виконують арабськими цифрами і проставляють після слова, включаючи номер самого розділу: Рис. 2.2 Концептуальна модель БД...

При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватися одного стилю нумерації ілюстрацій.

Правила оформлення схеми алгоритму (блок-схеми)

Блок-схема повинна відбивати увесь алгоритм роботи програми. Якщо програма складається з декількох модулів, то для кожного модуля складається окрема блок-схема. У разі, якщо в програмі визначені підпрограми (процедури і функції), то для кожної з них складається окрема блок-схема.

При оформленні блок-схеми до програми слід дотримуватися наступних правил:

1. Елементи блок-схеми зображуються згідно з їх описом, приведеним в таблиці 1;

2. Лінії зображуються із стрілками, якщо вони (чи яка-небудь їх частина) спрямовані вгору або вліво;

3. Перетини ліній не допускаються. У разі, коли виникає ситуація з перетином ліній, слід скористатися елементами «вузол розриву ліній»;

4. Лінії повинні з'єднуватися з фігурами тільки згори або знизу. Виключення складає блок «Рішення». Для нього дозволяється відгалуження ліній у будь-яку сторону;

5. Усі написи виконуються шрифтом одного розміру. Якщо написи виконуються «від руки», то використовують креслярський шрифт відповідного розміру.

6. Усі елементи розміщуються в уявній сітці з розміром комірки 4х3 од., при цьому сама сітка не зображується (рисунок 20).

Рис. 2 Принцип розміщення елементів блок-схеми

Всі основні надписи на блок-схемі алгоритму необхідно виконувати шрифтом Calibri, курсив. Розмір шрифту залежить від створюваної блок-схеми.